Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №357/10898/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/10898/26

3/357/3451/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.07.2026 суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Руслан Озадовський, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції у Київській області полк патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі батальйону № 1 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 185, ст. 173 КУпАП,

за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,

У С Т А Н О В И В:

03.05.2026 о 19 год. 35 хв. гр. ОСОБА_1 , за адресою Київська область, м. Біла Церква, провулок Зелений, 11, відповідно до пояснень свідка, керував транспортним засобом марки Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота та поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України за що передбачена відповідальність за ст. 130 ч. 1 КУпАП.

За даним фактом відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 693561 від 15.06.2026 за ст. 130 ч. 1 КУпАП.

03.05.2026 о 20 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: Київська область, м. Біла Церква, провулок Зелений, 11, не виконав законну вимогу працівників поліції при виконанні ними службових обов`язків припинити вчинення дрібного хуліганства, а саме: виражатися нецензурною лайкою в громадському місці, поводити себе зухвало та нахабно, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.

За даним фактом відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 155523 від 15.06.2026 за ст. 185 КУпАП.

Крім того, 03.05.2026 о 20 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: Київська область, м. Біла Церква, провулок Зелений, 11, вчиняв дрібне хуліганство, а саме поводився зухвало, виражався нецензурною лайкою та кидався у бійку в бік працівників поліції, чим порушив громадський порядок та спокій громадян та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

За даним фактом відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 155522 від 15.06.2026 за ст. 173 КУпАП.

Матеріали справи надійшли до суду 25.06.2026. Судове засідання було призначено на 26.06.2026. Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвокат Постельга О. А., заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю узгодження правової позиції із підзахисним та підготовки клопотань по суті справи. У зв`язку з цим судове засідання було відкладено на 02.07.2026.

До початку судового засідання захисник подав письмове клопотання про об`єднання матеріалів справ про адміністративні правопорушення та передачу їх на розгляд судді Шовкоплясу О. П., посилаючись на те, що в провадженні іншого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебувають матеріали справ про адміністративні правопорушення відносно тієї ж особи та за тією ж подією.

У судовому засіданні 02.07.2026 ОСОБА_1 подав письмову заяву про відмову від правової допомоги захисника Постельги О. А. та просив продовжити розгляд справ без участі адвоката. У зв`язку з цим клопотання захисника про передачу матеріалів справ судді Шовкоплясу Олександру Петровичу задоволено не було, а розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувся за участю ОСОБА_1 , який самостійно здійснював свій захист у суді.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 визнав вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 та ст. 185 КУпАП, однак зазначав про неправомірність дій працівників поліції. Водночас вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав та пояснив, що транспортним засобом у день події не керував.

Суддя, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши протоколи про адміністративні правопорушення та додані до них матеріали, дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Правилами ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Статтею 185 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Стаття 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, 185 КУпАП, встановлена показаннями в суді особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, матеріалами справи про адмінправопорушення, а саме: даними, які містяться в протоколах про адміністративні правопорушення від від 15.06.2026 серії ВАД № 155523, серії ВАД № 155522, протоколом про адміністративне затримання № 0933999 від 03.05.2026, рапортами, дисками з відеозаписами.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляд визначається Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затв. Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735) (далі по тексту Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (затв. Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008) (далі по тексту Порядок), Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (затв. Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015) (надалі по тексту Інструкція 2).

Так, згідно з п. 2 Порядку - огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Відповідно до п. 3 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, лише при наявності перелічених ознак у поліцейського виникають достатні підстави вважати, що водій перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Ці ознаки мають бути зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення.

Згідно з п. 3 Порядку та п. 6 Інструкції огляд проводиться двома способами: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів; 2) лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до п. 7 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, згідно з п. 1, 2 Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

В свою чергу, у відповідності до п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

З огляду на викладене, необхідно зазначити, що саме відмова від проходження огляду у медичному закладі має наслідки притягнення водія до адміністративної відповідальності, а саме складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Суддя зазначає, що огляд особи на стан сп`яніння, проведений з порушенням зазначеного у ст. 266 КУпАП порядку вважається недійсним, і не є доказом по справі про адміністративне правопорушення.

Суддя зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та неспростовним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а є лише формою фіксації правопорушення.

Згідно правил, викладених у статті 130 КУпАП та пункті 2.5 ПДР України, до адміністративної відповідальності за відмову від проходженні відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння може бути притягнута лише та особа, яка керує транспортним засобом.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.

У відповідності з п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, серед іншого при розгляді справи про адміністративне правопорушення слід з`ясувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Склад правопорушення - це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Склад правопорушення містить в собі: об`єкт; об`єктивну сторону; суб`єкт; суб`єктивну сторону. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

Вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення, крім іншого, необхідно встановити наявність об`єктивної та суб`єктивної сторони даного правопорушення.

В даному випадку об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП є саме керування транспортним засобом у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного), а його суб`єктом є будь-яка особа, що досягла шістнадцятирічного віку (ст. 12 КУпАП) на момент керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, які знижують їх увагу та швидкість реакції, незалежно від наявності чи відсутності посвідчення водія.

Згідно Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», в пункті 27 роз`яснено, що керування транспортним засобом - це виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

З наведеного слідує, що само по собі керування транспортним засобом необхідно розуміти як технічну дію водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу, а отже знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи в нетверезому стані не є доказом вчинення останньою адмінправопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна.

Так, із дослідженого судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського не вбачається факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_1 . При цьому на відеозаписі ОСОБА_1 неодноразово заперечує факт керування зазначеним автомобілем (Clip-17 20:01:03; 20:26:00). Водночас протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП складено виключно на підставі пояснень свідка, тоді як будь-які об`єктивні докази, які б безпосередньо підтверджували факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , у матеріалах справи відсутні. Надані суду докази не дають можливості достовірно ідентифікувати ОСОБА_1 як водія транспортного засобу у момент події.

Разом з тим на відеозаписі зафіксовано некоректну та непрофесійну поведінку поліцейських, яка не відповідає вимогам законодавства щодо порядку фіксації адміністративних правопорушень, зокрема образливі висловлювання на адресу ОСОБА_1 (Clip-17 20:03:00).

Таким чином, дослідивши матеріали справи та наявні відеозаписи, суд не встановив належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.

Оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, відсутні правові підстави вважати його суб`єктом вказаного адміністративного правопорушення та покладати на нього обов`язок проходження огляду на стан сп`яніння.

Таким чином, ключова обставина, яка підлягала доведенню у даній справі, а саме факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, належними та допустимими доказами свого підтвердження не знайшла.

Наведене у своїй сукупності дає підстави стверджувати те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначених адміністративних правопорушень не доведена поза розумним сумнівом, а сумніви, які виникли у ході розгляду цієї справи судом витлумачені на користь особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 62 Конституції України

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 та ст. 185 КУпАП, знайшла своє підтвердження належними та допустимими доказами, тоді як вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом, у зв`язку з чим провадження у цій частині підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Згідно вимог ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративних правопорушень, суддя вважає за необхідне ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, ст. 185 КУпАП та накласти стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, яким є правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, у виді штрафу в межах встановлених санкції даної статті. Разом з тим, провадження у справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись статями 36, 40-1, ч. 1 ст. 130, 173, 185, 221, 284 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, 185 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 136 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення - закрити.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп. в дохід держави.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Термін пред`явлення постанови довиконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

СуддяРуслан ОЗАДОВСЬКИЙ