Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №367/4469/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/4469/26

Провадження №2/367/5622/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

30 червня 2026 року місто Ірпінь

Ірпінського міського суду Київської області в складі головуючого судді Білогруд О.О., за участю секретаря судового засідання Гончаренко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у залі судових засідань у приміщенні Ірпінського міського суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

установив:

позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, у якому просила стягнути з відповідача аліменти на дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 14.03.2026 та до повноліття дитини. В обґрунтування позову зазначила, що з 21.01.2021 перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 . Шлюб зареєстровано Ірпінським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про що 21.01.2021 складено відповідний актовий запис за №15.У шлюбі народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Указане підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_3 , серії НОМЕР_1 , виданого Ірпінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 10.08.2021. З 2024 року стосунки подружжя розладилися, зникло взаєморозуміння і взаємоповага, стали частими сварки. 01.12.2025 рішенням Олександрівського районного суду міста Запоріжжя у справі №523/11316/25 шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 розірвано. У свою чергу батько ОСОБА_2 ухиляється від покладеного на нього у відповідності до статті 180 Сімейного кодексу України обов`язку утримувати свою дитину. Він відмовляється добровільно надавати кошти на її утримання. Водночас, дочка ОСОБА_3 повністю перебуває на утриманні матері ОСОБА_1 , зареєстровані та проживають, як внутрішньо переміщені особи за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №3251-5002120877 від 13.09.2022 та №3251-2002120704 від 13.09.2022. Усі обов`язки щодо утримання та виховання малолітньої дочки Позивач несе самостійно. Угоди про добровільну сплату аліментів між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не досягнуто, коли в свою чергу донька росте, потребує харчування, одягу, хворіє, до цього ще потрібно сплачувати комунальні послуги й нести інші витрати пов`язані із утриманням та вихованням дитини. З огляду на указані обставини, Позивачка просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену цивільну справу передано судді Ірпінського міського суду Київської області Білогруд О.О.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 06.04.2026 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено засідання на 01.06.2026. На стадії відкриття провадження у справі установлено, що відповідач мав зареєстроване місце проживання, а також тимчасове зареєстроване місце проживання, як внутрішньо переміщена особа, на тимчасово окупованій території України у місті Бердянську, відтак повідомлення про наявність цього судового провадження, повідомлення про виклику у судові засідання на 01.06.2026 та 22.06.2026 судом здійснювалося відповідно до положень статті 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

У судові засідання 01.06.2026 та 22.06.2026 учасники не з`явилися, позивачкою подано заяви про розгляд за її відсутності, позовні вимоги підтримано у повному обсязі, відповідач будь-яких клопотань, заяв суду не подав.

Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною восьмою статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою від 22.06.2026 постановлено проводити заочний розгляд цієї судової справи.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина друга статті 247 ЦПК України).

За частиною четвертою статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України).

За таких умов відмінність між датою судового засідання про час та місце якого учасники справи були належним чином повідомлені, та датою складання повного судового рішення не свідчить про порушення порядку повідомлення учасників справи про час та місце проведення судового засідання, що узгоджується з позицією Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеної у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11 (провадження 61-175сво21).

Фактичні обставини, встановлені судом.

Рішенням Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 01.12.2025 у справі №523/11316/26, яке набрало законної 01.01.2026, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 10.08.2021.

ОСОБА_3 з матір`ю ОСОБА_1 , як внутрішньо переміщені особи зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується копіями довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 3251-5002120877 від 13.09.2022 та № 3251-5002120704 від 13.09.2022.

Відповідно до частини першої статті 27 Конвенції про права дитини, схваленої резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995, та статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, культурного, морального і соціального розвитку.

Батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини. Батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано (частина друга статті 27 Конвенції про права дитини, схваленої резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995)

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України та статті 180 Сімейного Кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (статті 141 СК України). Батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток (частина друга статті 150 СК України). Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частини перша, друга статті 155 СК України).

Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Тобто обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька дитини.

Згідно зі статтею 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (частина друга статті 182 СК України).

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, суд враховує вимоги статтей 182 та 183 СК України.

Суд зважає, що обов`язок з утримання дитини покладено на обох батьків.

Враховуючи, що відповідач працездатного віку, відомостей щодо наявності у обставин, що виключають участь його як батька у належному матеріальному забезпечені дитини матеріали справи не містять, правом на подання суду своєї позиції ОСОБА_2 , не скористався, а батьки зобов`язані у рівній мірі забезпечувати дитину усім необхідним, суд вважає, що відповідач спроможний надавати позивачці аліменти на спільну дитину у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з моменту подачі позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.

Водночас, відповідно до частини першої статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Позивачкою заявлено вимогу про стягнення аліментів з моменту звернення до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів за якою у видачі судового наказу відмовлено. При цьому, до позовної заяви долучено копію ухвали про відмову у видачі судового наказу, унаслідок відсутності відомостей про зареєстроване місце проживання батька дитини.

Оскільки положеннями частини першої статті 191 СК України розмежовано момент стягнення аліментів в залежності від виду процесуального завернення заявника до суду, а розгляд цієї судової справи здійснюється у порядку позовного провадження і з позовною заявою ОСОБА_1 звернулася 31.03.2026, відмова у видачі судового наказу відбулася унаслідок обставин про які позивачу та його представнику було відомо на момент звернення до суду з такою заявою, зокрема з рішення суду про розірвання шлюбу, то стягнення аліментів за результатами розгляду цієї справи проводиться з 31.03.2026.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним, а тому у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Щодо судових витрат, то суд зазначає, що судовий збір в сумі 1311,20 грн підлягає стягненню з відповідача на користь держави, так як позивачка при подачі позовної заяви про стягнення аліментів звільнена від його сплати на підставі положень Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись частиною другою статті 51 Конституції України, статей 141, 150, 155, 180-183, 191 СК України, статей 2, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 263 - 265, 273, 274, 279, 280, 284, 289, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 )

аліменти на дочку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з моменту подачі позовної заяви про стягнення аліментів, а саме з 31.03.2026, і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1311 (одна тисяча триста одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України -https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням -http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 30.06.2026.

ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання як внутрішньо переміщеної особи зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя О.О. Білогруд