Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №752/26951/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/26951/25

Провадження №2/752/6003/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кокошка О.Б.,

за участю секретаря Потапенко Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Хомік Олена Володимирівна в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона з 25.08.2011 перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Наразі вони перебувають в процесі розлучення, оскільки поданий позов про розірвання їх шлюбу. Від шлюбу вони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та синів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вона проживає разом із їх дітьми. Спір з відповідачем про місце проживання їх дітей відсутній. Їх діти перебувають на її повному забезпеченні. Позивач несе самостійний тягар утримання їх дітей. Відповідач в добровільному порядку не надає матеріальну допомогу на утримання їх дітей. Відповідач не має інших осіб на утриманні. Отже, відповідач працездатний, отримує дохід та має задовільний стан здоров`я, внаслідок чого, на думку позивача, він може сплачувати аліменти на утримання їх дітей у відповідному розмірі. Позивач зазначила, що не очікує понести судові витрати.

Позивач просила стягнути аліменти з відповідача на її користь на утримання їх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в розмірі 1/2 частки його заробітку (доходів), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подачі позову і до досягнення кожною дитиною повноліттю.

27.03.2026 судом постановлена ухвала про відкриття провадження у справі, якою справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін за наявними у справі матеріалами.

02.07.2026 судом постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися.

Представник позивача адвокат Хомік О.В. надала заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача, в якій просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини, внаслідок чого позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з копією свідоцтва про народження від 09.04.2014 серії НОМЕР_1 , від 09.04.2014 серії НОМЕР_2 та від 14.11.2015 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 народилися ІНФОРМАЦІЯ_1 та 07.11.2015, відповідно, батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

25.08.2011 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, актовий запис №668, прізвище чоловіка та дружини після державної реєстрації шлюбу – ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб від 25.08.2011 серії НОМЕР_3 .

Згідно з копіями квитанцій від 08.10.2025, від 27.11.2024, від 08.12.2024, від 18.05.2025, від 24.06.2025, від 02.04.2026, від 11.07.2025, від 04.08.2025, від 05.09.2025, від 08.10.2025 ОСОБА_1 здійснювала оплату за надання освітніх послуг для її сина ОСОБА_4 , за надання медичних послуг лікарем стоматологом для її сина ОСОБА_5 та доньки ОСОБА_3 , за заняття у період з 11.07.2025 по 10.08.2025, з 06.08.2025 по 05.10.2025, з 10.09.2025 по 09.11.2025, з 08.10.2025 по 07.12.2025 для її сина ОСОБА_4 .

Отже, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу захисту позивачем свого права на отримання від другого із подружжя коштів на утримання їх неповнолітніх дітей. Вказані правовідносини регулюються нормами Сімейного кодексу України.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВР N 789-XII від 27.02.1991, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до положень ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно з ч. 2 ст. 183 СК України якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред`явлення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 не має на утриманні інших неповнолітніх дітей або непрацездатних дружини, батьків, дочки, сина. Відповідачем не надано суду відомостей про стан його здоров`я та матеріальне становище.

Отже, суд виходить з того, що відповідно до норм Сімейного кодексу України обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька.

Водночас відповідач ухиляється від виконання свого батьківського обов`язку утримувати неповнолітніх дітей у добровільному порядку.

Враховуючи те, що відповідач є батьком неповнолітніх дітей, які проживають з позивачем та перебувають на її утриманні, а також той факт, що він у добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання своїх дітей не надає, хоча зобов`язаний утримувати дітей до досягнення ними повноліття, суд приходить до висновку, що позов заявлено обґрунтовано, доводи, викладені позивачем на підтвердження своїх вимог, знайшли своє підтвердження в ході судового засідання.

Між тим, зважаючи на те, що аліменти стягуються на трьох дітей та встановлення у судовому засіданні обставин, які підтверджують необхідність стягнення аліментів саме у запропонованому позивачем розмірі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/2 частини усіх видів заробітку (доходу). Вказаний розмір аліментів є цілком достатнім для належного забезпечення та гармонійного розвитку дітей.

Водночас суд вважає відмовити позивачу у стягненні вказаних аліментів до досягнення кожною дитиною повноліття, оскільки положення ч. 2 ст. 183 СК України передбачають визначення єдиної частки від доходів відповідача на утримання їх трьох дітей, яка підлягає стягненню до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати по оплаті судового збору у сумі 1211,20 грн, у зв`язку з тим, що на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду із вказаною позовною заявою.

Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280-282, 354-355, 430 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/2 частки від усіх його видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати звернення до суду із позовом – 03.11.2025, до досягнення повноліття найстаршою дитиною – ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Представник позивача: адвокат Хомік Олена Володимирівна, місцезнаходження: м. Київ, вул. Короленківська, буд. 3-а.

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Рішення складене 02.07.2026.

Суддя О. Б. Кокошко