Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №148/677/26 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/677/26

Провадження №2/148/882/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

( Заочне )

25 червня 2026 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Ковганича С.В., при секретарі Ліванчук А.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представниця ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЗНЕС ПОЗИКА" (надалі ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА") звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи позовні вимоги тим, що 08.07.2025 між ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" та відповідачем було укладено договір №546343-КС-001 про надання кредиту (надалі кредитний договір) шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України "Про електронну комерцію". Відповідно до умов договору ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" надає позичальнику грошові кошти у розмірі 14000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил надання грошових коштів у кредит.

ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 14000 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , вказану позичальником при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті.

Відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 15.02.2026 має заборгованість в розмірі 47460 грн, яка складається з: 14000 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 23660 грн - сума прострочених платежів по процентах; 7000 грн - сума заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України; 2800 грн - сума прострочених платежів за комісією.

Оскільки відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, позивач змушений звернутися до суду із даним позовом. Просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором №546343-КС-001 від 08.07.2025 в розмірі 47460 грн, а також сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

У судове засідання представниця позивача не з`явилася, у позовній заяві клопотала про розгляд справи за її відсутності, а також зазначила, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного документа (а.с. 79). Про причини своєї неявки суд не повідомила, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подала.

За таких обставин суд ухвалив розглянути справу заочно, за відсутності відповідачки, на підставі наявних у справі даних і доказів, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 08.07.2025 відповідачка звернулась до ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" з метою отримання кредиту, внаслідок чого заповнила на сайті www.my.bizpozyka.com анкету клієнта, у якій зазначила, бажану суму кредиту та ознайомилась з паспортом споживчого кредиту, про що свідчить копія даної анкети клієнта (а.с.34) та копія паспорту споживчого кредиту (а.с.14-16).

Того ж дня між ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" та відповідачкою було укладено договір №546343-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст.12 Закону України "Про електронну комерцію", про що свідчать копія даного договору (а.с.17-21), копія пропозицї (оферти) укласти договір про надання кредиту №546343-КС-001 (Споживчий кредит. Електронна форма) від 08.07.2025 (а.с.22-27), копія прийняття (акцепту) пропозиції (оферти) укласти договір про надання кредиту №546343-КС-001 (Споживчий кредит. Електронна форма) від 08.07.2025 (а.с.28-32); копія візуальної форми послідовності дій клієнта (а.с.33).

Відповідно до умов кредитного договору сторони узгодили, що :

- кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 14000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА";

- строк, на який надається кредит - 24 тижнів;

- стандартна процентна ставка за кредитом в день - 1%, фіксована;

- комісія за видачу кредиту - 2800 грн;

- загальний розмір наданого кредиту - 14000 грн;

- строк дії договору до 23.12.2025.

ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 14000 грн шляхом перерахування їх на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , яка була зазначена нею при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується копією підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ "ПрофітГід" (а.с.35), повідомлення АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" від 20.04.2026 №БТ/Е-15260 (а.с.71), а також випискою про рух коштів по картці клієнта ОСОБА_1 за період з 08.07.2025 по 23.12.2025, виданою АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" від 19.04.2026 (а.с.82-90).

Натомість відповідачка свої зобов`язання за користування кредитними коштами належним чином не виконувала.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою зобов`язань за кредитним договором, утворилася заборгованість, яка згідно з наданим представником позивача розрахунком (а.с.11-12) станом на 18.02.2025 становить -47460 грн, з яких: 14000 грн - заборгованість за кредитом; 23660 грн - заборгованість за відсотками; 7000 грн - заборгованість по відсотках за ст.625 ЦК України; 2800 грн - заборгованість за комісією. Аналогічна сума заборгованості визначена позивачем станом на 18.02.2025 у довідці про стан заборгованості ОСОБА_1 за договором №546343-КС-001 про надання кредиту від 08.07.2025 , про що свідчить копія даної довідки (а.с.13).

У зв`язку з невиконанням відповідачем її зобов`язань за кредитним договором №546343-КС-001 від 08.07.2025 представниця позивача звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів ( змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Норми ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Статтею 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.

За таких обставин зобов`язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.

Згідно вимог ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним

За змістом ч.2 та 3 ст.1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору) Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до п.4. ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» ( в редакції на момент укладення кредитного договору) загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Частиною 2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» ( в редакції на момент укладення кредитного договору) передбачено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки установлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.629 ЦПК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідачка взяті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконала, оскільки не надавала грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями відповідно до умов договору.

Таким чином, ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідачка порушує зобов`язання за вищевказаним кредитним договором.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідачки заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦКв розмірі 7000 грн суд виходить із такого.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Тобто законодавець визначив, що на період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 ЦК України.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

З огляду на вищевказані норми законодавства, відповідачка як позичальник звільнена від відповідальності, передбаченої ст.625 ЦК України, у зв`язку з чим нарахування таких сум є неправомірним. Відтак, правові підстави для задоволення позовних вимог у частині стягнення заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України в розмірі 7000 грнвідсутні, тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

В свою чергу, відповідачка будь-яких заперечень та доказів на спростування позиції представниці позивача до суду не надала, як і не спростувала.

Оскільки станом на день розгляду справи спір між сторонами не врегульований, відповідачка заборгованість за кредитним договором у добровільному порядку не сплатила, тому суд приходить до висновку, що з відповідачки, як позичальниці, підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №546343-КС-001 від 08.07.2025 лише в розмірі 40460 грн, з яких: 14000 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 23660 грн - сума прострочених платежів по процентах; 2800 грн - сума прострочених платежів за комісією.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що належним чином повідомлена відповідачка не надала суду будь-яких заперечень та доказів на спростування позиції представниці позивача, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог представниці позивача в заявлених нею межах та про наявність правових підстав для їх часткового задоволення.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2269,72 грн ((40 460 ? 2 662,40) / 47 460 = 2 269,72 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст.3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», ст.18 Закону України "Про електронні довірчі послуги", ст.1, 8 Закону України «Про споживче кредитування», ст.207,526, 530, 599, 610-612, 625, 626, 628, 629, 1048-1050, 1054, 1055, 1056-1, п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, ст.4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 223, 247, 263- 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЗНЕС ПОЗИКА", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження якого: бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, м.Київ, 01133, заборгованість за договором №546343-КС-001 про надання кредиту від 08.07.2025 в розмірі 40460 грн (сорок тисяч чотириста шістдесят гривень), з яких: 14000 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 23660 грн - сума прострочених платежів по процентах; 2800 грн - сума прострочених платежів за комісією.

В частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості за відсотками відповідно до ст.625 ЦК України відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЗНЕС ПОЗИКА", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження якого: бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, м.Київ, 01133, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2269,72 грн (дві тисячі двісті шістдесят дев`ять гривень сімдесять дві копійки).

Заочне рішення може бути переглянуто Тульчинським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: