Вирок від 01 липня 2026 р. у справі №703/4047/20 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

703/4047/20

1-кп/703/82/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сміла об`єднане кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Ярове Кам`янського району Черкаської області, одруженого, на утриманні має малолітню дитину, з середньою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого ТОВ «Чарліз» оператором по обрізці зерна, раніше судимого:

- 29 січня 2025 року Смілянським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 1, 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70 КК України на строк 2 (два) роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,-

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Звенигородка Черкаської області, з неповною середньою освітою, не працюючого, має на утриманні двох малолітніх дітей, на момент вчинення кримінального правопорушення, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 22 вересня 2020 року Смілянським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 (п`яти) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 3 роки. 19 липня 2023 року ухвалою Томашпільського районного суду Вінницької області іспитовий строк скасовано, направлено для відбуття покарання на строк 5 років позбавлення волі;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч. 2 ст.186 КК України, -

встановив:

ОСОБА_6 та ОСОБА_7 22 серпня 2020 року, близько 23 год. 40 хв., повторно, спільно та за попередньою змовою, умисно, з корисливих мотивів, знаходячись по вул. Т. Шевченка неподалік від будинку 59 м. Сміла Черкаської області, шляхом застосування насильства до потерпілого ОСОБА_8 , яке не є небезпечним для його життя чи здоров`я, що виразилося у штовханні та поваленні з ніг потерпілого, відкрито заволоділи рюкзаком, у якому знаходився одяг, та мобільним телефоном марки «Soni Xperia X Compakt», вартістю 800 грн, належними ОСОБА_8 , чим заподіяли йому матеріальної шкоди.

Дії обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 судом кваліфіковані як грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, вчинений повторно та за попередньою змовою групою осіб, за що передбачена відповідальність відповідно до вимог ч.2 ст.186 КК України.

Також, ОСОБА_7 , будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів, маючи не зняту і не погашену судимість, на шлях виправлення не став та повторно, 23 січня 2022 року, близько 14 год. 15 хв., маючи злочинний умисел на заволодіння чужим майном, разом та за попередньою змовою із ОСОБА_9 та особою, матеріали щодо якого виділені в інше кримінальне провадження, перебуваючи в приміщенні магазину «Єва», який знаходиться по вул. Т. Шевченка, 16-А у м. Сміла Смілянської територіальної громади Черкаського району Черкаської області, шляхом вільного доступу, умисно, таємно, з корисливих мотивів, з полиць стелажів магазину вчинили крадіжку товаро-матеріальних цінностей, а саме: жіночої туалетної води «MM B.U. Fairy Sekret» ємністю 50 мл, вартістю 499 грн, чоловічого лосьйону після гоління STR 8 Rise, ємністю 100 мл, вартістю 159 грн; туалетної води Dolce@Gabbana Light Blue ємністю 125 мл, вартістю 1499 грн; парфумованої жіночої води Calvin Klein Euphoria ємністю 50 мл, вартістю 899 грн; парфумованої жіночої води Calvin Klein Euphoria ємністю 100 мл, вартістю 1499 грн; туалетної чоловічої води MM STR8 Lіve True, ємністю 100 мл, вартістю 599 грн; туалетної чоловічої води MM STR8 Lіve Hero, ємністю 100 мл, вартістю 599 грн; туалетної чоловічої води MM Dillis Atlantica Odyssey, ємністю 100 мл, вартістю 649 грн, чим спричинили ТОВ «РУШ» матеріальну шкоду на загальну суму 6402,00 грн.

Дії обвинуваченого ОСОБА_7 судом кваліфіковані як крадіжка, вчинена за попередньою змовою групою осіб, за що передбачена відповідальність відповідно до вимог ч.2 ст.185 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, та пояснив, що вони із ОСОБА_10 увечері побачили потерпілого, підбігли до нього штовхнули, вирвали рюкзак у потерпілого та побігли. У рюкзаку знаходився мобільний телефон та деякі речі. Мобільний телефон залишився у ОСОБА_11 , а рюкзак вони викинули. Тілесних ушкоджень потерпілому вони не нанесли. Просив суворо його не карати, дати йому шанс на виправлення та просив врахувати, що він одружений, має на утриманні дружину та малолітню доньку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, та пояснив, що дійсно із ОСОБА_6 вони вчинили грабіж у потерпілого, кого раніше не знали. Що спонукало їх на цей поступок він не може пояснити. Потерпілого вони штовхнули та вирвали у нього рюкзак. Мобільний телефон залишився у нього, пізніше він видав його працівникам поліції, а рюкзак викинули. По епізоду крадіжки у магазині «Єва» також підтвердив обставини викладені у обвинувальному акті, вказав, що вчинили крадіжку туалетної води, яку потім у них було вилучено. Просив суворо не карати, щиро розкаявся.

Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в повному обсязі визнали свою вину у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених у обвинувальних актах, та беручи до уваги, що учасники провадження не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачені, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинувачених, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_6 . ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Інші докази суду для дослідження не надавались, хоча суд роз`яснив учасникам розгляду справи вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України. Учасники судового розгляду не оспорювали фактичних обставин справи.

Аналізуючи та оцінюючи покази обвинувачених, суд вважає доведеним обвинувачення та правову кваліфікацію вчинених ними кримінальних правопорушень.

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно ч. 1 ст.65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, працює, одружений, на утриманні має малолітню доньку 2024 року народження, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше судимий, вину визнав, щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

При цьому суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

Як обставину, що обтяжує покарання, відповідно до положень ст. 67 КК України, - суд визнає рецидив злочину.

Суд не вбачає підстав для застосування при призначенні ОСОБА_6 покарання положень ст.69 КК України.

За таких обставин суд призначає ОСОБА_6 основне покарання у межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі і вважає, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_6 засуджений вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області 29 січня 2025 року за ч. ч. 1, 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Відтак, на підставі ч.1, ч. 4 ст.70 КК України, суд визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим з урахуванням вироку Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 29 січня 2025 року.

Разом із цим суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування основного покарання із встановленням іспитового строку, відповідно до ст.75 КК України, та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Дослідивши дані про особу обвинуваченого, при визначенні покарання ОСОБА_7 суд бере до уваги: характер і ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, які, відповідно до ст.12 КК України, класифікується як нетяжкий злочин (ч. 2 ст. 185 КК України) та тяжкий злочин (ч. 2 ст. 186 КК України), відношення обвинуваченого до скоєного, який вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав у повному обсязі та усвідомив неправомірність своїх дій, щиро розкаявся у вчиненому; особу обвинуваченого, який за місцем проживання, на час вчинення кримінальних правопорушень, характеризувався позитивно, раніше судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей.

Як обставину, що пом`якшує покарання, відповідно до положень ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.

При цьому суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

Як обставину, що обтяжує покарання, відповідно до положень ст. 67 КК України, - суд визнає рецидив злочину.

При цьому, суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_7 положень ст.ст.69, 75 КК України.

З врахуванням викладеного, суд призначає ОСОБА_7 основне покарання у межах санкцій ч.2 ст.185 та ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі і вважає, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Згідно ч.4 ст.70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Оскільки після постановлення вироку Смілянським міськрайонним судом Черкаської області від 22 вересня 2020 року, за яким ОСОБА_7 призначено покарання у виді позбавлення волі, який на даний час ОСОБА_7 відбуває відповідно до ухвали Томашпільського районного суду Вінницької області, та на підставі ч. 4 ст. 70, 72 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22 вересня 2020 року, більш суворим, встановлено, що засуджений винний ще в одному кримінальному правопорушенні, остаточне покарання ОСОБА_7 слід призначити відповідно до положень ч.1 та ч.4 ст.70 КК України у виді позбавлення волі.

ТОВ «РУШ» було подано цивільний позов, однак вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 12 квітня 2023 року, яким засуджено ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 185 КК України, цей цивільний позов залишено без розгляду.

Інших цивільних позовів не заявлено.

Підстави для вирішення долі речових доказів, а саме туалетної води чоловічої ММ STR8Live True ємністю 100 мл, з урахуванням виділених матеріалів щодо особи, спільно з якими ОСОБА_7 було вчинено кримінальне правопорушення, до прийняття рішення суду щодо вказаних осіб відсутні.

Питання речових доказів, а саме мобільного телефону марки «Soni Xperia X Compact» суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України та врахуванням кількості осіб, на підтвердження злочинної діяльності яких була проведена судова товарознавча експертиза та отримано висновок експерта № СЕ-19/124-22/1116-ТВ від 21.02.2022, частину процесуальних витрат у сумі 1029 грн 72 коп. слід стягнути з ОСОБА_7 у дохід держави, тобто 343 грн 24 коп.

Запобіжні заходи до обвинувачених не застосовувалися.

Керуючись ст. ст.100, 369-371, 374 КПК України, ст.ст. 65, 66, 67, 69, 70, 75, 76, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ч.1, ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 29 січня 2025 року у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки більш суворим покаранням за цим вироком, ОСОБА_6 - остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов`язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_6 у період іспитового строку наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ст.165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку.

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

- за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком, більш суворим покаранням у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, призначеним вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22 вересня 2020 року у справі №703/1370/20, ОСОБА_12 , остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 обчислювати з дня набрання цим вироком законної сили, зарахувавши на підставі ч. 4 ст. 70, ч. 5 ст. 72 КК України у строк остаточно призначеного покарання частково відбуте ним покарання за попереднім вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22 вересня 2020 року у справі №703/1370/20 з моменту його затримання в порядку звернення вказаного вироку до виконання і до набрання даним вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі в сумі 343 (триста сорок три) грн 24 коп.

Речові докази, а саме: мобільний телефон марки «Soni Xperia X Compact», який передано під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_8 , повернути останньому, звільнивши його від зобов`язань за зберігальною розпискою.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити, що вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копію вироку в день його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Головуючий: ОСОБА_1