Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №643/10669/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/10669/26

Провадження № 3/643/1882/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2026 суддя Салтівського районного суду міста Харкова Власенко М. В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Дудченко К. С.,

прокурора – Маркевич Ю. В.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові матеріали, які надійшли від Харківського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 34/26 від 21.05.2026, ОСОБА_1 , припинивши 09.09.2025 виконувати діяльність особи, уповноваженої на виконання функцій держави, декларацію при звільненні (яку відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) повинен був подати упродовж 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності) подав 12.11.2025, тобто несвоєчасно.

У судовому засіданні прокурор вважав доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та просив накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції статті.

ОСОБА_1 вину у скоєнні правопорушення визнав. Зазначив, що дійсно подав декларацію з пропуском строку, через особисті сімейні питання, які не стосуються розгляду справи.

Суд, заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали справи, встановив таке.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. п. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону посадові та службові особи інших державних органів, у тому числі Пенсійного фонду, органів влади Автономної Республіки Крим, є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

У цілях визначення суб`єктів, на яких поширюється дія Закону (відповідно до підпункту «и» пункту 1 частини першої статті 3 Закону), під «посадовими та службовими особами інших державних органів» слід розуміти працівників державних органів, які здійснюють функції представників влади або обіймають посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно з п. 1 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 04.02.2013 № 3 (зі змінами, внесеними наказом від 12.11.2018 № 661), ГУ ДСНС в області є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Наказом начальника ГУ ДСНС в області від 01.05.2023 № 189 ОСОБА_1 з 01.05.2023 переведено на посаду головного фахівця відділу інженерно-технічних заходів та оповіщення управління організації заходів цивільного захисту ГУ ДСНС в області.

Робочою інструкцією головного фахівця відділу інженерно-технічних заходів та оповіщення управління організації заходів цивільного захисту Головного управління ДСНС України у Харківській області, затвердженої 30.01.2025 начальником ГУ ДСНС в області, встановлено, що головний фахівець відділу інженерно-технічних заходів та оповіщення управління організації заходів цивільного захисту в межах компетенції реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд; бере участь у проведення оглядів об`єктів (будівель, споруд, приміщень) щодо можливості їх використання для укриття населення; забезпечує розроблення, координацію, впровадження та контроль за реалізацією заходів на території області щодо інженерного захисту населення; здійснює контроль за станом готовності об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням шляхом проведення комплексних, контрольних та позапланових обстежень разом з іншими місцевими органами виконавчої влади, забезпечує в межах наданих повноважень здійснення внутрішнього контролю та управління ризиками у відділі інженерно-технічних заходів цивільного захисту Управління тощо.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , будучи посадовою та службовою особою ГУ ДСНС в області, є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону.

Наказом начальника ГУ ДСНС в області від 09.09.2025 № 638 ОСОБА_1 09.09.2025 звільнено з посади головного фахівця відділу інженерно-технічних заходів та оповіщення управління організації заходів цивільного захисту ГУ ДСНС в області.

Тобто ОСОБА_1 09.09.2025 припинив виконувати функції посадової та службової особи ГУ ДСНС в області.

Упродовж 30 днів з дня припинення вказаної діяльності він знову здійснення діяльності, яка уповноважує на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не продовжував та не розпочав.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно з абз. 16 ч. 1 ст. 1 Закону суб`єкти декларування – особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Приміткою до ст. 172-6 КУпАП встановлено, що суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до п. 2 ч. 2 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 08.11.2023 № 252/23, декларація при звільненні – декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону – протягом 30 днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності. Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, крім декларації кандидата на посаду. Декларація при звільненні не подається у таких випадках: особа, яка припинила здійснення діяльності на одній посаді, продовжує здійснювати діяльність на іншій посаді; особа, яка припинила здійснення діяльності, упродовж 30 днів з дня припинення діяльності знову розпочала здійснення діяльності.

Так, ОСОБА_1 12.11.2025 о 17.49 подав декларацію при звільненні шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

У вказаній декларації ним неправильно зазначено період, за який її подано, а саме вказано 01.01.2025-10.09.2025 замість 01.01.2025-09.09.2025.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , припинивши 09.09.2025 виконувати діяльність особи, уповноваженої на виконання функцій держави, декларацію при звільненні (яку відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону повинен був подати упродовж 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності) подав 12.11.2025, тобто несвоєчасно.

Таким чином, ОСОБА_1 не виконав вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», у зв`язку з чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

Згідно з ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, відповідальність настає в разі несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, при цьому суб`єктом правопорушень в цій статті є особи, які відповідно до ч. 1, 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Тобто, за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності посадові особи, які винні у несвоєчасному поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування без поважних на те причин.

Аналіз вказаної норми закону свідчить, що саме по собі невчасне подання суб`єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Склад вказаного адміністративного правопорушення утворюється лише в разі поєднання двох факторів в сукупності, зокрема невчасне подання декларації та відсутність поважних причин невчасного подання цієї декларації, які повинні бути виявлені.

Згідно роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року, конструктивною ознакою цього правопорушення є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.

ОСОБА_1 не надав суду відомостей, які могли б бути віднесені до поважних щодо неможливості вчасного подання декларації.

Наявні у матеріалах справи докази є узгодженими між собою, отримані у встановленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності.

Відтак, суд доходить висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме: несвоєчасне подання без поважних причин декларації особою, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення, ступінь його вини та ставлення до вчиненого, суд доходить висновку, що необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень слід застосувати адміністративне стягнення, в межах санкції вказаної статті у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім цього, з ОСОБА_1 на користь держави, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1726, 268, 279, 283, 294 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадянин, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання постанови про накладення штрафу, зазначена постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. В порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення.

Суддя М. В. Власенко