Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №420/6739/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/6739/26

Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А.

дата складання повного тексту

ухвали суду 04.05.2026 року;

м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючої судді Казанчук Г.П.

Суддів: Єщенка О.В., Градовського Ю.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 травня 2026 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними, незаконними, необґрунтованими, не відповідними фактичним обставинам, безпідставними, такими, що не підлягають виконанню, не мають законної сили на існування, дію і виконання, скасування рішень, визнання протиправними дій та бездіяльність, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

11.03.2026 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної податкової служба України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними без дії, дії відповідачів, про визнання незаконними, протиправними, необґрунтованими, безпідставними і скасувати ППР від 30.06.2025р. №1369016-24/15-05 ГУ ДПС щодо МПЗ за 2024р. та Рішення ДПС від 02.02.2026р. №750/6/99-00-24-01-02-09 про відмову у задоволенні скарги. Про відшкодування на користь позивача моральної шкоди, заподіяної відповідачами, та інших витрат. Зобов`язати відповідачів, виконати певні дії у встановлений термін і звітувати про виконання рішень суду перед судом і позивачем

Ухвалою судді від 16 березня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 . Відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

До суду від ОСОБА_1 , 27.03.2026 року (Вхід. №33983/26) надійшла заява про уточнення предмету і позовних вимог у позові від 14.02.2026 року «Про визнання протиправними без дії, дії відповідачів, про визнання незаконними, протиправними, необгрунтованими, безпідставними і скасувати ППР від 30.06.2025р. №1369016-24/15-05 ГУ ДПС щодо МПЗ за 2024р. та Рішень ДПС від 02.02.2026р. №750/Б/99-00-24-01-02-09 і від 05.03.2026 р. №5789/6/99-00-06-01-02-06 про результат розгляду скарги. Про відшкодування на користь позивача моральної шкоди, заподіяної відповідачами, та інших витрат. Зобов`язати відповідачів, виконати певні дії у встановлений термін і звітувати про виконання рішень суду перед судом і позивачем».

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04 травня 2026 року заяву ОСОБА_1 у справі №420/6739/26 від 27.03.2026 року за вх. №33983/26 повернуто без розгляду. Розгляд адміністративної справи № 420/6739/26 продовжено в межах первісного позову, який надійшов до суду 11.03.2026 року.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апелянт звертає увагу, що суд першої інстанції допустив надмірний формалізм, що є істотним перешкоджанням до правосуддя.

Рух справи в апеляційному суді.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від

Відповідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, апеляційний суд, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась з позовом про оскарження ППР від 30.06.2025р. №1369016-24/15-05 ГУ ДПС щодо МПЗ за 2024 та Рішення ДПС від 02.02.2026р. №750/6/99-00-24-01-02-09 про відмову у задоволенні скарги; про відшкодування на користь моральної шкоди та звстановлення судового контролю.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 . Відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

До суду від ОСОБА_1 , 27.03.2026 року (Вхід. №33983/26) надійшла заява про уточнення предмету і позовних вимог у позові від 14.02.2026 року «Про визнання протиправними без дії, дії відповідачів, про визнання незаконними, протиправними, необгрунтованими, безпідставними і скасувати ППР від 30.06.2025р. №1369016-24/15-05 ГУ ДПС щодо МПЗ за 2024р. та Рішень ДПС від 02.02.2026р. №750/Б/99-00-24-01-02-09 і від 05.03.2026 р. №5789/6/99-00-06-01-02-06 про результат розгляду скарги. Про відшкодування на користь позивача моральної шкоди, заподіяної відповідачами, та інших витрат. Зобов`язати відповідачів, виконати певні дії у встановлений термін і звітувати про виконання рішень суду перед судом і позивачем».

В судовому засіданні 29 квітня 2026 року розглянуто питання про прийняття заяви ОСОБА_1 , (Вхід. №33983/26) про уточнення предмету і позовних вимог.

Представник Державної податкової служба України, 29.04.2026 року подав до суду заперечення щодо прийняття заяви ОСОБА_1 про уточнення та доповнення позовних вимог (Вхід. №ЕС/45703/26), де зазначено, що заяви про «уточнення та доповнення позовних вимог» не передбачено нормами КАС України, є процесуально нікчемною, оскільки не відповідає жодному виду заяв, визначених ст. 47 КАС України. Подана позивачем заява фактично встановлює нову самостійну вимогу про визнання протиправним та скасування рішення ДПС України від 05.03.2026 № 5789/6/99-00-06-01-02-06 та доповнює вимогу про стягнення фінансових збитків. Однак, позивачем не надано доказів сплати судового збору за додаткові вимоги та не подано клопотання про звільнення (з обґрунтуванням майнового стану саме на момент подання заяви) ОСОБА_1 .

В судовому засіданні представник ДПС України та Головного управління ДПС в Одеській області, заперечували проти прийняття до провадження заяви ОСОБА_1 , (Вхід. №33983/26) про уточнення предмету і позовних вимог.

В судовому засіданні 29 квітня 2026 року, судом постановлено усну ухвалу про повернення без розгляду заяви ОСОБА_1 від 18.03.2026 року (Вхід. №33983/26 від 27.03.2026) про уточнення предмету і позовних вимог у позові від 14.02.2026 року.

Відповідно до ч. 7 ст. 243 КАС України ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04 травня 2026 року заяву ОСОБА_1 у справі №420/6739/26 від 27.03.2026 року за вх. №33983/26 повернуто без розгляду. Розгляд адміністративної справи № 420/6739/26 продовжено в межах первісного позову, який надійшов до суду 11.03.2026 року.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Перш за все, колегія суддів звертає увагу, що заява позивача про уточнення позовних вимог подана на стадії підготовчого судового засідання.

Відповідно до статті 179 КАС України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Дата і час підготовчого засідання призначається судом з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Так, позивач при зверненні до суду сформулювала три позовні вимоги: скасування ППР від 30.06.2025р. №1369016-24/15-05 ГУ ДПС щодо МПЗ за 2024р. та Рішення ДПС від 02.02.2026р. №750/6/99-00-24-01-02-09 про відмову у задоволенні скарги. Про відшкодування на користь позивача моральної шкоди, заподіяної відповідачами, та інших витрат.

У заяві про уточнення позовних вимог від 18.03.2026 року позивач доповнює своє позовні вимоги іще однією вимогою про скасування Рішення ДПС від 05.03.2026 №5789/6/99-00-06-02-06 про відмову у задоволенні скарги в адміністративному порядку щодо оскарження ППР від 30.06.2025 року №1369016-24/15-05.

Отже, на день звернення до суду 09.03.2026 року рішення ДПС від 05.03.2026 року вже існувало, але отримала його позивач лише 10.03.2026 року.

Повертаючи без розгляду заяву про уточнення позовних вимог від 27.03.2026 року суд першої інстанції вказав, що ОСОБА_1 одночасно змінює як предмет, так і підстави позову, що не узгоджується з приписами ст.47 КАС України.

Із таким висновком колегія суддів не погоджується, з огляду на таке.

Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору – це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову – це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто правові підстави позову – це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Повертаючись до обставин даної справи, позивач, отримавши податкове повідомленні-рішення від 30.06.2025 року почала реалізовувати своє право на його оскарження як в порядку адміністративного перегляду так і судового порядку. При цьому, подання двох різних скарги на ППР від 30.06.2025 року та отримання на них різних відповідей/рішень ДПС України, на переконання колегії суддів, не створює нового позову, оскільки метою усіх цих звернень є скасування саме ППР.

У відповідності до приписів статті 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (ч.1 статті 47 КАСУ).

Аналіз наведених процесуальних норм дає підстави для висновку, що після відкриття провадження у справі за предметом позову, визначеним прохальною частиною позовної заяви, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши відповідну заяву.

Колегія суддів погоджується із тим, що одночасна зміна предмету та підстав позову КАС України не передбачена, проте повторно зазначає, що рішення ДПС України від 05.03.2026 року безпосередньо стосується позовних вимог позивача стосовно незаконності, як на її думку, нарахування мінімального податкового зобов`язання.

Верховний Суд зауважує, що, застосовуючи процесуальні норми, суд має керуватися принципом розумності, відповідно до якого застосування цих норм має бути спрямованим на досягнення легітимної мети, уникаючи надмірного формалізму, що може порушувати право особи на доступ до суду.

Однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на судовий розгляд справи, який гарантує відновлення порушених прав й охоронюваних законом інтересів людини й громадянина.

За усталеною практикою Верховного Суду основною складовою права на суд є право доступу до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства. Тож, вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для прийняття заяви про уточнення позовних вимог чи повернення без розгляду такої заяви, суд першої інстанції має ураховувати обов`язок суду сприяти учасникам справи в реалізації їхніх процесуальних прав із дотриманням принципу розумності й пропорційності з метою уникнення надмірного формалізму, із додержанням балансу між метою забезпечення належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на апеляційне оскарження судового рішення.

Так, рішенням ДПС України від 05.03.2026 року №5789/6/99-00-06-01-02-06 за результатом розгляду скарги ОСОБА_1 на податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 30.06.2025 року №1369016-24/15-05 про визначення мінімального податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за 2024 року залишено без змін ППР ГУ ДПС в Одеській області, а скаргу залишено без задоволення.

При цьому, колегія суддів зазначає, що збільшення позовних вимог шляхом доповнення іще однією позовною вимогою про оскарження вказаного рішення ДПС України не створює за своїм змістом новий спір.

За таких обставин відсутні підстави для висновку про те, що заява позивача про уточнення предмету і позовних вимог, у якій по суті просто зазначено іще одну позовну вимогу (рішення ДПС України від 05.03.2026 року) є за своєю суттю новим спором, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про поверненні цієї заяви без розгляду.

Згідно з вимогами ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За наслідком апеляційного перегляду справи колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала не відповідає встановленим у статті 242 КАС України критеріям законності та обґрунтованості, оскільки постановлена судом першої інстанції з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, а тому, на підставі ст.320 КАС України, ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 04 травня 2026 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 316, 320, 321, 325, 327 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 травня 2026 року скасувати.

Направити справу №420/6739/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча-суддя Г.П.Казанчук

Суддя О.В.Єщенко

Суддя Ю.М.Градовський