Вирок від 30 червня 2026 р. у справі №930/1595/26 — Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/1595/26

Провадження 1-кп/930/233/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2026 року м.Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено 12.06.2026 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026025070000043 за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Іллінці, Іллінецького району Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає однією сім`єю зі своєю дружиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дітьми: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. З Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є членами однієї сім`ї, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству.

Так, 11.06.2026 близько 15 год. 00 хв. ОСОБА_2 , будучи в стані алкогольного сп`яніння, за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 , на побутовому ґрунті розпочав словесний конфлікт із своїм сином ОСОБА_4 в ході якого у нього виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень останньому.

Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень своєму сину ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер та протиправність своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, підійшов до потерпілого та умисно наніс йому 2-3 удари долонями обох рук по обличчю та голові, а також один удар правою ногою в ділянку грудної клітки, від якого останній впав на ліжко. Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_2 із застосуванням фізичної сили своєю правою рукою, заламав потерпілому праву руку та долонею лівої руки наніс йому ще близько 2-3 ударів по обличчю та голові, внаслідок чого ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження.

Згідно висновку експерта Немирівського відділення ДСУ «Вінницьке обласне бюро судово-медичної експертизи» у ОСОБА_4 виявлені ушкодження у вигляді синців в ділянці нижнього повіка правого ока, по передній поверхні грудної клітки в проекції середньої частини грудини, за своїм характером вищевказані ушкодження належать до легких тілесних ушкоджень.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.

Положення ст. 12 КК України в сукупністю із санкцією ч. 1 ст. 125 КК України свідчать, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Прокурор ОСОБА_9 враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до ч. 1 ст. 302 КПК України, просить розглядати обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Судом встановлено, що у відповідності до ст. 302 КПК України до обвинувального акту додано заяву ОСОБА_2 , складену в присутності захисника ОСОБА_10 , відповідно до якої ОСОБА_2 беззаперечно визнає свою винуватість у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоден на розгляд кримінального провадження у спрощеному провадженні.

Згідно заяви потерпілого ОСОБА_4 , складеної в присутності законного представника ОСОБА_11 , він згодний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження та згодний на розгляд кримінального провадження у спрощеному провадженні.

Вказана позиція учасників провадження та факт того, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчинені кримінального проступку, свідчить про наявність підстав для розгляду вказаного обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у відповідності до ч. 2 ст. 381 КПК України.

Згідно із ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Із заяви ОСОБА_2 , наданої в присутності захисника, судом встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнає свою вину за ч. 1 ст. 125 КК України за описаних у формулюванні обвинувачення обставин, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Обвинуваченим не оспорюються встановлені органами досудового розслідування обставини щодо часу, дати, місця вчинення кримінального правопорушення, способу його вчинення, предмету правопорушення. Добровільність вказаного встановлено із змісту заяви обвинуваченого, складеної за участю захисника.

Враховуючи сукупність вказаного, а саме факт того, що обвинувачений та його захисник не оспорюють всі встановлені обставинами кримінального проступку зазначені в обвинувальному акті, учасники судового провадження згодні з розглядом обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без їх виклику, суд вважає за можливе здійснити розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, відповідно до положень ст. 381-382 КПК України.

Здійснивши розгляд справи у спрощеному провадженні, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши встановлені органом досудового розслідування обставини, позицію учасників судового провадження щодо цих обставин, висловлену з дотриманням вимог ст. 302 КПК України, встановивши, що учасники не оспорюють жодну із встановлених досудовим розслідуванням обставин, суд дійшов висновку про достатність даних для ухвалення вироку із визнанням обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

На підставі вказаного, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_2 покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

З інформації, наданої Виконавчим комітетом Немирівської міської ради Вінницької області №03-31-1603 від 19.06.2026 року вбачається, що відомості, які характеризують сім`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в реєстрі територіальної громади відсутні.

Відповідно до довідки КНП «Немирівська міська лікарня» № 01-1-1938 від 19.04.2026 року, ОСОБА_2 за амбулаторною допомогою до лікаря психіатра та нарколога не звертався.

Згідно адмінпрактики ОСОБА_2 раніше притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства шість разів, штраф призначений судом жодного разу не сплатив.

Згідно вироку Немирівського районного суду Вінницької області від 22.10.2020 ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України.

З вимоги про судимість від 19.06.2026 року вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2 в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий, вчинив кримінальний проступок, вину у вчиненні кримінального проступку визнав та щиро розкаявся.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття.

Судом встановлено такі обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого: вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах та вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

При цьому, судом не встановлено таку обтяжуючу обставину, як вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої особи, оскільки на момент вчинення проступку потерпілому було 14 років, тобто він був неповнолітнім, а не малолітнім.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, який вину визнав, щиро розкаявся, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді громадських робіт, оскільки вказане покарання визнано судом достатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, щодо запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим.

При цьому, призначаючи більш суворе покарання з числа передбачених санкцією статті, суд бере до уваги, що обвинувачений не працює, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за ст.. 126-1 КК України. Крім цього, ОСОБА_2 раніше притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства шість разів і жодного разу не сплати штраф, який був накладений на нього судом. Також призначаючи покарання у виді громадських робіт суд враховує обтяжуючі обставини: вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах та вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Керуючись ст.ст. 65-67, 125 КК України, ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст.125 КК України у виді громадських робіт на строк 100 (сто) годин.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Немирівський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя ОСОБА_1