Рішення від 30 червня 2026 р. у справі №554/8618/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Суд: Шевченківський районний суд міста Полтави

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 30 червня 2026 р.

Справа: №554/8618/26

Суддя: Михайлова І. М.

Дата документу 01.07.2026Справа № 554/8618/26

Провадження № 2/554/4398/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

01 липня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді Михайлової І.М.,

за участю секретаря судового засідання Станкевич Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому просила розірвати укладений між ними шлюб, який був зареєстрований 04.11.2017 року Шевченківським районним у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис № 2054.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначила, що 04.11.2017 року між ними з відповідачем Шевченківським районним у місті Полтаві відділом ДРАЦС ГТУЮ у Полтавській області було зареєстровано шлюб, про що складено актовий запис № 2054. У шлюбі в них народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спочатку подружнього життя з відповідачем і до подій 2026 року, пов`язаних із притягненням сторін до кримінальної відповідальності, їхні сімейні відносини були загалом добрими та стабільними: сторони проживали однією сім`єю, спільно вели господарство, виховували доньку, планували спільне майбутнє та підтримували один одного. Позивач вказала, що довіряла своєму чоловікові, прислухалася до його думки при вирішенні сімейних питань і не мала підстав вважати, що його погляди чи пропозиції можуть мати протиправний чи суспільно небезпечний характер. Лише згодом вона почала потрапляти під вплив свого чоловіка в питаннях, що стосувалися виховання дитини та поведінки в сім`ї, при цьому на той час не усвідомлювала усіх можливих наслідків таких дій та в зв`язку з повною довірою до чоловіка, помилково сприймала окремі його переконання як допустимі. Лише після втручання правоохоронних органів, спілкування зі спеціалістами та глибокого переосмислення ситуації вона усвідомила справжній характер того, що відбувалося, та власну відповідальність за це. Саме усвідомлення цих обставин призвело позивача до висновку про неможливість подальшого сімейного життя з відповідачем, втрату до нього довіри та необхідність повністю змінити своє життя й оточення заради безпеки та благополуччя дитини.

Позивач вказала, що після викриття обставин кримінального правопорушення та переосмислення подій, які мали місце в сім`ї, вона усвідомила неприйнятність поведінки, до якої була схилена відповідачем, справжнього характеру та наслідків якої на той час повною мірою не усвідомлювала, у зв`язку з чим дійшла висновку про неможливість подальшого перебування з ним у шлюбі.

Позивач також зазначила, що на даний час вона втратила довіру до чоловіка, усвідомила його негативний вплив на неї та дитину, у зв`язку з чим не підтримує з ним сімейних відносин і не вбачає можливості їх відновлення. Вказала, що рішення про припинення шлюбу є добровільним та остаточним, прийнятим після визнання помилковості власної поведінки і зумовленим необхідністю змінити спосіб життя, оточення й убезпечити себе та дитину від будь-яких подібних ситуацій у майбутньому.

З огляду на викладене позивач вважала подальше спільне життя з відповідачем неможливим та просила розірвати укладений між ними шлюб.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 08.06.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У судове засідання сторони не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 надіслала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити позов з мотивів, наведених у ньому.

Відповідач ОСОБА_2 надіслав до суду заяву, в якій розгляд справи просив проводити без його участі. Вказав, що позовні вимоги повністю визнає з наведених у позові мотивів та підстав. Просив задовольнити позов та розірвати укладений між ними з позивачем шлюб.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 вбачається, що 04.11.2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб у Шевченківському районному у місті Полтаві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис № 2054 (а.с.9).

Від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Київським районним у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (а.с.10).

В ході судового розгляду справи було встановлено, що подружжя сімейно-шлюбних стосунків не підтримує, даних про те, що між сторонами існують спори щодо визначення місця проживання дитини чи майно, суду не надано.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду (ст. 110 СК України).

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно із ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

За вимогами статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст.110 СК України).

Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Згідно з ч.3 ст.115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Беручи до уваги, що фактично шлюб між подружжям розпався, сімейні стосунки припинені, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам та інтересам їх малолітньої доньки, суд, вважає, що позов заявлено обґрунтовано, його було підтверджено протягом судового розгляду, тому він підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1331 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.110, 112, 113 СК України, ст.ст.12, 81, 141, 223, 229, 247, 263, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити в повному обсязі.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 04 листопада 2017 року Шевченківським районним у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис № 2054.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1331 грн.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу, є рішення суду, яке набрало законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Суддя І.М. Михайлова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua