Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №161/12317/25 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/12317/25 Головуючий у 1 інстанції: Ковтуненко В. В.

Провадження № 22-ц/802/797/26 Доповідач: Осіпук В. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Осіпука В. В.,

суддів – Киці С. І., Федонюк С. Ю.,

з участю секретаря судового засідання Савчук О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного підприємства «ВІО», третя особа - приватний нотаріус Луцького МНО Курта Наталія Володимирівна, про визнання договору дарування удаваним, визнання договором купівлі-продажу та визнання його недійсним, за апеляційною скаргою відповідача Приватного підприємства «ВІО» на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 квітня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2025 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив суд:

- визнати договір дарування частки гаража у праві спільної часткової власності на будівлю гаража (літера Н-1) площею 710,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 0,5821 кв. м., кадастровий номер - 0710100000:22:007:0040, укладений між ОСОБА_2 та ПП «ВІО» від 28 червня 2024 року, що зареєстрований в ресстрі за № 1516 та посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Куртою Н. В., удаваним, зазначивши, що в дійсності був укладений договір купівлі- продажу;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 28 червня 2024 року частки гаража у праві спільної часткової власності на будівлю гаража (літера Н-1) площею 710,2 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,5821 кв.м., кадастровий номер - 0710100000:22:007:0040, який фактично був укладений між ОСОБА_2 , як продавцем, та ПП «BIO», як покупцем.

20 квітня 2026 року від відповідача ПП «ВІО» надійшло клопотання про призначення у справі судової оціночно-будівельної експертизи, в якій останній, не погоджуючись з доводами сторони позивача щодо заявленого позову, зокрема в частині зазначення вартості спірного гаража, просив призначити вказану експертизу для визначення ринкової вартості приміщення будівлі гаража.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 квітня 2026 року вказане клопотання було задоволено та постановлено призначити у даній цивільній справі судову оціночно-будівельну експертизу, на вирішення якої поставити питання:

- яка ринкова вартість приміщення будівлі гаража (літера Н-1) загальною площею 710,2 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , станом на 11 листопада 2025 року?

Проведення експертизи доручено експертам Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

Оплату за проведення експертизи покладено на ПП «ВІО».

Вважаючи вказану ухвалу суду незаконною та прийнятою судом з порушенням норм процесуального права, відповідач ПП «ВІО» подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Сторони по справі, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились.

Від третьої особи приватного нотаріуса Луцького МНО Курти Н. В. на адресу апеляційного суду надійшло клопотання про розгляд справи без її участі.

Колегія суддів, відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України, вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності учасників справи, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, оскільки їх неявка в судове засідання апеляційної інстанції не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Задовольняючи клопотання відповідача ПП «ВІО» про призначення експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи розбіжності у визначенні сторонами спору згідно наданих ними доказів вартості спірної будівлі, та оскільки для з`ясування цих обставин потрібні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, то для об`єктивного розгляду даної справи та її вирішення є потреба у призначенні судової оціночно-будівельної експертизи.

Такий висновок суду є правильний.

Частинами першою, другою статті 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

За загальним правилом, суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК України, всебічному і повному з`ясуванню обставин справи, роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій.

Відповідно до положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 81 ЦПК України).

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою, якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Відповідно до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається, визначаються судом, а учасники справи можуть запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта (частини 4, 5 статті 103 ЦПК України).

Судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Пунктом 5 частини 1 статті 252, пунктом 9 частини 1 статті 253 ЦПК України передбачено право суду зупинити провадження у справі за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи у випадку призначення судом експертизи на час її проведення.

Таким чином, з врахуванням наведених норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, задовольняючи клопотання ПП «ВІО» про призначення у даній справі судової оціночно-будівельної експертизи, дійшов вірного висновку про те, що відповідач у випадку незгоди з визначеною іншою стороною спору вартістю спірного нерухомого майна, має право, з врахуванням принципів змагальності цивільного процесу, доводити свою незгоду шляхом призначення саме судової експертизи.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена судом з додержанням норм цивільного процесуального права, а тому підстав для її скасування не вбачає.

Доводи апеляційної скарги не спростовують вірних висновків суду першої інстанції та не впливають на законність оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382, 389 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу відповідача Приватного підприємства «ВІО» залишити без задоволення.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді