Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №214/2808/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/2808/26

2/214/3710/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

02 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Ткаченка А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Фастовець Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, при заочному розгляді, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 звернувся до суду, в інтересах ОСОБА_2 з позовною заявою, в якій просить суд розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстрований Цифровим офісом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що 10.10.2024 між ОСОБА_4 (наразі, після укладення шлюбу ОСОБА_5 ) було зареєстровано шлюб з ОСОБА_2 . Неповнолітніх дітей у сторін немає. Відповідач заперечує проти розірвання шлюбу. На початку сімейного життя шлюбні відносини позивача з відповідачем складалися добре, однак на даний момент подружжя разом не проживає, шлюбні відносини між сторонами припинились. Сторони перестали розуміти та любити один одного, проживати однією сім`єю, вести домашнє господарство, а також у них з`явились розбіжності в поглядах на сімейне життя, сімейні обов`язки з ведення спільного господарства та ведення спільного побуту. Всі зусилля щодо знаходження компромісу між сторонами не дали жодних результатів, тому позивач вважає, що наразі немає можливості збереження сім`ї. На даний час шлюб носить формальний характер та без фактичних сімейних відносин, а тому подальше сумісне життя, примирення, збереження між сторонами сім`ї, позивач вважає неможливим та таким, що суперечить його інтересам.

Ухвалою суду від 17.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Сторони про свою участь в судовому засіданні не заявили, будучи повідомленими належним чином у встановленому законом порядку. Позивач та його представник звернулись до суду з заявою про розгляд справи за їх відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягали, проти ухвалення заочного рішення не заперечували.

Відповідач, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи усіма процесуально можливими способами, визначеними ст.128 ЦПК України, у судове засідання не з`явилася без повідомлення причин, відзив на позовну заяву не подала. Клопотань про відкладення розгляду справи, надання сторонам строку на примирення на адресу суду будь-якими засобами зв`язку не подавала.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також враховуючи належне повідомлення відповідача, її неявку до суду без поважних причин, не подання відзиву у встановлений законом строк, суд вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень позивача проти заочного розгляду справи, що відповідатиме п.1 ч.4 ст.274 ЦПК України.

Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.

Дослідивши письмові докази у справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд дійшов висновку про можливість задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 10.10.2024 між ОСОБА_5 (дошлюбне прізвище – ОСОБА_6 ) та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований Цифровим офісом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №451 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 ).

Від шлюбу сторони спільних дітей не мають.

За змістом позову, шлюбно-сімейні стосунки між подружжям припинені, спільного господарства вони не ведуть. Причини розлучення обумовлені різними поглядами на сімейне життя, відсутністю взаєморозуміння. Не маючи наміру та бажання зберегти шлюб на майбутнє, позивач просить його розірвати.

Відповідно до ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб – це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, зумовлює його добровільний характер.

Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в ст.16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в ч.1 пп. «с», «однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання».

Згідно з ч.2 ст.104, ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду у порядку ст.110 СК України.

Як передбачено ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам хоча б одного із них, інтересам їх дітей.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11.06.2019 у справі №605/434/18, яку кореспондує п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», у випадку виявлення обставин або фактів під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.

Суд не застосовує положення ст.111 СК України, яка є диспозитивною, оскільки в судовому засіданні зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї є неможливими, а збереження шлюбу суперечитиме їх інтересам, моральним засадам, адже позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач своїх заперечень проти його розірвання у встановлений законом строк суду не надала, клопотань про надання строку на примирення не заявляла.

Відповідно до ч.2 ст.114, ч.3 ст.115 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється в день набрання чинності рішенням суду про його розірвання. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Аналізуючи викладене, виходячи із фактичних взаємин подружжя, дійсних причин позову про розірвання шлюбу, тривалості припинення сторонами стосунків, а також того, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, обставин, які б свідчили про можливість збереження шлюбу на майбутнє, не встановлено, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , слідує, що під час державної реєстрації шлюбу відповідач змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », яке суд вважає за можливе залишити без змін з огляду на відсутність відповідного прохання з боку останньої.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає за можливе витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем, у зв`язку з відповідним клопотанням з цього приводу. Інші процесуальні витрати у справі відсутні.

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 136, 141, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 274 ч.4, 279, 280-284, 287, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги представника ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу– задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (дошлюбне прізвище – ОСОБА_6 ), зареєстрований 10.10.2024 Цифровим офісом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №451 – розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_5 залишити без змін – « ОСОБА_7 ».

Судові витрати по справі залишити за позивачем ОСОБА_2 .

Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Рішення суду є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.

Копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб відповідно до ч.2 ст.115 СК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його ухвалення не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.Заочне рішення може бути переглянуте судом першої інстанції за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно зі ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку безпосередньо до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач маєправо оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Відомості про сторін:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .

Заочне рішення суду складене та підписане без проголошення 02.07.2026.

Суддя А.В. Ткаченко