Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №568/1110/26 — Радивилівський районний суд Рівненської області

Справа № 568/1110/26

Провадження № 3/568/602/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м. Радивилів

Суддя Радивилівського районного суду Рівненської області Кондратюк В. В.

за участі:

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 2 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт ID № НОМЕР_1 , РНОКПП - невідомий, зареєстровану та фактично проживаючу за адресою АДРЕСА_1 , перебуваючу у декретній відпустці, до адміністративної відповідальності раніше згідно протоколу не притягалася ,

(права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП і вимоги ст. 63 Конституції України суддею роз`яснені),

У С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 754398 складеного 08.06.2026 відносно ОСОБА_1 : 19.04.2026, близько 19:00 год. на АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинила словесний конфлікт з ОСОБА_2 , під час якого ображала останню образливими словами, шарпала за волосся, замастила одяг та волосся шоколадкою, чим порушила громадський порядок і спокій громадян.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано згідно протоколу за ст. 173 КУпАП.

В судовому засіданні 30.06.2026 ОСОБА_1 пояснила, що конфлікт відбувався в автомобілі, по дорозі додому, ОСОБА_2 є співмешканкою її батька, вони сперечалися щодо майна і автомобіля, який придбаний за кошти її покійної матері, під час конфлікту ОСОБА_2 виштовхувала її з автомобіля.

В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснила, що вони із ОСОБА_1 конфліктували в автомобілі, хто вимастив одяг і волосся, зокрема чи ОСОБА_1 чи її дитина їй невідомо. ОСОБА_1 з автомобіля не виштовхували.

Дослідивши матеріали, що знаходяться у справі, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 754398 від 08.06.2026; постанову дізнавача від 08.05.2026 про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12026186210000035 від 20.04.2026 за ч. 1 ст. 125 КК України; копію рапорту про реєстрацію ЄО від 19.04.2026 № 2022; копію заяви ОСОБА_2 від 19.04.2026; копію протоколу допиту ОСОБА_2 від 28.04.2026; копію пояснень відібраних в ОСОБА_1 07.05.2026; копію протоколу допиту ОСОБА_3 , від 07.05.2026; копію протоколу серії ВАД № 754399 від 08.06.2026 складеного за ст. 173 КУпАП відносно ОСОБА_2 , суддя дійшов таких висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до статей 254, 256 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою. У протоколі про адміністративне правопорушення, серед іншого, зазначаються: дата і місце його складення, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Системний аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що у випадку вчинення особою адміністративного правопорушення складається протокол про адміністративне правопорушення, в якому в обов`язковому порядку зазначаються відомості про таку особу, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, з метою забезпечення права особи знати суть пред`явленого обвинувачення, щоб мати змогу захищатися від нього. Виходячи із положень зазначених норм права, протокол про адміністративне правопорушення є документом, який є підставою для висунутого обвинувачення та притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Диспозиція ст.173 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» громадським місцем є частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна чи відкрита для населення вільно або за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, у тому числі під`їзди будівель і споруд, а також підземні переходи, стадіони, паркінги.

Разом з тим, в широкому розумінні поняття громадського місця визначається, як доступні для невизначеного кола осіб вулиці, площі, парки, транспортні магістралі, вокзали, пристані, аеропорти й інші громадські місця, тобто місця, де складаються відносини між людьми, місця спілкування людей із метою задоволення різних життєвих потреб. Дане місце та спілкування людей і поведінка їх в даних місцях може зачіпати інтереси іншої особи, групи осіб чи суспільства.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу, тобто особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив - задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Має відповідати положенням ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При цьому в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282.

До суду скерований протокол про адміністративне правопорушення на підтвердження відомостей викладених в протоколі, надано постанову дізнавача від 08.05.2026 про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12026186210000035 від 20.04.2026 за ч. 1 ст. 125 КК України; копію заяви ОСОБА_2 від 19.04.2026; копію протоколу допиту ОСОБА_2 від 28.04.2026; копію пояснень відібраних в ОСОБА_1 07.05.2026; які в сукупності із наданими в судовому засіданні поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не підтверджують обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме: те що ОСОБА_4 вчиняла саме дрібне хуліганство. Із вищезазначених матеріалів встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла суперечка, тобто, побутовий конфлікт.

Окрім того, в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкримінується, вчинення нею дій за адресою АДРЕСА_1 .

Якщо виходити із вказаного у протоколі місця вчинення інкримінованого особі діяння, вони вчинені не в громадському місці, що є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого диспозицією ст. 173 КУпАП, а у володінні особи, тобто за місцем проживання ОСОБА_1 , до якого заборонений вільний доступ сторонніх осіб, що свідчить про те, що воно не є громадським місцем.

Разом із тим, як було встановлено з матеріалів справи, що підтверджено в судовому засіданні показами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 події відбувалися не зазначеною у протоколі адресою ( АДРЕСА_1 ), а в автомобілі, що теж не є громадським місцем.

Таким чином, в судовому засіданні не встановлено, що ОСОБА_1 вчиняла дії в громадському місці, а також, що її дії порушували громадський порядок і спокій громадян, у зв`язку з чим його дії не можуть кваліфікуватися як дрібне хуліганство за ст. 173 КУпАП.

На відеозаписі, який долучено до матеріалів справи, зафіксовано складення відповідних адміністративних матеріалів.

Інших належних та допустимих доказів, які у сукупності вказували на скоєне правопорушення надані матеріали не містять.

Суд в свою чергу позбавлений можливості самостійно відшукувати докази вини особи і приймає рішення на підставі наданий доказів.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Отже, будь-яких інших належних та допустимих доказів, які у своєї сукупності свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення до протоколу не долучено.

Суддя констатує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки в протилежному випадку неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, права на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Згідно приписів ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно із п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, дослідивши усі обставини справи в їх сукупності та оцінюючи зібрані у справі докази, суддя вважає, що матеріалами справи не доведено наявність в діях ОСОБА_1 , події та складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення поза розумним сумнівом, а тому, суддя вважає, що підстав для притягнення її до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП – немає, таким чином, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП, підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 62 Конституції України, ст.7, 9, 36, 173-2, 245, 247, 251, 252, 256, 268, 280, 283 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт ID № НОМЕР_1 , за ст. 173 КУпАП (протокол серії ВАД № 754398 від 08.06.2026) - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Рівненського апеляційного суду через Радивилівський районний суд Рівненської області.

Суддя Володимир КОНДРАТЮК