Вирок від 16 червня 2026 р. у справі №755/9083/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/9083/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" червня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі судді ОСОБА_1 одноособово, розглянувши у порядку спрощеного провадження, відповідно до ст.ст. 381, 382 КПК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026105040000606 від 10.06.2026 року відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, не одруженого, з середньою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, шляхом вивчення обвинувального акта та доданих до нього матеріалів

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 10.06.2026 року приблизно о 20 год 30 хв, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, 27-Б, де у нього виник раптовий умисел на незаконне проникнення до іншого володіння особи.

Так, 10.06.2026 року приблизно о 20 год 30 хв ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , реалізуючи свій протиправний кримінально караний умисел, спрямований на незаконне проникнення до іншого володіння особи, а саме: до автомобіля марки «Renault Megane Scenic», реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, впевнившись, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає, розуміючи, що автомобіль перебуває у зачиненому стані, діючи умисно та цілеспрямовано, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, грубо порушуючи ст. 30 Конституції України, відповідно до якої не допускається проникнення до іншого володіння особи, інакше як за вмотивованим рішенням суду, не перебуваючи та не маючи невідкладних випадків такого проникнення, пов`язаного із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, без можливого іншого, встановленого законом, порядку проникнення до житла або іншого володіння особи, шляхом прикладання фізичної сили, пошкодив водійське бокове скло автомобіля та створивши таким чином доступ до салону транспортного засобу, незаконно проник до автомобіля марки «Renault Megane Scenic», реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тим самим вчинив незаконне проникнення до іншого володіння особи.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 , в порядку ст. 302 КПК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_2 , яка була складена в присутності захисника адвоката ОСОБА_4 , слідує, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, а саме у незаконному проникненні до іншого володінні особи, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надав свою згоду на розгляд обвинувального акта без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні (а.с. 89-90).

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 , у вчиненні ним кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 , суд кваліфікує за ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до іншого володінні особи.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 65 КК Україні особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень. При цьому під час вибору заходу примусу суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного й обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. З огляду на принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Визначаючи покарання ОСОБА_2 , суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке є умисним, закінченим, кримінальним проступком, який представляє підвищену соціальну небезпеку, обставини вчинення кримінального правопорушення, характер та ступінь тяжкості фактичних наслідків правопорушення, відомості про особу обвинуваченого.

Останній має постійне місце проживання, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Обставиною, що пом`якшує покарання суд визнає щиросердне каяття ОСОБА_2 .

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_2 , судом не встановлені і на такі обставини сторона обвинувачення не посилається.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_2 , та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, є покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 850 гривень, оскільки суд вважає, що таке покарання зможе забезпечити досягнення його мети, підстави для призначення більш суворих видів покарання судом не встановлені і саме таке покарання буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.

В ході досудового розслідування встановлено, що кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди не спричинено.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Судові витрати відсутні.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 7-29, 94, 302, 368, 374, 3812-382 КПК України, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Речові докази:

-оптичний носій інформації (диск СD-R, з надписом «ALERUS» ємність 700МВ/80min) - залишити в матеріалах кримінального провадження.

-Змив з речовиною бурого кольору, яку було поміщено до паперового спец. пакету та опечатано пломбою NPU-1382052 - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його отримання.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Суддя: