Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №420/13871/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/13871/24

Перша інстанція: суддя Єфіменко К.С.,

повний текст судового рішення

складено 21.05.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

при секретарі - Філімович І.М.

за участю:

апелянта – ОСОБА_1

представника відповідача – Ращенко Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, за результатом якого позивач просить:

- скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 02.05.2024 року №1128 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ВнП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області» та наказ №657 о/с від 03.05.2024 року «По особовому складу»;

- поновити ОСОБА_1 рядового поліції на посаді дізнавача сектору дізнання відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за кожен день вимушеного прогулу.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що оспорюваний наказ є протиправним та прийнятим з порушенням норм чинного законодавства.

Ухвалою суду від 13 травня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).

Ухвалою суду від 28 травня 2024 року вирішено адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, призначити до розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання по справі.

Ухвалою суду від 29 серпня 2024 року зупинено провадження у справі №420/13871/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, до моменту можливості явки в судове засідання позивача - ОСОБА_1 , а саме до 01.11.2024 року.

Ухвалою суду від 19 березня 2026 року, яку занесено до протоколу судового засідання, поновлено провадження по справі.

Ухвалою суду від 02 квітня 2026 року закрито підготовче провадження у справі. Призначено адміністративну справу до судового розгляду.

У судовому засіданні яке було призначено в режимі ВКЗ в межах приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «ВКЗ» яке було призначено на 12 травня 2026 року було завершити офіційне з`ясування обставин у справі та дослідження доказів та суд оголошує перерву для оголошення рішення по справі до 21 травня 2026 року до 10.00 год.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує, за вчинення дисциплінарного проступку, що рядовий поліції ОСОБА_2 вчинила низку грубих дисциплінарних проступків, що виразилося в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII, пунктів 1, 3, 6, 7, 10, 11, 13 частини третьої статті 1, частини п`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII, частини першої статті 38 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року №1700-VII, пункту 7 розділу ІV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 року №893, абзаців другого, сьомого, восьмого, дев`ятого та одинадцятого пункту 1 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, підпункту 2 пункту 2 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 року №7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», пункту 2.4, 2.5 розділу ІІ Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в Одеській області від 24.04.2023 року №1000 «Про затвердження Правил внутрішнього (трудового) розпорядку ГУНП в Одеські області», підпунктів 1, 3, 8 пункту 3 посадової інструкції від 02.01.2024 року, що виразилося в особистій недисциплінованості, умисному недотриманні законів та інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, вчиненні дій, які підривають авторитет Національної поліції України, порушенні Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України, особистого зобов`язання з гідністю нести високе звання поліцейського, перешкоджанні іншим поліцейським виконувати їх службові обов`язки, не виконанні наказів безпосереднього керівника, використанні ненормативної лексики під час виконання службових обов`язків та поза службою, недотриманні закону щодо функціонування і застосування української мови як державної, субординації під час виконання службових обов`язків, зневажливого ставлення до інших поліцейських, недбайливому ставленні до службового майна, несприянні керівнику в організації дотриманні службової дисципліни, перешкоджанні та несприянні проведення службового розслідування.

Ураховуючи викладене, а також зважаючи на вимоги пункту 1 розділу VII Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 року №893, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28.11.2018 року за №1355/32807, та керуючись статтями 13, 14, 19, 20, 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (зі змінами), дисциплінарна комісія за вчинення грубого дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII, пунктів 1, 3, 6, 7, 10, 11, 13 частини третьої статті 1, частини п`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII, частини першої статті 38 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року №1700-VII, пункту 7 розділу ІV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 року №893, абзаців другого, сьомого, восьмого, дев`ятого та одинадцятого пункту 1 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, підпункту 2 пункту 2 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 року №7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», пунктів 2.4, 2.5 розділу ІІ Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в Одеській області від 24.04.2023 року №1000 «Про затвердження Правил внутрішнього (трудового) розпорядку ГУНП в Одеські області», підпунктів 1, 3, 8 пункту 3 посадової інструкції від 02.01.2024 року, до рядового поліції ОСОБА_3 (0182012), дізнавача сектору дізнання відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, рекомендувала застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

На підставі висновку службового розслідування видано наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 02.05.2024 року №1128 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ВнП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області» та наказ №657 о/с від 03.05.2024 року «По особовому складу».

Відповідач вважає, оскаржувані накази правомірними та такими, що не підлягають скасуванню.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул.Ак.Філатова,15-А, м.Одеса, 65000) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу – відмовлено.

На вказане рішення суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року у справі №420/13871/24 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 , а саме:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 02.05.2024 року №1128 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ВнП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області»;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №657 о/с від 03.05.2024 року «По особовому складу»;

- поновити ОСОБА_1 рядового поліції на посаді дізнавача сектору дізнання відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03.05.2024 року по день ухвалення рішення суду.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції при вирішенні справи неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права, неповно з`ясовані судом обставини, що мають значення для справи, а тому, на думку апелянта, є всі підстави для скасування рішення.

18.06.2026 року (вхід.№35892/26 від 19.06.2026 року) на адресу суду апеляційної інстанції від Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 прийнята на службу в поліції на посаду дізнавача сектору дізнання відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУ НП в Одеській області на підставі наказу ГУ НП в Одеській області від 08.02.2022 року №220 о/с з 09.02.2022 року.

У зв`язку із введенням правового режиму надзвичайного стану ОСОБА_1 з 24.02.2022 року переведено у розпорядження ГУ НП в Одеській області та направлено до ВП №3 ОРУП №1 ГУ НП для тимчасового несення служби.

Наказом ГУНП в області від 25.03.2022 року №600 о/с рядову поліції ОСОБА_2 було звільнено із служби в поліції у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення яке було застосовано до останньої наказом ГУНП в області від 15.03.2022 року №452.

26.12.2023 року на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.12.2023 року у справі №420/5657/22 наказом ГУНП в області від 26.12.2023 року №1778 о/с рядового поліції ОСОБА_2 було поновлено на посаді дізнавача сектору дізнання ВНП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в області.

Наказом ГУНП в області від 22.01.2024 року №189 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пункту 9 частини другої статті 61, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII, пунктів 1, 3, 4, 6, 7, 11, 13 частини третьої статті 1, частини п`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII, пункту 7 розділу 4 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 року №893, підпункту 2 пункту 2 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 року №7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», пунктів 2.4, 2.5 розділу ІІ Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в Одеській області від 24.04.2023 року №1000 «Про затвердження Правил внутрішнього (трудового) розпорядку ГУНП в Одеські області», підпунктів 1, 3, 8 пункту 3 посадової інструкції від 02.01.2024 року, до рядового поліції ОСОБА_1 (0182012), дізнавача сектору дізнання відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.

29.03.2024 року до ГУНП в Одеській області надійшла постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 року щодо залишення без задоволення апеляційної скарги ГУНП в Одеській області на вищевказане рішення Одеського окружного адміністративного суду в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції рядової поліції ОСОБА_2 .

У зв`язку з викладеним, з метою виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.12.2023 року у справі №420/5657/22, наказом ГУНП в області від 04.04.2024 року №870, було скасовано наказ ГУНП в області від 15.03.2022 року №452, в частині щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції рядової поліції ОСОБА_2 .

16.04.2024 року на адресу керівника ГУНП в області надійшла доповідна записка УГІ ГУНП в області від 15.04.2024 року вих. №55/1132, щодо порушення службової дисципліни окремими посадовими особами ВНП №3 ОРУП №1 ГУНП в області, зокрема неналежного виконання службових обов`язків дізнавачем сектору дізнання відділення поліції №3 Одеського районного управління №1 ГУНП в Одеській області рядовим поліції ОСОБА_1 що призвело до повідомлення їй про підозру працівниками УСБУ в Одеській області в рамках досудового розслідування, відомості про яке 14.10.2023 року внесено до ЄРДР №12023162480001397 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.436-2 КК України, що набуло суспільного резонансу, недотримання Правил етичної поведінки поліцейських, закону щодо функціонування і застосування української мови як державної, субординації під час виконання службових обов`язків, а також для вивчення ефективності проведення відповідної профілактичної роботи безпосереднім та прямими керівниками щодо останньої.

З метою перевірки відомостей, викладених у доповідній записці УГІ ГУНП в області від 15.04.2024 року вих. №55/1132, наказом ГУНП в області від 17.04.2024 року №978 призначене службове розслідування.

Наказом ГУНП в Одеській області від 17.04.2024 року №552 о/с рядового поліції ОСОБА_2 було відсторонено від виконання службових обов`язків на період проведення службового розслідування.

01 травня 2024 року затверджено висновок службового розслідування за відомостями, викладеними у доповідних записках УГІ ГУНП в Одеській області від 15.04.2024 року №55/1132.

Вказаним висновком встановлено, що з доповідної записки УГІ ГУНП в області від 15.04.2024 року вих. №55/1132 з`ясовано, що 27.03.2024 року до УГІ ГУНП в області від керівництва ВнП №3 ОРУП №1 ГУНП в області надійшла інформація щодо повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення рядовому поліції ОСОБА_2 .

Попередньою перевіркою встановлено, що 13.10.2023 року до чергової частини ОРУП №1 ГУНП в області з УГІ ГУНП в області надійшла інформація за фактом можливих неправомірних дій громадянки ОСОБА_2 , зокрема, щодо заперечення та виправдовування збройної агресії рф за допомогою інстаграм-каналу «Аbout_Оdesa_Рolice». Відомості про вказану подію були зареєстровані до ІКС «ІПНП», що входить до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України (ЄО ОРУП №1 ГУНП в області від 13.10.2023 року №19908).

Слідчим відділом ОРУП №1 ГУНП в області 14.10.2023 року відомості за вказаним фактом було внесено до ЄРДР №12023162480001397, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 436-2 КК України. У подальшому, на підставі постанови Одеської обласної прокуратури від 18.10.2023 року вказане досудове розслідування доручено слідчому відділу УСБУ в Одеській області.

27.03.2024 року слідчий в ОВС слідчого відділу УСБУ в Одеській області капітан юстиції Є. Яблонський, розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного 14.10.2023 року до ЄРДР №12023162480001397 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 436-2 КК України, та встановивши наявність достатніх доказів повідомив рядовому поліції ОСОБА_2 про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.436-2 КК України, зокрема у виправдовуванні, визнанні правомірною, запереченні збройної агресії рф проти України, глорифікації її учасників, за кваліфікуючими ознаками: поширення матеріалів, у яких міститься заперечення, виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році.

12.04.2024 року до УГІ ГУНП в Одеській області надійшла доповідна записка начальника відділу комунікації ГУНП в області полковника поліції Л. Гордієвської про те, що 27.03.2024 року в ході моніторингу мережі Інтернет, зокрема, у Телеграм-каналу «Ху*вая Одесса» була виявлена публікація (за посиланням https://t.me/xydessa/40613), у якій викладено інформацію щодо повідомлення про підозру рядовому поліції ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.436-2 КК України (за публікацію проросійських дописів у соціальних мережах).

Крім того, тієї ж доби публікація аналогічного змісту була оприлюднена у Телеграмканалі «GANUL» (доступно за посиланням https://t.me/ganul93/11015).

Під час моніторингу мережі Інтернет, було виявлено телеграмканал «Тести НПУ! Чат НПУ! Доплати, тести, багато інших питань! ЗРЯПЛАТА/Захист прав поліцейських» (доступний за посиланням https://t.me/chatgunp). З текстових та відео-повідомлень, які розміщені у вказаному телеграм-каналі від імені адміністратора, вбачається, що його адмініструє рядовий поліції ОСОБА_2 .

Так, в ході вивчення публікацій у вказаному телеграм-каналі виявлено використання нецензурної лайки рядовим поліції ОСОБА_2 та недотримання субординації у стосунках з колегами, зокрема, у період часу з 09.04.2024 року по 12.04.2024 року.

Окремо встановлено, що 09.04.2024 року рядовий поліції ОСОБА_2 , перебуваючи у одному із службових кабінетів ВнП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, у присутності цивільної особи, яку було запрошено до підрозділу поліції для опитування, влаштувала сварку зі своїм безпосереднім керівником – начальником відділу дізнання ВнП №3 ОРУП №1 ГУНП в області капітаном поліції ОСОБА_4 , під час якої кричала на нього, використовуючи при цьому російську мову, а також завдала йому один удар ліктем та жбурнула в його бік службове майно – стілець. Вказані дії рядового поліції ОСОБА_2 також свідчать про можливе порушення службової дисципліни останньою, зокрема вчинення дій, що підривають авторитет Національної поліції України, недотримання субординації, а також закону щодо функціонування і застосування української мови як державної.

Водночас, відповідно до листа УСБУ в Одеській області від 10.04.2024 року №65/16/2013 встановлено, що кримінальне провадження №12023162480001397 від 14.10.2023 року, за підозрою громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.436-2 КК України, 05.04.2024 року скеровано за підслідністю до другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві (далі – ТУ ДБР, розташоване у м. Миколаєві). З метою повного, всебічного та об`єктивного проведення даного службового розслідування, 18.04.2024 року в межах службового розслідування був направлений відповідний запит до ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві (вих №55/1174).

29.04.2024 року з ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві на адресу дисциплінарної комісії надійшла відповідь на вказаний запит та запитувані матеріали.

Вивченням вказаних матеріалів, зокрема, протоколу обшуку від 22.03.2024 року, було встановлено, що цього ж дня у період з 14:45 до 16:43, слідчим в ОВС СВ УСБУ в Одеській області Є. Яблонським проводились відповідні слідчі дії у службовому кабінеті №6 ВнП №3 ОРУП №1 ГУНП в області, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, 53.

У вказаному протоколі, зокрема, зафіксовано, що після розпочатих слідчих дій, о 14:47 було здійснено виклик екстреної швидкої медичної допомоги, у зв`язку зі скаргами ОСОБА_2 на стан здоров`я. В подальшому, за результатами медичного огляду, лікарем діагностовано, що ОСОБА_2 має задовільний стан здоров`я та вона може приймати участь у проведенні слідчих дій.

Так, під час обшуку робочого місця ОСОБА_2 , у неї було вилучено та поміщено до сейф-пакетів: мобільний телефон «Redmi», модель НОМЕР_1 , у чохлі; ноутбук марки «Lenovo» сірого кольору з наліпками, без маркувань, з зарядним пристроєм для нього, з пошкодженнями; флеш-носій «T&G» Vega 16gb. Водночас у протоколі зазначено, що ОСОБА_2 від ознайомлення та отримання другого примірника протоколу відмовилась.

Відповідно до протоколу огляду від 25.03.2024 року, вивченням інформації яка розташована на ноутбуку марки «Lenovo», було підтверджено факт причетності ОСОБА_2 до адміністрування Instagram-каналу «About odesa police».

Відповідно до тексту повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.436-2 КК України у вищевказаному кримінальному провадженні від 27.03.2024 року, яке офіційно надійшло на адресу дисциплінарної комісії, встановлено, що під час широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України, яка почалась ще 24.02.2022 року, у громадянки України ОСОБА_2 , що була невдоволена чинною державною владою в Україні, бажала захоплення окупаційними військами російської федерації території м. Одеси та Одеської області, схвалювала збройну агресію російської федерації проти України, визнавала її правомірною і підшукувала способи сприяти їй, виник злочинний умисел на виготовлення та поширення матеріалів, спрямованих на заперечення, виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.

На виконання цього сформованого злочинного умислу, ОСОБА_2 , будучи обізнаною про розпочатий 24.02.2022 року відкритий воєнний напад російської федерації на Україну, усвідомлюючи злочинність своїх дій, а також те, що зі змістом матеріалів, які вона опублікує, поширить у соціальній інтернет-мережі «Instagram», почне ознайомлюватися необмежена кількість осіб, користувачів цієї мережі, бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді формування хибної думки у певного кола осіб про законність дій держави-агресора російської федерації щодо України, будучи адміністратором власного Instagram-каналу «About odesa police» у соціальній інтернет-мережі «Instagram», що вільно був доступний за електронним інтернет посиланням «http://instagram.com/about_odesa_police» та мав понад сім тисяч осіб – підписантів на нього, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час, але не пізніше 08.06.2023 року, використовуючи електронне обладнання мобільний телефон марки «REDMІ» модель 22126RN9IY, що був підключений до інтернет мережі, з встановленим програмним забезпеченням, а також розширенням «VPN», що надає змогу замінити IP-адресу, поширила, шляхом опублікування у тимчасових повідомленнях «stories» - (сторіз) цього створеного нею Instagram-каналу висловлювання у вигляді тексту, електронних повідомлень.

Зокрема, 08.06.2023 року ОСОБА_2 поширила шляхом публікації у «stories» - (сторіз) свого Instagram-каналу «About_odesa_police» соціальній інтернет-мережі «Instagram» за електронним посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 » електронного повідомлення з текстом щодо незгоди з державною владою.

Також, 11.06.2023 року ОСОБА_2 поширила шляхом публікації у «stories» - (сторіз) свого Instagram-каналу «About_odesa_police» соціальній інтернет-мережі «Instagram» за електронним посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 » електронного повідомлення з тексом щодо виправдовування воєнної агресії рф.

Після зазначених дій ОСОБА_2 вищевказані електронні повідомлення, почали бути публічними і доступними серед усіх підписантів цього Instagram-каналу, на той час яких нараховувалось понад сім тисяч осіб.

Відповідно до висновку судової лінгвістичної експертизи (лінгвістичне дослідження писемного мовлення - індекс експертної спеціальності 1.2) 52/24 від 27.02.2024 року проведеної експертом ЗЕС ЇСТЕ СБУ УСБУ в Одеській області вищевказані електронні повідомлення (публікації), що поширені ОСОБА_2 у Instagram-каналі «About odesa police» соціальної інтернет-мережі «Instagram» містять заперечення, виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році.

Разом з цим, відповідно допиту підозрюваної ОСОБА_2 від 29.03.2024 року, остання заперечила свою причетність до дій щодо виправдовування та заперечення збройної агресії рф проти України, а також зазначила, що у зв`язку з тим, що вона є діючим працівником поліції, згідно статті 216 КПК України, підслідність вказаної справи належить до Державного бюро розслідувань.

Колегія суддів зауважує, що діяльність рядового поліції ОСОБА_2 , під час адміністрування вищевказаного Instagram-каналу у соціальній інтернет-мережі «Instagram» раніше досліджувалась дисциплінарною комісією під час проведення службового розслідування призначеного наказом ГУНП в області від 05.01.2024 року №32.

За результатами вказаного службового розслідування було встановлено, що на вказаному каналі було виявлено контент антиукраїнської спрямованості, який заперечує і виправдовує збройну агресію рф, негативно висвітлює діяльність військово-політичного керівництва України, а також здійснює «рекламу» проросійського телеграм-канату « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який за інформацією Служби безпеки України адмініструється з рф.

Водночас під час проведення вищевказаного службового розслідування досліджувався факт погроз фізичною розправою працівникам поліції зі сторони ОСОБА_2 . Зокрема, 15.09.2023 року надіслала інспекторові ВП УГІ ГУНП в області капітану поліції М. Ревчуку (м. термінал + 380633916548) за допомогою месенджеру Telegram особисте повідомлення щодо погроз співробітникам ГУНП в Одеській області.

Опитана з цього приводу рядова поліції ОСОБА_2 (пояснення від 18.04.2024 року) зазначила, що з 26.12.2023 року наказом ГУНП в області її було поновлено на службі в поліції. На теперішній час вона проходить службу на посаді дізнавача сектору дізнання ВнП №3 ОРУП №1 ГУНП в області. У службовому кабінеті де розташовано її робоче місце також розташоване робоче місце її безпосереднього керівника – начальника сектору дізнання ВнП №3 ОРУП №1 ГУНП в області капітана поліції ОСОБА_5 .

Також опитувана заперечила вчинення нею будь-яких дій, щодо виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України чи суперечать нормам закону.

Також, опитувана зазначила, що дійсно хоче аби усіх поліцейських, які вчиняли протиправні дії стосовно неї відповіли за це згідно вимог чинного законодавства. Рядова поліції ОСОБА_2 не вбачає у своїх діях жодних ознак дисциплінарного проступку та заперечила наявність у неї антиукраїнської позиції.

Крім того, опитувана зазначила, що хоче притягнути до відповідальності людей, які завдали їй шкоди, а саме окремих поліцейських ВнП №3 ОРУП №1 ГУНП в області, а також невідомих їй осіб, що адмініструють діяльність інтернет-ресурсів, які займаються вимаганням коштів у веб-кам моделей, за нерозповсюдження фото (відео) зображень порнографічного змісту за їх участі.

Щодо розповсюдження інформації викладеної у доповідній записці ВК ГУНП в області від 10.04.2024 року №17/209, опитувана зазначила, що до цього вона не має жодного відношення, хто б міг розповсюдити цю інформацію їй достеменно не відомо. Вважає, що в телеграм-каналі GANUL інформація була розповсюджена за допомогою окремих працівників ВнП №3 ОРУП №1 ГУНП в області, можливо дізнавач – ОСОБА_6 або її начальник ОСОБА_7 .

Також, після ознайомлення з матеріалами службового розслідування, зокрема із доповідною запискою УГІ ГУНП в області від 15.04.2024 року №55/1132 та ВК ГУНП в області від 10.04.2024 року №17/209, під час опитування рядовому поліції ОСОБА_2 було запропоновано надати відповіді на наступні запитання в яких ОСОБА_2 заперечувала проти протиправності своїх дій.

ІНФОРМАЦІЯ_4 у період з 10:36 до 10:37 у Telegram-каналі під назвою «Тести НПУ! Чат НПУ! Доплати, тести, багато інших питань! ЗРЯПЛАТА / Захист прав поліцейських», за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 який на той час мав 507 осіб-підписників, від імені адміністратору цього ж каналу, було опубліковано дев`ять коротких відео-повідомлень на яких фіксується рядова поліції ОСОБА_2 у службовому кабінеті. У вказаних відео-повідомленнях остання погрожує розповсюдити про поліцейських компрометуючу інформацію, а також скаржиться на погане відношення до неї зі сторони колег.

Крім цього, у вказаному Telegram-каналі від імені його адміністратора публікується безліч текстових повідомлень від імені рядового поліції ОСОБА_2 щодо тиску на неї з боку СБУ.

Водночас, під час проведення даного службового розслідування моніторингом вказаного Телеграм-каналу виявлено низку публікації від 28.04.2024 року, які містять образи з використанням ненормативної лексики на адресу працівників поліції.

Опитаний з цього приводу капітан поліції ОСОБА_7 (пояснення від 22.04.2024 року) зазначив що у лютому 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України, рядова поліції ОСОБА_2 прибула до ВнП №3 ОРУП №1 ГУНП в області та почала проходити стажування у секторі дізнання, до закінчення первинної підготовки. До неї було добре відношення, працівники відділення поліції намагалися навчити та ознайомити із основними завданнями та роботою, оскільки остання після завершення навчання повинна була працювати на посаді дізнавача.

Водночас опитуваний зазначив, що через деякий час, до відділення поліції надійшла інформація з приводу можливої причетності рядового поліції ОСОБА_2 до надання послуг інтимного характеру через мережу Інтернет, після чого остання почала звинувачувати усіх працівників відділення поліції у тому, що вони нібито про неї пліткують, поширюють неправдиві відомості та цькують.

Як зазначив капітан поліції ОСОБА_7 , з того часу рядовий поліції ОСОБА_2 почала поводити себе не зовсім нормально, а саме почала викладати фото працівників відділення поліції з соціальних мереж до різноманітних сайтів та груп у месенджері Telegram з припискою про надання інтимних послуг, залишала там номери особистих мобільних телефонів працівників поліції, вчиняла конфлікти з колегами, знімала та викладала у мережу Інтернет події які відбувалися в відділенні поліції.

Згодом, як зауважив опитуваний, 26.02.2022 року рядовий поліції ОСОБА_2 безпідставно здійснювала фотофіксацію осіб, що були доставленні до ВнП №3 ОРУП №1 ГУНП в області. З цього приводу у неї виник конфлікт з працівниками відділення поліції, після чого вона тривалий час не виходила на службу. В березні 2022 року за відомостями, викладеними у доповідній записці, на той час, начальника ВнП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_8 від 28.02.2022 року було проведено службове розслідування та до рядового поліції ОСОБА_2 було застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

Крім цього опитуваний зауважив, що після звільнення з поліції ОСОБА_2 почала погрожувала поліцейським відділення поліції фізичною розправою, як тільки вона повернеться на службу в поліції та отримає вогнепальну зброю. Також ОСОБА_2 неодноразово виражала свою антиукраїнську позицію, говорила, що вона буде передавати всю інформацію до рф, що поїде до Луганської області, звідки вона родом, змінить погони та буде вчиняти репресії відносно поліцейських.

Також опитуваний пояснив, шо у грудні 2023 року ОСОБА_2 за ухвалою суду було поновлено в посаді та вона повернулася до виконання посадових обов`язків.

Працівники відділення поліції та він особисто намагалися знайти спільну мову з рядовим поліції ОСОБА_2 . В свою чергу, зі слів опитуваного, остання продовжувала поводити себе неадекватно, а також викладала фото працівників поліції з соціальних мереж на різні сайти з приписами, що містили неправдиву інформацію та образи, виказувала погрози незрозумілого змісту.

У висновку службового розслідування встановлено, що 22.03.2024 слідчим УСБУ в Одеській області проводились слідчі дії (обшуки) в рамках вищевказаного кримінального провадження, в службовому кабінеті де здійснюють свою службову діяльність рядовий поліції ОСОБА_2 та капітан поліції ОСОБА_7 . Після проведення вказаних слідчих дії, капітан поліції ОСОБА_7 вийшов зі службового кабінету де залишалася рядовий поліції ОСОБА_2 .

Згодом о 17:30, повернувшись до службового кабінету капітан поліції ОСОБА_7 виявив ознаки умисного пошкодження його майна, а саме: розбиті рамки з почесними грамотами на його ім`я, скинуті на підлогу папки-накопичувачі, скинутий на підлогу принтер, залитий рідиною схожою на воду службовий комп`ютер, а також матеріали кримінального провадження.

Опитаний з цього приводу капітан поліції ОСОБА_7 (пояснення від 22.04.2024 року) зазначив, що вважає причетною до вказаних дій рядового поліції ОСОБА_2 та 25.03.2024 року звернувся із заявою за вказаним фактом до Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.

Крім цього 23.03.2024 року о 09:30 опитуваний виявив у своєму службовому кабінеті ознаки умисного пошкодження службового майна, а саме напис чорнилами чорного кольору на стіні. До вказаних дій, також може бути причетна рядовий поліції ОСОБА_2 .

Про вказану подію опитуваний доповів рапортом начальнику ВнП №3 ОРУП №1 ГУНП в області полковнику поліції ОСОБА_9 .

За вказаним фактом відповідно до наказу ОРУП №1 ГУНП в області від 10.04.2024 року №428 (термін проведення якого продовжений на підставі наказу ОРУП №1 ГУНП в області від 23.04.2024 року №482), наразі призначено та триває проведення службового розслідування.

Крім цього, як зазначив опитуваний, 09.04.2024 року о 10:00 до нього у службовий кабінет прибув громадянин ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , якому було обрано запобіжний захід у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення передбаченого статтею 126-1 КК України та відповідно до вимог пункту 5 частини шостої, частини сьомої статті 194 КПК України застосовано обмежувальний захід у строк до 28.03.2024 року у вигляді направлення для проходження програм кривдників, який ОСОБА_11 станом на 09.04.2024 року не пройшов.

У цей час у службовому кабінеті також знаходилась рядова поліції ОСОБА_2 , яка сиділа на своєму робочому місці. Під час опитування ОСОБА_12 , рядова поліції ОСОБА_2 почала втручатися в процес опитування, надавала ОСОБА_13 поради як уникнути відповідальності за свої дії, а також намагалася приховано знімати його та його дії на свій особистий мобільний телефон.

Розуміючи, що рядова поліції ОСОБА_2 перешкоджає його службовій діяльності, а також той факт, що відеозаписи які вона робить можуть в подальшому потрапити до мережі Інтернет та нашкодити діяльності поліції та цивільній особі, капітан поліції ОСОБА_7 попросив рядову поліції ОСОБА_2 залишити службовий кабінет, на що вона категорично відмовилась та одразу почала агресивно себе поводити. Далі опитуваний увімкнув камеру на власному мобільному телефоні за для фіксації дій підлеглої, з метою фіксування можливих фактів порушення службової дисципліни з її боку.

На неодноразові прохання вийти зі службового кабінету рядова поліції ОСОБА_2 , не контролюючи свою поведінку та емоції, почала поводити себе не стримано на очах у цивільної особи – ОСОБА_12 . А саме почала кричати у бік капітана поліції ОСОБА_5 , погрожувати розповсюдженням якоїсь (ймовірно компрометуючої) інформації у мережі Інтернет, а також почала відштовхувати його руками.

В подальшому рядова поліції ОСОБА_2 , не контролюючи свої емоції, на очах у ОСОБА_12 , почала кричати та кидати у бік керівника канцелярські приладдя та відштовхнула ногою офісний стілець, що є службовим майном, який в свою чергу впав на підлогу та вдарив його по нозі. Внаслідок вказаних дій тілесних ушкоджень опитуваний не отримав.

Крім цього дисциплінарною комісією було досліджено відеозапис створений капітаном поліції ОСОБА_4 за допомогою власного мобільного телефону 09.04.2024 року, який він добровільно надав під час опитування.

Вказаний відеозапис триває 02 хвилини 25 секунд, на ньому зафіксовано приміщення службового кабінету №6 ВнП №3 ОРУП №1 ГУНП в області де візуально фіксується рядова поліції ОСОБА_2 яка сидить за столом, а також цивільна особа – ОСОБА_11 , відеозапис здійснює капітан поліції ОСОБА_7 .

На відео фіксується як капітан поліції ОСОБА_7 неодноразово звертається до рядового поліції ОСОБА_2 з проханням вийти зі службового кабінету, тому як вона заважає проводити опитування особи. В свою чергу остання, голосно та не стримуючи емоцій, відповідає йому російською мовою щодо заперечень йому.

Далі на відео зафіксовано як рядова поліції ОСОБА_2 намагається нанести удар ліктем правої руки у бік капітана поліції ОСОБА_5 , при цьому продовжує кричати: « ІНФОРМАЦІЯ_7 ». Далі, рядова поліції ОСОБА_2 різко підіймається зі стільця та штовхає його ногою у бік капітана поліції ОСОБА_5 чим, з огляду на його реакцію, завдає йому болісні відчуття.

На цьому відеозапис переривається.

Таким чином, вивченням вказаного відеозапису, візуально підтверджується факт не контролювання своєї поведінки та емоцій, грубого спілкування, не дотримання закону щодо функціонування і застосування української мови як державної та субординації під час виконання службових обов`язків з боку рядового поліції ОСОБА_2 .

Крім того, відповідно довідки ВнП №3 ОРУП №1 ГУНП в області від 22.04.2024 року №60.8вн2000, стілець який використовувався рядовим поліції ОСОБА_2 в службовому кабінеті №6, є службовим майном, перебуває на балансі відділення поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в області, отриманий на підставі накладної №2020-221 від 22.01.2020 року. Відповідно до копії зазначеної накладної вартість одного стільця становила 360 грн. 00 коп.

Опитаний з цього приводу капітан поліції ОСОБА_7 (пояснення від 22.04.2024 року) зазначив, що 09.04.2024 року о 10:00 до нього у службовий кабінет прибув громадянин ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , якому було обрано запобіжний захід у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення передбаченого статтею 126-1 КК України та відповідно до вимог пункту 5 частини шостої, частини сьомої статті 194 КПК України застосовано обмежувальний захід у строк до 28.03.2024 року у вигляді направлення для проходження програм кривдників, який ОСОБА_11 станом на 09.04.2024 року не пройшов.

Як пояснив опитуваний, у цей час у його службовому кабінеті також знаходилась рядова поліції ОСОБА_2 , яка сиділа на своєму робочому місці. Під час опитування ним ОСОБА_12 , рядова поліції ОСОБА_2 почала втручатися в процес опитування, надавала ОСОБА_13 поради як уникнути відповідальності за свої дії, а також намагалася приховано знімати керівника та його дії на свій особистий мобільний телефон.

Далі, розуміючи що рядова поліції ОСОБА_2 перешкоджає його службовій діяльності, а також той факт, що відеозаписи які вона робить можуть в подальшому потрапити до мережі Інтернет та нашкодити діяльності поліції та цивільній особі, опитуваний попросив рядову поліції ОСОБА_2 залишити службовий кабінет, на що вона категорично відмовилась та одразу почала агресивно себе поводити. Далі капітан поліції ОСОБА_7 увімкнув камеру на власному мобільному телефоні за для фіксації дій підлеглої, з метою фіксування можливих фактів порушення службової дисципліни з її боку.

На неодноразові прохання опитуваного вийти зі службового кабінету, рядова поліції ОСОБА_2 , не контролюючи свою поведінку та емоції, почала поводити себе нестримано та недоброзичливо, на очах у цивільної особи – ОСОБА_12 . А саме почала кричати у його бік, погрожувати розповсюдженням якоїсь (ймовірно компрометуючої) інформації у мережі інтернет, а також почала відштовхувати його руками.

Як також зазначив опитуваний, в подальшому рядова поліції ОСОБА_2 , не контролюючи свої емоції, на очах у ОСОБА_12 почала кричати, кидати у його бік канцелярські приладдя та відштовхнула ногою офісний стілець, що є службовим майном, який в свою чергу впав на підлогу та вдарив його по нозі. Внаслідок вказаних дій рядового поліції ОСОБА_2 тілесних ушкоджень він не отримала.

Відповідно до п.3 висновку службового розслідування за відомостями, викладеними у доповідних записках УГІ ГУНП в Одеській області від 15.04.2024 року №55/1132 запропоновано за вчинення грубого дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII, пунктів 1, 3, 6, 7, 10, 11, 13 частини третьої статті 1, частини п`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII, частини першої статті 38 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року №1700-VII, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 року №893, абзаців другого, сьомого, восьмого, дев`ятого та одинадцятого пункту 1 розділу ІІ, пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, підпункту 2 пункту 2 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 року №7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», пункту 2.4, 2.5 розділу ІІ Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в Одеській області від 24.04.2023 року №1000 «Про затвердження Правил внутрішнього (трудового) розпорядку ГУНП в Одеські області», підпунктів 1, 3, 8 пункту 3 посадової інструкції від 02.01.2024 року, до рядового поліції ОСОБА_1 (0182012), дізнавача сектору дізнання відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

02 травня 2024 року Головним управлінням Національної поліції в Одеській області видано наказ №1128 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ВНП № 3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області» яким за вчинення грубого дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII, пунктів 1, 3, 6, 7, 10, 11, 13 частини третьої статті 1, частини п`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII, частини першої статті 38 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року №1700-VII, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 року №893, абзаців другого, сьомого, восьмого, дев`ятого та одинадцятого пункту 1 розділу ІІ, пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, підпункту 2 пункту 2 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 року №7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», пункту 2.4, 2.5 розділу ІІ Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в Одеській області від 24.04.2023 року №1000 «Про затвердження Правил внутрішнього (трудового) розпорядку ГУНП в Одеські області», підпунктів 1, 3, 8 пункту 3 посадової інструкції від 02.01.2024, до рядового поліції ОСОБА_1 (0182012), дізнавача сектору дізнання відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 03 травня 2024 року №657 o/c «По особовому складу» відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції) рядового поліції ОСОБА_1 (0182012), дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області, 03 травня 2024 року.

Позивач вважає наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 02.05.2024 року №1128 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ВнП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області» та наказ №657 о/с від 03.05.2024 року «По особовому складу» протиправними та за захистом своїх прав звернулась до суду за їх скасуванням.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію».

Відповідно до вимог п.6 ч.1 ст.77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч.1 та 2 ст.19 Закону №580-VIII).

Дисциплінарний статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно з вимогами ч.2 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст.18 Закону №580-VIII, зобов`язує поліцейського, зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень (ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до вимог ст.5 Дисциплінарного статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика. За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.

Таким чином, проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки.

Статтею 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст.12 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до вимог ст.13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Частиною 3 ст.13 Дисциплінарного статуту встановлено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.,

Згідно з вимогами ч.1-2 ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Відповідно до вимог ст.14 Дисциплінарного статуту, п.1 розділу ІІ Порядку №893 підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

ОБГРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН

Колегією суддів встановлено, що підставою для проведення службового розслідування стала доповідна записка УГІ ГУНП в Одеській області від 15.04.2024 року №55/1132 щодо порушення службової дисципліни окремими посадовими особами відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в області, зокрема неналежного виконання службових обов`язків дізнавачем сектору дізнання цього ж відділення поліції рядовим поліції ОСОБА_1 (0155408), що призвело до повідомлення їй про підозру працівниками Управління Служби безпеки України в Одеській області в рамках досудового розслідування, відомості про яке 14.10.2023 року внесено до ЄРДР №12023162480001397 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.436-2 КК України, що набуло суспільного резонансу, недотримання Правил етичної поведінки поліцейських, закону щодо функціонування і застосування української мови як державної, субординації під час виконання службових обов`язків, а також для вивчення ефективності проведення відповідної профілактичної роботи безпосереднім та прямими керівниками щодо останньої, керуючись вимогами статей 14, 15 та 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII, наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України».

Як вбачається з матеріалів справи, службове розслідування було проведене щодо неналежного виконання службових обов`язків дізнавачем сектору дізнання цього ж відділення поліції рядовим поліції В. Дмитренко, що призвело до повідомлення їй про підозру працівниками Управління Служби безпеки України в Одеській області в рамках досудового розслідування, відомості про яке 14.10.2023 року внесено до ЄРДР №12023162480001397 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.436-2 КК України, що набуло суспільного резонансу, недотримання Правил етичної поведінки поліцейських, закону щодо функціонування і застосування української мови як державної, субординації під час виконання службових обов`язків, а також для вивчення ефективності проведення відповідної профілактичної роботи безпосереднім та прямими керівниками щодо ОСОБА_1 .

Верховний Суд в постанові від 27.04.2021 року по справі №160/6819/19 вказав, що вчинення працівником поліції діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного. Підстави притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності не слід ототожнювати із підставами для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності за наслідками службового розслідування, яким встановлено склад дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни та порушення Присяги поліцейського. Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень є вчинення дій, що порушують службову дисципліну. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого прямий начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, зокрема, в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.

В постанові від 25 червня 2020 року по справі №2240/2329/18 Верховний Суд зазначив, що за вчинення одного й того ж самого правопорушення (діяння) особа може бути притягнута до двох різних видів юридичної відповідальності. Вирішення питання про правомірність притягнення особи до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясування складу дисциплінарного проступку в її діях, незалежно від того, яку правову кваліфікацію ці ж самі дії особи отримали в рамках провадження у справі про адміністративне правопорушення та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.

Колегія суддів вважає неспроможними доводи сторони позивача, що суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що дисциплінарна комісія обмежилася формальним переписуванням фабули кримінального провадження, не виявивши жодного факту, встановленого саме в межах службового розслідування, оскільки з матеріалів справи слідує, що під час проведення службового розслідування членами дисциплінарної комісії в повній мірі досліджено зібрані докази та надано оцінку всій повідомленій інформації.

В той же час, належних, допустимих та достатніх доказів на спростування встановлених порушень, позивачем ані під час проведення службового розслідування, ані під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій, не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, склад дисциплінарного проступку встановлений дисциплінарною комісією на підставі матеріалів службового розслідування, в ході якого були зібрані докази: поясненнями позивача та поліцейських, відеозаписами з камер, відповідями на запити.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_2 , будучи обізнаною про розпочатий 24.02.2022 року відкритий воєнний напад російської федерації на Україну, усвідомлюючи злочинність своїх дій, а також те, що зі змістом матеріалів, які вона опублікує, поширить у соціальній інтернет-мережі «Instagram», почне ознайомлюватися необмежена кількість осіб, користувачів цієї мережі, бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді формування хибної думки у певного кола осіб про законність дій держави-агресора російської федерації щодо України, будучи адміністратором власного Instagram-каналу «About odesa police» у соціальній інтернет-мережі «Instagram», що вільно був доступний за електронним інтернет посиланням «http://instagram.com/about_odesa_police» та мав понад сім тисяч осіб – підписантів на нього, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час, але не пізніше 08.06.2023 року, використовуючи електронне обладнання мобільний телефон марки «REDMІ» модель 22126RN9IY, що був підключений до інтернет мережі, з встановленим програмним забезпеченням, а також розширенням «VPN», що надає змогу замінити IP-адресу, поширила, шляхом опублікування у тимчасових повідомленнях «stories» - (сторіз) цього створеного нею Instagram-каналу висловлювання у вигляді тексту, електронних повідомлень.

Зокрема, 08.06.2023 року ОСОБА_2 поширила шляхом публікації у «stories» - (сторіз) свого Instagram-каналу «About_odesa_police» соціальній інтернет-мережі «Instagram» за електронним посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 » електронного повідомлення з текстом щодо незгоди з державною владою.

Крім того, 11.06.2023 року ОСОБА_2 поширила шляхом публікації у «stories» - (сторіз) свого Instagram-каналу «About_odesa_police» соціальній інтернет-мережі «Instagram» за електронним посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 » електронного повідомлення з тексом щодо виправдовування воєнної агресії рф.

Після зазначених злочинних дій ОСОБА_2 вищевказані електронні повідомлення, почали бути публічними і доступними серед усіх підписантів цього Instagram-каналу, на той час яких нараховувалось понад сім тисяч осіб.

Відповідно до висновку судової лінгвістичної експертизи (лінгвістичне дослідження писемного мовлення - індекс експертної спеціальності 1.2) №52/24 від 27.02.2024 року проведеної експертом ЗЕС ЇСТЕ СБУ УСБУ в Одеській області вищевказані електронні повідомлення (публікації), що поширені ОСОБА_2 у Instagram-каналі «About odesa police» соціальної інтернет-мережі «Instagram» містять заперечення, виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році.

Водночас, відповідно допиту підозрюваної ОСОБА_2 від 29.03.2024 року, остання заперечила свою причетність до дій щодо виправдовування та заперечення збройної агресії рф проти України, а також зазначила, що у зв`язку з тим, що вона є діючим працівником поліції, згідно статті 216 КПК України, підслідність вказаної справи належить до Державного бюро розслідувань.

Колегія суддів також звертає увагу, що діяльність рядового поліції ОСОБА_2 , під час адміністрування вищевказаного Instagram-каналу у соціальній інтернет-мережі «Instagram» раніше досліджувалась дисциплінарною комісією під час проведення службового розслідування призначеного наказом ГУНП в області від 05.01.2024 року №32.

За результатами вказаного службового розслідування було встановлено, що на вказаному каналі було виявлено контент антиукраїнської спрямованості, який заперечує і виправдовує збройну агресію рф, негативно висвітлює діяльність військово-політичного керівництва України, а також здійснює «рекламу» проросійського телеграм-канату « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який за інформацією Служби безпеки України адмініструється з рф.

Водночас під час проведення вищевказаного службового розслідування досліджувався факт погроз фізичною розправою працівникам поліції зі сторони ОСОБА_2 . Зокрема, 15.09.2023 року надіслала інспекторові ВП УГІ ГУНП в області капітану поліції М. Ревчуку (м. термінал + 380633916548) за допомогою месенджеру Telegram особисте повідомлення щодо погроз співробітникам ГУНП в Одеській області.

Крім того, у Телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_8 » була виявлена публікація (за посиланням https://t.me/xydessa/40613), у якій викладено інформацію щодо повідомлення про підозру рядовому поліції ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.436-2 КК України (за публікацію проросійських дописів у соціальних мережах).

Крім того, тієї ж доби публікація аналогічного змісту була оприлюднена у Телеграмканалі «GANUL» (доступно за посиланням https://t.me/ganul93/11015).

Під час моніторингу мережі Інтернет, було виявлено телеграмканал «Тести НПУ! Чат НПУ! Доплати, тести, багато інших питань! ЗРЯПЛАТА/Захист прав поліцейських» (доступний за посиланням https://t.me/chatgunp). З текстових та відео-повідомлень, які розміщені у вказаному телеграм-каналі від імені адміністратора, вбачається, що його адмініструє рядовий поліції ОСОБА_2 .

Так, в ході вивчення публікацій у вказаному телеграм-каналі виявлено використання нецензурної лайки рядовим поліції ОСОБА_2 та недотримання субординації у стосунках з колегами, зокрема у період часу з 09.04.2024 року по 12.04.2024 року.

Також встановлено, що 09.04.2024 року рядовий поліції ОСОБА_2 , перебуваючи у одному із службових кабінетів ВнП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, у присутності цивільної особи, яку було запрошено до підрозділу поліції для опитування, влаштувала сварку зі своїм безпосереднім керівником – начальником відділу дізнання ВнП №3 ОРУП №1 ГУНП в області капітаном поліції ОСОБА_4 , під час якої кричала на нього, використовуючи при цьому російську мову, а також завдала йому один удар ліктем та жбурнула в його бік службове майно – стілець. Вказані дії рядового поліції ОСОБА_2 також свідчать про можливе порушення службової дисципліни останньою, зокрема вчинення дій, що підривають авторитет Національної поліції України, недотримання субординації, а також закону щодо функціонування і застосування української мови як державної.

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення службового розслідування членами дисциплінарної комісії в повній мірі досліджено зібрані докази та надано оцінку всій повідомленій інформації, з обґрунтованим відхиленням певних пояснень.

Таким чином, з урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновок службового розслідування, який слугував підставою для винесення оскаржуваних наказів, дозволяє дійти висновку, що результати службового розслідування ґрунтуються на самостійних правових підставах, заснованих на дослідженні інформації та документах та відібраних поясненнях у осіб, причетних до досліджуваних подій.

Згідно з матеріалами службового розслідування та позицією відповідача, склад дисциплінарних проступків позивача відповідач вбачав у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських. Нехтування позивачем вимогами Закону №580-VІІІ, Присяги працівника поліції, Дисциплінарного статуту та Правилами поведінки, на переконання відповідача, призвело до скоєння ним проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції і її працівників в очах громадськості, порушує етику поведінки поліцейського та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків і проходження служби у НП України.

Верховний Суд в постанові від 25 липня 2025 року по справі №400/11721/23 вказав, що вчинки, що дискредитують працівників поліції та, власне, органи Національної поліції, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті. Отже, дискредитація звання поліцейського за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів Національної поліції і її працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють. З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, слідує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Як висновується з аналізу нормативно-правових актів, які регулюють діяльність працівників органів поліції, законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. Недотримання поліцейським зазначених вимог утворює склад дисциплінарного проступку, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

Щодо обрання найсуворішого виду стягнення - звільнення зі служби, а не іншого види дисциплінарного стягнення, передбачений ст.13 Дисциплінарного статуту, колегія суддів зазначає, що оскільки відповідно до приписів Дисциплінарного статуту підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є наявність самого дисциплінарного порушення, при цьому вид дисциплінарного стягнення визначається особою, яка вирішує питання про його накладення.

Разом з цим, колегія суддів зауважує, що ОСОБА_1 по службі характеризується негативно та має діюче дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани оголошеної наказом ГУНП в області від 22.01.2024 року №189.

В постанові від 20.11.2019 року по справі №826/12649/16 Верховний Суд зазначив, що вибір одного із видів дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень органу, що має право приймати рішення за результатами розгляду дисциплінарного провадження, а тому не визначає обов`язку органів Національної поліції послідовно накладати то чи інше стягнення.

Обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов`язків тощо. Застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 01 квітня 2020 року по справі №806/647/15, від 21 січня 2021 року по справі №826/4681/18, від 28 жовтня 2021 року по справі №520/1578/2020, від 09 лютого 2022 року по справі №160/12290/20, від 23 жовтня 2024 року по справі №380/8781/22.

З урахуванням досліджених матеріалів службового розслідування, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що обставини події, кваліфіковані як дисциплінарний проступок, за скоєння якого позивач звільнений зі служби, доведені матеріалами службового розслідування.

Оцінюючи у сукупності встановлені по справі обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач вчинив дії, що суперечать інтересам служби, та свідчать про непрофесійне виконання обов`язків поліцейського.

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення службового розслідування було встановлено, що ОСОБА_1 вчинено грубий дисциплінарний проступок, що виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII, пунктів 1, 3, 6, 7, 10, 11, 13 частини третьої статті 1, частини п`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII, частини першої статті 38 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року №1700-VII, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 року №893, абзаців другого, сьомого, восьмого, дев`ятого та одинадцятого пункту 1 розділу ІІ, пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, підпункту 2 пункту 2 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 року №7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», пункту 2.4, 2.5 розділу ІІ Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в Одеській області від 24.04.2023 року №1000 «Про затвердження Правил внутрішнього (трудового) розпорядку ГУНП в Одеські області», підпунктів 1, 3, 8 пункту 3 посадової інструкції від 02.01.2024 року.

Таким чином, колегія судді вважає, що позивачем не доведено наявності порушень суб`єктом владних повноважень при проведенні службового розслідування, які б могли вплинути на прийняття оскаржуваних наказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Пункт 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України», no. 4241/03, від 28.10.2010 року).

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновок службового розслідування сформований у межах компетенції та з врахуванням всіх обставин. Вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами, тому, на думку суду першої інстанції, з якою погоджується суд апеляційної інстанції, спірні накази є правомірними та обґрунтованими, а застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є співмірним до вчиненого проступку.

Таким чином, на підставі наведеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання протиправним та скасування наказів Головного управління Національної поліції в Одеській області від 02.05.2024 року №1128 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ВнП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області» та №657 о/с від 03.05.2024 року «По особовому складу» та наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Стосовно позовних вимог щодо поновлення позивача на службі в поліції та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то вони не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від основних вимог, у задоволенні яких судом відмовлено.

Згідно з вимогами ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з вимогами ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

У п.96 рішення у справі «Вагнер та J.M.W.L. проти Люксембургу» (Wagner and J.M.W.L. v. Luxembourg, №76240/01) та у п.72 рішення у справі «Фабрі проти Франції» (Fabris v. France, №16754/08) ЄСПЛ підкреслив, що навіть якщо суди не зобов`язані викладати мотиви відмови стосовно кожного доводу сторін, вони не звільнені від обов`язку розглядати їх належним чином і надавати оцінку основним наданим доводам. Крім того, якщо ці доводи стосуються прав і свобод, що гарантовані Конвенцією і протоколами до неї, національні суди повинні розглядати їх в обов`язковому порядку і з особливою ретельністю, тому що йдеться про засади принципу субсидіарності.

ЄСПЛ також неодноразово наголошував, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган державної влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36).

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги щодо правомірності оскаржуваних рішень контролюючого органу не знайшли свого підтвердження, правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги позивача та скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року, колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалене судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 308; 310; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 02.07.2026 року.

Суддя-доповідач О.В. Джабурія

Судді Н.В. Вербицька К.В. Кравченко