Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №177/1284/26 — Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/1284/26

Провадження № 3/177/444/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

02 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Суботіна С. А.

розглянувши матеріали справи, що надійшли від Криворізького районного управління поліції ГУНП у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ст.ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , 05.04.2026 о 21 год. 30 хв., керуючи транспортним засобом Audi A6, р/н НОМЕР_2 , по вул. Херсонській у с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області, у порушення вимог п. 12.1 ПДР України, під час руху не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на перешкоду (паркан). Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження, та завдано матеріальних збитків іншій особі.

Також, ОСОБА_1 , після скоєння ДТП, що мало місце 05.04.2026 о 21 год. 30 хв., по вул. Херсонській у с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області, залишив місце ДТП, до якої був причетний, чим порушив вимоги п.п. 2.10 а) Правил дорожнього руху України.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку. Заяв про відкладення судового розгляду справи з поважних причин, а також інших клопотань, заяв з процесуальних питань чи письмових пояснень по суті правопорушень за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, не надав.

Суддя враховує, що неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про дату, час та місце судового розгляду справи, являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав. ОСОБА_1 , з огляду на його належне повідомлення про розгляд справи, мав вживати заходів, щоб дізнатись про стан судового провадження щодо нього, а тому нехтування ним своїми процесуальними обов`язками об`єктивними причинами не обумовлено, з огляду на що, суддя вважає такі дії позицією захисту, спрямованою на уникнення від відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, шляхом створення штучного затягування строків розгляду справи. Беручи до уваги викладене, зважаючи на положення ст. 268 КУпАП, що не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, судове засідання проведено без ОСОБА_1 .

Суддя, вивчивши матеріали справи, дослідивши відеозаписи на DVD-диску з відеофіксацією правопорушення, дійшов до наступного висновку.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

У розумінні ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Із аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Перевіряючи наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд виходить із такого.

За приписами п. 1.3 ПДР України та ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з п. 12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Порушення цих вимог має наслідком притягнення, зокрема, до адміністративної відповідальності.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суду надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 633351 від 06.04.2026, у якому викладено обставини виникнення дорожньо-транспортної пригоди; постанову серії ЕНА № 6977263 від 06.04.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП; постанову серії ЕНА № 6976490 від 06.04.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП; схему місця ДТП від 05.04.2026, у якій зафіксовано місце розташування транспортного засобу після ДТП, та перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, отриманих внаслідок ДТП, а саме автомобіль Audi A6, р/н НОМЕР_2 , має пошкодження переднього бамперу з правого боку, переднього правого крила, передньої правої фари; довідку від 06.04.2026, що ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами не отримував; рапорт; військовий квиток серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 ; свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 транспортного засобу Audi A6, р/н НОМЕР_2 ; звіт про результати обов`язкового технічного огляду № 017-0120065 транспортного засобу Audi A6, р/н НОМЕР_2 , викладений іноземною мовою; фотозображення транспортного засобу після отриманих механічних пошкоджень та паркану.

На DVD-диску, наявному в матеріалах справи, міститься запис фіксації обставин дорожньо-транспортної пригоди, до якої був причетний ОСОБА_1 , та складення протоколів про адміністративне правопорушення відносно нього.

Таким чином, із урахуванням встановлених судом обставин вчинення ДТП, механізму його вчинення, характеру механічних пошкоджень, суд приходить до висновку, що виникнення ДТП, механічні пошкодження транспортного засобу та паркану є прямим наслідком допущення ОСОБА_1 порушень п. 12.1ПДР України, та в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за ознакою – порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та іншого майна.

Щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Відповідно до п. 2.10 а) ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Диспозицією ст. 122-4 КУпАП, яку інкриміновано ОСОБА_1 , передбачено адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Аналізом об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, встановлено обов`язковість наявності двох взаємопов`язаних умов, які визначають подію: 1) дорожньо-транспортної пригоди; 2) доведеність обставин залишення водієм, причетним до її виникнення, місця ДТП.

Під час судового розгляду встановлено, що після ДТП водій ОСОБА_1 залишив місце ДТП, доказів на спростування відсутності у нього умислу на залишення місця ДТП суду не надано, суд приходить до висновку про наявність у діях останнього порушення п. 2.10 а) ПДР України.

Приймаючи до уваги викладене, дослідивши зібрані в справі про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП за ознаками: залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Обираючи вид і міру стягнення, суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує особу ОСОБА_1 , його ухилення від явки до суду, явне зневажливе ставлення до встановленого порядку керування транспортними засобами, суспільну небезпечність адміністративного проступку, який створює небезпеку і загрозу як його здоров`ю та життю, так і інших учасників дорожнього руху, тому вважає за необхідне піддати його адміністративному стягненню.

При цьому враховується, що ОСОБА_1 вчинив два взаємопов`язаних адміністративних правопорушення і їх розгляд відбувається одночасно одним і тим же місцевим судом, тому стягнення на нього, відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто в межах санкції ст. 122-4 КУпАП, у виді адміністративного штрафу.

На переконання суду, таке стягнення, відповідно до ст. 23 КУпАП, буде справедливим, достатнім та виправданим метою його застосування.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні в справі про адміністративне правопорушення в разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 27, 33, 36, 40-1, 122-4, 124, 283, 284, 289 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Об`єднати в одне провадження матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 № 177/1284/26 (провадження № 3/177/444/26) за ст. 122-4 КУпАП та № 177/1285/26 (провадження № 3/177/445/26) за ст. 124 КУпАП, присвоївши об`єднаній справі єдиний номер № 177/1284/26.

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП та накласти на нього стягнення, із урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, у виді штрафу в дохід держави в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в особі Державної судової адміністрації України в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку на протязі десяти днів з моменту її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.

Відповідно до ст. 305 КУпАП питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішується органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у вище вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя: