Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №600/913/26-а — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/913/26-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Сіжук О.В.

Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.

01 липня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом військової частини НОМЕР_2 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів,

В С Т А Н О В И В :

Військова частина НОМЕР_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 14707,18 грн.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.03.2026 даний адміністративний позов залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання позивачем копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для подання заяви про поновлення строку звернення до суду.

На виконання вказаної ухвали, позивачем подано до суду першої інстанції заяву, в якій позивач просив поновити строк звернення до суду. Вказана заява мотивована тим, що Військова частина НОМЕР_2 подала позов 27.01.2026, тобто в межах трьохмісячного строку. Разом з цим, вказувала, що позивач посилався на те, що з початку ведення на території України воєнного стану персонал частини, який входить до складу Гвардії наступу як прикордонна бригада " ІНФОРМАЦІЯ_1 " безпосередньо залучений до виконання першочергових завдань з відбиття вторгнення та нападу на територію України збройних сил російської федерації, що впливає на повноцінне функціонування військової частини. Зазначала, що виконання відповідних завдань у спірний період підтверджується витягом з журналу бойових дій НОМЕР_3 прикордонного загону, відповідно до якого, 31.07.2023 на виконання бойового розпорядження оперативного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " від 26.07.2023 № 2099(гриф)/ОУВ-В, з 20.00 31.07.2023 сили та засоби НОМЕР_3 прикордонного загону у повному складі зі штатним озброєнням, боєприпасами, майном та військовою технікою вибули з тимчасового місця дислокації прикордонного загону ( АДРЕСА_1 ) та знаходяться в оперативному підпорядкуванні командира тактичної групи " ІНФОРМАЦІЯ_3 " оперативного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " оперативно-стратегічного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_4 ". З 05.08.2023 на виконання бойового розпорядження командира ТГр " ІНФОРМАЦІЯ_3 " від 05.08.2023 № 1488/7765(гриф) НОМЕР_3 прикордонний загін проводив стабілізаційні дії у визначеному районі відповідальності, в тому числі особовий склад підрозділу юридичного забезпечення НОМЕР_3 прикордонного загону, який здійснює правове забезпечення діяльності військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується відповідними доказами. В подальшому на виконання БН АДПСУ № 79т від 07.04.2024 та БР ГШ ЗСУ від 04.04.2024 № 4152 організовано та забезпечено передавання в оперативне підпорядкування командиру оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_5 " оперативно-стратегічного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " з підпорядкуванням начальнику НОМЕР_3 прикордонного загону, для виконання бойових (спеціальних) завдань в смузі оборони НОМЕР_3 прикордонного загону в межах операційної зони оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_5 " підрозділів НОМЕР_3 прикордонного загону, в тому числі, з 23 по 26 квітня 2024 року закінчено таке передавання управління прикордонного загону (витяги з ЖБД долучаються). Окрім безпосереднього виконання бойових та службових завдань, на військову частину НОМЕР_1 покладено значний обсяг додаткових функцій, пов`язаних із документуванням злочинів збройної агресії рф.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року в задоволенні заяви про визнання поважними причин пропуску військовою частиною НОМЕР_2 строку звернення до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів відмовлено.Визнано неповажними причини пропуску військовою частиною НОМЕР_2 строку звернення до адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів. Позовну заяву військової частини НОМЕР_2 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів повернуто позивачу.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано жодних належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, за загальним правилом, суб`єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів протягом тримісячного строку, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Так, пунктом 2 наказу від 29.10.2025 №5961-АГ "Про результати службового розслідування" відповідача притягнуто до матеріальної відповідальності на суму 14707,18 грн.

За вказаних обставин колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що про протиправне отримання відповідачем грошового забезпечення у сумі 14707,18 грн позивачу було відомо ще станом на 29.10.2025, а відтак право на звернення до суду у позивача виникло з 29.10.2025.

В той же час, позивач звернувся до суду з цим позовом тільки 27.02.2026, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Водночас, колегія суддів критично ставиться до доводів апеляційної скарги позивача про те, що судом першої інстанції необґрунтовано відхилено клопотання про поновлення процесуального строку з посиланням на те, що в умовах правового режиму воєнного стану та залучення суб`єкта в район ведення бойових дій створює подвійний характер неможливості належної реалізації суб`єктом адміністративного оскарження органом військового формування Військовою частиною НОМЕР_2 своїх повноважень по пред`явленню адміністративних позовів до фізичних осіб, які тими чи іншими способами завдали збитків.

Слід звернути увагу, що неналежна організація процесу щодо звернення з позовною заявою до суду з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання позовної заяви є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Позивач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків.

Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 26.09.2022 у справі №560/403/22, від 03.11.2022 у справі №560/15534/21, від 22.12.2022 у справі №380/19423/21 та від 18.01.2023 у справі №200/7384/19-а.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 по справі №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з підготовкою до звернення до суду тощо.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Втім, посилання апелянта на введення воєнного стану, як причину пропуску строку звернення до суду, без посилання на конкретні обставини, які є об`єктивно непереборними та такими, що перешкоджали зверненню до суду, не можуть бути визнані судом поважними.

Також, колегія суддів вважає обґрунтованою позицію суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено, що військова частина НОМЕР_2 у повному складі перебуває в зоні бойових дій та виконує додаткові функції, пов`язані із документуванням злочинів збройної агресії рф.

Позивачем не надано жодних належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.

Враховуючи наведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наведені позивачем обставини не можуть вважатись поважними для поновлення такого строку, оскільки дотримання строку звернення до суду, в даному випадку, залежали виключно від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, і не пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, тобто є неповажними.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначено статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З огляду на не наведення позивачем поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що, повертаючи позовну заяву позивачу, на підставі частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції діяв у межах процесуального закону.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Шидловський В.Б.

Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.