Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №307/2059/26 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа №: 307/2059/26

Провадження № 3/307/578/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 року м. Тячів

Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Сас Л.Р., за участю секретаря судових засідань Ключкей Б.В., прокурора Джуги І.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Панфілова П.Г., розглянувши справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Грушово Тячівського району Закарпатської області, жителя АДРЕСА_1 , начальника відідлу соціального захисту населення селищної ради, депутата Тересвянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, із вищою освітою, одруженого,

в с т а н о в и л а:

Згідно протоколу № 221 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, ОСОБА_1 , будучи депутатом VIII скликання Тересвянської селищної ради та начальником відділу соціального захисту Тересвянської селищної ради, тобто особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», публічно 13 грудня 2024 року на п`ятдесят восьмій сесії VIII скликання Тересвянської селищної ради, при голосуванні за проєкт рішення «Про умови оплати праці Тересвянського селищного голови у 2025 році» не повідомив у встановлених законом випадках та порядку про наявність реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 1727 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно протоколу № 222 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, ОСОБА_1 , будучи депутатом VIII скликання Тересвянської селищної ради та начальником відділу соціального захисту Тересвянської селищної ради, тобто особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», будучи суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного закону, в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 28, ч.1 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме 13 грудня 2024 року, перебуваючи на пленарному засіданні п`ятдесят восьмої сесії VIII скликання Тересвянської селищної ради, вчинив дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме проголосував «ЗА» за проєкт рішення «Про умови оплати праці Тересвянського селищного голови у 2025 році», чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 2 статті 1727 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно протоколу № 223 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, ОСОБА_1 , будучи депутатом VIII скликання Тересвянської селищної ради та начальником відділу соціального захисту Тересвянської селищної ради, тобто особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», публічно 23 грудня 2025 року на сімдесят третій сесії VIII скликання Тересвянської селищної ради, при голосуванні за проєкт рішення «Про умови оплати праці Тересвянського селищного голови у 2026 році» не повідомив у встановлених законом випадках та порядку про наявність реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 1727 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно протоколу № 224 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, ОСОБА_1 , будучи депутатом VIII скликання Тересвянської селищної ради та начальником відділу соціального захисту Тересвянської селищної ради, тобто особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», будучи суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного закону, в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 28, ч.1 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме 23 грудня 2025 року, перебуваючи на другому пленарному засіданні сімдесят третьої сесії VIII скликання Тересвянської селищної ради, вчинив дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме проголосував «ЗА» за проєкт рішення «Про умови оплати праці Тересвянського селищного голови у 2026 році», чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 2 статті 1727 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 винуватим себе не визнав та пояснив, що приймав участь у голосуванні за проекти рішень «Про умови оплати праці Тересвянського селищного голови у 2025 році» та «Про умови оплати праці Тересвянського селищного голови у 2026 році» та голосував «ЗА», так як у нього відсутній конфлікт інтересів, оскільки для визначення розміру премії селищному голові та працівникам апарату ради існують різні підстави та діють відповідні положення.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Панфілов П.Г. подав до суду клопотання про закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень посилаючись на те, що доводи та висновки посадової особи, викладені у протоколах про адміністративне правопорушення, є необґрунтованими, і матеріалами справи про адміністративне правопорушення не підтверджуються, а матеріали справи про вказані корупційні правопорушення не містять жодних доказів, які б свідчили про факт зміни розміру премії для ОСОБА_1 порівняно із попередніми періодами, чи надання йому будь-яких інших пільг, доплат, тощо.

Таким чином ОСОБА_1 при прийнятті рішень № 7 «Про умови оплати праці Тересвянського селищного голови у 2025 році» на п`ятдесят восьмій сесії Тересвянської селищної ради від 13.12.2024 та № 5 «Про умови оплати праці Тересвянського селищного голови у 2026 році» на другому пленарному засіданні сімдесят третьої сесії Тересвянської селищної ради від 23.12.2026 не мав приватного інтересу, а сам факт того, що ОСОБА_1 приймав участь у голосуванні за прийняття вказаних рішень, не свідчить про наявність у нього такого інтересу, тобто він не мав приватної зацікавленості, яка б впливала на об`єктивність виконання ним службових повноважень, за якої існує можливість виникнення протиріччя між приватним інтересом особи і публічним, що може поставити під сумнів справедливість прийнятих рішень (справа № 307/2059/26, а. с. 69 - 84).

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Панфілова П.Г., дослідивши матеріали справи, заслухавши думку прокурора та врахувавши його письмовий висновок про обґрунтованість протоколів про адміністративні правопорушення, слід дійти висновку про закриття вказаних справ про адміністративні правопорушення керуючись таким.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 цього Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 251 та ст. 252 КУпАП встановлено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 року № 13 «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов`язані з корупцією» надано роз`яснення, що у справах даної категорії суди повинні забезпечувати своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне дослідження всіх обставин, передбачених статтями 247 і 280 КУпАП. При цьому особливу увагу необхідно звертати на з`ясування в кожній справі таких питань: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад корупційного правопорушення, передбаченого Законом; чи особа є винною в його вчиненні; чи належить вона до суб`єктів даного правопорушення; чи не містить правопорушення ознак злочину; чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені ст. 38 КУпАП; чи немає інших обставин, що виключають провадження в справі. Суди мають також з`ясовувати мотив і характер вчиненого діяння, повноваження особи, яка його вчинила, наявність причинного зв`язку між діянням і виконанням останньою завдань і функцій держави.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно ст. 7 цього Кодексу ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 «Про запобігання корупції» та примітки до статті 1727 КУпАП суб`єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", зокрема, депутати місцевих рад.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», повноваження депутата ради починаються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії ради рішення про підсумки виборів та визнання повноважень депутатів і закінчуються в день першої сесії ради нового скликання. Повноваження депутата можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених законом.

Депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов`язки перед виборцями, радою та її 5 органами, виконує їх доручення. Депутат, крім секретаря ради, повинен входити до складу однієї з постійних комісій ради.

Статтею 3 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» встановлено, що депутат сільської ради є повноважним і рівноправним членом відповідної ради - представницького органу місцевого самоврядування. Депутат місцевої ради відповідно до цього Закону наділяється всією повнотою прав, необхідних для забезпечення його реальної участі у діяльності ради та її органів.

Рішенням першої сесії VIII скликання Тересвянської селищної ради, від 01.12.2020 року № 1 «Про початок повноважень депутатів Тересвянської селищної ради», ОСОБА_1 розпочав свої повноваження, як депутат Тересвянської селищної ради, тобто, з 01.12.2020 року ОСОБА_1 набув статус депутата селищної ради та відповідного суб`єкта на якого поширюються вимоги та обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції» (справа № 307/2059/26, а. с. 26).

Розпорядженням Тересвянського селищного голови Грабаря І.І. № 55-к від 15.03.2021 року ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу соціального захисту населення Тересвянської селищної ради та 15 березня 2021 року ОСОБА_1 склав присягу посадової особи органів місцевого самоврядування, а також підписав попередження про спеціальні обмеження, встановлені Законами України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та «Про запобігання корупції» щодо прийняття на службу в органи місцевого самоврядування та проходження служби в органах місцевого самоврядування (справа № 307/2059/26, а. с. 14 - 17).

Розпорядженням Тересвянського селищного голови Тячівського району Закарпатської області від 01 січня 2024 року № 3-к «Про присвоєння ОСОБА_1 чергового рангу вбачається, що з 01 січня 2024 року ОСОБА_1 присвоєно 12 ранг посадової особи органів місцевого самоврядування, а з 01 січня 2026 року – присвоєно 11 ранг (справа № 307/2059/26, а. с. 18 - 19).

Рішенням п`ятдесят восьмої сесії VIII скликання Тересвянської селищної ради, № 1904 від 13.12.2024 затверджено «Положення про премірювання, установлення надбавок та надання матеріальної допомоги працівникам Тересвянської селищної ради на 2025 рік, згідно частини другої якого, преміювання, установлення надбавок, та надання матеріальної допомоги Тересвянському селищному голові, здійснюється у межах, затверджених видатків на оплату праці за рішенням сесії Тересвянської селищної ради (справа № 307/2059/26, а. с. 38 - 39).

Згідно з витягом з протоколу засідання п`ятдесят восьмої сесії VIII скликання Тересвянської селищної ради від 13 грудня 2024 року щодо питання № 7 «Про умови оплати праці Тересвянського селищного голови у 2025 році», депутати прийняли рішення № 1907 від 13.12.2024 «Про умови оплати праці Тересвянського селищного голови у 2025 році», яким встановили Тересвянському селищному голові надбавку за високі досягнення у праці, або за виконання особливо важливої роботи у розмірі 30% посадового окладу з урахуванням надбавок за ранг та вислугу років, та вирішено надавати матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі середньомісячної заробітної плати, починаючи з 01 січня 2025 року (справа № 307/2059/26, а. с. 32 - 37, 44).

Згідно вказаного витягу з протокол сесії ОСОБА_1 не повідомляв про наявність у нього реального та /або потенційного конфлікту інтересів при голосуванні з даного питання. Відповідно до результатів поіменного голосування депутат ОСОБА_1 голосував «ЗА» щодо питання «Про умови оплати праці Тересвянського селищного голови у 2025 році» (справа № 307/2060/26, а. с. 45).

Рішенням сімдесят третьої сесії восьмої сесії VIII скликання Тересвянської селищної ради № 2404 від 23.12.2025 затверджено «Положення про преміювання, установлення надбавок та надання матеріальної допомоги працівникам Тересвянської селищної ради на 2026 рік», згідно частини другої якого, преміювання, установлення надбавок, та надання матеріальної допомоги Тересвянському селищному голові, здійснюється у межах, затверджених видатків на оплату праці за рішенням сесії Тересвянської селищної ради (справа № 307/2062/26, а. с. 40 - 44).

Згідно з витягом з протоколу другого пленарного засідання сімдесят третьої сесії VIII скликання Тересвянської селищної ради від 23 грудня 2025 грудня щодо питання № 5 «Про умови оплати праці Тересвянського селищного голови у 2026 році», депутати прийняли рішення № 2406 від 13.12.2025 «Про умови оплати праці Тересвянського селищного голови у 2026 році», яким встановили Тересвянському селищному голові надбавку за високі досягнення у праці, або за виконання особливо важливої роботи у розмірі 50% посадового окладу з урахуванням надбавок за ранг та вислугу років, та вирішено надавати матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі середньомісячної заробітної плати, починаючи з 01 січня 2026 року (справа № 307/2062/26, а. с. 23 - 39, 46).

Згідно вказаного витягу з протокол сесії ОСОБА_1 не повідомляв про наявність у нього реального та /або потенційного конфлікту інтересів при голосуванні з даного питання. Відповідно до результатів поіменного голосування депутат ОСОБА_1 голосував «ЗА» щодо питання «Про умови оплати праці Тересвянського селищного голови у 2026 році» (справа № 307/2063/26, а. с. 46).

За диспозицією частини 1 статті 172-7 КУпАП адміністративна відповідальність настає за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

За диспозицією частини 2 статті 172-7 КУпАП адміністративна відповідальність настає за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Згідно ч. 2 Примітки до ст. 172-7 КУпАП у цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

За змістом абзаців 5, 10-12 ч. 1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» корупційне правопорушення – це діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Обов`язковою ознакою правопорушень, відповідальність за які передбачена частинами першою та другою ст. 172-7 КУпАП, є наявність у суб`єкта реального конфлікту інтересів.

Відповідно роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у листі від 22.05.2017 № 223-943/0/4/-17 «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією», для встановлення факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів, суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями повинна безпосередньо впливати на вчинення чи не вчинення дій під час виконання таких повноважень, об`єктивність або неупередженість прийняття рішень.

Таким чином, посадовою особою, уповноваженою на складання протоколу про вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, та судом, що розглядає справу, повинно бути доведено наступні обставини:

1) наявність в особи приватного інтересу;

2) наявність суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями;

3) наявність впливу цієї суперечності на об`єктивність або неупередженість рішення;

4) наявність службових чи представницьких повноважень на прийняття рішення.

При цьому, має бути чітко визначено, в чому саме полягає приватний інтерес особи, які саме службові чи представницькі повноваження на прийняття рішення були використані особою, в чому саме проявляється суперечність між цим приватним інтересом та службовими чи представницькими повноваженнями цієї особи та її вплив на прийняття рішення.

Зазначене узгоджується й з приписами п.1.1.1. розділу І «Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів», затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29 вересня 2017 року №839, відповідно до якого тільки такий приватний інтерес у сфері службових/представницьких повноважень, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень, спричиняє виникненню реального або потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 квітня 2017 року №1395/5 «Про затвердження Методології проведення антикорупційної експертизи», дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акту.

Предметом доказування у справі про притягнення особи до відповідальності за ст.172-7 КУпАП є доведеність наявності ситуації, за якої приватна заінтересованість особи впливає на об`єктивність виконання ним службових чи представницьких повноважень, за якої існує можливість виникнення протиріччя між приватним інтересом особи і публічним, що може поставити під сумнів справедливість прийнятого рішення чи вчинення публічним діячем інших дій.

Доведення достатніми доказами обставин чітко визначеної суперечності є обов`язковим для уповноваженої на складання протоколу про адміністративне корупційне правопорушення особи, оскільки відсутність доказів таких обставин свідчитиме й про відсутність складу адміністративного правопорушення.

У відповідності до законодавства протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП є предметом оцінки суду у якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.

Проте, зазначені в протоколах про адміністративні правопорушення обставини не підтверджуються дослідженими у судовому засіданні іншими доказами.

Оцінюючи доводи протоколів в даній справі щодо наявності вказаних складових реального конфлікту інтересів, в розрізі досліджених в судовому засіданні доказів та нормативно-правових актів, які регламентують питання преміювання в органах місцевого самоврядування, суд дійшов наступного висновку.

Так, ОСОБА_1 інкримінується те, що він будучи депутатом Тересвянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області та відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією в порушеннявимог пункту 2 частинипершої статті 28 Закону України «Про запобіганнякорупції», не повідомивналежним чином про наявність у нього реального конфлікту інтересів, зумовленого голосуванням «за» рішення № 7 «Про умови оплати праці Тересвянського селищного голови у 2025 році», на п`ятдесят восьмій сесії Тересвянської селищної ради від 13.12.2024 року, враховуючи те, що він є працівником тієї ж селищної ради та перебуває у підпорядкуванні селищного голови ОСОБА_2 .. Крім цього ОСОБА_1 , будучи депутатом Тересвянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області та відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією в порушення вимог пункту 3 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів при прийнятті рішення щодо голосування «ЗА» рішення № 7 «Про умови оплати праці Тересвянського селищного голови у 2025 році» на п`ятдесят восьмій сесії Тересвянської селищної ради від 13.12.2024 року, враховуючи що він є працівником тієї ж селищної ради та перебуває у підпорядкуванні Тересвянського селищного голови ОСОБА_2 .

Також ОСОБА_1 інкримінується, що він будучи депутатом Тересвянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області та відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією в порушення вимог пункту 2 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомив належним чином про наявність у нього реального конфлікту інтересів, зумовленого голосуванням «за» рішення № 5 «Про умови оплати праці Тересвянського селищного голови у 2026 році», на другому пленарному засіданні сімдесят третьої сесії Тересвянської селищної ради від 23.12.2025 року, враховуючи те, що він є працівником тієї ж селищної ради та перебуває у підпорядкуванні селищного голови ОСОБА_2 .. Крім цього ОСОБА_1 , будучи депутатом Тересвянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області та відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією в порушення вимог пункту 3 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів при прийнятті рішення щодо голосування «ЗА» рішення № 5 «Про умови оплати праці Тересвянського селищного голови у 2026 році» на другому пленарному засіданні сімдесят третьої сесії Тересвянської селищної ради від 23.12.2025 року, враховуючи що він є працівником тієї ж селищної ради та перебуває у підпорядкуванні Тересвянського селищного голови ОСОБА_2 .

Особа, уповноважена на складання протоколів про адміністративні правопорушення, у протоколах зазначила, що приватний інтерес (ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції») – будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Пряме підпорядкування відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень тощо, контролю за їх виконанням.

Так, однією із типових обставин та ситуацій, що свідчать про наявність приватного інтересу є відносини прямого підпорядкування.

Як правило, підпорядковані працівники схильні діяти в інтересах керівника. Це зумовлено тим, що у разі прийняття рішення на користь керівника, підпорядкована особа може розраховувати або на його лояльне ставлення, додаткове матеріальне заохочення, або на уникнення негативної реакції керівника, застосування дисциплінарного стягнення/ініціювання дисциплінарного стягнення щодо підпорядкованого працівника тощо.

У цьому випадку приватний інтерес ОСОБА_1 це немайновий інтерес, зумовлений відносинами прямого підпорядкування керівнику органу ОСОБА_2 та полягає у бажанні задовольнити немайновий приватний інтерес останнього у можливості використовуючи службові повноваження, вчинити дії на користь керівника органу, в якому він працює, а також вплинути на подальше лояльне ставлення, додаткове матеріальне заохочення, на уникнення негативної реакції керівника тощо.

Підпорядкований працівник схильний діяти в інтересах керівника, це зумовлено тим, що у разі прийняття рішення на користь керівника, підпорядкована особа може розраховувати або на його лояльне ставлення, додаткове матеріальне заохочення, або на уникнення негативної реакції керівника.

Своєю чергою, керівник прагнутиме віддячити підлеглому працівнику, який задовольнив приватний інтерес керівника.

Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат селищної ради користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради та її органів, до складу яких він входить.

Депутат селищної ради набуває права ухвального голосу з моменту визнання його повноважень.

Відповідно до п. 11 Положення про преміювання, установлення надбавок та виплату матеріальної допомоги працівника Тересвянської селищної ради: преміювання та виплата надбавок проводиться за поточний місяць.

Розмір премії та надбавки кожному працівнику, залежно від їх особистого вкладу у загальні результати роботи визначає селищний голова.

Відповідно до витягу з протоколу п`ятдесят восьмої сесії VIII скликання Тересвянської селищної ради від 13.12.2024, депутат, начальник відділу соціального захисту Тересвянської селищної ради прийняв участь у голосуванні за проєкт рішення «Про умови оплати праці Тересвянського селищного голови у 2025 році» не повідомив у встановлених законом випадках та порядку про наявність реального конфлікту інтересів.

Суперечність між приватним інтересом і службовими повноваженнями, як посадової особи Тересвянської селищної ради ОСОБА_1 полягала у тому, що, перебуваючи у службовій та майновій залежності від голови Тересвянської селищної ради ОСОБА_2 , який відповідно до чинного законодавства та посадових обов`язків здійснює преміювання та встановлення інших заохочувальних виплат працівникам ради, зазначена особа одночасно була наділена службовими повноваженнями щодо участі в організації, підготовці, розгляді та голосуванні на пленарному засіданні ради питання про преміювання цієї ж посадової особи - голови ради.

За таких обставин наявність приватного інтересу у вигляді можливості отримання матеріального заохочення від голови ради об`єктивно вступала у 7 суперечність із обов`язком депутата ради діяти неупереджено, об`єктивно та виключно в інтересах територіальної громади, що створювало реальний конфлікт інтересів під час реалізації службових повноважень.

Враховуючи повноваження, які є дискреційними, визначені ч.1 ст. 19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» відповідно до яких депутат місцевої ради користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради та її органів, до складу яких він входить, ОСОБА_1 був зобов`язаний самостійно оголосити про наявний реальний конфлікт інтересів.

За наявності суперечності між приватним інтересом та службовими повноваженнями особа не здатна об`єктивно оцінити якість своєї роботи та проявлену ініціативу.

Вона коливається у своїх оцінках, не має однозначної позиції, переживає внутрішнє вагання і суперечливі емоції, що виключає об`єктивність та неупередженість у вчиненні нею дій та прийнятті рішень. Об`єктивність прийняття рішення виключається поєднанням в одній особі суб`єкта прийняття рішення та особи, щодо якої таке рішення приймається.

Так, із посадової інструкції начальника відділу соціального захисту населення Тересвянської селищної ради № 14 від 03 березня 2025 року вбачається, що начальник відділу соціального захисту населення Тересвянської селищної ради підпорядковується селищному голові, секретарю селищної ради, заступникам селищного голови.

Пунктом 4.15 цієї інструкції передбачено, що начальник відділу має право приймати рішення відповідно до посадових обов`язків та в межах своїх повноважень, а п. 5.4. передбачено, що начальник несе відповідальність за порушення вимог законів України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та «Про запобігання корупції», пов`язаних з прийняттям на службу в органи місцевого самоврядування та її проходженням (справа № 307/2059/26, а. с. 21 - 25).

Згідно з розділу І Положень про преміювання, установлення надбавок та виплату матеріальної допомоги працівникам Тересвянської селищної ради на 2025 рік, затвердженого рішенням п`ятдесят восьмої сесії селищної ради VIII скликання від 13 грудня 2024 року № 1904, та розділу І Положення про преміювання, установлення надбавок та виплату матеріальної допомоги працівникам Тересвянської селищної ради на 2026 рік, затвердженого рішенням другого пленарного засідання сімдесят третьої сесії селищної ради VIII скликання від 23 грудня 2025 року № 2404 вбачається, що ці положення є складовою частиною прогресивних організаційних форм методів стимулювання ефективної і якісної праці, яке поширюється на працівників апарату виконавчого комітету Тересвянської селищної ради, її структурних підрозділів та встановлює єдиний порядок преміювання за особистий вклад в загальні результати роботи установи. Преміювання являється одним із важелів реалізації всього комплексу поставлених перед селищною радою завдань та її апаратом, структурними підрозділами, підвищення відповідальності кожного працівника за виконання своїх функціональних обов`язків, високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи.

Пунктами 2 та 5 цих положень передбачено, що преміювання, установлення надбавок та надання матеріальної допомоги Тересвянському селищному голові здійснюється у межах затверджених видатків на оплату праці за рішенням сесії Тересвянської селищної ради.

Працівникам апарату виконавчого комітету Тересвянської селищної ради та робітникам, зайнятим обслуговуванням селищної ради, здійснюється преміювання відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.

Пунктом 6 Положень передбачено, що розмір щомісячного або ж одноразового преміювання працівників апарату виконавчого комітету селищної ради, в межах затвердженого фонду оплати праці максимальним розміром не обмежується. Преміювання здійснюється за розпорядженням селищного голови.

Премії виплачуються за особистий внесок у загальні результати роботи, високий професійний рівень, зразкове виконання службових обов`язків та доручень.

Розмір місячної премії та надбавки працівника залежить від його особистого внеску в загальний результат роботи селищної ради з урахуванням таких критеріїв: виконання заходів селищних програм та повноважень (за напрямком роботи), визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»; раціональна і ефективна організація роботи та добросовісне виконання посадових обов`язків; прийняття ефективних управлінських рішень керівниками структурних підрозділів, висока результативність у роботі; своєчасність та якість підготовки матеріалів до проектів нормативноправових актів для розгляду на пленарних засіданнях селищної ради та засіданнях її виконавчого комітету; налагодження тісної співпраці з громадськістю, відповідними службами району, громади, підприємствами, підприємцями; своєчасне і ефективне виконання розпоряджень, рекомендацій вищи органів влади, завдань і доручень, поставлених керівництвом селищної ради та виконавчого комітету; творчість, ініціативність, професійність та використання ефективних методів роботи; якісна та своєчасна підготовка документів; якісна і ефективна робота з листами та зверненнями громадян; постійне самовдосконалення, підвищення професійної кваліфікації; належне утримання робочого місця, збереження майна та його раціональне та бережливе використання; дотримання вимог трудового законодавства, правил трудового розпорядку, трудової та фінансової дисципліни, техніки безпеки і пожежної безпеки, охорони праці; висвітлення результатів роботи в засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті селищної ради (справа № 307/2059/26, а. с. 39 - 42; (справа № 307/2062/26, а. с. 41 - 44).

Пунктом 11 Положення на 2025 рік передбачено, що розмір премії та надбавки кожному працівнику, залежно від їх особистого вкладу у загальні результати роботи визначає селищний голова за пропозиціями безпосереднього керівника кожного з працівників.

Згідно п. 12 Положення на 2025 рік, встановлення розміру премій, надбавок та виплату матеріальной допомоги працівникам Тересвянської селищної ради проводиться Тересвянським селищним головою, а в разі його відсутності - секретарем ради шляхом видання відповідного розпорядження.

Розділом ІІІ Положення на 2025 рік передбачено порядок виплати премій згідно якого, підставою для визначення розміру премій є подання керівників структурних підрозділів, а підставою для її виплати - розпорядження селищного голови. На підставі пропозицій керівників структурних підрозділів та керуючого справами (секретаря) виконкому селищної ради готується проект розпорядження селищного голови про преміювання. Після його підписання проводиться нарахування премії. Дія цього Положення поширюється на Тересвянську селищну раду, ї структурні підрозділи, може переглядатися в міру потреби його вдосконалення (справа № 307/2059/26, а. с. 39 - 42).

Пунктом 11 Положення на 2026 рік передбачено, що преміювання та виплата надбавок проводиться за поточний місяць. Розмір премії та надбавки кожному працівнику, залежно від їх особистого вкладу у загальні результати роботи визначає селищний голова. Розмір премії та надбавки керівникам структурних підрозділів селищної ради, що є юридичними особами, встановлює селищний голова.

Згідно п. 12 Положення на 2026 рік, втановлення розміру премій, надбавок та виплату матеріальной допомоги працівникам Тересвянської селищної ради проводиться Тересвянським селищним головою, а в разі його відсутності - секретарем ради шляхом видання відповідного розпорядження.

Розділом ІІІ Положення передбачено порядок виплати премій на 2026 рік, згідно якого, підставою для визначення розміру премій є пропозиція селищного голови, узгоджена за необхідності, із керівниками структурних підрозділів, а підставою для її виплати – розпорядження селищного голови. На підставі пропозиції селищного голови, керуючого справами (секретарем) виконкому селищної ради готується проект розпорядження селищного голови про преміювання. Після його підписання проводиться нарахування премії.

Дія цього Положення поширюється на Тересвянську селищну раду, ї структурні підрозділи, може переглядатися в міру потреби його вдосконалення (справа № 307/2062/26, а. с. 41 - 44).

Із витягу із протоколу засідання 58 сесії Тересвянської селищної ради УІІІ скликання від 13 грудня 2024 року вбачається, що на засіданні було присутніх 15 депутатів, був затверджений порядок денний, серед яких п. 6 та 7 розглядалися питання про затвердження Положення про преміювання, установлення надбавок та надання матеріальної допомоги працівникам Тересвянської селищної ради на 2025 рік та Про умови оплати праці Тересвянського селищного голови у 2025 році.

Також із вказаного витягу із протоколу вбачається, що під час розгляду 7 питання депутат селищної ради ОСОБА_3 наголосив на виключній компетенції селищної ради щодо прийняття рішення про преміювання та визначення умов оплати праці селищного голови (справа № 307/2059/26, а. с. 32 - 37).

Із бланку поіменного голосування вбачається, що у голосуванні щодо питання затвердження Положення про преміювання працівників на 2025 рік проголосувало 16 депутатів, у тому числі «ЗА» проголосував ОСОБА_1 (справа № 307/2059/26, а. с. 43).

Із бланку поіменного голосування вбачається, що у голосуванні щодо питання «Про умови оплати праці Тересвянського селищного голови у 2025 році проголосувало 15 депутатів, у тому числі «ЗА» проголосував ОСОБА_1 (справа № 307/2060/26, а. с. 45).

Із рішення 58 сесії УІІІ скликання Тересвянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області «Про умови оплати праці Тересвянського селищного голови у 2025 році» вбачається, що селищна рада вирішила встановити селищному голові надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи в розмірі 30 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавок за ранг та вислугу років, надавати матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі середньомісячної заробітної плати починаючи з 1 січня 2025 року; дозволити виплачувати селищному голові премії відповідно до Положення про преміювання, установлення надбавок та надання матеріальної допомоги працівникам Тересвянської селищної ради на 2025 рік, починаючи з 1 січня 2025 року з урахуванням наявних фінансових ресурсів та не перевищуючи максимальний рівень премій, встановлених для інших посадових осіб ради; здійснювати преміювання селищного голови щомісячно у розмірі 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавок за ранг та вислугу років, надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, за фактично відпрацьований час (справа № 307/2059/26, а. с. 44).

Із витягу із протоколу засідання 73 сесії Тересвянської селищної ради УІІІ скликання від 23 грудня 2025 року вбачається, що на засіданні було присутніх 15 депутатів, був затверджений порядок денний, серед яких п. 4 та 5 розглядалися питання про затвердження Положення про преміювання, установлення надбавок та надання матеріальної допомоги працівникам Тересвянської селищної ради на 2026 рік та Про умови оплати праці Тересвянського селищного голови у 2026 році (справа № 307/2062/26, а. с. 33 - 39 ).

Із бланку поіменного голосування вбачається, що у голосуванні щодо питання затвердження Положення про преміювання працівників на 2026 рік проголосувало 14 депутатів, ОСОБА_1 не проголосував (справа № 307/2062/26, а. с. 45).

Із бланку поіменного голосування вбачається, що у голосуванні щодо питання «Про умови оплати праці Тересвянського селищного голови у 2026 році проголосувало 15 депутатів, у тому числі «ЗА» проголосував ОСОБА_1 (справа № 307/2063/26, а. с. 46).

Із рішення 73 сесії УІІІ скликання Тересвянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області «Про умови оплати праці Тересвянського селищного голови у 2026 році» вбачається, що селищна рада вирішила встановити селищному голові надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи в розмірі 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавок за ранг та вислугу років, надавати матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі середньомісячної заробітної плати починаючи з 1 січня 2026 року; дозволити виплачувати селищному голові премії відповідно до Положення про преміювання, установлення надбавок та надання матеріальної допомоги працівникам Тересвянської селищної ради на 2025 рік, починаючи з 1 січня 2026 року з урахуванням наявних фінансових ресурсів та не перевищуючи максимальний рівень премій, встановлених для інших посадових осіб ради; здійснювати преміювання селищного голови щомісячно у розмірі 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавок за ранг та вислугу років, надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, за фактично відпрацьований час (справа № 307/2062/26, а. с. 46).

Відтак, ОСОБА_1 не був ініціатором вказаних рішень, не розробляв одноособово їх проєкти та не вносив їх для прийняття на сесію селищної ради, участь у голосуванні брав як депутат селищної ради щодо ряду питань, які були включені до порядку денного, серед яких питання про затвердження Положення про преміювання, установлення надбавок та надання матеріальної допомоги працівникам Тересвянської селищної ради на 2025 та 2026 рік та Про умови оплати праці Тересвянського селищного голови у 2025 та 2026 році.

Також слід зазначити, що Положення про преміювання установлення надбавок та виплату матеріальної допомоги працівникам Тересвянської селищної ради на 2025 рік, затвердженого рішенням п`ятдесят восьмої сесії селищної ради VIII скликання від №1904, не передбачає можливості сільському голові самостійно визначати розмір премії, яка буде виплачуватись ОСОБА_1 .

Однак, проаналізувавши протоколи сесій Тересвянської селищної ради встановлено, що голос депутата ОСОБА_1 під час голосування за зазначені проекти рішення не був вирішальним, а ОСОБА_1 брав участь у голосуванні, як депутат селищної ради.

Статтею 28 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено обов`язок особи повідомляти про наявність у неї потенційного чи реального конфлікту інтересів, проте адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП настає лише за неповідомлення особою у встановлених законом випадках про наявність у неї реального конфлікту інтересів та за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що приватний інтерес наявний, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Тобто, для наявності або відсутності у діях чи бездіяльності особи події та складу вказаного адміністративного правопорушення необхідно визначити, чи мав місце за даних обставин по справі, реальний конфлікт інтересів.

Предметом доказування у справі про притягнення особи до відповідальності за ст. 172-7 КУпАП є доведеність наявності ситуації, за якої приватна заінтересованість особи впливає на об`єктивність виконання ним службових чи представницьких повноважень, за якої існує можливість виникнення протиріччя між приватним інтересом особи і публічним, що може поставити під сумнів справедливість прийнятого рішення чи вчинення публічним діячем інших дій.

Доведення достатніми доказами обставин чітко визначеної суперечності є обов`язковим для уповноваженої на складання протоколу про адміністративне корупційне правопорушення особи, оскільки відсутність доказів таких обставин свідчитиме й про відсутність складу адміністративного правопорушення.

За фактичними обставинами, викладеними у протоколах щодо ОСОБА_1 вбачається, що у ОСОБА_1 наявний приватний інтерес, оскільки він безпосередньо підпорядкований Тересвянському селищному голові як начальник відділу соціального захисту Тересвянської селищної ради, та однією із типових обставин та ситуацій, що свідчать про наявність приватного інтересу є відносини прямого підпорядкування.

Як правило, підпорядковані працівники схильні діяти в інтересах керівника. Це зумовлено тим, що у разі прийняття рішення на користь керівника, підпорядкована особа може розраховувати або на його лояльне ставлення, додаткове матеріальне заохочення, або на уникнення негативної реакції керівника, застосування дисциплінарного стягнення/ініціювання дисциплінарного стягнення щодо підпорядкованого працівника тощо.

У цьому випадку приватний інтерес ОСОБА_1 - це немайновий інтерес, зумовлений відносинами прямого підпорядкування керівнику органу ОСОБА_2 та полягає у бажанні задовольнити немайновий приватний інтерес останнього у можливості використовуючи службові повноваження вчинити дії на користь керівника органу, в якому він працює, а також вплинути на подальше лояльне ставлення, додаткове матеріальне заохочення, на уникнення негативної реакції керівника тощо.

Підпорядкований працівник схильний діяти в інтересах керівника, це зумовлено тим, що у разі прийняття рішення на користь керівника, підпорядкована особа може розраховувати або на його лояльне ставлення, додаткове матеріальне заохочення, або на уникнення негативної реакції керівника. Своєю чергою, керівник прагнутиме віддячити підлеглому працівнику, який задовольнив приватний інтерес керівника.

Під реальним конфліктом інтересів, згідно з п. 11 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції»та приміткою до ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та його службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на обєктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до п. 12 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у звязку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

За змістом наведених норм обовязковою умовою складу адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст.172-7та ч. 2 ст.172-7 КУпАП, є наявність реального конфлікту інтересів, як суперечності між приватним інтересом особи та його службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на обєктивність прийняття цією особою рішень, вчинення чи не вчинення дій на відповідній посаді, в тому числі у стосунках з фізичними чи юридичними особами.

Разом з тим, беручи участь на пленарному засіданні п`ятдесят восьмої сесії VIII скликання Тересвянської селищної ради та при голосуванні за проект рішення «Про умови оплати праці Тересвянського селищного голови у 2025 році» та другому пленарному засіданні сімдесят третьої сесії VIII скликання Тересвянської селищної ради та при голосуванні за проект рішення «Про умови оплати праці Тересвянського селищного голови у 2026 році» виконував свої представницькі, тобто публічні, функції як депутат Тересвянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області.

Відповідно ч. 4 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування», депутат зобов`язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.

Згідно ч. 6 ст. 49 Закону, депутат має право ухвального голосу з усіх питань, які розглядаються на сесіях ради, а також на засіданнях постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.

Співставляючи між собою норми Закону України «Про запобігання корупції» та Закону України «Про місцеве самоврядування», суть приватного інтересу депутата як однієї зі складових конфлікту інтересів визначається у кожному конкретному випадку залежно від змісту рішення місцевої ради, можливості його впливу на обсяг прав та обов`язків депутата, наявності в нього особистої зацікавленості у певних правових наслідках реалізації рішення після його прийняття.

У депутата приватний інтерес існуватиме, зокрема, у випадках, якщо рішенням ради, у розгляді та прийнятті якого він бере участь, передбачається надання переваг, благ, вигод для нього особисто.

Поряд з цим, сама по собі наявність трудових відносин у депутата, якщо така особа одночасно є посадовою особою місцевого самоврядування, та підпорядковується голові місцевої ради (одночасно і як депутат, і за посадою в органі місцевого саморядуванння) не породжує приватного інтересу.

Отже, сам по собі факт перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах як начальника відділу соціального захисту Тересвянської селищної ради, не є достатнім доказом наявності у нього приватного інтересу та виникнення у зв`язку із цим реального конфлікту інтересів при реалізації ним функцій депутата селищної ради.

В цьому контексті, голосування, в яких брав участь ОСОБА_1 , не впливало і не могло вплинути на об`єктивність прийняття щодо нього будь-яких рішень або вчинення чи не вчинення дій на посаді з боку Тересвянського селищного голови як до підпорядкованої особи, котра обіймає посаду в цьому ж органі місцевого самоврядування.

Можливість використання селищним головою посади селищного голови задля інтересів ОСОБА_1 в майбутньому при вирішенні тих чи інших службових завдань, лояльного ставлення або матеріального заохочення тощо, є нічим іншим, як припущенням, що не може мати в даному випадку будь-яких правових наслідків.

В цьому контексті слід також зауважити про те, що у відповідності до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.

Відповідно до п.п. 7, 13 та 20 ч. 4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», селищний голова здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету, є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою, видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» - посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Оплату праці, в тому числі преміювання працівників апарату селищної ради та її виконавчих органів в цьому випадку слід розцінювати як умову договору про публічну службу (трудового договору) та як матеріальне забезпечення за виконання відповідних обовязків, а не як пільгу чи перевагу, оскільки положеннями ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р. № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», визначено умови оплати праці та порядок їх визначення колегіальним органом тобто, в данному випадку, Тересвянською селищною радою, виходячи з умов оплати праці, встановлених цією постановою, і схем посадових окладів згідно з додатками 48-54 і 57 (абзац другий пункту 1 постанови).

Під час розгляду справи не встановлений існуючий приватний інтерес ОСОБА_1 , тобто конкретні особисті бажання, потреби, вимоги реалізацію яких міг би задовільнити (сприяти цьому) селищний голова.

Матеріали справи не містять доказів, що дозволяють встановити наявність пільг та переваг, які Тересвянський селищний голова, діючи законно та правомірно, міг би надати ОСОБА_1 , а також негативні наслідки від яких він міг би його позбавити.

Отже, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів, особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як: наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; наявність повноважень на прийняття рішення; наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.

Без наявності хоча б одного із зазначених фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає, а тому встановлення таких обставин в обов`язковому порядку має бути відображено у протоколі про правопорушення, пов`язане з корупцією.

Формулювання суті адміністративного правопорушення, викладене у протоколах про адміністративні правопорушення, передбачає певні припущення: «як правило», «може розраховувати», «у вигляді можливості», що свідчить про невиконання особою, уповноваженою на складання протоколів про адміністративні правопорушення положень ст. 251 ч. 2 КУпАП щодо обов`язку збирання доказів з метою встановлення наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні.

Зі змісту протоколів та із зібраних у даній справі доказів не вбачається: який саме вид позаслужбових стосунків мали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що є необхідною складовою для встановлення наявності або відсутності таких позаслужбових стосунків та відповідно встановлення факту наявності або відсутності дій ОСОБА_1 в умовах реального конфлікту інтересів, що у ОСОБА_1 був наявний реальний конфлікт інтересів, що він не повідомив про його наявність, та у свою чергу в умовах існування реального конфлікту інтересів приймав участь в обговоренні та прийнятті рішення на сесії, що ОСОБА_1 свідомо розраховував (а не «як правило», «може розраховувати», «у вигляді можливості») на додаткове матеріальне заохочення з боку селищного голови в питанні визначення йому розміру премій, якогось іншого заохочення чи лояльного відношення.

Матеріали справи про вказані корупційні правопорушення не містять жодних доказів, які б свідчили про факт зміни розміру премії для ОСОБА_1 порівняно із попередніми періодами, чи надання йому будь-яких інших пільг, доплат, тощо.

Так, захисник ОСОБА_1 - адвокат Панфілов П.Г. під час судового розгляду долучив ряд витягів із розпоряджень Тересвянського селищного голови Тячівського району Закарпатської області із яких вбачається, що у період з січня 2025 року по квітень 2025 року начальнику відділу соціального захисту населення ОСОБА_1 нараховано премію (за винятком днів перебування на лікарняному та відпустках) у відсотках від посадового окладу з урахуванням надбавок за ранг, вислугу років, надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи в січні 2025 року - у розмірі 70 %; у період з травня 2025 року по вересень 2025 року - у розмірі 60%; у жовтні ОСОБА_1 премію не нараховували; у період з листопада 2025 року по грудень 2025 року - у розмірі 40 %.

У період з січня 2026 року по лютий 2026 року ОСОБА_1 нараховано премію у розмірі 80 %, у той же час в лютому 2026 року начальнику відділу земельних ресурсів та охорони навколишнього середовища нараховано премію у розмірі 90 %; начальнику відділу (головному бухгалтеру) відділу бухгалтерського обліку та звітності - 75 %; начальнику відділу містобудування та архітектури – 75 %.

У період з березня 2026 року по червень 2026 року ОСОБА_1 нараховано премію у розмірі 50 %.

У той же час, начальнику відділу (головному бухгалтеру) відділу бухгалтерського обліку та звітності за лютий 2026 року нараховано 75 %; у період з квітня 2026 року по травень 2026 року - 50 %; начальнику відділу адміністративно-господарського забезпечення за лютий 2026 року нараховано - 80 %; у період з квітня 2026 року по травень 2026 року - 50%; виконувачу обов`язків начальника служби у справах дітей за лютий 2026 року нараховано премію у розмірі 120 % (справа № 307/2059/26, а. с. 104 - 125).

За таких обставин суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 під час прийняття рішень стосовно преміювання Тересвянського селищного голови у 2025 році та 2026 році, який не є його близькою особою, не мав приватного інтересу.

Суду не надано доказів, що ОСОБА_1 діяв та приймав рішення в умовах реального конфлікту інтересів, тобто його приватна заінтересованість впливала на об`єктивність виконання ним службових повноважень, за якої існує можливість виникнення протиріччя між приватним інтересом особи і публічним, а сам факт того, що ОСОБА_1 голосував за вказані рішення не свідчить про наявність у нього такого інтересу.

Доводи особи уповноваженої на складання протоколу є неспроможними, оскільки Тересвянський селищний голова, реалізовуючи свої повноваження щодо видання розпоряджень про преміювання працівників Тересвянської селищної ради, діяв у визначеному Законом та іншими нормативними актами порядку та у відповідності з механізмом, затвердженим селищною радою.

Таким чином, орган, який склав протоколи про адміністративні правопорушення, на думку суду, допустив помилкове тлумачення ч.1 ст.172-7 і ч. 2 ст.172-7 КУпАП та положень ст.1 Закону України «Про запобігання корупції»при наданні оцінки діям ОСОБА_1 .

Частиною 3 статті 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 №5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Окрім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 лютого 2019 року в справі №1-р/2019 вказав, при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

У свою чергу, наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», про котрий наголошує Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» («Ireland v. The United Kingdom», заява № 5310/71), та котрий застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту», на чому, власне, наголошується Європейським Судом з прав людини у його рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» («Korobov v.Ukraine», заява № 39598/03).

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».

Суд вважає, що поза розумними сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як таких що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду.

Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

У даній справі, зібрані особою, уповноваженою відповідно до ст. 255 КУпАП на складання протоколів про адміністративні правопорушення, докази за своєю суттю не узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», з огляду на наведене вище.

Враховуючи викладене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи про адміністративне правопорушення, комплексно проаналізувавши сукупність усіх обставин встановлених в ході судового розгляду, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП не доведена належними і допустимими доказами поза розумним сумнівом.

Враховуючи те, що судом не встановлено в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, провадження у справі щодо нього необхідно закрити на підставі ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП, у зв`язку із відсутністю у його діях складу зазначених адміністративних правопорушень.

Згідно п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься, зокрема, при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и л а:

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 за відсутністю події і складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Повний текст постанови буде складено 02 липня 2026 року.

Суддя Л.Р.Сас