Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №371/960/26 — Миронівський районний суд Київської області

Суд: Миронівський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 29 червня 2026 р.

Справа: №371/960/26

Суддя: Геліч Т. В.

30.06.2026 Єдиний унікальний № 371/960/26

провадження № 3/371/270/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року м. Миронівка

Суддя Миронівського районного суду Київської області Геліч Т.В., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення від 26 травня 2026 року серії ЕПР1 №675720, складений за ст. 124 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 та додані до протоколу матеріали,

В С Т А Н О В И В :

Відносно ОСОБА_1 інспектором Відділу поліції №2 (м. Миронівка) Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області молодшим лейтенантом поліції Коваленко І.П. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №675720 за ст. 124 КУпАП.

Відповіідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 26 травня 2026 року о 07 годині 16 хвилин м. Миронівка дорога Київ-Знам`янка 104 км, рухаючись по автодорозі Київ-Знам`янка на автомобілі Skoda номерний знак НОМЕР_1 не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, та не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, чим допустив зіткнення з дикою твариною, яка вибігла на проїжджу частину дороги, автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 12.3 Правил дорожнього руху, за що ст. 124 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні вказаного правопорушення не визнав, пояснив, що рухався зі шуидкістю орієнтовно 80 км на годину, тобто, обмежень швидкісного режиму не порушував. Дика тварина вибігла на проїзджу частину дороги зненацька, раптово та вдарилась збоку автомобіля у бампер та двері. При цьому вказав, що дорожніх знаків, які передбачають обмеження швидкості руху, на цій ділянці дороги не встановлено. Своєчасно зреагувати , щоб уникнути зіткнення із твариною він не мав можливості.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адмімністративної відповідальності, дослідивши письмові докази у справі, судя дійшов такого висновку.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою КабінетуМіністрів України від 10.10.2001 № 1306.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил.

У пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законом.

Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франці спроти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 вказав, що особа, яка володіє чи керує автомобілем підпадає під дію спеціальних правил, оскільки використання транспортного засобу є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізував своє право володіти автомобілем, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Контроль за дотриманням Правил дорожнього руху в силу ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» покладено на органи поліції.

У випадках, визначених законом (ст.255 КУпАП), поліція фіксує правопорушення у протоколі.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За правилами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у діях зазначеної особи складу правопорушення.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона).

Згідно із ст. 124 КУпАПадміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Як заначено у протоколі водій порушив пп. Правил дорожнього руху, що полягають у наступному.

Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним (12.1).

У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди (12.3).

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та у сфері власності (див. Правила дорожнього руху).

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).

Суб`єкт адміністративного проступку - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Отже, вина основна й обов`язкова ознака суб`єктивної сторони адміністративного проступку. Це психічне ставлення особи до вчиненого нею суспільно шкідливого діяння та його наслідків, яке виявляється у формі умислу або необережності та є результатом прояву волі і розуму правопорушника.

Діючи умисно, правопорушник усвідомлює протиправний характер свого діяння, передбачає і бажає (прямий умисел) або свідомо допускає (непрямий умисел) настання шкідливих наслідків.

Необережність проявляється у вигляді самовпевненості або недбалості.

Самовпевненість полягає в тому, що особа передбачає настання протиправного, шкідливого наслідку, але легковажно розраховує на його відвернення.

Недбалість полягає в тому, що особа не передбачає можливості настання протиправних наслідків, хоча за цих обставин повинна була і могла їх передбачити.

Таким чином, наявність вини правопорушника в тій чи іншій формі є важливою і необхідною ознакою адміністративного правопорушення, що сприяє полегшенню та уточненню кваліфікації, зумовлює об`єктивність підходу при визначенні міри та виду обтяження, що покладається на винного.

Адміністративне покарання може бути застосоване лише у зв`язку з діяннями, які характеризуються умисною або необережною виною. Що ж стосується дій випадкових, то, оскільки вони виключають будь-яку вину: умисну чи необережну, взагалі не тягнуть за собою адміністративної відповідальності.

Практика Європейського суду з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Виходячи з аналізу вище зазначених норм, фактичних обставин та доказів наявних у справі і досліджених в судовому засіданні вбачається, що ДТП сталось за відсутності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а внаслідок непереборної сили, раптової появи дикої тварини козулі, яка вистрибнула з узбіччя на проїжджу частину по якій ОСОБА_1 рухався із дотриманням ПДР, та за відсутності об`єктивної можливості як передбачити появу тварини, так і уникнути зіткнення.

Відповідно до п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом десятиденного строку з дня винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Тетяна ГЕЛІЧ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua