Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №375/1245/26 — Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/1245/26

Провадження № 3/375/684/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року селище Рокитне

Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Банах-Кокус О.В., за участі особи що притягується до відповідальності ОСОБА_1 , захисника Олійник І.С., розглянувши в залі Рокитнянського районного суду Київської області матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції у Київській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Рокитнянського районного суду Київської області Банах-Кокус О.В. перебувають матеріали справи № 375/1245/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП.

26 червня 2026 року адвокат Олійник І.С., яка здійснює захист інтересів особи, що притягується до відповідальності ОСОБА_1 та ОСОБА_1 подали до суду клопотання про фіксацію процесу технічними засобами.

Вимогами статті 271 КУпАП визначено, що у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.

Розглянувши клопотання адвоката Олійник І.С., ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.

Згідно із частиною 1 статті 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватись у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 р. у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства»).

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до пункту 7 частини 3 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є: гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами.

Цей принцип відображено як в Основному Законі нашої країни, так і в процесуальних кодексах та законах. Зокрема, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, судові засідання та інформація щодо справ, які розглядаються судом, є відкритими, крім випадків, установлених законом. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Крім того, будь-яка особа має право на вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому законом. Згідно із Законом України «Про доступ до судових рішень» зміст судових рішень, розміщений на офіційному вебпорталі «Судова влада України», може бути доступний кожному громадянину.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» гласність судового розгляду означає насамперед те, що розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених законом. У відкритому судовому засіданні мають право бути присутніми будь-які особи.

Для забезпечення принципу гласності та відкритості розгляд справ проводиться у відкритому судовому засіданні.

Аналіз зазначених положень Конституції України дає підстави вважати, що прийняття рішення про фіксацію судового засідання є правом суду. Вказана норма не встановлює обов`язкового фіксування судового засідання у разі наявності про це клопотання учасника справи.

Згідно норм чинного Кодексу України про адміністративне правопорушення фіксування судових засідань по справах про адміністративні правопорушення не передбачено.

Кримінальний процесуальний кодекс України (надалі - КПК України) регламентує порядок притягнення до відповідальності за вчинення злочину, яким відповідно до частини першої статті 11 Кримінального кодексу України є передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину.

Таким чином, КУпАП в частині порядку притягнення до адміністративної відповідальності та КПК України регулюють схожі процесуальні відносини, - процесуальні відносини, що виникають у зв`язку з притягненням до відповідальності за вчинення правопорушень, які (правопорушення) різняться тільки за ступенем суспільної шкідливості. Відтак, до процесуальних відносин, які не врегульовані КУпАП, можливим є застосування процесуальних норм КПК України, що регулюють подібні за змістом відносини.

Частиною п`ятою статті 27 КПК України передбачено, що під час судового розгляду та у випадках, передбачених цим Кодексом, під час досудового розслідування забезпечується повне фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно статті 342 КПК України у призначений для судового розгляду час головуючий відкриває судове засідання і оголошує про розгляд відповідного кримінального провадження.

Секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників кримінального провадження, інших осіб, за клопотанням або скаргою яких у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється судове провадження, а також хто з викликаних та повідомлених судом осіб прибув у судове засідання та хто бере участь у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, встановлює їх особи, перевіряє повноваження захисників і представників, з`ясовує, чи вручено судові виклики та повідомлення тим, хто не прибув, і повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі.

Секретар судового засідання повідомляє про здійснення повного фіксування судового розгляду, а також про умови фіксування судового засідання (стаття 343 КПК України).

Відповідно до статті 108 КПК України під час судового засідання ведеться журнал судового засідання, в якому зазначаються такі відомості: 1) найменування та склад суду (слідчий суддя); 2) реквізити кримінального провадження та відомості щодо його учасників; 3) дата і час початку та закінчення судового засідання; 4) час, номер та найменування процесуальної дії, що проводиться під час судового засідання, а також передані суду під час процесуальної дії речі, документи, протоколи слідчих (розшукових) дій і додатки до них; 5) ухвали, постановлені судом (слідчим суддею) без виходу до нарадчої кімнати; 6) інші відомості у випадках, передбачених цим Кодексом.

Журнал судового засідання ведеться та підписується секретарем судового засідання.

Із врахуванням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, визначеного статтею 279 КУпАП, згідно якого розгляд здійснюється суддею за відсутності секретаря судового засідання, згадані процесуальні норми КПК України не підлягають застосуванню до процесуальних відносин щодо фіксування розгляду справи про адміністративне правопорушення технічними засобами, які не врегульовані КУпАП.

Таким чином, прийняття рішення про фіксацію судового засідання в справах про адміністративні правопорушення є правом суду, так як положенням норм чинного КУпАП не встановлює обов`язкового фіксування судового засідання по вказаній категорії справ.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що в ході розгляду справи уже надано пояснення особою, що притягується до відповідальності ОСОБА_1 , іншим учасником ДТП ОСОБА_2 , допитано свідка ОСОБА_3 . З огляду на вище викладене прихожу до висновку, що у задоволенні клопотання адвоката Олійник І.С. та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про фіксацію судового засідання слід відмовити.

Керуючись статтею 283 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання адвоката Олійник Інни Станіславіни, яка здійснює захист інтересів особи, що притягується до відповідальності ОСОБА_1 та клопотання ОСОБА_1 про фіксацію судового засідання технічними засобами - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Банах-Кокус