Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №150/409/26 — Чернівецький районний суд Вінницької області

"02" липня 2026 р.

Справа №150/409/26

Провадження по справі №2-о/150/52/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року Чернівецький районний суд

Вінницької області

у складі головуючої: судді Цимбалюк Л.П.

при секретарі: Савковій С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до районного суду із заявою про встановлення факту родинних відносин між нею та її сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки, ОСОБА_2 при підготовці документів для оформлення догляду за нею, виявив розбіжність у правовстановлюючих документах.

Представник заявниці ОСОБА_1 – адвокат Поліщук О.В., який діє на підставі договору про надання правничої допомоги від 08.06.2026 (укладений на невизначений строк дії), скориставшись своїм правом, передбаченим ч.3 ст.211 ЦПК України, через канцелярію суду подав заяву про розгляд цивільної справи у його відсутність та відсутність його довірительки, вимоги якої підтримує та просить їх задоволити.

Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки (ч.1 ст.64 ЦПК України).

Заінтересованою особою ОСОБА_2 , скориставшись своїм правом, передбаченим ч.3 ст.211 ЦПК України, через канцелярію суду подано заяву про розгляд цивільної справи у його відсутність та відсутність, не заперечує проти задоволення вимог, заявлених ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи суд відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України не вбачає підстав для здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Частиною 3 статті 294 ЦПК України встановлено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судувого розгляду.

Так, відповідно до 1 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач – визнати позов на будь – якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши та оцінивши в сукупності матеріали справи, суд, враховуючи визнання заінтересованою особою вимог, заявлених ОСОБА_1 , що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, приходить до висновку, що заяву слід задоволити з наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 7 ст.19 ЦПК України визначено, що, окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Статтею 293 ЦПК України, передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження також справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Окрема провадження - це вид непозовного цивільного судочинства в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження чи відсутності неоспорюваних прав (ч.1 ст.293 ЦПК України).

Згідно п.1 ч.1, ч.2 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» із змінами та доповненнями від 25.05.1998, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Встановлено, що у свідоцтві про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 серії НОМЕР_1 , виданого 11.03.2008 відділом реєстрації актів цивільного стану Чернівецького районного управління юстиції Вінницької області, матір`ю останнього значиться ОСОБА_3 , батьком – ОСОБА_4 .

Як свідчить копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 10.03.2016 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Чернівецького районного управління юстиції Вінницької області, мати заявника значиться як ОСОБА_5 (дошлюбне прізвище ОСОБА_6 ).

Із вище наведених правовстановлюючих документів вбачається, що заявником змінено прізвище із « ОСОБА_6 » на шлюбне « ОСОБА_7 » після народження сина ОСОБА_2 (тобто, заінтересованої особи по справі).

При народженні заінтересована особа по справі ОСОБА_2 був записаний як « ОСОБА_6 » відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України, як дитина, народжена у матері, яка не перебуває у шлюбі у випадках, коли немає спфільної заяви батьків або за рішення суду.

Як вбачається із копії паспорта серії НОМЕР_3 , виданого 16.12.1997 Чернівецьким РВ УМВС України у Вінницькій області, заявник значиться як ОСОБА_1 .

Із виписки з погосподарської книги за 1983 – 1985 роки та довідки №597, виданої 05.06.2026 Чернівецькою селищною радою Могилів – Подільського району Вінницької області вбачається, що заявник ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , значиться як дружина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а заінтересована особа по справі ОСОБА_2 ., ІНФОРМАЦІЯ_1 , - їхнім сином.

Відповідно до ст.319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Встановлення даного факту має для ОСОБА_1 юридичне значення, оскільки необхідне їй для оформлення її сином ОСОБА_2 стороннього догляду за нею, як за матір`ю.

Так, як вбачається із витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №100/26/355/В, ОСОБА_1 потребує постійного стороннього догляду.

Однак, за наявності розбіжностей у написанні імені заявника, як матері сина ОСОБА_2 (тобто, заінтересованої особи по справі), який виявив бажання та намір здійснювати постійний сторонній догляд за матір`ю, відсутня можливість оформити відповідні документи для цього.

Доказами є будь – які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст.76 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Заявником відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України належним чином доведено обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог щодо встановлення факту родинних відносин.

Аналізуючи наведене, надані суду письмові докази у їх сукупності, враховуючи фактичні дані, які в них містяться, обставини, встановлені в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що суду надано достатньо доказів для встановлення факту родинних відносин між заявником ОСОБА_1 та її сином ОСОБА_2 , що необхідно заявнику для оформлення за нею стороннього догляду.

За таких обставин, оскільки законом не визначено іншого, крім судового порядку встановлення факту родинних відносин між особами, і факт родинних відносин, який просить встановити заявник, підтверджується письмовими матеріалами справи, породжує юридичні наслідки, іншої можливості одержати або відновити документи, які посвідчують факт, що має юридичне значення, немає, тому суд приходить до висновку, що вимоги заявника є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Спору про право суд не вбачає.

При винесенні рішення, суд керується статтею 13 ЦПК України, щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Вище викладене відповідно до ст.315 ч.1 п.1, ст.319 ЦПК України дає підстави суду для задоволення заяви.

Відповідно до положень частини сьомої статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст., ст.263 - 265, 293, 294, 315, 319, 352-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву задоволити.

Встановити, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , являється рідною матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Реквізити сторін:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ; НОМЕР_4 , паспорт НОМЕР_3 , виданий 16.12.1997 Чернівецьким РВ УМВС України у Вінницькій області; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ).

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 ; НОМЕР_4 , паспорт № НОМЕР_6 , виданий 04.06.2025 органом 0525; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ).

СУДДЯ: Л.П. ЦИМБАЛЮК