Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №549/139/26 — Чорнухинський районний суд Полтавської області

Справа №549/139/26

Провадження №2-о/549/8/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 року селище Чорнухи

Чорнухинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді – Василюк Т.М.

за участі секретаря судових засідань – Давиденко Ю.В.

заявника – ОСОБА_1

представника заявника- ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Чорнухи цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин,

установив:

ОСОБА_1 звернувся до Чорнухинського районного суду Полтавської області з заявою про встановлення факту родинних відносин.

В обґрунтування заяви вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер двоюрідний дядько заявника ОСОБА_3 , про що 16 травня 2025 року Лохвицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного Міжрегіонального управління юстиції вчинено актовий запис №165, та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складеться з земельної ділянки площею 3,8024 га, кадастровий номер 5325185500:00:020:0026, та земельної ділянки площею 4,1356 га, кадастровий номер 5325185500:00019:0040, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Спадкова справа на майно померлого ОСОБА_3 заведена Чорнухинською державною нотаріальною конторою за № 44/2025 від 21 травня 2025 року за заявою про прийняття спадщини спадкоємцем за законом, двоюрідним племінником спадкодавця - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

16.01.2026 Державним нотаріусом Пирятинської державної нотаріальної контори, як виконуючою обов`язки завідувача Чорнухинської державної нотаріальної контори, ОСОБА_4 , винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що спадкоємець за законом ОСОБА_1 не надав нотаріусу документ про народження батька спадкодавця ОСОБА_5 , дата народження якого невідома. Документ про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Документ про реєстрацію шлюбу ОСОБА_6 з ОСОБА_7 у зв`язку з їх відсутністю.

Державний архів Полтавської області повідомив про те, що вказані в запиті документи в архіві відсутні.

Таким чином, надати нотаріусу документи що підтверджують родинні відносини між спадкодавцем та спадкоємцем є неможливим через їх відсутність в Державному архіві Полтавської області.

У даному випадку відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про прийняття спадщини пов`язана суто з неможливістю встановлення факту родинних відносин між заявником та спадкодавцем з відповідних державних реєстрів.

За вказаних обставин відсутності зазначених документів, необхідних для прийняття спадщини, породжують у заявника право звернутись до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, як то визначено пунктом п`ятим частини другої статті 293 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Ухвалою судді Чорнухинського районного суду Полтавської області від 06 квітня 2026 року відкрито провадження у справі.

У судове засідання заявник з`явився, заявлені вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник заявника заяву підтримав, просив задовольнити.

Представник заінтересованої особи – Чорнухинської селищної ради Лубенського району Полтавської області в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника заінтересованої особи.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що він є батьком заявника. Померлий ОСОБА_3 є двоюрідним братом свідка, адже його мати ОСОБА_7 та батько померлого ОСОБА_3 . ОСОБА_5 були рідними братом та сестрою. В покійного ОСОБА_3 інших спадкоємців не має.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що вона є матір`ю заявника. Померлий ОСОБА_3 є двоюрідним братом її чоловіка. Свідок розповіла, що вона доглядала за покійним. В ОСОБА_3 була дружина яка померла чотири роки тому, дітей у них не було.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що є односельчанкою заявника, з покійним ОСОБА_3 були сусідами. Розповіла, що у ОСОБА_3 окрім сім`ї ОСОБА_11 інших родичів не було. Сім`я ОСОБА_11 доглядала за ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що є односельчанкою заявника. Повідомила суду, що ОСОБА_8 є двоюрідним братом покійного ОСОБА_3 , вони знаходилися в тісних родинних відносинах. В ОСОБА_3 була дружина яка померла в 2022 році, дітей у них не було.

Заслухавши пояснення представника заявника, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню зважаючи на таке.

Згідно з п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на спадкове майно яке складеться з земельної ділянки площею 3,8024 га, кадастровий номер 5325185500:00:020:0026, та земельної ділянки площею 4,1356 га, кадастровий номер 5325185500:00019:0040, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Обидві земельні ділянки належали померлому ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії III - ПЛ № 023855 та Свідоцтва про право на спадщину за законом, підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав.

Спадкова справа на майно померлого двоюрідного дядька ОСОБА_3 заведена Чорнухинською державною нотаріальною конторою за № 44/2025 від 21 травня 2025 року за заявою про прийняття спадщини спадкоємцем за законом, двоюрідним племінником спадкодавця - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується інформаційною довідкою із спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) у спадковому реєстрі наявна інформація про спадкову справу №74099993, спадкодавець ОСОБА_3 .

16.01.2026 Державним нотаріусом Пирятинської державної нотаріальної контори, як виконуючою обов`язки завідувача Чорнухинської державної нотаріальної контори, ОСОБА_4 , винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що спадкоємець за законом ОСОБА_1 не надав нотаріусу документ про народження батька спадкодавця ОСОБА_5 , дата народження якого невідома, документ про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , документ про реєстрацію шлюбу ОСОБА_6 з ОСОБА_7 у зв`язку з їх відсутністю.

Встановити в позасудовому порядку родинні відносини заявника ОСОБА_1 , з померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 немає можливості.

Відповідно до витребуваної судом інформації, відділ цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повідомляє про відсутність актових записів: про народження ОСОБА_5 , роки народження 1900-1910, місце народження с.Хейлівщина; про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження с.Хейлівщина; про шлюб ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місця народження с.Хейлівщина та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце народження с. Хейлівщина.

Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 04 липня 1989 року, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , вказані ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , запис за № 21.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 11 грудня 1952 року, батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , вказані ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 17 листопада 1967 року, батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , вказані ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого 16 вересня 1974 року, батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , вказані ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .

Відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_6 ОСОБА_14 померла ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Відповідно до повідомлення Державного архіву Полтавської області 02.03.2026 №04/16/162, у метричних книгах для запису народжених парафіян Троїцької православної церкви с. Гільці (х. Хейлівщина входив до складу зазначеної парафії) Лохвицького повіту Полтавської губернії за 1900-1907, 1909-1910 рр., які надійшли на зберігання до Державного архіву Полтавської області, метричного запису про народження ОСОБА_5 немає.

Відповідно до повідомлення Державного архіву Полтавської області 02.03.2026 №04/16/163, книги реєстрації актових записів громадянського стану про народження жителів Хейлівщинської сільської ради Чорнухинського району Харківської (станом на 22.09.1937 року–Полтавської) області за 1935 рік на зберігання до Державного архіву Полтавської області не надходили, у зв`язку з чим немає можливості надати архівну довідку про народження гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до повідомлення Державного архіву Полтавської області 02.03.2026 №04/16/164, у книзі реєстрації актових записів громадянського стану про одруження жителів Хейлівщинської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області за 1939 рік, яка частково надійшла на зберігання до Державного архіву Полтавської області, актового запису про шлюб гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , немає. Книги реєстрації актових записів громадянського стану про одруження жителів Хейлівщинської сільської ради (станом на 01.09.1946 року – Чорнухинського району Полтавської області) за 1926-1938 р.р. у Державному архіві Полтавської області відсутні.

Отже, для повного відслідковування родинних зв`язків заявнику не вистачає:

- свідоцтва про народження ОСОБА_5 , дата народження не відома, приблизні роки народження 1900-1910, місце народження с.Хейлівщина на даний час Лубенського району Полтавської області;

- свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження село Хейлівщина на даний час Лубенського району Полтавської області;

- свідоцтва про шлюб ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , місце народження - село Хейлівщина та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_9 місце народження - село Хейлівщина.

Допитані в судовому засіданні як свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 підтвердили, що ОСОБА_3 , є двоюрідним братом ОСОБА_8 . Так як ОСОБА_8 є батьком заявника ОСОБА_1 , то відповідно ОСОБА_3 є двоюрідним дядьком ОСОБА_1 .

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Аналіз положень статті 315 ЦПК України свідчить про те, що факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Верховний Суд України в листі від 01 січня 2012 року Про Судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення зазначає, що заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути: - спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв`язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки; - особи, які мають право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини; - інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).

При цьому, до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися такі документи та докази: 1) докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); 2) довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; 3) пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного суду №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів.

Згідно з вимогами ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Cімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у цій категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують доводи сторони, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів.

Згідно роз`яснення п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо твердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину та інше.

Пункт 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказує, що суд може встановити факт родинних відносин, якщо в органах РАЦС не зберігся відповідний запис чи відмовлено в його відновленні, або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду.

Під родинними відносинами слід розуміти кровний зв`язок між особами, які походять одне від одного (пряма лінія родинних відносин) і кровний зв`язок між особами, які походять від спільного предка (бічна лінія родинних відносин). У прямій лінії родинних відносин знаходяться: мати і син (або донька), батько і син (або донька), дід і внук (внучка), бабка і внук (внучка), прадід і правнук (правнучка), прабабка і правнук (правнучка). У бічній лінії родинних відносин знаходяться, наприклад: рідні брати і сестри, дядько і племінник (племінниця), тітка і племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри тощо.

Відповідно до Роз`яснення Міністерства Юстиції України від 11.10.2011 «Окремі питання спадкування», «Ступінь споріднення», тобто кількість народжень, що пов`язують між собою двох осіб, які перебувають у родинних зв`язках, до родичів четвертого ступеня споріднення належать діти рідних племінників та племінниць спадкодавця (двоюрідні онуки та онучки) і рідні брати та сестри його діда та баби (двоюрідні дід та баба). До родичів п`ятого ступеня споріднення - діти його двоюрідних онуків і онучок (двоюрідні правнуки та правнучки), діти його двоюрідних братів та сестер (двоюрідні племінниці та племінники), діти його двоюрідних дідів та бабок (двоюрідні дядьки та тітки). Родичі шостого ступеня споріднення це - діти його двоюрідних правнуків та правнучок (двоюрідні праправнуки та праправнучки), діти його двоюрідних племінників та племінниць (троюрідні онуки та онучки), діти його двоюрідних дядьків та тіток (троюрідні брати та сестри). У п`яту чергу право на спадкування мають родичі четвертого - шостого ступеня споріднення, якщо відсутні спадкоємці перших чотирьох черг.

Зазначене цілком узгоджується із викладеними у Листі Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`ясненням суті спадкування за правом представлення, яке полягає в тому, що хоча деякі родичі спадкодавця (його внуки, правнуки, прабаба, прадід, племінники, двоюрідні брати та сестри спадкодавця) не включаються до складу жодної з черг спадкоємців за законом, про те вони не усуваються повністю від спадкування і за певних умов набувають права спадкування.

Згідно з п. 6 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Тлумачення як ст. 3 ЦК України загалом, так і п. 6 ст.3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

При цьому для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки та врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип права на справедливий суд, який означає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Аналізуючи наведені докази в їх сукупності, враховуючи встановлені обставини справи, взявши до уваги відсутність заперечень відносно заявлених вимог від заінтересованої особи Чорнухинської селищної ради, суд бере до уваги показання свідків, які є логічними, послідовними і такими, що узгоджуються із матеріалами справи та неспростовано підтверджують факт, що ОСОБА_3 є двоюрідним дядьком ОСОБА_1 , тому заява підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, ст.ст. 4, 13, 18, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Чорнухинська селищна рада про встановлення факту родинних відносин задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Хейлівщина, Лубенського району, Полтавської області є двоюрідним дядьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП: НОМЕР_7 , жителя АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т. М. Василюк