Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №478/737/26 — Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/737/26 пров. №3/478/119/2026

П о с т а н о в а

І м е н е м У к р а ї н и

02 липня 2026 року Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Сябренко І.П., з участю секретаря Поліщук С.П. розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції №1 Баштанського РВП ГУНП України в Миколаївській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Веселинове Миколаївської області, громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , не працюючого,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП,

В с т а н о в и в:

22 травня 2026 року водій ОСОБА_1 о 01 год 56 хв по вулиці Українська, 76 в селищі Казанка Баштанського району Миколаївської області, керував автомобілем марки «ВАЗ-2112» номерний знак НОМЕР_1 не маючи права керування транспортними засобами відповідної категорії, чим порушив вимоги п.2.1 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306.

Крім того, 22 травня 2026 року водій ОСОБА_1 о 01 год 56 хв по вулиці Українська в селищі Казанка Баштанського району Миколаївської області, в порушення вимог п.2.9. «а» Правил дорожнього руху України, керував автомобілем марки «ВАЗ-2112» номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки із застосуванням приладу «Drager Alcotest 6820», результат якого склав 1.77‰.

В судове засідання, ОСОБА_1 не з`явився без поважних причин, про місце і час розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить оголошення розміщене на офіційному веб-сайті судової влади України. Крім того, на адресу місця проживання ОСОБА_1 , яка зазначена в протоколах про адміністративні правопорушення, судом було двічі направлено листи повідомлення про виклик до суду на розгляд справи, проте поштові листи повернуто до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

У рішенні Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року, у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З огляду на позицію Європейського Суду, який неодноразово у своїх рішеннях наголошував на тому, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення слухання.

Враховуючи те, що будь-яких заяв від ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи та поважність причин неявки суд не отримував. ОСОБА_1 був обізнаний про складання відносно нього протоколів про адміністративне правопорушення, повідомлявся належним чином про місце і час розгляду справи, будь-яких дій з його боку, спрямованих на визначення результату розгляду справи відносно нього, не вчинялось, тому в силу ч.1 ст.268 КУпАП справа розглядається у його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, приходжу такого висновку.

В силу приписів ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно положень ст.245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України від 30.06.1993 року №3353-ХІІ «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно ч.9 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII (далі Закон №3353-XII) право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.

Відповідно до п.2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року №340 особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.

Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.

Особа має лише одне посвідчення водія, що підтверджує її право на керування транспортними засобами діючих категорій, зазначених у ньому.

Згідно з п.3 вказаного положення транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії:

А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт;

А - мотоцикли, у тому числі з боковим причепом, та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом 50 куб. сантиметрів і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше;

В1- квадро-і трицикли, мотоколяски та інші триколісні (чотириколісні) транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кілограмів;

В - автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми;

С1 - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких становить від 3500 до 7500 кілограмів (від 7700 до 16500 фунтів);

С - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких перевищує 7500 кілограмів (16500 фунтів);

D1 - призначені для перевезення пасажирів автобуси, в яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, не перевищує 16;

D - призначені для перевезення пасажирів автобуси, в яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, більше 16;

ВЕ, С1Е, СЕ, D1E, DE - состави транспортних засобів з тягачем категорії В, С1, С, D1 або D, яким водій має право керувати, але який не належить до зазначених категорій составів транспортних засобів;

Т - трамваї та тролейбуси.

Відповідно до положень п.1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

За п.1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно п.«а» п.2.1 Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Невиконання вказаних вимог утворюють склад правопорушення, передбаченого ст.126 КУпАП.

Частиною 2 ст.126 КУпА передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до положень ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №672282 від 22.05.2026 року, 22 травня 2026 року водій ОСОБА_1 о 01 год 56 хв по вулиці Українська, 76 в селищі Казанка Баштанського району Миколаївської області, керував автомобілем марки «ВАЗ-2112» номерний знак НОМЕР_1 не маючи права керування транспортними засобами відповідної категорії, чим порушив вимоги п.2.1 «а» Правил дорожнього руху України.

Протокол містить і відмітку про роз`яснення положення ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.

Протокол підписаний ОСОБА_1 без будь-яких зауважень. При цьому, як вбачається з тексту протоколу, ставлячи свій підпис, ОСОБА_1 погодився з тим, що зі змістом протоколу він ознайомлений, копію протоколу отримав, внесенні про нього дані - правильні.

З письмових пояснень ОСОБА_1 , які маються в матеріалах справи, вбачається, що дійсно 22 травня 2026 року о 01 год. 56 хв. по вулиці Українська, 76 в селищі Казанка Баштанського району Миколаївської області, керував автомобілем марки «ВАЗ-2112» номерний знак НОМЕР_1 не маючи права керування транспортними засобами категорії «В», з протоколом згоден.

Сукупність досліджених доказів, їх оцінка свідчать про те, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом не маючи права керування таким транспортним засобом, тому приходжу висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.

За таких обставин, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП.

Що стосується притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, то суд виходить з наступного.

Пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Невиконання вказаних правил утворюють склад правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.

Згідно ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина 1 ст.130 КУпАП за своєю правовою природою є бланкетною нормою права, яка відсилає до інших нормативних актів. Зокрема, до нормативних актів, якими встановлюються порядок огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп`яніння визначена Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМУ №1103 від 17 грудня 2008 року.

Так, згідно з п.2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ №1103 від 17 грудня 2008 року, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, встановленими МОЗ і МВС.

Пункт 3 зазначеного Порядку також передбачає можливість проведення огляду як поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, так і лікарем закладу охорони здоров`я.

Огляд на стан алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання.

Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.

Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Встановлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №672285 від 22.05.2026 року, 22 травня 2026 року водій ОСОБА_1 о 01 год 56 хв по вулиці Українська в селищі Казанка Баштанського району Миколаївської області, в порушення вимог п.2.9. «а» Правил дорожнього руху України, керував автомобілем марки «ВАЗ-2112» номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки із застосуванням приладу «Drager Alcotest 6820», результат якого склав 1.77‰.

Протокол містить і відмітку про роз`яснення положення ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.

Протокол підписаний ОСОБА_1 без будь-яких зауважень. При цьому, як вбачається з тексту протоколу, ставлячи свій підпис, ОСОБА_1 погодився з тим, що зі змістом протоколу він ознайомлений, копію протоколу отримав, внесенні про нього дані - правильні.

Згідно даним роздруківки тестування №111, огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння проводився 22 травня 2026 року за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alkotest 6820», номер приладу АRNE-0024, результати огляду - 1,77‰.

Ці ж дані зафіксовані і в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних записів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року №374 «Про затвердження переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювання техніки, що підлягають періодичній повірці» газоаналізатор «Drager Alkotest 6820» підлягає повірці один раз на рік.

Як слідує із копії свідоцтва ДП «Киїоблстандартметрологія», газоаналізатор Alcotest 6820, АRNЕ-0024, за результатами повірки відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019, повірка чинна до 10 липня 2026 року.

З письмових пояснень ОСОБА_1 , які маються в матеріалах справи, вбачається, що дійсно 22 травня 2026 року о 01 год. 56 хв. керуючи автомобілем марки «ВАЗ-2112» номерний знак НОМЕР_1 був зупинений працівниками поліції перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці погодився добровільно, з результатом огляду - 1,77‰ згоден.

З відеозапису зробленого з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що поліцейським водію ОСОБА_1 , який керував автомобілем марки «ВАЗ-2112» номерний знак НОМЕР_1 , було запропоновано пройти на місці зупинки огляд на стан сп`яніння, на що він погодився, після проходження тесту його результатів не заперечував.

Сукупність досліджених доказів, їх оцінка свідчать про те, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, тому приходжу висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

За таких обставин, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Переконливих доводів, які б свідчили про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП, матеріали справи не містять, а за такого є усі підстави для визнання його винним у керуванні транспортним засобом не маючи права керування таким транспортним засобом та відмови від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ст.13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.44, 51, 89, 121-127, 130, ст.139, ч.3 ст.154, ч.2 ст.156, ст.ст.173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені ст.185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Статтею 24-1 КУпАП передбачено, що за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: зобов`язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; попередження; догана або сувора догана; передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

При визначенні стягнення, суд враховує, характер вчинених правопорушень, відсутність тяжких наслідків, особу порушника ОСОБА_1 , який не з`явився в судове засідання без поважних причин, правопорушення вчинив вперше, в неповнолітньому віці, ступінь його вини, майновий стан, тому вважає за можливе застосувати до нього, у відповідності до ст.24-1 КУпАП, заходи впливу у виді попередження.

Керуючись ст.ст.13, 24-1, 36, 276-280, 283-285 КУпАП, суддя

П о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП і застосувати до нього заходи впливу у виді попередження.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя І.П. Сябренко