Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №526/385/26 — Полтавський апеляційний суд

Суд: Полтавський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 28 червня 2026 р.

Справа: №526/385/26

Суддя: Карпушин Г. Л.

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 526/385/26 Номер провадження 22-ц/814/2990/26Головуючий у 1-й інстанції Черков В. Г. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., -

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 01 квітня 2026 року у справі за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом, якому зазначив, що 30.12.2024 між Товариством з обмеженою в відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем укладеного електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1490-9557 з наступними умовами: сума кредиту 26000 грн., строк кредитування 300 днів, базовий період 14 день, знижена ставка 0,9% в день та стандартна ставка 1,0% в день, комісія 20% від суми кредиту. Відповідач не виконав свої зобов`язання за договором. Внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 19.01.2026 згідно розрахунку складає 59814,42 грн., яка складається з наступного – заборгованість за кредитом у розмірі 19486,43 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 38767,99 грн. Просить стягнути вказану заборгованість, а також судові витрати.

Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 01 квітня 2026 року у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним

договором було відмовлено.

З вказаним рішенням суду не погодились Лазарєва М.С., яка діє в інтересах ТзОВ «Укр кредит фінанс» та подала апеляційну скаргу, в якій прохає скасувати рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 01 квітня 2026 року та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Зокрема вказує, що вважає, що вищезазначене рішення є таким що прийнято з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням судом норм матеріального права.

Крім того, зазначає, що відповідач попередньо ознайомився з договором та правилами надання споживчих кредитів, паспортом споживчого кредиту інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит та таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором №1490-9557 (графік платежів за договором) відповідно до методики національного банку України, які складають єдиний договір в якому визначаються всі його істотні умови.

Стверджує, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» є фінансовою установою, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, відповідно надати будь який первинний бухгалтерський документ у тому числі виписки по рахунку відповідача не вбачається можливим.

Акцентує увагу суду, що сплачуючи кредит, відповідач вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного кредитного договору, який створив для нього певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано

Відзив на адресу полтавського апеляційного суду не надходив.

Судове засідання проводилось в порядку письмового провадження за відсутності сторін по справі, з дотриманням принципу гласності судового процесу та забезпеченням сторонам права на своєчасне та повне отримання інформації про хід та результати розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно вимог ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч.1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 30.12.2024 між Товариством з обмеженою в відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем укладеного електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1490-9557 з наступними умовами: сума кредиту 26000 грн. (п. 4.1 Договору), строк кредитування 300 днів (п. 4.9), базовий період 14 день (п. 4.4), знижена ставка 0,946% в день (п. 4.11) та стандартна ставка 1,0% в день (п. 4.6), комісія 20% від суми кредиту (п. 4.7).

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що для мінімізації загальних витрат позивальника за кредитом кредитодавець рекомендує позивальнику здійснити повне погашення кредиту протягом перших 140 днів з дати отримання кредиту.

Відповідно до Додатку № 3 до Договору загальна вартість кредиту становить – 30.12.2024 у розмірі 26000 грн., 12.01.2025 у розмірі 5850,33 грн., 26.01.2025 у розмірі 5850,33 грн., 09.02.2025 у розмірі 4419,34 грн., 23.02.2025 у розмірі 3640 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором. Суд установив, що на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» відповідачем було сплачено 14 296 грн, 26 000 грн та 5 200 грн, що підтверджується копіями платіжних інструкцій АТ КБ «ПриватБанк» від 25.02.2025. При цьому у призначенні платежів зазначено, що вони здійснені за договором № 1490-9557, укладеним з ОСОБА_1 .. За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач не довів наявності непогашеної заборгованості за спірним кредитним договором, у зв`язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин.

Статтями 526, 530 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11, ч.2 ст.509 ЦК України підставами виникнення зобов`язань є договори та інші правочини.

Згідно статей 626, 627ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір (оферту), відповіді про прийняття цієї пропозиції (акцепту), яка має бути повною і безумовною (статті 640-642 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (статті1054,1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Положеннями статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010).

З матеріалів справи вбачається, що 30.12.2024 між Товариством з обмеженою в відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем укладеного електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1490-9557 з наступними умовами: сума кредиту 26000 грн. (п. 4.1 Договору), строк кредитування 300 днів (п. 4.9), базовий період 14 день (п. 4.4), знижена ставка 0,946% в день (п. 4.11) та стандартна ставка 1,0% в день (п. 4.6), комісія 20% від суми кредиту (п. 4.7).

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що для мінімізації загальних витрат позивальника за кредитом кредитодавець рекомендує позивальнику здійснити повне погашення кредиту протягом перших 140 днів з дати отримання кредиту.

Відповідно до Додатку № 3 до Договору загальна вартість кредиту становить – 30.12.2024 у розмірі 26000 грн., 12.01.2025 у розмірі 5850,33 грн., 26.01.2025 у розмірі 5850,33 грн., 09.02.2025 у розмірі 4419,34 грн., 23.02.2025 у розмірі 3640 грн.

Згідно статей 12,13,81ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність у відповідача непогашеної заборгованості за кредитним договором. Натомість матеріали справи містять платіжні інструкції, які підтверджують здійснення відповідачем платежів на користь позивача із зазначенням номера спірного кредитного договору, що свідчить про виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань. За таких обставин підстав для задоволення позовних вимог не встановлено.

Колегія суддів зазначає, що інші доводи, які викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.

Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Тому, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому задоволенню вони не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС»- залишити без задоволення.

Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 01 квітня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 29 червня 2026 року.

Головуючий суддя : __________________________ Г.Л. Карпушин

Судді: __________________ С.Б. Бутенко _________________ О.І. Обідіна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua