Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №524/7143/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Суд: Автозаводський районний суд м. Кременчука

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів

Дата: 01 липня 2026 р.

Справа: №524/7143/26

Суддя: Олейнікова Г. М.

Справа № 524/7143/26

Провадження 3/524/1401/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2026 року суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Олейнікова Г.М. ., за участю прокурора Юшко О.В.,особи , яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Глушко З.В. , розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності, яка надійшла від Управління стратегічних розслідувань в Полтавській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого директором державного професійно - технічного навчального закладу "Кременчуцьке професійно- технічне училище" , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-7 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

В протоколі про адміністративне правопорушення № 190, складеного 22.05.2026 року начальником 1-го сектору (протидії корупції) Управління стартегічних розслідувань в Полтавській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Калашником В.В. зазначено, наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закону) правопорушення, пов?язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно статті 68 Конституції України кожен зобов?язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до статті 81 Цивільного кодексу юридичною особою публічного права визнається юридична особа, яка створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Статтею 1 Закону визначено, що посадовою особою юридичної особи публічного права є голова та член наглядової ради, ради директорів, виконавчого органу, комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), ліквідатор, керівник, заступник керівника, головний бухгалтер, корпоративний секретар такої юридичної особи публічного права, а також особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, та її заступники, голова та члени іншого органу управління юридичної особи (крім консультативного), якщо утворення такого органу передбачено законом або статутом юридичної особи публічного права.

Згідно Cтатуту Державного професійно-технічного навчального закладу «Кременчуцьке професійно-технічне училище» (в новій редакції), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 27.05.2021 № 584, училище є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, штампи, печатку із найменуванням та зображенням Державного Герба України; створення, ліквідація, реорганізація, відкриття Училища та його філій здійснюється Міністерством освіти і науки України та Міністерства юстиції України; місцезнаходження Училища: вул. Лікаря О. Богаєвського, 10/30, м. Кременчук; Керівництво діяльністю Училища здійснює директор, який призначається Міністерством освіти і науки України за результатами конкурсу шляхом укладення з ним контракту; директор Училища: видає в межах своєї компетенції накази і розпорядження, заохочує працівників, учнів та застосовує до них передбачені законодавством стягнення; затверджує в межах наявного фонду заробітної плати штатний розпис і чисельність працівників Училища; установлює премії та доплати до посадових окладів і ставок заробітної плати працівникам Училища за конкретні результати праці.

Відповідно до Контракту від 19.07.2021, укладеного між Міністерством освіти і науки України та ОСОБА_1 , останнього призначено на посаду директора Державного професійно-технічного навчального закладу «Кременчуцьке професійно-технічне училище», строком на 3 роки з 02.08.2021 по 01.08.2024.

Відповідно до Контракту від 20.06.2024, укладеного між Міністерством освіти і науки України та ОСОБА_1 , останнього призначено на посаду директора Державного професійно-технічного навчального закладу «Кременчуцьке професійно-технічне училище», строком на 5 років з 02.08.2024 по 01.08.2029.

Згідно примітки до статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».

Отже, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є посадовою особою юридичної особи публічного права на якого поширюється дія Закону та є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією.

Згідно актового запису про народження від 03.09.2020 № 1088, складеного Кременчуцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою; Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно статті 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років.

Відповідно вимог частини 1 статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 1 Закону встановлено, що близькі особи – члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта.

Згідно пункту а) абзацу 19 статті 1 Закону членом сім`ї є особа, яка перебуває у шлюбі із суб`єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, та діти зазначеного суб`єкта до досягнення ними повноліття – незалежно від спільного проживання із суб`єктом.

Таким чином, ОСОБА_3 є матір`ю малолітнього сина ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким, як мати та батько, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою, чи проживають окремо від дитини, мають рівні права та обов`язки щодо дитини, зокрема, щодо утримання спільної дитини до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 1 Закону встановлено, що приватний інтерес –будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Із визначення поняття «приватний інтерес» вбачається, що перелік можливих джерел приватного інтересу не є вичерпним. Джерелом приватного інтересу можуть бути як позаслужбові (сімейні, родинні) стосунки з близькими особами, так і позаслужбові стосунки з іншими особами.

Наявність спільної дитини, батьківські обов`язки щодо якої виконують обоє батьків, зумовлює існування між її батьками стосунків, пов`язаних з необхідністю спільного вирішення питань щодо утримання та виховання дитини.

Реальний конфлікт інтересів – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 28 «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» Закону України «Про запобігання корупції», особи зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 даного Закону, зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Однією із ознак конфлікту інтересів є наявність впливу (можливості впливу) приватного інтересу на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання відповідних повноважень, а це може бути лише у випадку наявності у посадової особи дискреційних повноважень. Відповідно до Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5 «Про затвердження Методології проведення антикорупційної експертизи», дискреційні повноваження – це сукупність прав та обов`язків органів або осіб, уповноважених на прийняття управлінських рішень, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково їх вид і зміст, або можливість вибору на власний розсуд одного з кількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Наказом директора ДПТНЗ «Кременчуцьке ПТУ» від 11.01.2022 № 08-03/2-к ОСОБА_3 призначено на посаду головного бухгалтера ДПТНЗ «Кременчуцьке ПТУ» з 12.01.2022.

Відповідно до Положення про преміювання працівниківДПТНЗ «Кременчуцьке ПТУ» преміювання працівників училища проводиться за рахунок економії фонду заробітної плати, надходжень бюджету, за рахунок коштів, передбачених у кошторисі; виплата премій може здійснюватись щомісячно, щоквартально, за підсумками роботи за рік чи за певний період; премія призначається у відсотковому розмірі до посадового окладу з урахуванням підвищення або у фіксованому розмірі; розмір премії визначається залежно від особистого трудового внеску працівників у результати роботи. Премії максимальними розмірами не обмежуються; премія призначається наказом директора.

Так, ОСОБА_1 , будучи директором ДПТНЗ «Кременчуцьке ПТУ», маючи повноваження на видання наказів та прийняття рішення щодо встановлення надбавок, доплат та премій працівникам Училища, усвідомлюючи наявну суперечність між приватним інтересом та своїми службовими повноваженнями, у порушення вимог частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», діючи в умовах реального конфлікту інтересів прийняв рішення та вчинив дію, а саме: 18.06.2024 видав та підписав наказ № 01-07/12 «Про преміювання особового складу», відповідно до якого наказав преміювати працівників ДПТНЗ «Кременчуцьке ПТУ», у т.ч. головного бухгалтера ОСОБА_3 у розмірі 2000,00 грн.

Згідно особистої картки нарахування заробітної плати за 2024 рік ОСОБА_3 нараховано та виплачено премію в розмірі 2000,00 грн.

Згідно пояснень ОСОБА_1 , останній у період з 01.01.2024 по 30.12.2025 не повідомляв про наявність у нього потенційного або реального конфлікту інтересів Міністерство освіти і науки України (або інший уповноважений орган), а також не звертався з даного питання за роз`ясненнями до Національного агентства з питань запобігання корупції.

Таким чином, у порушення вимог п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 28 Закону України«Про запобігання корупції» про наявність реального конфлікту інтересів ОСОБА_1 не повідомив уповноважений орган та не утримавсявід прийняття рішення та вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів, а також не вжив самостійно заходів щодо його врегулювання.

Слід зазначити, що родинні відносини завжди становлять для особи, на яку поширюється положення Закону, приватний інтерес зумовлений прагненням піклуватися про близьку особу. Відповідно, наявність у такої особи службових повноважень, пов`язаних із вчиненням/невчиненням дій, прийняттям рішень стосовно близької особи, утворює потенційний конфлікт інтересів, а реалізація службових повноважень стосовно близької особи – реальний конфлікт інтересів.

У даному випадку приватний інтерес ОСОБА_1 це майновий інтерес, зумовлений сімейними (родинними) стосунками, та полягає у бажанні покращити майновий стан матері свого малолітнього сина, з якою мають спільні права та обов`язки, зокрема, щодо утримання дитини до досягнення нею повноліття, шляхом отримання додаткового доходу, використавши свої повноваження.

Суперечність полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (або прирівняна до неї), має виконувати свої службові обов`язки в публічних інтересах (держави, територіальної громади тощо), виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу. Таким чином, публічний службовець, приймаючи те чи інше рішення (вчиняючи ту чи іншу дію), по суті стоїть перед вибором задоволення публічного інтересу (на користь держави, територіальної громади) або приватного інтересу (власних інтересів, інтересів близьких осіб). Тому навіть за умови, що особа, маючи приватний інтерес, приймає об`єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів.(пункт 2.4 методичних рекомендацій НАЗК від 12.01.2024 «Суперечність між приватним інтересом та повноваженнями»).

Виходячи із змісту диспозиції статті 172-7 КУпАП дане правопорушення має формальний склад і може бути вчинено як у формі бездіяльності (неповідомлення про наявність реального конфлікту інтересів), так і дії (вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів), а тому встановлення суспільно небезпечних наслідків не вимагається.

Отже, ОСОБА_1 , будучи директором Державного професійно-технічного навчального закладу «Кременчуцьке професійно-технічне училище», відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-7 КУпАП, будучи суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», у порушення вимог частини 1 статті 28 вказаного Закону, маючи дискреційні повноваження на видання наказів та встановлення надбавок, доплат та премій працівникам училища, усвідомлюючи наявну суперечність між приватним інтересом та своїми службовими повноваженнями, у встановленому законом порядку не повідомив про наявність у нього реального конфлікту інтересів, який ним був реалізований під час видачі та підписання наказу від 18.06.2024 № 01-07/12 «Про преміювання особового складу», відповідно до якого наказав преміювати працівників ДПТНЗ «Кременчуцьке ПТУ», у т.ч. головного бухгалтера ОСОБА_3 у розмірі 2000,00 грн, з якою мають зобов`язання щодо утримання спільної малолітньої дитини ОСОБА_2 до досягнення нею повноліття, чим вважає ініціатор складання протоколу вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-7 КУпАП.

Місцем вчинення правопорушення вважати адресу місцезнаходженняДПТНЗ «Кременчуцьке ПТУ» (м. Кременчук, вул. Лікаря О. Богаєвського, 10/30).

Датою вчинення правопорушення вважати дату видачі та підписання наказу № 01-07/12 – 18.06.2024.

Датою виявлення правопорушення вважати дату складання протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відносно ОСОБА_1 (згідно з висновками Верховного Суду (лист від 09.04.2021 № 1089/0/2-21, абз. 1, 2 сторінки 7).

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненому адміністративному правопорушенні, передбаченого ст. 172-7 ч.1 КУпАП визнав повністю, у скоєному щиро кається і пояснив,що він працює директором в державному професійно - технічному навчальному закладі "Кременчуцьке професійно- технічне училище" з 19.07.2021 року , згідно наказу від 11.01.2022 № 08-03/2-к , яким ним був підписаний, як директором училища, ОСОБА_3 призначено на посаду головного бухгалтера ДПТНЗ «Кременчуцьке ПТУ» з 12.01.2022 року . У нього та ОСОБА_3 є спільна дитина , ОСОБА_2 . В свідоцтві про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , він записаний батьком , а матір`ю записана ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .. 18.06.2024 року він також видав та підписав наказ № 01-07/12 «Про преміювання особового складу», відповідно до якого наказав преміювати працівників ДПТНЗ «Кременчуцьке ПТУ», у тому числі і головного бухгалтера ОСОБА_3 у розмірі 2000 грн.У скоєному щиро кається , просить його суворо не карати .

Захисник Глушко З.В. в судовому засіданні пояснила , що просить суд провадження по справі закрити відносно ОСОБА_1 за ст. 172-7 ч.1 КУпАП , так як закінчились 18.06.2026 року строки притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності , передбачені ст. 38 ч.4 КУпАП .

Прокурор Юшко О.В. в судовому засіданні пояснила, що вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП, але у зв`язку із тим , що закінчились строки , передбачені ст. 38 ч.4 КУпАП для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 172-7 ч.1 КУпАП вона не заперечує проти закриття провадження по справі.

Суд заслухавши доводи прокурора,захисника, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до наступних висновків:

Положення ст. 129 Конституції України, які є нормами прямої дії, передбачають розгляд та вирішення справ у судах на засадах змагальності сторін та свободи у наданні ними суду своїх доказів і доведеності перед судом їх переконливості.

Статтею 245 КУпАП передбачено, зокрема, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Згідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами відповідно до ст.251КУпАП в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Доводи захисника про те, що на момент розгляду справи закінчились строки притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 38 КУпАП, для даного виду адміністративного правопорушення, є обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Обставини, що виключають провадження по справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до п.7 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Дана норма є імперативною і по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Таким чином, оскільки правопорушення вчинене 18.06.2024 року, як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, а датою виявлення адміністративного правопорушення , є 22.05.2026 року , тому провадження по даній справі відносно ОСОБА_1 за ст.172-7 ч.1 КУпАП зігдно вимог ст. 38 ч.4 КУпАП підлягає закриттю, у зв,язку із закінченням 18.06.2026 року строків накладення адміністративного стягнення й здійснюватися не може.

Судом не було допущено затягування розгляду цього адміністративного матеріалу .

Так , адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 надійшов у провадження Автозаводського районного суду м. Кременчука 02.06.2026 року , у строки , передбачені ст. 277 ч.1 КУпАП справа була призначена до судового розгляду на 11.06.2026 року ., але у зв`язку із клопотанням захисника Глушко З.В. від 05.06.2026 року про ознайомлення з матеріалами справи , розгляд справи був відкладений на 15.06.2026 року . 15.06.2026 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився , так як згідно клопотання захисника Глушко З.В. остання не ознайомилась з матеріалами справи , тому судовий розгляд справи був відкладений на 18.06.2026 року. 18.06.2026 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився , так як згідно клопотання захисника Глушко З.В. , Буленок С.С. з 13.06.2026 року до 19.06.2026 року включно перебуває на лікарняному , у звязку з чим було задоволено клопотання прокурора Юшко О.В. про зупинення строку розгляду адміністративної справи про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією за ч.1 ст.172-7 КУпАП відносно ОСОБА_1 , строк розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.172-7 КУпАП- був зупинений до 02.07.2026 року, так як згідно ст. 268 ч.2 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені 172-4 - 172-9, цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. 02.07.2026 року строк розгляду справи був поновлений .

Суд вважає визнати винним ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 ч.1 КУпАП, оскільки згідно ст. 252, 280 КУпАП та роз`ясень Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.05.2017 року «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» у п.7 вказано, що відповідно до вимог ст. 247 і 280 КУпАП необхідно з`ясувати таке питання: чи є особа винною у вчиненні правопорушення, що знайшло своє відображення також у п.4.2 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Але, суд враховуючи вимоги ст.247 ч.1 п.7 КУпАП приходить до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст. 172-7 ч.1 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності,передбачених ст. 38 ч.4 КУпАП .

Керуючись ст. ст.38 ч.4, 172-7 ч.1, 245, 247 ч.1 п.7,251, 283, 284 КУпАП,,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 ч.1 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-7 КУпАПзакрити в зв`язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до п. 7 ч.1 ст.247 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, його законним представником, адвокатом, потерпілим, його представником в Полтавський апеляційний суд ,через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її винесення.

Головуючий суддя : Ганна ОЛЕЙНІКОВА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua