Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №563/982/26 — Корецький районний суд Рівненської області

справа № 563/982/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м. Корець

Суддя Корецького районного суду Рівненської області Сірак Д.Ю., секретар судового засідання Федичканич В.Ю., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, жительки АДРЕСА_1

за ст. 173 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 751069 від 25 травня 2026 року, 27 квітня 2026 року приблизно о 09:00 год., у АДРЕСА_2 за місцем своєї роботи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 виражалася нецензурною лакою у бік ОСОБА_2 , погорожувала їй та виганяла з кабінету, чим порушила громадський порядок та спокій громадян.

ОСОБА_1 в судовому засіданні повідомила, що 27.04.2026 громадянка ОСОБА_2 прийшла до її робочого кабінету за юридичною консультацією щодо порядку переведення її чоловіка на службу до тилової військової частини. Як службова особа, вона надала їй роз`яснення чинного законодавства України. Зокрема, наголосила, що єдиним законним шляхом для зміни умов служби є проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). Почувши законний алгоритм дій, громадянка ОСОБА_2 виявила агресію та обурення. Вона категорично відмовилася сприймати правові норми, почала поводитися зухвало, кричати та висловлювати особисті образи на її адресу через її професійну діяльність. Перебуваючи на робочому місці під сильним психологічним тиском вона емоційно зреагувала та допустила у відповідь негативні висловлюванння у сторону ОСОБА_2 . Таким чином, між мною та громадянкою ОСОБА_2 виник словесний конфлікт. Перебуваючи у стані сильного емоційного збудження через образи в її сторону, вона не стримала емоцій, при цьому не вживала нецензурні слова. Вона повністю усвідомлює неприпустимість такої поведінки. Її дії не мали системного характеру чи умислу на грубе порушення громадського порядку, а були лише наслідком миттєвого емоційного спалаху. Щиро кається за непрофесійну поведінку.

ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомила, що 27.04.2025 прийшла до 5 відділу Рівненського ТЦК для отриманння консультації з приводу переведенння свого чоловіка військовослжбовця. Між нею та ОСОБА_1 з цього приводу у кабінеті останньої виник конфлікт. Обоє спілкувалися на підвищених тонах та досить емоційно. ОСОБА_1 її ображала, кричала та стукнула по столу. Разом з тим, вважає, що ОСОБА_1 , яка є посадовою особою органу військового управління теж мала би проявляти такт та етикет у спілкуванні з відвідувачами та не спілкуватися на підвищених тонах. Запевняє, що наразі між нею та ОСОБА_1 конфлікт вичерпаний.

Вислухавши пояснення сторі, дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, з огляду на таке.

Диспозицією ст. 173 КУпАП визначено, що адміністративній відповідальності підлягають особи, що здійснили дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» № 10 від 22 грудня 2006 року зазначено, що при розгляді справ адміністративних та кримінальних справ про хуліганство необхідно встановлювати всі фактичні обставини справи, в тому числі спрямованість умислу, мотиви, мету, характер дій кожного з учасників хуліганства, з`ясовувати, чи порушив підсудний своїми діями громадський порядок, чи були вони вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства, чи супроводжувалися особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, а також з`ясовувати причини й умови, що призвели до вчинення хуліганства.

Суб`єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.

Положеннями ст. 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Об`єктом правопорушення, відповідальність за яке визначена ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері громадського порядку, тобто з об`єктивної сторони хуліганство, незалежно від виду відповідальності (адміністративної чи кримінальної), характеризується порушенням громадського порядку.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони вищевказаного правопорушення є місце його скоєння, а самегромадське місце, яке дістало законодавче визначення - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи зазапрошенням, або заплату, постійно, періодично або час відчасу, зокрема під`їзди, а також підземні переходи, стадіон (п.1ст.1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» від 22 вересня 2005 року). Однак, протокол про адміністративне правопорушення та додані матеріали не містить зазначення жодних відомостей того, що місце, в якому було вчинено вказане діяння (службовий кабінет), дійсно є громадським місцем, до якого наявний вільний доступ громадян, натомість диспозиціяст. 173 КУпАПпередбачає настання адміністративної відповідальності за вчинення дрібного хуліганства саме в громадських місцях.

Також суддя враховує те, що для кваліфікації дій особи за ст. 173 КУпАП необхідна наявність у цих діях хуліганського мотиву. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Мотиви вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов`язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.

Отже, хуліганські спонукання - головна відмінна риса діянь, що кваліфікуються за ст. 173 КУпАП. Дрібне хуліганство вчиняється безпричинно, із-за неповаги до громадського порядку і спокою громадян. Натомість, вчинення подібних діянь з інших, не хуліганських мотивів, може утворювати інший вид правопорушень, тобто, діяння не може кваліфікуватися за ст. 173 КУпАП, як вчинене з хуліганських мотивів, якщо воно вчинене за інших спонукань (приводів), зокрема, як відповідна реакція на поведінку потерпілих або інших осіб.

З огляду на вищенаведене, для встановлення істини по справі та належної оцінки дій ОСОБА_1 має значення мотив його поведінки, направленість умислу особи.

Досліджуючи матеріали справи, а також виходячи з пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можна зробити висновок, що між ними відбулась конфліктна ситуація, однак характер поведінки обох та причини конфлікту не свідчать про те, що дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності були спрямовані на порушення громадського порядку та спокою громадян та не вчинялися ОСОБА_1 з хуліганських мотивів. Тобто мотив явної неповаги до суспільства відсутній.

Наявні в матеріалах провадження докази, досліджені судом свідчать, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була конфліктна ситуація, яка виникла на ґрунті непорозумінь, яка не може свідчити про вчинення дрібного хуліганства ОСОБА_1 , в розумінні вимог ст.173 КУпАП.

Разом з тим, у діях ОСОБА_1 можливі дії, які не повністю узгоджуються з правилами поведінки посадової службової особи у межах робочого часу та не повністю відповідали нормам етикету, але однозначно не характеризуються наявністю неповаги до суспільства. Вказані дії можуть бути предметом лише оцінки її безпосереднього керівництва з приводу дотримання норм етикету та правил поведінки.

Враховуючи зазначене, суддя вважає що дії ОСОБА_1 були спрямовані не на порушення громадського порядку і спокою громадян, через прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, а виникли через конфлікт із ОСОБА_2 .. Сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації, яка виникла на ґрунті непорозумінь та образ, не може свідчити про вчинення дрібного хуліганства, в розумінні вимог ст.173 КУпАП.

Отже, в діях ОСОБА_1 не вбачається умислу на порушення громадського порядку, як це визначено ст. 173 КУпАП. Не доведено, що її дії обумовлені саме хуліганськими мотивами та прагненням порушити громадський порядок, самоствердитись шляхом ігнорування гідності інших осіб та задоволити індивідуальні потреби самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей що є обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

Згідно ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на підставі суворого додержання законності.

За даних обставин, доходжу до переконання, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 173, 221, 247, 280, 283, КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в :

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Корецький районний суд Рівненської області.

Повний текст постанови складено 02 липня 2026 року.

Суддя: