Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №201/9177/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер судової справи 201/9177/26

Номер провадження 3/201/1823/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року суддя Соборного районного суду міста Дніпра Ополинська І.Г., при секретарі судового засідання – Денисенко А.М., за участю прокурора Кривцуна С.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції), захисника – Ващенка О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, яка надійшла з Дніпропетровського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , з вищою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, звільненого з посади старшого оперуповноваженого СКП ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Наказом ГУНП в Дніпропетровській області №1157о/с від 16.10.2024 «По особовому складу» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0152039) з 16.10.2024 року переведено на посаду старшого оперуповноваженого СКП ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області.

На час проходження служби в Національній поліції України, ОСОБА_1 наділено владними повноваженнями.

12.10.2018 року у порядку ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 прийняв Присягу працівника Національної поліції України, яку після складання власноручно підписав.

При цьому, ч. 1 ст. 61 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції», цим та іншими законами України.

Згідно п.п. «3» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», поліцейські є суб?єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Отже, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду старшого оперуповноваженого СКП ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, згідно п. п. «з» п. 1 ч. 1 ст. З Закону є суб`єктом на якого поширюється дія Закону та відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 1 Закону є суб`єктом декларування.

Наказом ГУНП в Дніпропетровській області № 1379о/с від 08.10.2025 «По особовому складу» відповідно до п. 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» - з 08.10.2025 роуц старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено із служби в поліції.

Частиною 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції, передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"'" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до результатів пошуку у Єдиному державному реєстрі декларацій на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (https:\|public.nazk.gov.ua), встановлено, ОСОБА_1 , подав декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за типом «при звільненні» за період не охоплений раніше поданими деклараціями а саме: 25.02.2026 року о 11 год. 06 хв., тобто поза межами строку встановленого законодавством для подання такої декларації.

Згідно з послідовністю дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинив ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) , встановлено, що дії, направлені на подання декларації було розпочато лише 25.02.2026, тобто після закінчення граничного строку для подання вказаного документу.

Поважних причин несвоєчасного подання декларації під час проведення перевірки не встановлено.

При цьому ОСОБА_1 неодноразово за час проходження служби був ознайомлений з рекомендаціями для поліцейських, державних службовців та працівників поліції, які є суб`єктами декларування, про дотримання окремих обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», в тому числі при прийнятті на посаду та при звільненні.

Загалом за час здійснення діяльності, пов`язаної з виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подав 6 декларацій, особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що безумовно свідчить про його обізнаність з роботою у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно - правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 , припинивши діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування у зв`язку зі звільненням 08.10.2025 року з посади старшого оперуповноваженого СКП ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, будучи згідно з п. п. «3» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб?єктом вказаного закону та відповідно до абз. 16 ч. 1 ст. 1 Закону суб?єктом декларування, у порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно та без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за типом «при звільненні» за період не охоплений раніше поданими деклараціями з 01.01.2025 по 08.10.2025 року, а саме 25.02.2026 року о 11 годині 06 хвилин, тобто з порушенням встановленого законодавством строку для подачі такої декларації, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачене частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 повністю визнав вину у вчиненні адміністративного правопорушення, підтвердив обставини, викладені у протоколі. Підтвердив відсутність у нього поважних причин, що зумовили несвоєчасне подання ним декларації за типом «при звільненні» за період не охоплений раніше поданими деклараціями, а саме за період з 01.01.2025 по 08.10.2025 року.

Повідомив, що несвоєчасно подав декларацію, оскільки був не вірно обізнаний із термінами її подачі. Підтримав позицію свого захисника, просив визнати вчинене ним адміністративне правопорушення малозначним та застосувати положення ст. 22 КУпАП.

Захисник ОСОБА_2 через підсистему «Електронний суд» подав пояснення, в яких просив визнати вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення малозначним та застосувати ст. 22 КУпАП, обмежитися усним зауваженням та закрити справу про адміністративне правопорушення, мотивуючи свою позицію тим, що суспільно небезпечних наслідків від протиправних дій його підзахисного ОСОБА_1 не настало.

До того ж, спирався та просив врахувати позитивну характеристику його підзахисного ОСОБА_1 під час несення служби в правоохоронних органах, а також наявність численних подяк, нагород та грамот за бездоганне виконання ОСОБА_1 службових обов`язків, вагомий внесок у справу боротьби зі злочинністю, забезпечення публічної безпеки і порядку тощо.

В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав подані ним пояснення та просив звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв`язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення.

Прокурор Кривцун О.С. вважав, що протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відносно ОСОБА_1 складений уповноваженою законом на такі дії особою, із дотриманням ст. 254, 256 КУпАП, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення доведена у повному обсязі і підтверджується наявними у справі належними і допустимими доказами, а тому просив визнати останнього винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Заслухавши міркування прокурора ОСОБА_3 та захисника Ващенка О.В., пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відношенні останнього, якому інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, приходжу до наступного.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, встановленого порядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі та гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Виходячи з принципу верховенства права конституційна презумпція невинуватості особи поширюється і на обвинувачення її у вчиненні адміністративного правопорушення.

При чому ЄСПЛ у справі «AllenetdeRibemont v. France» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчинення адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

За положеннями ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (абз. 1 ст. 251 КУпАП).

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП (абз. 2 ст. 251 КУпАП).

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається суть адміністративного правопорушення.

Складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Отже, обставини, наведені у протоколі про адміністративне правопорушення, суб`єктом, який його склав, повинні підтверджуватись іншими зібраними цим суб`єктом доказами.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП настає у разі несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Оскільки обов`язок подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування визначений Законом України «Про запобігання корупції», а тому диспозиція норми ч. 1 ст. 172-6 КУпАП є бланкетною, тобто такою, що відсилає до норм іншого нормативно-правового акту, тому, формулюючи суть адміністративного правопорушення, вказівка на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

Частиною 1 статті 61 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції», цим та іншими законами України.

Згідно п.п. «3» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», поліцейські є суб?єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Отже, ОСОБА_1 обіймаючи посаду старшого оперуповноваженого СКП ВП №2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області , згідно п. п. «з» п. 1 ч. 1 ст. З Закону є суб`єктом на якого поширюється дія Закону та відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 1 Закону є суб`єктом декларування

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, яка передбачає відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та його вина у скоєнні цього правопорушення є цілком доведеною та підтверджується наступними матеріалами адміністративної справи, дослідженими під час судового розгляду, зокрема, повідомленням ДВБ НПУ про розгляд матеріалів НАЗК №17598-2026 від 01.05.2026 року; листом Управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларацій НАЗК №47-05/27272-26 від 24.04.2026 року; повідомленням Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування №154625/0/05-25 від 02.12.2025 року; витягом із наказу ГУНП в Дніпропетровській області № 1379о/с від 08.10.2025 року; послідовністю дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинив ОСОБА_1 за період з 08.10.2025 року по 26.02.2026 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 04.06.2026 року; відповіддю ГУНП в Дніпропетровській області від 12.05.2026 року за вихідним № 21510-2026; довідкою СКЗ ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області від 12.05.2026 року за вихідним № 179273-2026; витягом з наказу по особовому складу ГУНП в Дніпропетровській області №851 о/с від 30.11.2023 року; наказом по особовому складу ГУНП в Дніпропетровській області № 1379 о/с від 08.10.2025, витягом з наказу по особовому складу ГУНП в Дніпропетровській області № 1157 о/с від 16.10.2024 року; присягою працівника поліції від 12.10.2018 року, рекомендаціями для поліцейських, державних службовців та працівників поліції, які є суб`єктами декларування про дотримання обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції при прийнятті на службу/роботу за підписом ОСОБА_1 від 12.03.2018 року; пам`якою поліцейських, державних службовців та працівників Національної поліції України з обмеженнями, пов`язаними зі службою в поліції, та вимогами антикорупційного законодавства, а саме з вимогами Закону України «Про Національну поліцію, «Про запобігання корупції», Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративне правопорушення за підписом ОСОБА_1 від 25.09.2020 року; послужним списком ОСОБА_1 ; наказом по особовому складу ГУНП в Дніпропетровській області № 1379 о/с від 08.10.2025 року; рапортом за підписом оперуповноваженого відділу протидії корупції Дніпровського управління ДВБ НПУ від 03.06.2026 року, роздруківкою декларації з реєстру НАЗК за типом «при звільненні» за період з 01.01.2025 року по 08.10.2025 року поданою ОСОБА_1 о 11 годині 06 хвилин 25.02.2026 року

Отже, аналізуючи досліджені під час судового розгляду справи про адміністративне правопорушення, документи та матеріали, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до п. 10 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Так, ОСОБА_1 припинивши діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування у зв`язку зі звільненням 08.10.2025 року з посади старшого оперуповноваженого СКП ВП №2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, будучи згідно з п. п. «3» п. 1 ч. 1 ст. 3 За.кону України «Про запобігання корупції» суб`єктом вказаного закону та відповідно до абз. 16 ч. 1 ст. 1 Закону суб?єктом декларування, у порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції несвоєчасо 25.02.2026 року о 11 годині 06 хвилини та без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за типом «при звільненні» за період не охоплений раніше поданими деклараціями, а саме за період з 01.01.2025 по 08.10.2025, а тому в його діях міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та його вина у вчиненні такого правопорушення є цілком доведеною.

Отже, дослідивши надані докази у їх сукупності, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення знайшла своє підтвердження і в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні інкримінованого правопорушення, визначаючи останньому вид і розмір адміністративного стягнення, відповідно до ст. 33 КУпАП враховую дані про особу правопорушника, ступень його вини, майновий стан та обставини, що обтяжують і пом`якшують його відповідальність.

З урахуванням викладеного, приходжу до переконання, що з метою виховання ОСОБА_1 у дусі дотримання законів України, а так само попередження здійснення ним нових правопорушень необхідно застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Разом з цим, оцінюючи доводи захисника Ващенка О.В. про застосування до ОСОБА_1 положень ст. 22 КУпАП та звільнення його від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення, суддя вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Так, відповідно до ст. 22 КУпАП, звільнення особи від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю можливе лише у разі, якщо вчинене правопорушення не становить великої суспільної небезпеки та не завдає істотної шкоди державним чи суспільним інтересам, правам і свободам громадян.

Водночас, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, відноситься до правопорушень, пов`язаних з корупцією, та посягає на встановлений порядок фінансового контролю, який є одним із ключових елементів запобігання корупції.

Суддя звертає увагу, що обов`язок своєчасного подання декларації є імперативним та прямо встановлений Законом України «Про запобігання корупції», а його недотримання підриває ефективність системи фінансового контролю та довіру суспільства до публічної служби.

При цьому сам по собі факт подання декларації із запізненням, навіть незначним за тривалістю, не свідчить про малозначність правопорушення, оскільки об`єктивна сторона правопорушення полягає саме у несвоєчасному поданні декларації без поважних причин.

Родовим об`єктом корупційних правопорушень та правопорушень, пов`язаних з корупцією, виступають суспільні відносини, якими визначаються зміст та порядок законної діяльності суб`єктів владних повноважень, встановлений відповідними нормативними актами.

Міжнародні стандарти протидії корупції зобов`язують держави вживати заходів для встановлення у своєму національному законодавстві відповідальності за вчинення корупційних діянь. Це закріплено, зокрема, у Главі ІІ «Кримінальної Конвенції про боротьбу з корупцією» від 27.01.1999, Главі ІІ Додаткового протоколу до неї від 15.05.2003, Главі ІІІ «Конвенції ООН проти корупції» від 31.10.2003, що ратифіковані Верховною Радою України 18.10.2006 та є обов`язковими для України.

Визнання адміністративного правопорушення пов`язаного з корупцією малозначним суперечить принципам запобігання і протидії корупції, не відповідає міжнародним стандартам у цій сфері, не сприятиме зміцненню авторитету країни, може завдати шкоди демократичним засадам управління суспільством, функціонування державного апарату, порушить встановлений порядок здійснення повноважень посадовими і службовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування. Наведене виключає застосування положень ст. 22 КУпАП у даній справі.

Отже, одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначимі. Тому, незалежно від виду суб`єкту та його службової діяльності, та інших характеристик його обов`язком є діяти лише в рамках закону.

Суддя наголошує, що звільнення від адміністративної відповідальності у зв`язку із малозначністю вчиненого правопорушення, передбачене ст. 22 КУпАП, є правом, а не обов`язком суду і застосовується лише в сукупності усіх з`ясованих фактів, що дозволяють вирішити питання про доцільність звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності.

З огляду на викладене, а також враховуючи характер вчиненого правопорушення та необхідність забезпечення належного рівня фінансового контролю, підстав для визнання вчиненого правопорушення малозначним та застосування положень ст. 22 КУпАП суддя не вбачає.

Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із змінами та доповненнями, необхідно стягнути з правопорушника судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 33, 283, 284, 285, 287-289, 299 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя І.Г. Ополинська