Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №120/624/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/624/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Альчук Максим Петрович

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

02 липня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив:

Визнати протиправним та скасувати рішення головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 08.01.2025 № 023830031606 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії.

Зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 02.01.2025, шляхом зарахування до страхового стажу робити за вислугою років періоду навчання з 17.07.2000 по 03.07.2001.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26.06.2025 позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати таке рішення, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційних скарг зазначено, що у позивача відсутній необхідний стаж роботи за вислугою років. Водночас, відповідач позбавлений можливості зарахувати період навчання, оскільки позивач працював на посаді, що не дає права на пенсію по вислузі років.

Позивач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційні скарги.

З урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 02.01.2025 року позивач звернувся до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру".

За принципом екстериторіальності вказану заяву було розглянуто головним управлінням Пенсійного фонду України у Харківській області.

За результатами розгляду заяви прийнято рішення від 08.01.2025 року № 023830031606 про відмву у призначенні пенсії, з огляду на відсутність необхідного страхового стажу роботи за вислугою років - 25 років. Окрім того, вказаним рішенням частково не зараховано період навчання у вищому юридичному навчальному закладі з 17.07.2000 року по 03.07.2001 року, оскільки у вказаний період позивач працював на посаді, яка не дає право на пенсію по вислузі років.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Харківській області протиправно не зараховано період навчання з 17.07.2000 року по 01.07.2001 року (11 місяців 15 днів/2) до стажу за вислугу років.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII (Закон № 1697-VII) прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.

Згідно із ч. 2, 5 ст. 86 Закону № 1697-VII пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Працівникам, які не мають вислуги років, передбаченої частиною першою цієї статті, за наявності необхідного стажу роботи на посадах прокурорів, а також страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", після досягнення чоловіками 57 років, а жінками віку, що на п`ять років менше, ніж пенсійний вік, установлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається у розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на прокурорських посадах, із розрахунку 60 відсотків місячної заробітної плати за відповідну вислугу років, передбачену частиною першою цієї статті. Передбачене цією частиною зниження віку для жінок застосовується також до завершення періоду підвищення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року.

Згідно із ч. 6 ст. 86 Закону № 1697-VII до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується, зокрема, час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання.

Відповідно до ч. 8 ст. 86 Закону № 1697-VII право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора, а також особи, звільнені з прокурорських посад органів прокуратури за станом здоров`я, у зв`язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому особа обіймає посаду, або у зв`язку із скороченням кількості прокурорів, у зв`язку з обранням їх на виборні посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування. Ветеранам війни, які мають необхідний стаж роботи для призначення пенсії за вислугу років, така пенсія призначається незалежно від того, чи працювали вони в органах прокуратури перед зверненням за призначенням пенсії.

Згідно із оскаржуваним рішенням у позивача наявний стаж за вислугу років складає 27 років 10 місяців 23 днів, з них на посаді прокурора - 22 років 07 місяців 08 днів, навчання в юридичному вузі - 01 рік 11 місяців 08 днів.

Відповідачем не у повній мірі зараховано стаж навчання позивача у вищому юридичному закладі, оскільки у період навчання з 17.07.2000 по 03.07.2001 позивач працював на посаді, яка не дає права на пенсію по вислузі років.

Так, відповідно до диплому бакалавра НОМЕР_1 від 15.07.2000 року, диплому спеціаліста НОМЕР_2 від 30.06.2001 року позивач навчався на денній формі навчання юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Водночас, факт працевлаштування позивача не спростовує факту його навчання у вищому навчальному закладі.

При цьому, у ст. 86 Закону № 1697-VII не передбачено будь-яких заборон враховувати до вислуги років періодів навчання у вищому навчальному закладі.

Крім того, ст. 51 Закону України "Про освіту" від 23.05.1991 року № 1060-XII (в редакції чинній на час навчання позивача) вихованцям, учням, студентам, курсантам, слухачам, стажистам, клінічні ординаторам, аспірантам, докторантам гарантовано право на трудову діяльність у встановленому порядку в позаурочний час.

Таким чином, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Харківській області протиправно не зараховано період навчання з 17.07.2000 року по 01.07.2001 року (11 місяців 15 днів/2) до стажу за вислугу років, а тому оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ефективним способом захисту порушених прав є зобов`язання головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (як територіальний орган звернення) призначити позивачу пенсію за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону№ 1697-VII з 02.01.2025 року (з дня звернення), шляхом зарахування аналізованого періоду навчання до стажу за вислугу років.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційних скарг не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 червня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.