Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №534/2055/25 — Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Номер справи 534/2055/25

Номер провадження 2/171/563/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

26.05.26 м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Шкарлат Я.Ю., за участю секретаря судового засідання Бахтіяровій Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Апостолове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту непроживання спадкоємця із спадкодавцем на момент відкриття спадщини та факту неприйняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просить встановити факт непроживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , на момент відкриття спадщини.Встановити факт, що спадкоємець ОСОБА_2 не прийняла спадщину після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позову вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Курахове Донецької області помер її чоловік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який постійно проживав та був зареєстрований разом із позивачем за адресою: АДРЕСА_1 . Факт смерті ОСОБА_3 було зареєстровано 25 серпня 2021 року виконавчим комітетом Курахівської міської ради Мар`їнського району Донецької області, про що складено актовий запис №431(свідоцтво про смерть НОМЕР_1 , видане 26.11.2024 року). Після його смерті залишилося спадкове майно, яке складається з:

(однієї четвертої) частки у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_2 , що належала померлому на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 27 квітня 2007 року Курахівською міською радою Донецької області. Спадщину позивач прийняла у порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки на момент відкриття спадщини вона постійно проживала разом із спадкодавцем за однією адресою, що підтверджується інформаційним повідомленням Курахівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області № 01.1-17/767/МВА від 13.03.2026 року, наданим на запит приватного нотаріуса у спадковій справі. Відповідно до зазначеного підтверджується інформаційного повідомлення на день смерті з ОСОБА_3 були зареєстровані такі особи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (дружина), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (донька), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (онука), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (онук). На підставі заяви позивача про видачу свідоцтва про право на спадщину, що була подана заявником не за місцем відкриттям спадщини відповідно до пункту 21 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Морозовою І.М. 17 березня 2025 року було заведено спадкову справу №16/2025.

18 березня 2025 року приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Морозовою І.М. на ім`я позивача було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку у спадщині, що складається з 1/4 частки у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_2 . Тобто, позивач отримала у нотаріуса документи лише на 1/8 частку у праві власності на вказану квартиру, а на іншу 1/8 частку у праві спільної власності на цю квартиру свідоцтво на право на спадщину не видано, ця частка залишається відкритою.

Зазначене зумовлено тим, що за однією адресою із померлим також була зареєстрована їх з померлим спільна донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 (свідоцтво про народження НОМЕР_3 , видане 01.08.2025 року).

Нотаріусом мені було роз`яснено, що Цивільний Кодекс України передбачає спосіб прийняття спадщини шляхом постійного проживання спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Таким чином, щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали- спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Прийняття спадщини спадкоємцем шляхом постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини по суті є одностороннім конклюдентним правочином, оскільки дії спадкоємця свідчать про його відношення до майна як до свого. Причому вчинення такого конклюдентного правочину як прийняття спадщини спадкоємцем шляхом постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини має бути належним чином підтверджене.

Проте на момент відкриття спадщини донька померлого ОСОБА_2 зі спадкодавцем фактично не проживала, оскільки 21 серпня 2014 року виїхала на постійне місце проживання до Російської Федерації, у зв`язку з чим не може вважатися такою, що прийняла спадщину після його смерті. До нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у шестимісячний строк після смерті спадкодавця відповідач не подала, тому що не мала наміру приймати спадщину. Позивачу відомо, що ч. 3 ст. 1268 ЦК України вимагає наявності фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрації місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними одне від одного.

Беручи до уваги, що позивач позбавлена можливості реалізувати в повній мірі своє право спадкування іншим способом, крім встановлення у судовому порядку, у зв`язку із чим звертається до суду

В судове засідання позивач не з`явилась, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причину неявки не повідомила.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в тому числі через сайт судової влади.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд вважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , чоловік ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим виконавчим комітетом Курахівської міської ради Мар`їнського району Донецької області та свідоцтвом про шлюб.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Як роз`яснив пленум Верховного Суду України в п. 3, 23Постанови № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст.29, ч. 2 ст.1221 ЦК. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Змістом положень ст. 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

З матеріалів справи встановлено, що на час смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , відповідач ОСОБА_2 , яка зареєстрована за вказаною адресою фактично не проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

З урахуванням зазначеного, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, про наявність підстав встановлення факту непроживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини та визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що не прийняла спадщину після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.12,19,76-81,258,259,263-265 ЦПК України, ст. 1261, 1268, 1270 ЦК України суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту непроживання спадкоємця із спадкодавцем на момент відкриття спадщини та факту неприйняття спадщини задовольнити.

Встановити факт непроживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , на момент відкриття спадщини.

Встановити факт, що спадкоємець ОСОБА_2 не прийняла спадщину після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 03.06.2026 року.

Суддя Я.Ю.Шкарлат