Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №400/1908/22 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/1908/22

Перша інстанція: суддя Ярощук В.Г.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Бітова А.І.,

Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2026р. про прийняття звіту по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2022р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ВЧ НОМЕР_1 , у якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови провести позивачу нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 1.01.2016р. по 1.03.2018р.;

- зобов`язати відповідача провести позивачу нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період 1.01.2016р. по 1.03.2018р., включно з одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору, та із одночасною грошовою компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу згідно пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ від 15.01.2004р. №44.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 3.10.2023р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо відмови провести нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 1.01.2016р. по 28.02.2018р..

Зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 1.01.2016р. по 28.02.2018р. з урахуванням раніше виплачених сум.

7.06.2024р. ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій просив:

- встановити судовий контроль за виконанням рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 3.10.2023р. у справі №400/1908/22;

- зобов`язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 3.10.2023р. у справі №400/1908/22.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.06.2024р. зобов`язано відповідача подати до Миколаївського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 3.10.2023р. у справі №400/1908/22 в тримісячний строк з моменту отримання копії цієї ухвали.

У встановлений судом строк відповідач не надав суду звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 3.10.2023р. у справі №400/1908/22.

19.09.2024р. позивач подав заяву про встановлення нового строку подання звіту, яка умотивована тим, що відповідач протягом 178 днів добровільно не виконує відповідне рішення суду.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.09.2024р. встановлено новий двомісячний строк подання відповідачем звіту про виконання рішення суду.

У встановлений судом строк відповідач повторно не надав звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 3.10.2023р. у справі №400/1908/22.

22.11.2024р. позивач подав заяву про встановлення нового строку для подання відповідачем звіту про виконання вказаного судового рішення.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.12.2024р. встановлено новий строк для подання відповідачем звіт про виконання судового рішення та про зобов`язано відповідача подати до суду звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду 3.10.2023р. у справі №400/1908/22 у двомісячний строк з дня отримання копії цієї ухвали.

У встановлений судом строк відповідач не надав звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 3.10.2023р. у справі №400/1908/22.

4.03.2025р. позивач в черговий раз звернувся до суду із заявою про встановлення відповідачу нового строку подання звіту про виконання відповідного рішення суду, а також про накладення штрафу на командира ВЧ НОМЕР_1 .

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 7.03.2025р. витребувано у відповідача відомості про його командира.

20.03.2025р. до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла заява відповідача від 19.03.2025р. у порядку ст.378 КАС України, в якій він просив, зокрема, звільнити командира відповідача від сплати штрафу за неналежне виконання судового рішення.

У заяві від 8.04.2025р. відповідач просив розглянути вищенаведену заяву також як заяву про надання звіту, в обґрунтування якої зазначив, що він є бюджетною установою, фінансується з державного бюджету і є розпорядником бюджетних коштів третього рівня. З метою виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 3.10.2023р. у справі №400/1908/22 відповідачем щомісячно надаються заявки до забезпечувального фінансового органу (ВЧ НОМЕР_2 , фінансово-економічне управління ІНФОРМАЦІЯ_1 – розпорядників коштів другого рівня) на фінансування виконання даного рішення суду. Станом на 19.03.2025р. фінансування на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 3.10.2023р. у справі №400/1908/22 від розпорядника коштів другого рівня на реєстраційний рахунок відповідача не надходило. У зв`язку із зазначеним, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 3.10.2023р. у справі №400/1908/22, буде виконано при надходженні відповідного бюджетного фінансування.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2025р. прийнято звіт ВЧ НОМЕР_1 про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 3.10.2023р. у справі №400/1908/22. Відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 24.02.2025р..

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2025р. скасовано ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 8.04.2025р. про прийняття звіту про виконання судового рішення та про направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

17.09.2025р. до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача від 12.09.2025р. про встановлення відповідачу нового строку подання звіту про виконання відповідного рішення суду, а також про накладення штрафу на командира ВЧ НОМЕР_1 .

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.09.2025р. прийнято звіт відповідача про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 3.10.2023р. №400/1908/22 і встановлено новий строк для подання відповідачем звіту про виконання судового рішення.

18.12.2025р. відповідач подав до Миколаївського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення у справі №400/1908/22.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 8.01.2026р. прийнято звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 3.10.2023р. №400/1908/22 і встановлено новий тримісячний строк для подання відповідачем звіту про виконання судового рішення.

23.03.2026р. і 2.04.2026р. позивач подав до суду заяву, в якій просив встановити відповідачу новий строк для подання звіту та накласти штраф на командира відповідача. У цих заявах він стверджував, що належним виконанням рішення суду є виплата йому індексації грошового забезпечення за період з 1.01.2016р. по 28.02.2018р. у сумі 83 625,23грн..

5.04.2026р. відповідач подав звіт про виконання судового рішення у справі № 400/1908/22, в якому зазначив про повне виконання ним відповідного судового рішення. До звіту додано, зокрема, копію платіжної інструкції від 30.03.2026р. №382 про перерахування позивачу грошових коштів у розмірі 3 467,49грн. на виконання рішення суду від 3.10.2023р. №400/1908/22.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 9.04.2026р. прийнято звіт відповідача від 5.04.2026р., встановлено новий строк для подання звіту про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду 3.10.2023р. у справі № 400/1908/22 та зобов`язано відповідача подати його у тримісячний строк з дня отримання копії цієї ухвали.

27.04.2026р. відповідач подав звіт про виконання рішення суду у справі №400/1908/22, до якого додано докази виконання відповідного судового рішення.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.04.2026р. прийнято звіт ВЧ НОМЕР_1 від 27.04.2026р. про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 3.10.2023р. у справі №400/1908/22.

Не погодившись із даною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, та прийняте нове рішення про відмову у прийнятті звіту та накладення на командира ВЧ НОМЕР_1 штрафу.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення скарги та скасування ухвали суду із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до п.4 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Приймаючи ухвалу про прийняття звіту, суд першої інстанції виходив з того, що поданий відповідачем звіт від 27.04.2026р. свідчить про фактичне виконання відповідачем рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від суду від 3.10.2023р. у справі №400/1908/22.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з`ясування обставин по справі, у зв`язку чим допустив порушення норм процесуального права, а тому апеляційний суд на підставі ст.320 КАС України, скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Положеннями ст.129-1 Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013р., зазначив про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012р. №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012р. №11-рп/2012).

Конституційний Суд України зазначив, що бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004р. вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до ч.2-3 ст.14 КАС України постанови і ухвали суду в адміністративній справі, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Згідно ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, у відповідності до зазначених правових норм, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 3.10.2023р., яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання на всій території України.

Частиною 1 ст.382 КАС України унормовано, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з частинами 1-3 ст.382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

За правилами, передбаченими ч.1 ст.382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Водночас за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення (частини перша, друга статті 382-3 КАС України).

Отже, така форма судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративних справах, як зобов`язання суб`єкта владних повноважень-відповідача подати звіт про виконання судового рішення має на меті забезпечити виконання рішення суду, яке набрало законної сили, у порядку та спосіб, встановлені судом, та відновити тим самим права, свободи або законні інтереси фізичної особи, права та інтереси юридичної особи, які були порушені суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах, що і зумовило звернення до суду за захистом відповідних прав, свобод та інтересів.

Закон допускає можливість постановлення судом ухвали про відмову у задоволення заяви про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у звіт про виконання судового рішення, але, з огляду на проаналізовані вище норми процесуального права, підставою для ухвалення такого рішення є встановлення факту виконання суб`єктом владних повноважень рішення суду у повному обсязі та/або у спосіб, визначений таким рішенням.

Приймаючи звіт про виконання рішення суду у цій справі, суд першої інстанції, окрім зазначеного вказав, що при цьому, суд зазначив, що різниця обчислених позивачем і відповідачем сум індексації грошового забезпечення за спірний період обумовлена тим, що ними при її обрахунку було застосовано різні базові місяці, а саме: січень 2008 року і січень 2016 року відповідно.

Однак, у позовній заяві від 7.02.2022р. позивач не просив суд зобов`язати відповідача провести обчислення розміру його індексації грошового забезпечення за період з 1.01.2016р. по 1.03.2018р. із застосуванням базового місяця січень 2008 року. Це питання не було предметом розгляду у справі №400/1908/22.

Як вбачається із резолютивної частини рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 3.10.2023р. по справі №400/1908/22, що судом першої інстанції не вирішувалось питання щодо застосування базового місяця січень 2008 року для розрахунку спірної індексації.

Натомість, у мотивувальній частині рішення суд першої інстанції виснував, що саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 1.12.2015р. по 28.02.2018р..

При цьому, суд зазначив, що позовні вимоги позивача про зобов`язання відповідача, як військової частини, на грошовому утриманні якої він перебував, нарахувати і виплатити на його користь індексацію грошового забезпечення за період з 1.01.2016р. по 28.02.2018р. включно із врахуванням базового місяця січень 2008 року підлягають задоволенню.

Відтак, в даному випадку, судова колегія вбачає розбіжність у висновках суду першої інстанції у рішенні від 3.10.2023р. та в ухвалі від 29.04.2026р. щодо питання врахування базового місяця січень 2008 року для розрахунку спірної індексації.

Вказане свідчить про помилковість висновків суду першої інстанції, що суд не може у межах судового контролю за виконанням судового рішення у справі №400/1908/22 перевіряти правомірність (протиправність) застосування відповідачем при обчисленні розміру індексації грошового забезпечення позивача за період з 1.01.2016р. по 1.03.2018р. базового місяця січень 2016 року, оскільки саме висновок суду про застосування базового місяця січень 2008 року при розрахунку індексації за період з 1.01.2016р. по 28.02.2018р. був підставою для прийняття рішення про задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів дійшла висновку, що у відповідності до положень ст.320 КАС України наявні підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.292,310,312,315,316,320,322,325,328,329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2026р. про прийняття звіту скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.І. Бітов

О.В. Єщенко