Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №607/1657/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.04.2026 Справа №607/1657/26 Провадження №3/607/1133/2026

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дуда О.О., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від Державної екологічної інспекції України Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Державною екологічною інспекцією України Державної екологічної інспекції у Тернопільській області направлено до суду матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 91 КУпАП.

Як вбачається із протоколу адміністративне правопорушення №8217 від 20.11.2025, 20.11.2025 о 16:30 год ОСОБА_1 порушив правила охорони та використання території та об`єктів природно-заповідного фонду, а саме в межах гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Серетський» біля с. Глядич Тернопільського району приблизно 100 м від берега на території зимувальної ями ловив рибу спінінгом з човна та виловив: окунь звичайний – 1 шт., щука – 1 шт., що є порушенням ч.1 ст. 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та п/п 5, п.3, розділ ІV Правил любительського і спортивного рибальства, за що відповідальність передбачена ст. 91 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №8217 від 20.11.2025, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ст. 91 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Шеремета М.М. вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення заперечили, вказавши, що ОСОБА_1 ловив рибу вудкою з човна неподалік клубу «Forest», проте, в 300-метрову зону він не заходив, тому просять закрити провадження в адміністративній справі у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

З`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з положеннями ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстава для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» до природно-заповідного фонду України належать природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.

За змістом ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Згідно з ч.1 ст. 25 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів.

Згідно з ч.1 ст. 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» на територіях заказників забороняються рубки головного користування, суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник.

Відповідно до п/п 5, п.3 р. ІV Правил любительського рибальства, затверджених Наказом Міністерством аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 №700, забороняється добування (вилов) у таких місцях: на зимувальних ямах, в тому числі з берега.

За змістом ч. 1 ст. 64 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» порушення законодавства України про природно-заповідний фонд тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд несуть особи, винні у здійсненні в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон заборонених господарської та інших видів діяльності (п. «б» ч. 2 ст. 64 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»).

Згідно зі ст. 91 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за здійснення в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, а також територій, зарезервованих для наступного заповідання, забороненої господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог режиму цих територій та об`єктів, самовільна зміна їх меж, невжиття заходів для попередження і ліквідації негативних наслідків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об`єкти природно-заповідного фонду.

Суд відзначає, що до протоколу про адміністративне правопорушення, долучено довідку-розрахунок розміру заподіяної шкоди, перелік меж зимувальних ям в осінньо-зимовий період 2025-2026 рр. у водних об`єктах Тернопільської області затверджений наказом Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Тернопільській області від 21.10.2025 №76, вказаний наказ від 21.10.2025 №76, та постанову про закриття кримінального провадження від 31.12.2025 року.

Згідно із абз.4 п.3 (річка Серет) Переліку меж зимувальних ям в осінньо-зимовий період 2025-2026 рр. у водних об`єктах Тернопільської області затвердженого Наказом Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Тернопільській області від 21.10.2025 №76, визначено межі від урізу води Івачівського водосховища по правому березі в с. Чернихів (Тернопільської ТГ) Тернопільського району 300-метрова зона до дамби в с. Г. Івачів (Білецької ТГ) Тернопільського району.

Так, постановою дізнавача сектору дізнання Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області Кузьмицької С.О. від 31.12.2025 року, закрито кримінальне провадження 12025216040000766 від 21.11.2025 року, у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, а саме ознака істотної шкоди "добування великої кількості риби" не видається можливим, відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Згідно із постановою дізнавача сектору дізнання Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області Кузьмицької С.О. про закриття кримінального провадження від 31.12.2025 року, зазначено, що у ході огляду місця події, який проводився на ділянці берега, навпроти відпочинкового клубу «Forest», що за адресою: с. Івачів Горішній, вул. Незалежності, 144А, Тернопільської області, де до берега прилягає водосховище. На березі працівником поліції Профецьким Іваном Гіляровичем було виявлено гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жит. АДРЕСА_2 , який здійснював вилов риби в вищевказаному місці за допомогою вудки.

Водночас, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 порушив правила охорони та використання території та об`єктів природно-заповідного фонду, а саме в межах гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Серетський» біля с. Глядич Тернопільського району приблизно 100 м від берега на території зимувальної ями ловив рибу спінінгом з човна.

Сам ОСОБА_1 у судовому засіданні стверджує, що дійсно рибалив із човна проте поблизу протилежного берега від наближеного до 300-метрової зони, та у межі зимувальних ям не заходив.

Судом також викликався як свідок ОСОБА_2 , від якого згідно з постановою дізнавача сектору дізнання Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Кузьмицької С.О. про закриття кримінального провадження від 31.12.2025 року, надійшло повідомлення про незаконний вилов риби 20.11.2025 року, проте у судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, повідомивши суду про те, що на даний момент перебуває на військовій службі у ЗСУ.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При розгляді справи суд також враховує, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП і не може бути перекладено на суд. Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними, допустимими, достовірними й достатніми доказами, які отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як у цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

За таких обставин, наявними у справі доказами не підтверджуються фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, про те, що ОСОБА_1 20.11.2025 о 16:30 год ОСОБА_1 ловив рибу саме у межах гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Серетський» біля с. Глядич Тернопільського району, а особа, яка притягається до адміністративної відповідальності вказує, що рибалив із човна проте поблизу протилежного берега від наближеного до 300-метрової зони, та у межі зимувальних ям не заходив.

Таким чином, суд приходить до переконання, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП, у діяннях ОСОБА_1 не підтверджується доказами у справі.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

За даних обставин, вважаю, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності слід закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.

Керуючись ст. ст. 33-35, 40-1, 245, 280, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ст. 91 КУпАП – закрити, у зв`язку з наявністю обставин, передбачених п. 1 ст. 247 КУпАП, тобто відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя Дуда О.О.