Вирок від 30 червня 2026 р. у справі №548/1285/25 — Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/1285/25

Провадження №1-кп/548/85/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

01 липня 2026 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого- ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025170590000172 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хорол Полтавської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, такого, що на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб не має, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що будучи обізнаним про постанову Хорольського районного суду Полтавської області від 27.09.2022 у справі №548/1400/22 (провадження №3/548/321/22), яка набрала законної сили 08.10.2022, за якою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення його права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення норм частини першої статті 129-1 Конституції України та частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, продовжив керувати транспортним засобом. Крім того, постановою Хорольського районного суду Полтавської області від 18.09.2023 у справі № 548/1730/23 (провадження № 3/548/457/23), яка набрала законної сили 29.09.2023, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 126, частиною третьою статті 130 КУпАП та, відповідно до статті 36 КУпАП застосовано остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 років та без оплатного вилучення транспортного засобу. Постановою Хорольського районного суду Полтавської області від 08.05.2025 по справі № 548/895/25 (провадження № 3/548/242/25), яка набрала законної сили 20.05.2025, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, 27.05.2025 близько 16 години 20 хвилин ОСОБА_4 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, умисно не виконуючи постанову суду, що набрала законної сили, керував транспортним засобом марки MERCEDES-BENZ, модель Е-280, д.н.з. НОМЕР_1 , на якому рухався по вул. Козацька, 3, в м. Хорол Лубенського району Полтавської області. На підставі пункту третього статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» був зупинений працівником сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області.

Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 382 КК України, тобто умисно не виконував постанови суду, що набрали законної сили, винесених щодо нього у зв`язку з притягненням до адміністративної відповідальності.

Відповідно до частини третьої статті 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються.

З огляду на те, що у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у обвинувальному акті, прокурор та обвинувачений у судовому засіданні не оспорювали фактичні обставини провадження, суд зі згоди усіх учасників відповідно до вимог частини третьої статті 349 КПК України ухвалив визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. Водночас суд попередньо з`ясував правильне розуміння ОСОБА_4 змісту обставин кримінального правопорушення, відсутність сумнівів у добровільності та істинності його позиції, роз`яснив, що в такому разі він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

У судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 КК України, за обставин, зазначених в обвинувальному акті, визнав. При цьому підтвердив час, місце, спосіб вчинення інкримінованому йому органами досудового розслідування кримінального правопорушення, що викладені в обвинувальному акті. Докази щодо фактичних обставин кримінального провадження не оспорював, щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні.

Суд визнає, що обвинувачений дав суду правдиві показання, які узгоджуються з обставинами, встановленими досудовим розслідуванням.

Встановлені обставини кримінального правопорушення вказують на те, що дії ОСОБА_4 кваліфіковані правильно за частиною першою статті 382 КК України, як умисне невиконання постанов суду, що набрали законної сили.

Відповідно до статті 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Визначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує, що вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 382 КК України, відноситься до нетяжких злочинів.

З огляду на мету покарання та принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого відповідно до статті 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до статті 67 КК України, суд не встановив.

При визначенні покарання обвинуваченому суд бере до уваги, що за місцем проживання на ОСОБА_4 до Хорольської міської ради скарг та компрементуючих матеріалів не надходило, неодружений, непрацевлаштований, на диспансерному обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, щиро розкаявся у вчиненому злочині, активно сприяв розкриттю злочину.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_4 покарання у виді штрафу, оскільки саме такий вид покарання передбачений санкцією частини першої статті 382 КК України на думку суду буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заявила клопотання про розстрочку суми штрафу, у разі його призначення судом, через складне матеріальне становище ОСОБА_4 , неможливістю здійснити оплату одним платежем з огляду на низький рівень доходів за 2025 рік, про що свідчать відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого податку та військового збору станом на 14.05.2026.

Відповідно до положень частини четвертої статті 53 КК України, враховуючи майновий стан обвинуваченого, у проханні останнього про призначення штрафу з розстрочкою, суд вбачає наявність об`єктивних факторів, які можуть ускладнити виконання судового рішення, тому вважає можливим розстрочити сплату штрафу на 10 місяців рівними частинами по 850 грн 00 копійок щомісяця.

Також, суд вважає необхідним роз`яснити особі, що у разі призначення штрафу з розстрочкою виплати певними частинами, він зобов`язаний сплачувати штраф у розмірі та у строки, встановлені вироком суду. Про сплату відповідної частини штрафу засуджений повідомляє орган пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату відповідної частини штрафу.

Судові витрати відсутні.

Цивільний позов не заявлений.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.

Керуючись статтями 370, 373,374, ч.15 ст.615 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною першою статті 382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Розстрочити ОСОБА_4 сплату штрафу в розмірі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень рівними частинами на строк 10 (десять) місяців, встановивши суму виплати штрафу в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень щомісячно в строк до останнього дня кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за тим, в якому даний вирок набере законної сили.

Запобіжний захід ОСОБА_4 на час набрання законної сили вироку не обирати.

Речові докази: автомобіль MERCEDES-BENZ, модель Е-280, д.н.з. НОМЕР_1 , який передано на зберігання власнику автомобіля, згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 ОСОБА_6 , залишити йому як власність, анулювавши схоронну розписку;

-1 (один) DVD-R диск із відеозаписами від 27.05.2025, який зберігається у матеріалах кримінального провадження, після набрання законної сили вироку суду залишити у матеріалах кримінального провадження № 12025170590000172.

Згідно із частиною шостою статті 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Хорольський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1