Рішення від 02 липня 2026 р. у справі №619/2408/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/2408/26

провадження № 2/619/1627/26

Заочне рішення

Іменем України

03 липня 2026 року,

м. Дергачі,

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 619/2408/26,

імена (найменування) учасників справи:

позивачка: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ДЕРГАЧІВСЬКИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ У ХАРКІВСЬКОМУ РАЙОНІ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ХАРКІВСЬКОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ,

вимоги позивачки: про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження,

представник позивачки: Шандула О.О.,

Стислий виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 , у інтересах якої діє представник – адвокат Шандула О.О., 09.04.2026 у системі «Електронний суд» звернулася з позовом, у якому просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та зобов`язати органи РАЦС внести запис про батьківство до Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька. У обґрунтування позову зазначено, що вона проживала разом із ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з початку 2005 року за адресою: АДРЕСА_1 . Від спільного проживання у ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився син ОСОБА_3 . Дані про батька внесені до свідоцтва про народження з її слів і за її бажанням відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України та записано її прізвище у графі «прізвище батька», а ім`я вказано ОСОБА_4 . ОСОБА_2 вступив на військову службу до лав ЗСУ та виконував військові обов`язки із захисту Батьківщини, а 23 грудня 2025 року зник безвісти при виконанні службових обов`язків поблизу населеного пункту Дронівка Бахмутського району Донецької області по захисту територіальної цілісності та суверенітету України. За життя біологічний батько ОСОБА_2 факт батьківства сина ОСОБА_3 визнавав, брав участь у вихованні та утриманні дитини. У зв`язку з тим, що факт батьківства ОСОБА_2 стосовно ОСОБА_3 не встановлено, це позбавляє можливості захистити майнові та немайнові законні інтереси дитини, зокрема для отримання пенсії по втраті годувальника.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 13.04.2026 позовну заяву залишено без руху та 22.04.2026 недоліки представником позивача усунуто.

На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, 22.04.2026 судом було направлено звернення до відповідного органу реєстрації щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідачки та 28.04.2026 отримано відповідь.

Ухвалою суду від 04.05.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 02.06.2026.

Відповідно до ухвали суду від 02.06.2026 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 24.06.2026.

Позивачка та її представник у судовому засіданні позовну заяву підтримали.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Дергачівського ВДРАЦС у Харківському районі Харківської області ХМУМЮ України, у судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. про що свідчить довідка про доставку судової повістки до електронного кабінету.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення на зареєстроване місце проживання, однак судова повістка повернута до суду у зв`язку з відсутністю адресата.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Пунктом 99-1 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, установлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, відповідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка відповідачу вручена.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням того, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, не з`явився в судове засідання, не подав відзив на позов, до того ж, інформація щодо часу розгляду даної справи розміщена на офіційному веб-сайті судової влади України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . Його батьками записані ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , про що свідчить свідоцтво про народження (а.с. 10).

За відомостями Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 01.02.2023, відомості про батька ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , записані відповідно до частини 1 ст. 135 СК України (а.с. 15).

Дитина народилася у відносинах ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , шлюб між якими не укладався.

ОСОБА_2 зареєстрований з 27.08.2013 за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить Витяг з реєстру територіальної громади (а.с. 18).

ОСОБА_1 зареєстрована з 03.04.1992 за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить Витяг з реєстру територіальної громади (а.с. 17).

ОСОБА_3 , 08.02.20212 зареєстрований з 22.02.2012 за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить Витяг з реєстру територіальної громади (а.с. 16).

У зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України ОСОБА_2 був мобілізований до лав Збройних Сил України та перебував на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 з 30.07.2025. Як убачається із сповіщення №110 від 30.12.2025, мужньо виконавши військовий обов`язок в бою за Україну, її свободу і незалежність , зник безвісти 23.12.2025 поблизу населеного пункту Дронівка Бахмутського району Донецької області. Відбір біологічного матеріалу у військовослужбовця у військовій частині не здійснювався (а.с. 35).

За даним фактом відкрито кримінальне провадження № 12026221270000004 від 02.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України, матеріали якого знаходяться у провадженні СВ ВП № 2 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області.

Відповідно до статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі статтею 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Стаття 5 СК України визначає, що держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Стаття 125 СК України визначає походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері і батька дитини; за рішенням суду.

У частині першій статті 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною першою статті 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до частини першої та другої статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

У разі зникнення особи безвісти за особливими обставинами застосовується конструкція позову про визнання батьківства (стаття 128 СК України) (див. ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2025 року в справі № 208/15131/24 (провадження № 61-4091ск25)).

Тлумачення статті 128 СК України свідчить, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України.

Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.

Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним і достатнім підтвердженням факту батьківства, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі (постанова Верховного Суду від 26 травня 2022 року у справі № 362/3705/20).

Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

У цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту. Скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей, переваги більш вагомих доказів. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

На підтвердження позовних вимог позивачкою надано довідку Золочівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок №3) від 02.02.2026, з якої убачається, що ОСОБА_2 брав активну участь у вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , постійно відвідував заклад дошкільної освіти, приводив дитину до дитячого садка і забирав її, відвідував батьківські збори та приймав участь у заходах закладу (а.с. 21).

Крім того, позивачкою надані фотокартки, на яких зображений ОСОБА_2 разом з сином ОСОБА_7 (26-33).

У судовому засіданні свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 підтвердили, що батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_2 , який проживав однією сім`єю з ОСОБА_11 в АДРЕСА_1 з 2005 року та у них народився син ОСОБА_7 . Відносини між батьком та сином були теплі, дружні, батько піклувався про свого сина, займався його вихованням та матеріальним забезпеченням, приймав сина як рідного, кохав його, не мав сумнівів у своєму біологічному батьківстві.

Враховуючи, що ОСОБА_2 на момент ухвалення рішення є таким, що зник безвісти за особливими обставинами, то застосовується конструкція позову про визнання батьківства та оскільки позивачкою доведено позовні вимоги належними та допустимими доказами, які у сукупності свідчать про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є батьком малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_6 задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зобов`язати ДЕРГАЧІВСЬКИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ У ХАРКІВСЬКОМУ РАЙОНІ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ХАРКІВСЬКОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ внести зміни до актового запису № 23 від 22.02.2012 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в смт Золочів Золочівського району Харківської області, вчиненого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Золочівського районного управління юстиції Харківської області, зазначивши батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України.

Надіслати представнику позивача та представнику третьої особи копію судового рішення в електронній формі у порядку, визначеному законом, а відповідачу надіслати копію судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня оголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

третя особа: ДЕРГАЧІВСЬКИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ У ХАРКІВСЬКОМУ РАЙОНІ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ХАРКІВСЬКОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ, код ЄДРПОУ 41403969, місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, м. Дергачі, пл. Перемоги, 2-а.

Суддя І. М. Нечипоренко