Вирок від 01 липня 2026 р. у справі №367/8438/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/8438/26

Провадження по справі № 1-кп/367/984/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року місто Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у порядку спрощеного провадження відповідно до статей 381, 382 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у межах кримінального провадження № 12026116420000077, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.06.2026, стосовно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дуброво-Ленінське, Бородянського р-ну, Київської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , маючого середню освіту, не одруженого, не працевлаштованого, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною першою статті 337 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

шляхом вивчення обвинувального акта та доданих до нього матеріалів,

установив:

1. Відомості щодо кримінального провадження. Позиція сторін та висновки суду щодо розгляду обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До Ірпінського міського суду Київської області надійшов для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026116420000077, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.06.2026, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 337 КК України.

До вказаного обвинувального акту додано клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, в якому зазначено, що обвинувачений ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акту за його відсутності.

До обвинувального акта долучено заяву ОСОБА_2 , яка складена за участю захисника адвоката ОСОБА_4 , в якій обвинувачений зазначає, що беззаперечно визнає свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 337 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений із обмеженням права на апеляційне оскарження згідно статті 302 КПК України та згоден на розгляд обвинувального акта без проведення судового розгляду в судовому засіданні, щодо виду та розміру покарання просив призначити штраф в мінімальному розмірі.

В указаній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Досудове розслідування кримінального провадження здійснено відповідно до загальних правил досудового розслідування, передбачених КПК України, з урахуванням положень глави 25 КПК України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних проступків.

Відповідно до частини другої статті 382 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з таким порядком розгляду обвинувального акта.

Ухвалою від 02.07.2026 за клопотанням прокурора та у відповідності до вимог статей 381, 382 КПК України, обвинувальний акт стосовно ОСОБА_2 за частиною першою статті 337 КК України, призначено до розгляду у спрощеному провадженні за відсутності учасників кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_2 , інтереси якого представляє захисник ОСОБА_4 , обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 337 КПК України не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу, йому відомі наслідки розгляду кримінального провадження у спрощеному провадженні, передбачені частиною другою статті 302 КПК України, у тому числі, щодо обмеження права на апеляційне оскарження.

Враховуючи сукупність вказаного, суд вважає за можливе здійснити розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, відповідно до положень статей 381-382 КПК України, без зазначення доказів на підтвердження встановлених судом обставин, а із зазначенням обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження.

2. Встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

ОСОБА_2 11.06.2026 приблизно о 09 год. 29 хв., перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_3 , був належним чином попередженим про кримінальну відповідальність, передбачену частиною 1 статті 337 Кримінального кодексу України, де отримав під особистий підпис повістку №7804664 від 11.06.2026 і попередження про виконання вимог військового обліку від 11.06.2026, підписане начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_5 (далі за текстом - ІНФОРМАЦІЯ_4 ) про необхідність прибуття о 09 год 00 хв 15.06.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , для оформлення військово-облікових документів та проходження медичного огляду.

В подальшому ОСОБА_2 особисто ознайомився із змістом врученого йому попередження, підписаного начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 про необхідність прибуття 15.06.2026 о 09 год 00 хв до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , поставивши свій особистий підпис про ознайомлення.

Незважаючи на свою обізнаність в необхідності прибути 15.06.2026 о 09 год 00 хв до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , діючи умисно, всупереч вимог ст.65 Конституції України, Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», з метою ухилення військовозобов?язаного від військового обліку, будучи особисто ознайомленим про кримінальну відповідальність за ухилення військовозобов?язаного від військового обліку, та належним чином повідомленим про час та місце прибуття за викликом, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та свідомо бажаючи їх настання, реалізуючи протиправний умисел, спрямований на ухилення від військового обліку, без поважних на те причин, не прибув 15.06.2026 о 09 год 00 хв, а також в подальшому станом на 29.06.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_3 , про причини свого неприбуття уповноважених осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 не повідомив, вчинивши таким чином ухилення від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України - ухилення військовозобов`язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

3. Стаття (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Враховуючи наведене у пунктах 1 та 2 вироку, судом з`ясовано, що ОСОБА_2 , будучи військовозобов`язаним, ухилився від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, тобто його вина у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю доведена, а тому його дії слід кваліфікувати за частиною першою статті 337 КК України, а саме: ухилення військовозобов`язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

При цьому, суд, здійснивши кримінально-правову оцінку поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, через визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу кримінального правопорушення (проступку), передбаченому КК України, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння, вважає таку кваліфікацію дій обвинуваченого правильною та такою, що ґрунтується на дійсних фактичних обставинах справи.

4. Щодо призначення покарання.

Відповідно до частини першої статті 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень (частина друга статті 50 КК України).

При призначення покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі статтею 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, особу обвинуваченого, яка раніше не судима.

Обвинувачений ОСОБА_2 за місцем фактичного проживання за медичною допомогою до лікаря-нарколога та лікаря-психіатра Комунального некомерційного підприємства «Ірпінська центральна міська лікарня» Ірпінської міської ради не звертався.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 не встановлено. При цьому, щире каяття, як обставину, яка пом`якшує відповідальність, зазначену у обвинувальному акті, суд не приймає, оскільки безпосередньо у судовому засіданні розгляд справи не здійснюється, допит обвинуваченого не проводився.

Одночасно суд враховує, що обставини, які обтяжують покарання, не встановлені судом та посилання на такі обставини відсутні в обвинувальному акті.

Відповідно до частини другої статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Призначене покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого кримінального правопорушення (проступку) і особою винного.

При обранні конкретного виду покарання суд враховує, що санкцією частини першої статті 337 КК України передбачені такі альтернативні види покарання, як штраф, виправні роботи.

Враховуючи особу обвинуваченого, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також те, що він вину визнав у повному обсязі, суд вважає, що достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів, буде призначення покарання у виді виправних робіт.

Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для подальшого виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами. Суд не вважає за необхідне призначати покарання у виді штрафу, оскільки матеріали кримінального провадження не містять відомостей щодо працевлаштування та спроможності ОСОБА_2 сплатити штраф у разі його призначення.

Відповідно до положень ст. 57 КК України покарання у виді виправних робіт відбувається за місцем роботи засудженого. Із суми заробітку засудженого до виправних робіт провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків.

5. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом.

У відповідності до вимог ст.100 КПК України, питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

Вартість витрат на залучення експертів у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосовувався.

На підставі викладеного, керуючись статтями 302, 368-371, 373-374, 376, 381-382 КПК України, суд,-

ухвалив:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 337 КК України, та призначити йому покарання у виді 6 (шести) місяців виправних робіт за місцем роботи із відрахуванням в дохід держави 10 % його заробітку.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не обирати.

Речові докази: облікову картку відносно військовозобов?язаного ОСОБА_2 на 2 арк; довідку про персональні дані та документи, які містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов?язаних та резервістів на ім?я ОСОБА_2 на 1 арк.; корінець розписки про отримання повістки №7840664 від 11.06.2026 на ім?я ОСОБА_2 на 1 арк.; попередження від 11.06.2026 про виконання вимог військового обліку ОСОБА_2 за підписом начальника ОСОБА_6 , де роз?яснено щодо наслідків невиконання вимог законодавства та про кримінальну відповідальність за його не виконання на 1 арк.; відеозапис з нагрудного відео реєстратора, який використано 11.06.2026 офіцером (працівником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 ) для документування факту вручення повістки і попередження виконання вимог військового обліку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який міститься на оптичному диску, - зберігати в матеріалах кримінального провадження №12026116420000077 від 17.06.2026.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку, з урахуванням, що відповідно до положень частини першої статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після завершення строку на його апеляційне оскарження, а у випадку оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_1