Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №757/22340/26-п — Печерський районний суд міста Києва

Суд: Печерський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 01 липня 2026 р.

Справа: №757/22340/26-п

Суддя: Гречана С. І.

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/22340/26-п

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 року м. Київ

Суддя Печерського районного суду м. Києва Гречана С.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ;

за ч. 1 ст. 130 та ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Учасники судового провадження: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , свідок ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В :

10.04.2026 о 17 год. 20 хв. за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 3 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Sienna, д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці або у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР.

Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Разом із тим, 10.04.2026 о 17 год. 20 хв. за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 3 км, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Toyota Sienna, д.н.з. НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Hyundai Tucson, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався попереду. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ст. 124 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 з`явився, вину у вчиненні адміністративних правопорушень не визнав, пояснив, що він не здійснював керування транспортним засобом Toyota Sienna, д.н.з. НОМЕР_2 , а за кермом транспортного засобу перебував свідок ОСОБА_2 , який здійснював керування.

У судове засідання з`явився свідок ОСОБА_2 , який надав пояснення про те, що 10.04.2026 о 17 год. 20 хв. за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 3 км, він, керуючи транспортним засобом Toyota Sienna, д.н.з. НОМЕР_2 , здійснив зіткнення з автомобілем Hyundai Tucson, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 . Також зазначив, що ОСОБА_1 не здійснював керування транспортним засобом Toyota Sienna, д.н.з. НОМЕР_2 .

Дослідивши адміністративні протоколи та додані до них матеріали, пояснення ОСОБА_1 , показання свідка ОСОБА_2 , переглянувши відеозаписи з бодікамер інспекторів патрульної поліції, доходжу до таких висновків.

У рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно з установленими нормами законодавства України.

Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган/посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган/посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган/посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, які працюють в автоматичному режимі або використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху (частини 1, 2 статті 251 КУпАП).

При вирішенні питання щодо доведеності вини особи у вчиненні, зокрема й адміністративного правопорушення, слід виходити з положень ст. 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитися на її користь.

Європейським судом з прав людини при доведенні обставин справи активно застосовується стандарт «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України», рішення від 18.06.2015 у справі «Ушаков проти України», п. 86 рішення від 11.07.2013 у справі «Вєрєнцов проти України»).

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною «поза розумним сумнівом», версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.

Окремим видом адміністративних правопорушень є правопорушення на транспорті, у тому числі порушення, вчинені під час дорожнього руху.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, зокрема алкогольного сп`яніння, передбачені ст. 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.

Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають лише водії, щодо яких у поліцейського наявні підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з визначеними Інструкцією ознаками такого стану.

Згідно з п. 3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя та поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п. 6 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціальних технічних засобів.

Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції передбачено, що за наявності ознак, визначених п. 3 розділу І Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів.

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Інструкції поліцейськими можуть використовуватися лише спеціальні технічні засоби, які мають сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобу вимірювальної техніки, декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Згідно з п. 4 розділу ІІ Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та з обов`язковою фіксацією результатів на паперових і електронних носіях у разі наявності відповідних функцій у такого засобу.

Відповідно до п. 5 розділу ІІ Інструкції перед проведенням огляду поліцейський зобов`язаний повідомити особу про порядок застосування спеціального технічного засобу, а також на вимогу особи надати сертифікат відповідності, свідоцтво про повірку та інші документи, що підтверджують справність і придатність приладу до використання.

Пунктом 6 розділу ІІ Інструкції встановлено, що огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі неможливості їх застосування - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису підлягають обов`язковому долученню до протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому свідками не можуть бути працівники Національної поліції України або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції встановлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі результатів огляду із застосуванням спеціальних технічних засобів, показник яких після проведення тесту перевищує 0,2 проміле алкоголю в крові.

Згідно з п. 8 розділу ІІ Інструкції направлення водія на огляд оформлюється за формою, визначеною додатком 1 до Інструкції.

Відповідно до п. 10 розділу ІІ Інструкції результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціальних технічних засобів. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду також зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію. Якщо технічний засіб має функцію друку результатів тестування, такі результати також долучаються до протоколу.

Пунктом 11 розділу ІІ Інструкції передбачено, що оформлення матеріалів огляду на стан сп`яніння здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.

Крім того, згідно з п. 12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, поліцейський зобов`язаний направити таку особу до найближчого закладу охорони здоров`я для проведення відповідного медичного огляду.

Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.

Отже, нормами законодавства передбачено, що лише у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно зі ст. 130 КУпАП відповідальність за цією нормою настає, зокрема, у випадку керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Окрім цього, відеозапис із нагрудного відеореєстратора інспектора є доказом, що може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху (постанова КАС ВС у справі № 678/991/17 від 15.11.2018).

Відповідно до правил, визначених п. 5 розділу ІІ Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних із виникненням у поліцейського приватного становища. У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати і часу.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія/судноводія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а у разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Судом досліджено відеозапис із бодікамери працівників патрульної поліції № 473415 з місця події за участю ОСОБА_1 .

Із зазначеного відеозапису вбачається, що працівники поліції здійснювали спілкування з учасниками дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 3 км, за участю водія транспортного засобу Toyota Sienna, державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 .

Під час спілкування, після з`ясування обставин дорожньо-транспортної пригоди, працівниками поліції у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. При цьому останній перебував на місці водія транспортного засобу та на вимогу поліцейського надати посвідчення водія надав його (01 хв. 15 сек. відеозапису).

У зв`язку з виявленими ознаками сп`яніння працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку - на місці зупинки транспортного засобу або у закладі охорони здоров`я, однак останній від проходження такого огляду відмовився, що зафіксовано на 02 хв. 15 сек. відеозапису.

Суд критично оцінює позицію ОСОБА_1 та показання свідка ОСОБА_2 щодо відсутності факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом Toyota Sienna, д.н.з. НОМЕР_2 .

Так, із дослідженого судом відеозапису з бодікамери працівників патрульної поліції № 473415 вбачається, що після прибуття на місце дорожньо-транспортної пригоди працівники поліції здійснювали спілкування саме з ОСОБА_1 як із водієм транспортного засобу Toyota Sienna, д.н.з. НОМЕР_2 . При цьому останній перебував на місці водія транспортного засобу та на законну вимогу працівника поліції надав для перевірки посвідчення водія.

Крім того, ОСОБА_1 особисто підписав протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 637235 від 10.04.2026 та серії ЕПР1 № 637244 від 10.04.2026, а також схему дорожньо-транспортної пригоди від 10.04.2026 без будь-яких зауважень чи заперечень щодо того, що транспортним засобом керувала інша особа.

Суд також враховує, що під час оформлення адміністративних матеріалів ОСОБА_2 повідомляв працівникам поліції про те, що саме він керував транспортним засобом Toyota Sienna, д.н.з. НОМЕР_2 . Разом із тим будь-яких об`єктивних даних на підтвердження зазначених обставин ОСОБА_2 не надав, посвідчення водія працівникам поліції не пред`явив, у зв`язку з чим його твердження не знайшли свого належного підтвердження.

Окрім того, на 35 хв. 23 сек. відеозапису ОСОБА_2 звертається до працівника поліції із запитанням, чи потрібен тверезий водій, зазначаючи при цьому, що він також «не зовсім тверезий». Вказані пояснення не узгоджуються з його версією про безпосереднє керування транспортним засобом перед дорожньо-транспортною пригодою.

Суд також критично оцінює письмові пояснення ОСОБА_2 , оскільки вони не містять конкретного та змістовного викладення обставин дорожньо-транспортної пригоди, не розкривають механізму її виникнення та фактично зводяться лише до твердження про те, що хтось «не встиг загальмувати». Такі пояснення не містять достатньої інформації для встановлення фактичних обставин події та не спростовують інших доказів, досліджених судом.

Посилання ОСОБА_1 на те, що наприкінці відеозапису він повідомив працівників поліції про те, що не керував транспортним засобом, суд до уваги не бере, оскільки такі пояснення були надані лише після оформлення адміністративних матеріалів, підписання протоколів та схеми дорожньо-транспортної пригоди без будь-яких зауважень.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що пояснення ОСОБА_1 та показання свідка ОСОБА_2 є непослідовними, спростовуються сукупністю інших належних та допустимих доказів у справі та розцінюються судом як обрана лінія захисту, спрямована на уникнення адміністративної відповідальності.

При цьому суд доходить висновку, що досліджений судом відеозапис є належним та допустимим доказом у справі, містить фіксацію факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння під час направлення ОСОБА_1 на огляд судом не встановлено. Також не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість чи суб`єктивне ставлення працівників поліції.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 637235, ОСОБА_1 було роз`яснено права та обов`язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП.

Матеріали справи не містять доказів суттєвих порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколів про адміністративне правопорушення. Вимоги ч. 2 ст. 251, ст.ст. 256, 262, 266, 268 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, поліцейськими дотримано.

Що стосується факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, слід зазначити таке.

Згідно з п. 12.1 Правил дорожнього руху водій під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно зі ст. 124 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються учасники дорожнього руху за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Зі схеми місця дорожньо-транспортної пригоди, складеної працівниками поліції безпосередньо після події, вбачається розташування транспортних засобів після зіткнення, напрямки їх руху, місце первинного контакту автомобілів, дорожня розмітка та організація дорожнього руху на відповідній ділянці дороги.

Із зазначеної схеми вбачається, що водій автомобіля Toyota Sienna, д.н.з. НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Hyundai Tucson, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався попереду. На схемі також відображено місце зіткнення транспортних засобів, дорожню обстановку та механічні пошкодження автомобілів, що узгоджується зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП та письмовими поясненнями ОСОБА_3 . При цьому учасники дорожньо-транспортної пригоди підписали схему, не маючи жодних зауважень чи заперечень.

Суд враховує, що схема місця дорожньо-транспортної пригоди є письмовим доказом у справі та підтверджує сам факт дорожньо-транспортної пригоди, характер розташування транспортних засобів і дорожню обстановку на момент події.

За таких обставин, обставини вчинення ОСОБА_1 вищезазначених адміністративних правопорушень знайшли своє об`єктивне підтвердження під час судового розгляду справи на підставі фактичних даних, які містяться в:

- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 637235 від 10.04.2026;

- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 637244 від 10.04.2026;

- направленні на огляд водія транспортного засобу від 10.04.2026;

- схемі дорожньо-транспортної пригоди від 10.04.2026;

- письмових поясненнях ОСОБА_3 ;

- відеозаписі з бодікамер інспекторів патрульної поліції № 473415.

Таким чином, суд вважає доведеним наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП, тобто порушення учасником дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а також ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмову особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом/посадовою особою, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення у цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

За таких обставин, при вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення суд, відповідно до положень ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, яке має суспільно небезпечний характер, дані про особу правопорушника, а тому, з урахуванням положень ст. 36 КУпАП за сукупністю правопорушень, у виховних цілях вважає необхідним призначити ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 124, 130, 279, 283, 284 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та ст. 124 КУпАП, і призначити стягнення:

-за ст. 124 КУпАП - у виді штрафу на користь держави в розмірі 850 гривень;

-за ч. 1 ст. 130 КУпАП - у виді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.

На підставі ст. 36 КУпАП визначити ОСОБА_1 остаточне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривнь з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення до виконання 3 (три) місяці.

Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Світлана ГРЕЧАНА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua