Суд: Тальнівський районний суд Черкаської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших фактів, з них:.
Дата: 01 липня 2026 р.
Справа: №704/437/26
Суддя: Воронкова І. Г.
704/437/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02.07.2026 року м. Тальне
Тальнівський районний суд Черкаської області в складі:
головуюча – суддя Воронкова І.Г.
секретар судового засідання Джуська Л.О.
за участю представника заявниці Замковенка В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи – Тальнівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області, Міністерство оборони України, про встановлення факту батьківства,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити юридичний факт, а саме: що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в зоні військових дій через множинні вибухові травми, є батьком малолітньої дитини ОСОБА_3 . Також просить внести зміни в актовий запис № 89 від 05.11.2025 року про народження дитини ОСОБА_3 , змінивши дані про батька дитини, а саме в графі “Батько” вказати “ ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, місце проживання: АДРЕСА_1 ”. В обгрунтування заявлених вимог зазначає, що з вересня 2024 року вона проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 .. За час спільного проживання у них народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У зв`язку з тим, що вони не перебували в зареєстрованому шлюбі, та була відсутня спільна заява батьків, запис про батька у свідоцтві про народження доньки вчинений відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.
Встановлення факту батьківства необхідне в подальшому для оформлення спадщини та отримання відповідних виплат у зв`язку із смертю ОСОБА_2 .
У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 та її представник - адвокат Замковенко В.М. підтримали заявлені вимоги і пояснили, що запис про батька у свідоцтві про народження ОСОБА_3 , зроблений Тальнівським відділом ДРАЦС у Звенигородському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, відповідно до закону за її вказівкою, оскільки вона не перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , але оскільки останній проживав з нею у незареєстрованому шлюбі, в якому народилася донька ОСОБА_4 , є всі підстави для задоволення заяви.
Представники заінтересованих осіб у судове засідання не з`явилися, належним чином були повідомлені про день, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомили, до суду клопотань про відкладення розгляду справи не надали. Їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Від представника заінтересованої особи Міністерства оборони України - Ісакової Є.А. 10.04.2026 року до суду надійшли письмові пояснення по суті справи, в якій представник заперечила проти задоволення заяви, оскільки заявниця ОСОБА_1 не довела належними, допустимими і достатніми доказами факт походження дитини від військовослужбовця та не вказала мету такого звернення до суду.
Суд, заслухавши пояснення заявниці та її представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 (а.с. 8).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 05.11.2025 року, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Звенигородка Звенигородського району Черкаської області, її матір`ю є ОСОБА_1 , у графі «Батько» зазначено ОСОБА_5 (а.с. 9).
Як вбачається з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 05.11.2025 року, відомості про батька дитини ОСОБА_3 записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (а.с. 14).
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Лиман Слобожанської ТГ Чугуївського району Харківської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 від 24.06.2025 року (а.с. 10).
Із сповіщення сім`ї № 3/5344 від 17.06.2025 року, направленій ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_6 , вбачається, що солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Лиман Вовчанської громади Чугуївського району Харківської області, під час удару ворожого дрона – камікадзе “FPV”(а.с. 11).
Відповідно до акту обстеження на факт проживання особи без реєстрації місця проживання за даною адресою, виданої 15.01.2026 року комісією виконавчого комітету Тальнівської міської ради, ОСОБА_2 дійсно проживав зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , за адресою: АДРЕСА_1 без реєстрації місця проживання (а.с. 15).
Із листа № 294-01-16 від 22.04.2026 року, який надійшов в порядку виконання ухвали суду про витребування доказів від 17.04.2026 року, вбачається, що Тальнівською державною нотаріальною конторою спадкова справа на майно ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заводилась (а.с. 50).
Згідно висновку експерта № 162-МГ від 03.06.2026 року, вірогідність того, що загиблий ОСОБА_2 дійсно є біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв`язків, за результатами даної експертизи складає не менше 99,999999 % (а.с. 55-59).
Таким чином, зібрані у справі докази достовірно підтверджують факт батьківства ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вищезазначені докази стростовують заперечення представника заінтересованої особи - Міністерства оборони України про те, що заявник не довів належними, допустимими і достатніми доказами факт походження дитини від військовослужбовця.
За змістом ч. 1 ст. 7 Конвенції про права дитини, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Приписами ч. 1 ст. 52 Конституції України передбачено, що діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.
За змістом ч. 1 ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
За правилами ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається, зокрема, за рішенням суду.
Відповідно до вимог ч. 1, 3 ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану. Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.
За правилом ч. 1, 2 ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
За змістом ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у ч. 3 ст. 128 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи, зокрема про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Як вбачається з роз`яснень у абзаці 1 пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини.
Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3 роз`яснено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
З огляду на роз`яснення пункту 9 Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вбачається, що відповідно до статей 213, 215 ЦПК України рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Тобто, у разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків, батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою як одного з батьків так і самої дитини після досягнення нею повноліття.
У постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що: «щодо предмету доказування у даній категорії справи, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи».
Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07.05.2009 року).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскільки в позасудовому порядку встановити факт батьківства неможливо, внаслідок чого малолітня дитина позбавлена можливості реалізувати право на отримання спадщини після смерті ОСОБА_2 , заява підлягає задоволенню, а факт батьківства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 встановленню.
За змістом ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
З огляду на наведене, суд враховуючи право дитини знати свого батька та можливість реалізувати спадкові права, робить висновок про те, що вимоги про внесення змін до актового запису про народження дитини також підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 258, 259, 263, 265, 315-31 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства - задовольнити.
Встановити юридичний факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Дробишеве Краснолиманського району Донецької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , є батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , № 89 від 05.11.2025 року Тальнівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, змінивши дані про батька дитини, а саме в графі "Батько" вказати « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, місце проживання: АДРЕСА_1 ».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: І.Г. Воронкова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua