Вирок від 02 липня 2026 р. у справі №632/359/26 — Златопільський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 632/359/26

провадження № 1-кп/632/130/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року місто Златопіль

Златопільський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно - технічною освітою, не працюючого, не одруженого, не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили за наступних обставин.

Так, постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 27 червня 2024 року у справі № 629/3558/24, яка набрала законної сили 08 липня 2024 року, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Положеннями ст. 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Обов`язковість судового рішення згідно із ст. 129 Конституції України є однією з основних засад судочинства.

Згідно із ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Однак, незважаючи на це, за невстановлених обставин місця і часу, у ОСОБА_4 , який достовірно знав про наявність вказаної постанови, був із нею ознайомлений належним чином та мав реальну можливість її виконати, виник умисел, спрямований на невиконання вказаного судового рішення в частині позбавлення права керування транспортними засобами.

Реалізуючи свій кримінальний протиправний намір, ОСОБА_4 14 грудня 2025 року о 23 годині 29 хв., діючи з метою підриву авторитету органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, здійснював керування транспортним засобом - автомобілем АUDI А4, реєстраційний номер НОМЕР_1 . В момент руху поблизу будинку № 31-а на вулиці Харківській у місті Златопіль Лозівського району Харківської області автомобіль під керуванням обвинуваченого був зупинений поліцейськими СРПП ВП №1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, які встановили, що ОСОБА_4 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами строком на п`ять років, відповідно до вищевказаної постанови суду, здійснював керування зазначеним вище транспортним засобом.

ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, визнав повністю, про обставини скоєного дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеному в описовій частині вироку.

При цьому обвинувачений пояснив, що посвідчення водія він не отримував. За те, що здійснював керування транспортними засобами не маючи відповідного права, неодноразово притягався до адміністративної відповідальності, зокрема згідно із постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 27 червня 2024 року, із застосуванням стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. Цю постанову він отримував, з її змістом був ознайомлений.

Також ОСОБА_4 показав, що знаючи про вказане вище рішення суду щодо нього, усвідомлюючи те, що його було позбавлено права керування транспортними засобами, він, не дивлячись на це, не виконуючи постанову суду, продовжив здійснювати керування транспортним засобом, зокрема 14 грудня 2025 року близько 23 години 30 хв. автомобілем АUDI А4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на вулиці Харківській у місті Златопіль, де був зупинений поліцейськими.

Керування транспортним засобом здійснював тому, що йому було необхідно доставити зазначений вище автомобіль до місця служби брата.

Показання обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють їх зміст, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та з урахуванням вимог ч. 4 ст. 349 КПК України, обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують останнього.

Таким чином, суд доходить висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у повному обсязі висунутого обвинувачення і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Дослідивши дані про особу ОСОБА_4 , суд встановив, що він на обліку у лікаря - психіатра та лікаря - нарколога не перебуває, за місцем мешкання характеризується задовільно, раніше не судимий.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Призначаючи покарання ОСОБА_4 суд враховує, що згідно із ст. 12 КК України він вчинив нетяжкий злочин, сукупність всіх обставин, які характеризують кримінальне протиправне діяння, обставини, які пом`якшують покарання, дані досудової доповіді з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, згідно із якою ризики вчинення ним повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюються як середні, те, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

З урахуванням викладеного, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретних обставин справи і даних, які характеризують обвинуваченого, суд хоча і призначає ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, однак доходить висновку про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства і вважає за необхідне, відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не застосовувався.

Керуючись ст. 368, 369, 370, 374 КПК України,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.

Згідно зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційну скаргу на вирок можуть подати: обвинувачений, його законний представник та захисник в частині, що стосується інтересів обвинуваченого, прокурор, потерпілий, його представник у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції, при цьому вирок не підлягає оскарженню в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Харківського апеляційного суду через Златопільський міськрайонний суд Харківської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: ОСОБА_1