Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №204/5755/26 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/5755/26

Провадження № 3/204/1004/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Безрук Т.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

27.04.2026 близько 15:38 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 неналежним чином виконувала свої батьківські обов`язки відносно малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка 27.04.2026 за клопотанням СЮП була госпіталізована до дитячої лікарні ім. Руднєва з високою температурою, болем у горлі, вухах. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги ст. 150 СК України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства». Порушення вчинено повторного протягом року.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином шляхом направлення судових повісток, про причини неявки не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи не подавала. Відтак на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП, суд розглядає адміністративні матеріали за відсутністю особи, стосовно якої складено адміністративний протокол.

Доказами, що повністю підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні є: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 954636 від 27.04.2026 року; рапорт інспектора поліції, відповідно до якого 27.04.2026 о 15:39 надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 27.04.2026 о 15:38 за адресою: АДРЕСА_1 , інспектора СЮП повідомила про неналежне виховання, а саме мати ОСОБА_1 ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно доньки ОСОБА_2 , яка була госпіталізована до лікарні ім. Руднєва з високою температурою, болем в горлі, вухах; письмовими поясненнями ОСОБА_3 , відповідно до яких на обліку Центральної служби у справах дітей ДМР перебуває малолітня дитина ОСОБА_2 , 2016 р.н., яка перебуває у складних життєвих обставинах. 27.04.2026 від адміністрації навчального закладу – Дніпровської гімназії № 46 ДМР, надійшла інформація про те, що малолітня ОСОБА_2 прибула до школи з високою температурою та скаржилася на великі болі у вусі. Вночі дитині було погано, але мати не відреагувала, мати не змогла її розбудити. За клопотанням Центральної служби у справах дітей ДМР малолітню ОСОБА_4 було госпіталізовано на обстеження та лікування до КНП «МБКЛМД Руднєва». 27.04.2026 під час виходу в родину за адресою6 АДРЕСА_1 , в квартирі було не прибрано, відсутня приготовлена їжа. Матері наголошено щодо необхідності наведення ладу в квартирі, належного піклування за здоров`ям дитини. Однак, жінка ігнорує будь-які рекомендації спеціалістів; Актом обстеження умов проживання від 27.04.2026, відповідно до якого проведено обстеження умов проживання дитини за адресою: АДРЕСА_1 . На час виходу дитина – ОСОБА_1 перебувала в лікарні. З матір`ю ОСОБА_1 проведено профілактичну бесіду щодо з`ясування причин лікування доньки, що призвело до погіршення стану, але жінка все заперечувала, пояснила, що давала дитині ліки щоб збити температуру, зранку температури не було; повідомленням адміністрації Дніпровської гімназії № 46 ДМР, відповідно до якого 27.04.2026 о 08:30 ОСОБА_2 звернулася до вчителя зі скаргою на погане самопочуття: гострий біль у вусі, нежить, головний біль, біль у суглобах, нудоту. Дитина повідомила, що їй було погано ще вночі, вона плакала, просила про допомогу, але мати допомоги не надала, вранці відправила до школи. Класний керівник почала телефонувати матері дитини, але телефон відключений. Об 11:02 була викликана швидка допомога; клопотання Центральної служби у справах дітей ДМР на адресу КНП «Міська багатопрофільна клінічна лікарня матері та житини ім. проф. М.В. Руднєва» ДМР від 27.04.2026 щодо проведення медичного обстеження та надання медичної допомоги ОСОБА_2 , 2016 р.н.; копією постанови Чечелівського районного суду м. Дніпра від 02.04.2026, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнута до відповідальності за ч. 1 ст. 184 КК України; копією свідоцтва про народження, відповідно до якого ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 .

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Права, обов`язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини встановлено статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року, № 2402-III, статтями 150, 180 Сімейного кодексу України.

Частиною 1 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, № 789 встановлено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини (ч.2 ст.27 Конвенції ООН).

Обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплений у ст.150 Сімейного кодексу України. До кола обов`язків батьків входить турбота про здоров`я, фізичний, психічний і моральний розвиток дитини. У розумінні положень ч.1 ст.18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

Відповідно до ч.4 ст.155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно з ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних, історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Таким чином, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Статтею 150 Сімейного кодексу України визначено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Таким чином, проаналізувавши докази у справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, а саме ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей, вчиненому повторно протягом року, доведеною повністю.

Керуючись ст. 13, 33 КУпАП при накладенні стягнення, суд доходить висновку про необхідність накладення на винну адміністративних стягнень в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 184 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 40-1, 280, 283-285 КУпАП,суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Роз`яснити правопорушнику, що накладений за вчинення адміністративного правопорушення штраф вноситься в установу банку України.

У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суд міста Дніпра протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.

Суддя Т.В. Безрук