Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №357/10850/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/10850/26

3/357/3437/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.07.2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Оксана Вознюк розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, студентка 1 курсу ФКЕУ НАСОА, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ст. 173 КУпАП,

У С Т А Н О В И Л А:

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 25.06.2026 надійшли адміністративні матеріали за ст. 173 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статями ст. 173 КУпАП розглядаються протягом доби.

Згідно з ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

Громадянка ОСОБА_1 з`явилася до суду, від розгляду справи за участю законних представників відмовилась. В судовому засіданні встановлено особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та роз`яснено права та обов`язки.

Суддя, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, заслухавши особу, що притягується до адміністративної відповідальності, дійшла такого висновку.

Відповідно до диспозиції ст. 173 КУпАП дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян, або ж вчиненні інших дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.

Громадський порядок – це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається з дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення, 12.05.2026 близько 21 год 00 хв за адресою: АДРЕСА_1 , неповнолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , умисно створила відео образливого характеру про викладачів ФКЕУ НАСОА та опублікована у соціальній мережі «Тік-Ток» відеозапис образливого характеру, чим принизила честь і гідність педагогів, а саме ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , чим порушила громадський порядок, тобто вчинила дрібне хуліганство (протокол серії ВАД №974647 від 19.05.2026).

Згідно з рапортом старшого інспектора САП Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області Омельчука (Крамар) К.С. встановлено, що 19.05.2026 до Білоцерківського РУП надійшла письмова колективна заява викладачів Фахового Коледжу економіки та управління про те, що було виявлено відео в мережі «Тік-Ток» з фотографіями викладачів.

До матеріалів справи долучено пояснення ОСОБА_10 від 19.05.2026, яка повідомила, що 12.05.2026 перебуваючи за місцем свого проживання гортала соціальну мережу «Тік-Ток» та помітила відео про викладачів коледжу образливого характеру. В подальшому ОСОБА_10 вирішила підписатись на цей акаунт та згодом це саме ж відео їй відправилось вже з акаунту ОСОБА_1 . На запитання чи це її акаунт ОСОБА_1 відповіла що ні, після чого ОСОБА_10 запитала куди зник відеозапис, на що ОСОБА_1 відповіла, що відео видалене, оскільки їх куратор заходила на профіль та дивилась вказане відео, що в свою чергу, на думку ОСОБА_10 , є підтвердженням того, що ОСОБА_1 є власником акаунту.

З пояснень ОСОБА_11 від 19.05.2026 вбачається, що в рекомендаціях соціальної мережі «Тік-Ток» вона натрапила на відео, у якому викладені фото вчителів образливого характеру в аудиторії, в якій вона навчається, однак через деякий час відео зникло.

У своїх поясненнях ОСОБА_1 від 19.05.2026 повідомляє, що 12.05.2026 близько 21 год 00 хв вона створила відео образливого характеру та вставила туди фотографії викладачів коледжу, а саме ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , з образливими надписами, а саме: «Воняє, мочалка, джунглі, не достає побритись» та інше. Зазначила, що свою вину визнає в повному обсязі, зобов`язується більше такого не робити.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши адміністративні матеріали, суддя дійшла висновку, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Так, при кваліфікації хуліганства, перш за все слід звернути увагу на те, що безпосереднім об`єктом хуліганства є громадський порядок, тобто суспільні відносини, що сформовані внаслідок дії правових норм, а також моральних етичних засад, звичаїв, традицій та інших позаюридичних чинників і полягає в дотриманні усталених правил співжиття. Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров`я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти.

Хуліганські дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства. Протиправні діяння вчиняються за відсутності зовнішнього приводу або з незначного приводу і зазвичай спрямовані на випадкові об`єкти.

Разом із тим суд враховує, що диспозиція ст. 173 КУпАП не обмежує способи вчинення дрібного хуліганства виключно фізичною присутністю особи у громадському місці. Законодавець, поряд із нецензурною лайкою та образливим чіплянням до громадян, передбачив також відповідальність за інші подібні дії, якщо вони порушують громадський порядок і спокій громадян. Тому вирішальним є не форма поширення такої поведінки, а її публічний характер, спрямованість на демонстративний прояв неповаги до суспільства та здатність порушити громадський порядок.

Соціальна мережа «TikTok» є відкритою інформаційною платформою, призначеною для необмеженого кола користувачів. Розміщуючи у відкритому доступі відеозапис із фотографіями викладачів та образливими написами, ОСОБА_1 усвідомлювала, що такий матеріал може бути переглянутий невизначеним колом осіб, поширений між користувачами та стати доступним широкій аудиторії. Таким чином, відповідні дії за своїм характером є публічними та виходять за межі приватного спілкування між окремими особами.

Суддя також враховує, що зміст відеозапису був спрямований не на вирішення будь-якого особистого конфлікту чи висловлення критики, а на публічне висміювання та приниження педагогів шляхом використання образливих написів, що свідчить про демонстративну зневагу до загальновизнаних правил поведінки, моральних засад суспільства та норм поваги до честі й гідності інших осіб.

Саме по собі використання мережі Інтернет або соціальної мережі як способу поширення образливої інформації не виключає наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, якщо такі дії мають публічний характер, спрямовані на невизначене коло осіб та фактично порушують громадський порядок і спокій громадян. У даному випадку відеозапис був виявлений іншими користувачами соціальної мережі, набув публічного поширення, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями свідків.

Відтак наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а саме дрібного хуліганства, яке виразилось у публікації в соціальній мережі відеозапису образливого характеру, що принижує честь і гідність викладачів коледжу та порушує громадський порядок і спокій громадян.

Згідно з ч. 2 ст. 13 КУпАП, у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121-127, частинами першою, другою і третьою статті 130, статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 174, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 24-1 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: зобов`язання публічного або в іншій формі попросити вибачення в потерпілого; попередження, догана або сувора догана; передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному чи трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, матеріали, що характеризують особу, яка притягається до відповідальності, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують її відповідальність.

Обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого неповнолітньою ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, її особу, яка вперше притягається до адміністративної відповідальності, відсутність обтяжуючих обставин, суддя дійшла висновку, що за вчинене правопорушення до неї слід застосувати захід впливу у виді попередження, який буде необхідним та достатнім для її виправлення та упередження вчиненню нею нових адміністративних правопорушень.

Керуючись ст. 13, 24-1, 33, 178, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення

П О С Т А Н О В И Л А:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та застосувати до неї захід впливу, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 24-1 КУпАП, у виді попередження.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

СуддяОксана ВОЗНЮК