Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №537/1400/26 — Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/1110/2026

Справа № 537/1400/26

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.07.2026 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі:

головуючого судді Мартишевої Т.О.,

за участю секретаря Антохіної Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кременчук у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

До Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області надійшла позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 07.03.2025 між ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2145304. У відповідності до п.п.7.1. Кредитного договору, укладання кредитного договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через Веб-сайт. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до особистого кабінету. Відповідно до п.п. 2.1. Кредитного договору, Кредит надається Товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку клієнта, зазначену клієнтом в особистому кабінеті, яка зазначена в даному п.п. кредитного договору. Згідно з п.п.2.4 кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «Селфі Кредит» суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п.2.1. договору.

16.12.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 16122025 у відповідності до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Селфі Кредит» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 16.12.2025 року до Договору факторингу № 16122025 від 16.12.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 46 725,18 грн., з яких: 13 579,98 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 26 345,20 грн. - сума заборгованості за відсотками, - 6 800,00 грн – сума заборгованості за пенею.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 25.07.2025 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань за кредитним договором та заборгованість за договором не погашає, позивач звернувся до суду за захистом прав ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів".

07.03.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8834081. Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, що відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону Відповідача, який зазначений п. 10 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін. Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 Кредитного договору, кошти кредиту надаються ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані Відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. Згідно з п.п. 2.4. п. 2 Кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п.п. 2.1. п. 2 Кредитного договору. Підписанням Кредитного договору Відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (п.п. 9.8 Кредитного договору), які розміщені на сайті creditpius.ua. Приймаючи умови Кредитного Договору Відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися цих Правил. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

16.01.2026 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ" укладено Договір факторингу № 16012026, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактору Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту при йому-пере дачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до Реєстру боржників від 16.01.2026 до Договору факторингу № 16012026 від 16.01.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 52 380,00 грн., з яких: - 19 400,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 23 280, 00 грн. - сума заборгованості за відсотками; - 9 700, 00 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами.

Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов`язання Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до Відповідача Позивачем не здійснювалося нараду миля жодних штрафних санкцій. Оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань за кредитним договором та заборгованість за договором не погашає, позивач звернувся до суду за захистом прав ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів".

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за кредитним договором №2145304 в розмірі 46 725,18 грн, з яких: 13 579,98 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 26 345,20 грн – сума заборгованості за процентами, 6 800,00 грн – сума заборгованості за пенею, за кредитним договором №8834081 в розмірі 52 380,00 грн, з яких: 19 400,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 23 280,00 грн – сума заборгованості за відсотками, 9 700,00 грн – сума заборгованості за пенею, штрафами, та стягнути понесені судові витрати.

Ухвалою судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11.03.2026 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, у справі призначене підготовче засідання.

15.06.2026 представником відповідача ОСОБА_1 – адвокатом Варавіним С.Д. подано до суду заяву про часткове визнання позовних вимог, відповідно до якої зазначено, що відповідач ОСОБА_1 визнає позовні вимоги: -по кредитному договору 2145304 в розмірі 13 579.98 (основний борг), 26 345,20 (проценти); - по кредитному договору 8834081 в розмірі 19 400,00 грн (основний борг), 23 280.00 (проценти).

Вважає, що позовні вимоги стягнення неустойки у виді штрафу/пені в сумі 6800,00 грн та 9700 грн задоволенню не підлягають, оскільки це суперечить вимогам пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України , яким період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу , а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Представник відповідача просить суд відмовити в стягненні пені/штрафу в розмір 6 800.00 грн (по кредитному договору 2145304) та 9 700.00 грн. (по кредитному договору 8834081).

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 15.06.2026 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив суд розгляд справи проводити без його участі.

Відповідач, його представник в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату та час його проведення, представником відповідача подано до суду заяву про часткове визнання позовних вимог, у якій зазначено про розгляд справи у їх відсутність.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, докази надані сторонами по справі, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи.

Згідно ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судовим розглядом встановлено, що 07 березня 2025 року між ТОВ "Фінансова компанія «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір №2145304 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», відповідно до умов якого на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кошти у кредит в національній валюті України – гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту та сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п. 1.1.).

Сума кредиту (загальний розмір) складає 13 600, 00 грн. Тип кредиту – кредит. Строк кредиту – 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), первісна редакція якого наведена в Додатку №1 до цього договору (п.п. 1.2-.1.4 договору).

Відповідно до п. 1.5 Кредитного договору, тип процентної ставки – фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього Договору (п. 1.5.1).

Підпунктом 2.1 п.2 договору, кошти кредиту визначено, що кредиті кошти надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

Дата надання кредиту: 07.03.2025 року або 08.03.2025 року (п.п. 2.2 кредитного договору).

Сторонами узгоджено графік платежів за договором №2145304 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 07.03.2025 року, що є додатком №1 до договору.

Відповідач ОСОБА_1 , акцептував договір №2145304 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 07.03.2025 року, підписавши його електронним підписом одноразовим ідентифікатором В633 07.03.2025 08:04:16.

Кредитодавець ТОВ "Селфі Кредит» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши позичальнику кредитні кошти, на підтвердження чого позивачем додано до матеріалів справи довідку ТОВ «Пейтек», згідно якої між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Пейтек» було укладено Договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № 01042024-2 від 01.04.2024. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Селфі Кредит» на суму 13 600, 00 грн, 07.03.2025 року 08:06:09, призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ 5457082526379594.

07.03.2025 року між ТОВ "Авентус Україна" та відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі в особистому кабінеті позичальника було укладено договір № 8834081 про надання споживчого кредиту, згідно якого відповідачу надано кредит у розмірі 19 400 грн. Тип кредиту – кредит. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором по споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору (п.п. 1.3, 1.4 договору). Тип процентної ставки – фіксована (п.п. 1.5). Стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 Договору (п.п. 1.5.1).

Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби (п.п. 1.6). Денна процентна ставки на дату укладення Договору складає: - за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1,00% в день; за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом 1,00% в день (п.п.1.7.1). Загальні витрати на дату укладання Договору складає: - за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 69840,00 грн; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 69 549,00 грн (п.п.1.8), що також передбачено паспортом споживчого кредиту.

Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 (п.п. 2.1).

Кредитний договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором С5181, 07.03.2025,08:28:21/ ОСОБА_1 /

З огляду на вказане, в даному випадку сторонами погоджено умови кредитування, зокрема сума кредиту, розмір та порядок нарахування відсотків, строк повернення кредитних коштів.

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за договором виконало належним чином, перерахувавши грошові кошти у розмірі 19 400 грн позичальнику, на підтвердження чого до матеріалів справи додано лист ТОВ «Фінансова компанія «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» за вих..№ 19350 від 19.01.2026, за змістом якого підтверджено успішність операції згідно договору з ТОВ «Авентус Україна» № 087/20-П від 08.07.2020 року: сума 19 400 грн, 07.03.2025 8:29, картка № НОМЕР_3 .

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 ЗУ "Про електрону комерцію" електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг" правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 6 ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

Згідно ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Тобто, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

У ст. 11 ЗУ "Про електронну комерцію" визначено порядок укладення електронного договору, зокрема пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ст. 12 ЗУ "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У Постанові КЦС ВС від 16.12.2020 року у справі № 561/77/19 зроблено висновок, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

У Постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 зроблено висновок, що не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19 (провадження № 61-8593св21).

Частинами 2, 3 ст. 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У ході судового розгляду справи відповідачем ОСОБА_1 не оспорювались правочини та не надано суду доказів, які б спростовували факт їх укладення.

Окрім того, відповідачем суду не надано належних і допустимих документальних доказів того, що відповідні кредитні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, оскільки у разі заперечення проти перерахування кредитних коштів, відповідач не позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що кредитні договори були підписані позичальником за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора. Такий спосіб підтвердження є належним і допустимим доказом укладення спірних правочинів між сторонами. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або SMS-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна та пароля особистого кабінету укладання кредитних договорів було б технічно неможливим.

Матеріали справи не містять доказів протилежного, а відповідач таких доказів не надав, що відповідно до статей 12 та 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19) та від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20). Судова практика у цій категорії справ є сталою.

Таким чином, ОСОБА_1 , укладаючи кредитні договори, повністю усвідомлювала їх умови та своїм електронним підписом підтвердила, що діяла свідомо, добровільно і вільно обирала контрагента та умови договору.

16.12.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №16122025, у відповідності до умов якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до Реєстру боржників 16.12.2025 до Договору факторингу № 16122025 від 16.12.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 46 725,18 грн., з яких: 13 579,98 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 26 345,20 грн. - сума заборгованості за відсотками, - 6 800,00 грн – сума заборгованості за пенею.

16.01.2026 року між ТОВ «АВЕНУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 16012026, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги до відповідача.

Згідно із Актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №16012026 від 16.01.2026 року, Клієнт передав, а Фактор прийняв реєстр боржників від 16.01.2026 кількістю 4790, після чого, з урахування п.1.2 факторингу № 16012026 від 16.01.2026, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості до боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 16.01.2026 року до Договору факторингу № 16012026 від 16.01.2026 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 52 380,00 грн., з яких: - 19 400,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 23 280, 00 грн. - сума заборгованості за відсотками; - 9 700, 00 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон не вимагає, щоб при заміні кредитора новий кредитор укладав з боржниками договір.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 за зазначеними кредитними договорами.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитними договорами, що підтверджується наведеними розрахунками заборгованості.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

З огляду на вищевикладені норми закону, у позичальника виникає зобов`язання повернути кредитодавцю позику (кредит) в порядку, на умовах та в строк, що передбачені кредитним договором та сплатити проценти за користування кредитними коштами.

Дослідивши надані позивачем кредитні договори, розрахунки заборгованості, суд встановив, що первісні кредитори, діючи відповідно до умов укладених договорів та чинного законодавства України, здійснили нарахування процентів за користування кредитними коштами у порядку, строки та на умовах, визначених відповідними договорами. Розрахунок процентів відповідає умовам договорів, зокрема пунктам, що визначають розмір процентної ставки та порядок їх нарахування.

Стороною відповідача в обґрунтування заперечень щодо правильності та обґрунтованості проведених первісними кредиторами розрахунків заборгованості за кредитними договорами будь-якого контррозрахунку не надано.

Відповідачем згідно із поданою заявою визнаються позовні вимоги: - по кредитному договору 2145304 в розмірі 13 579.98 (основний борг), 26 345,20 (проценти); - по кредитному договору 8834081 в розмірі 19 400,00 грн (основний борг), 23 280.00 (проценти).

Враховуючи викладене, а також те, що судом встановлено невиконання відповідачем зобов`язань за кредитними договорами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу та заборгованості за відсотками в розмірі 82 605, 18 грн, з яких: за кредитним договором № 2145304 – 13 579, 98 грн. (тіло кредиту), 26 345, 20 грн (проценти); за кредитним договором № 8834081 – 19 400,00 грн (тіло кредиту), 23 280,00 (проценти), є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

При цьому, суд не погоджується з аргументами позивача щодо стягнення пені та заборгованості за штрафними санкціями.

Так, згідно з Указом Президента № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", в Україні з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб було запроваджено воєнний стан, який неодноразово був продовжений і на даний час діє.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 18 такого змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)".

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір № 2145304, кредитний договір № 8834081 між сторонами укладено під час дії воєнного стану, а саме 07.03.2025.

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач просить суд стягнути з відповідача неустойку в розмірі: 6800,00 грн за кредитним договором № 2145304 від 07.03.2025, 9700,00 грн за кредитним договором № 8834081 від 07.03.2025.

Враховуючи, що неустойка (штраф, пеня), які передбачені вказаними договорами, нараховані у період дії в Україні воєнного стану, вони підлягають списанню кредитодавцем, тому позовна вимога щодо стягнення із ОСОБА_1 на користь позивача неустойки (штрафу) задоволенню не підлягає.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010р. №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги те, що відповідач ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов`язань у строки, передбачені кредитними договорами, не виконала, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за договорами у загальному розмірі 82 605 грн 18 коп., яка складається із заборгованості: - за кредитним договором № 2145304 – 13 579, 98 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 26 345, 20 грн - сума заборгованості по процентам за користування кредитом; за кредитним договором № 8834081 – 19 400,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 23 280,00 грн - сума заборгованості по процентам за користування кредитом.

У задоволенні іншої частини позовних вимог належить відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачені останнім судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог (83,35 %) в сумі 2 773 грн 88 коп.

Керуючись ст.ст.12, 81, 89, 133, 141, 263, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 530,536,629, 1049, 1054 ЦК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (адреса: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ 01032; адреса для листування: вул. Лісова, буд.2, поверх 4, м.Бровари, Київська область, 07400; код ЄДРПОУ 35625014) до ОСОБА_1 (місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість у загальному розмірі 82 605 (вісімдесят дві тисячі шістсот п`ять) грн 18 коп., яка складається із заборгованості: - за кредитним договором № 2145304 від 07.03.2005 у розмірі 13 579, 98 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 26 345, 20 грн - сума заборгованості по процентам за користування кредитом; за кредитним договором № 8834081 від 07.03.2025 у розмірі 19 400,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 23 280,00 грн - сума заборгованості по процентам за користування кредитом.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 773 (дві тисячі сімсот сімдесят три) грн 88 коп..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 02 липня 2026 року.

Суддя : Т.О. Мартишева