Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №186/748/26 — Шахтарський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 186/748/26

Провадження № 3/0186/215/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

в справі про адміністративне правопорушення

02 липня 2026 року м. Шахтарське.

Суддя Шахтарського міського суду Дніпропетровської області Янжула С.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшла від ВП №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , непрацюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 , притягнутого по ст.124, ч.4 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А :

28 березня 2026 року о 00:01 годині по вул. Захисників України, 60 в м. Шахтарському, Синельниківського району, Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом та, не врахувавши безпечної швидкості та дорожньої обстановки, допустив зіткнення з автомобілем "Опель Вектра", д.р.н. НОМЕР_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п.12.1 ПДР України.

Крім того, 28 березня 2026 року о 00:01 годині по вул. Захисників України, 60 в м. Шахтарському, Синельниківського району, Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом та після ДТП вживав алкогольні напої. Огляд проводився у встановленому законом порядку за допомогою Drager 6810, результат склав 1.62 проміле, водій перебував у стані сп`яніння, чим порушив п.2.10 ПДР України.

ОСОБА_1 та його захисник надали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, підтримують подане захисником клопотання про повернення матеріалів справи для належного оформлення.

Захисником подано клопотання про повернення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.130 КУпАП, для належного оформлення, яке мотивоване тим, що:

- протокол містить виправлення у графі «місце розгляду справи»;

- уповноваженим органом, не було підготовлено та надано суду довідку про наявність або відсутність повторності;

- огляд проводився за допомогою приладу, який не дозволений до використання органами поліції;

- в матеріалах справи відсутнє направлення на медичний огляд;

- матеріали справи не містять відомостей про відсторонення особи від керування транспортним засобом.

Вивчивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

У відповідність ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративна відповідальність.

Згідно з вимогами ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

У ст.251 КУпАП перелічені докази, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статті 280 КУпАП – орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ст.124 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Диспозиція частини четвертої статті 130 КУпАП передбачає нормативне правило наступного змісту: "адміністративна відповідальність настає за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду".

Отже, необхідною умовою для застосування до порушника відповідальності, передбаченої вищевказаними статтями, є, зокрема, наявність доказів, які б безпосередньо свідчили про порушення викладених вище вимог.

Суб`єктом правопорушення за вищевказаною нормою є водій транспортного засобу.

У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Згідно п.12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно п.2.10є Правил дорожнього руху у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаних правопорушень підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:

- протоколом ААД №995785 від 28 березня 2026 року про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП;

- схемою місця ДТП, яка сталася 28 березня 2026 року по вул. Захисників України, 60 в м. Шахтарському, на якій зафіксовано місце розташування транспортних засобів та місце зіткнення;

- письмовим поясненням ОСОБА_1 від 28 березня 2026 року, згідно якого він керував автомобілем «Ford», д.р.н. НОМЕР_3 , по вул. Захисників України, 60 в м. Шахтарському, при цьому не врахував безпечну швидкість та допустив зіткнення з автомобілем «Opel Vectra», в результаті чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень. Після вчинення ДТП одразу випив горілки;

- протоколом ААД №995784 від 23 березня 2026 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.130 КУпАП;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого за результатами огляду ОСОБА_1 встановлено результат 1.62 проміле;

- квитанцією про результати тестування ОСОБА_1 на алкоголь від 28 березня 2026 року, згідно якого результат становить 1.62 проміле;

- письмовим поясненням ОСОБА_1 від 28 березня 2026 року, згідно якого він визнав факт вживання алкоголю після ДТП;

- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано приїзд на місце ДТП, розмову з водієм ОСОБА_1 , який на питання про вживання алкоголю повідомив, що після ДТП вживав спиртні напої.

Також досліджено копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П 51 QM 2352 103 25 від 04 грудня 2025 року, виданого ДП «Київський обласний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», згідно якого засіб вимірювальної техніки Alcotest 6810, № AREF-0704 (виробник - Drager Safety AG & Co. KgaA, Німеччина) відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019 Метрологія. Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та видихуваному повітрі. Методика повірки.

Аналізуючи докази по справі, дійшла висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 124, ч.4 ст.130 КУпАП.

Однак, на момент розгляду справи трьохмісячний строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ч.2 ст.38 КУпАП, закінчився.

Згідно п.7 ч.1 ст.247 КУпАП закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу, є підставою для закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення.

У зв`язку з викладеним, провадження в справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ст.124 КУпАП підлягає закриттю.

Стосовно клопотання захисника про повернення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.130 КУпАП, для дооформлення, суддя зазначає, що захисником не наведено суттєвих обставин, які б перешкоджали розгляду справи та ухваленню законного і обґрунтованого рішення.

Згідно ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність - не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність - не встановлено.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, беру до уваги характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , те, що до адмінвідповідальності його притягнуто вперше, його відношення до вчиненого, яке полягає у безвідповідальному ставленні до керування джерелом підвищеної небезпеки, всі обставини справи в їх сукупності, та вважаю, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої ч.4 ст.130 КУпАП.

Підстави для застосування іншого, більш м`якого або суворого стягнення, відсутні.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

Керуючись ст.24, ст.38, ст.40-1 , ст.124, ч.4 ст. 130, п.7 ч.1 ст.247, п.1 ч.1 ст.284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та закрити в цій частині провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 по ст.124 КУпАП, на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, та накласти стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст.300-1 КУпАП, а у разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Копія платіжного документу подається до суду.

У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови в частині стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665,60 гривень.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Шахтарський міський суд Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя: С.А.Янжула.