Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №240/7661/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/7661/26

Головуючий у 1-й інстанції: Горовенко Анна Василівна

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

01 липня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Акціонерне Товариство "Універсал Банк" до приватного виконавця Лужинецького Павла Вікторовича про скасування постанови, стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог.

1.1 ОСОБА_1 звернувся до суду, з позовом, у якому просить:

- визнати протиправними дії приватного виконавця Лужинецького П.В. щодо нарахування основної винагороди та скасувати постанову про стягнення основної винагороди у виконавчому провадженні № 75410911, із стягненням з відповідача на користь позивача безпідставно утриманих коштів у розмірі 4387,45 грн (як спосіб відновлення порушеного права згідно з п.6 ч.2 ст.245 КАС України) на рахунок: IBAN НОМЕР_1 ;

- скасувати постанову приватного виконавця Лужинецького П.В. від 22.01.2026 про закінчення виконавчого провадження №75410911 в частині стягнення основної винагороди.

1.2 В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 19.01.2026 між позивачем та стягувачем - АТ «Універсал Банк», було укладено Угоду про реструктуризацію, згідно з якою позивач добровільно сплатив Банку 21267,00 грн, а решту боргу у розмірі 20451,86 грн Банк офіційно анулював. Таким чином, основний борг був погашений без участі та без примусових дій відповідача. Останнім було стягнуто лише 9,93 грн. Відповідач був завчасно поінформований про добровільну сплату боргу через месенджер Telegram, а також усно при телефонній розмові, проте свідомо проігнорував ці факти.

Зазначає, що 22.01.2026 відповідачем у виконавчому провадженні № 75410911 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку зі стягненням боргу в повному обсязі.

На думку позивача, відповідач свідомо відмовлявся знімати арешт з його рахунків, ставлячи ультимативну вимогу щодо сплати приватному виконавцю «винагороди» у розмірі 10% від початкової суми боргу. Зазначає, що під цим тиском 21.01.2026 позивач був змушений перерахувати кошти у розмірі 4377,52 грн на рахунок відповідача.

Наголошує, що на момент здійснення вказаного платежу жодного офіційного рішення (постанови) про стягнення винагороди приватним виконавцем винесено не було. Лише наступного дня, тобто 22.01.2026, приватний виконавець Лужинецький П.В. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, де зазначив неправдиву інформацію про "повне примусове стягнення", щоб легалізувати отримані гроші.

Позивач вважає, що дії приватного виконавця прямо суперечать ст. 45 Закону України "Про виконавче провадження" та містять ознаки злочинів, передбачених ст. 364 КК України та ст. 366 КК України, а гроші отримані відповідачем безпідставно.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

2.1 27 червня 2024 року Акціонерне Товариство «Універсал Банк» звернулося до приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецького П.В. із заявою про примусове виконання виконавчого листа № №296/7164/21, виданого Богунським районним судом м.Житомира 25.08.2022.

2.2 27.06.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Лужинецьким П.В винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 75410911 з виконання виконавчого листа № 296/7164/21, виданого Богунським районним судом м.Житомира 25.08.2022 відповідно до якої, зокрема, постановлено стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 3687,45 грн.

2.3 Окрім того, 27.06.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Лужинецьким П.В. винесено постанови про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 3687,45 грн та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 700,00 грн з виконання виконавчого листа №296/7164/21, виданого Богунським районним судом м.Житомира 25.08.2022.

2.4 Згідно з постановою приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецького П.В. від 27.06.2024 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкритті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальних режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення, з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 41261,96 грн.

2.5 Відповідно до постанови приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецького П.В. від 08.07.2024 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, прийняту в межах виконавчого провадження №75410911, на доходи боржника - ОСОБА_1 звернено стягнення у розмірі 20% доходів щомісяця до погашення загальної суми заборгованості за виконавчим провадженням, яка складає 41261,96 грн, у тому числі виконавчий збір/основна винагорода приватного виконавця та витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій.

2.6 30.09.2024 відповідачем винесено постанову про арешт котів боржника та надіслано вимогу Акціонерному товариству «Універсал Банк» і Акціонерному товариству «ПУМБ», у якій вимагає у триденний термін надіслати повну інформацію про наявність у боржника відкритих рахунків у банківській установі, а також про залишок коштів на рахунках станом на дату надання відповіді.

2.7 02.10.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Лужинецьким П.В. винесено постанову про арешт коштів боржника та надіслано вимогу Акціонерному товариству «Універсал Банк» і Акціонерному товариству «ПУМБ» про надання у триденний термін повної інформації про наявність у боржника відкритих рахунків у банківській установі, а також про залишок коштів на рахунках станом на дату надання відповіді.

2.8 У подальшому приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Лужинецьким П.В. 23.06.2025 та 22.08.2025 винесено постанову про арешт коштів боржника в межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 41252,03грн.

2.9 22 січня 2026 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» надіслало відповідачу заяву, у якій просило закрити виконавче провадження №75410911 на підставі п.9 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження". Зазначає, що станом на 22.01.2025 заборгованість боржником за виконавчим листом у справі №296/7164/21, виданим Богунським районним судом м.Житомира про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "Універсал банк" грошової суми у розмірі 34604,51 грн сплачена у повному обсязі на рахунок АТ "Універсал банк".

2.10 22.01.2026 приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Лужинецьким П.В винесено постанови від 22.01.2026 про зняття арешту з коштів боржника у зв`язку зі стягненням боргу в повному обсязі.

2.11 22 січня 2026 року приватним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №296/7164/21, виданого Богунським районним судом м.Житомира 25.08.2022, відповідно до якої залишок нестягненої суми за виконавчим документом 0 грн, сума стягнутого виконавчого збору/сума стягненої винагороди приватного виконавця 3687,45 грн.

2.12 Позивач, вважаючи протиправною постанову приватного виконавця Лужинецького П.В. від 22.01.2026 у ВП №75410911 в частині стягнення основної винагороди, як таку, що прийнята внаслідок протиправних дій виконавця, звернувся до суду з даним позовом.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

3.1 Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

3.2 Суд першої інстанції дійшов висновку, що фактичне виконання рішення суду відбулося поза межами процедури примусового виконання. Однак, спірна постанова була винесена після того, як позивач сплатив кошти у розмірі 4387,45 грн на рахунок приватного виконавця, що свідчить про згоду позивача на визначені приватним виконавцем суми. Відтак, позивачем не надано доказів, що приватний виконавець стягнув з нього основну винагороду за постановою від 27.06.2024 ВП №75410911 у примусовому порядку.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.

4.1 Позивач просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12.05.2026 та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

4.2 Підставами для апеляційного оскарження рішення суду є його винесення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи.

4.3 Відповідач та третя особа не скористались правом подачі відзиву на апеляційну скаргу.

ІІ. Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду

Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.

1.1 Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

1.2 Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

1.3 На підставі ч. 3 ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

1.4 Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ).

1.5 Згідно зі ст.1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

1.6 Відповідно до частини першої та другої статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 № 1403-VIII (далі — Закон № 1403-VIII) за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода, яка складається з основної та додаткової.

1.7 Відповідно до частини третьої статті 31 Закону № 1403-VIII основна винагорода приватного виконавця встановлюється у вигляді відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом. Розмір основної винагороди встановлюється Кабінетом Міністрів України.

1.8 Частиною сьомою статті 31 Закону № 1403-VIII передбачено, що приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди.

1.9 Відповідно до частини п`ятої статті 31 Закону № 1403-VIII якщо суму, передбачену частиною четвертою цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми.

1.10 Аналогічні норми визначені частиною 3 частини першої статті 45 Закону № 1404-VIII основна винагорода приватного виконавця стягується пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми.

1.11 Відповідно до пункту 12 Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 643 (далі — Порядок № 643), розмір основної винагороди приватного виконавця становить 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

1.12 Верховний Суд у постановах від 23.02.2022 у справі № 160/10874/19, від 03.06.2021 у справі № 640/17286/20, від 08.07.2021 у справі № 360/2855/20, від 05.08.2021 у справі № 640/2710/20 сформулював позицію: постанова про стягнення основної винагороди, що виноситься одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, не є гарантованою підставою для фактичного отримання основної винагороди у визначеному в ній розмірі незалежно від результатів виконавчого провадження. Право на стягнення суми основної винагороди залежить від того, чи виконане рішення в повному або частковому обсязі внаслідок дій приватного виконавця.

1.13 Постановою від 22.01.2026 приватний виконавець закінчив виконавче провадження № 75410911 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII, тобто у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Залишок нестягненої суми за виконавчим документом зазначено як 0 грн, сума стягненої основної винагороди — 3 687,45 грн.

1.14 Пункт 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII є самостійною підставою закінчення виконавчого провадження, яка за своїм змістом відрізняється від інших підстав, зокрема: від пункту 7 (відмова стягувача від примусового виконання) та пункту 8 (укладення мирової угоди між стягувачем і боржником). На відміну від цих підстав, пункт 9 засвідчує саме фактичне виконання рішення в повному обсязі — тобто те, що зобов`язання, підтверджене виконавчим документом, погашено.

1.15 Підставою прийняття такого рішення приватним виконавцем став лист представника АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», який є стягувачем у виконавчому провадженні про те, що станом на 22.01.2026 заборгованість боржником за виконавчим листом №296/7164/21, який виданий Богунським районним судом м. Житомира про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал банк» грошової суми у розмірі 34604,51 грн. сплачена у повному обсязі на рахунок АТ «Універсал банк». В результаті такого погашення заборгованості, стягувач звернувся до приватного виконавця про закриття виконавчого провадження №75410911 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VIII.

1.16 Колегія суддів вважає, що оскільки постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII в частині закриття виконавчого провадження і підстав для його закриття, позивачем не оскаржується і не заперечується, то вона встановлює фактичне виконання рішення в повному обсязі. Цей факт є релевантним для оцінки права виконавця на основну винагороду, оскільки саме у разі фактичного виконання рішення в повному обсязі виконавець набуває права на основну винагороду у повному розмірі — 10% від суми стягнення.

1.17 Позивач аргументує свою позицію посиланням на частину п`яту статті 31 Закону № 1403-VIII і пункт 3 частини першої статті 45 Закону № 1404-VIII, які пов`язують розмір основної винагороди з «фактично стягнутою сумою».

Однак, частина п`ятої статті 31 Закону № 1403-VIII про пропорційність основної винагороди до фактично стягнутої суми, передбачає випадки часткового виконання рішення, коли провадження закінчується без повного погашення боргу (відсутність у боржника майна та ін.), саме в цих випадках виконавець отримує лише ту частину основної винагороди, яка відповідає фактично стягнутій частині суми.

Оскільки виконавче провадження закінчено за пунктом 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII, то підстав для застосування механізму пропорційного зменшення основної винагороди, передбаченого частиною п`ятою статті 31 Закону № 1403-VIII, не виникає. Ця норма призначена для часткового виконання, а не для повного виконання рішення, як у цій справі.

1.18 Доводи апелянта про те, що борг погашений поза виконавчими діями приватного виконавця, тобто самостійно боржником через угоду про реструктуризацію з банком, що на його думку, позбавляє виконавця права на повну основну винагороду, апеляційний суд відхиляє з таких підстав.

Так, Закон № 1403-VIII і Закон № 1404-VIII пов`язує право на основну винагороду приватного виконавця з результатом провадження виконанням рішення, а не виключно з конкретним виконавчим механізмом добровільного чи примусового виконання рішення.

У межах виконавчого провадження № 75410911 виконавець вчиняв виконавчі дії, які передбачені законодавством і сторонами не оспорювались: виніс постанову про відкриття провадження, накладав арешти на кошти і майно боржника, виносив постанови про звернення стягнення на доходи боржника, направляв запити до банківських установ.

Угода про реструктуризацію від 19.01.2026 між позивачем і банком укладена в умовах діючого виконавчого провадження з накладеними арештами. Вибір боржника врегулювати борг безпосередньо з банком є реалізацією його права на спосіб виконання рішення суду.

Крім того, законодавство не зобов`язує боржника погашати борг виключно через депозитний рахунок виконавця під загрозою втрати виконавцем права на винагороду.

1.19 Таким чином, закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, є результатом виконання рішення боржником у будь-який спосіб, що призвів до погашення заборгованості, інакше законодавець обрав би іншу підставу закінчення провадження і чітко розмежував механізми виконання в тексті закону.

1.20 Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову, зазначив що позивач добровільно сплатив основну винагороду і така добровільна сплата свідчить про його згоду з визначеним розміром.

Однак апеляційний суд вважає такі мотиви суду першої інстанції помилковими, оскільки перерахування позивачем коштів на депозитний рахунок виконавця не може вважатись доказом згоди позивача із нарахованою і сплаченою сумою винагороди.

1.21 Помилковість наведеного судом першої інстанції мотиву, не скасовує правильність висновку суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, але з інших підстав, що встановлені апеляційним судом у цій постанові

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

2.1 Означені обставини залишені судом першої інстанції поза увагою, а тому колегія суддів, частково задовольняючи вимоги апеляційної скарги, змінює судове рішення з підстав і мотивів його прийняття.

2.2 Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

2.3 Згідно з п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для зміни судового рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Акціонерне Товариство "Універсал Банк" до приватного виконавця Лужинецького Павла Вікторовича про скасування постанови, стягнення коштів змінити з мотивів і підстав відмови у позові.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Кузьмишин В.М.

Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.