Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №400/1058/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/1058/26

Перша інстанція: суддя Ярощук В.Г.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Єщенка О.В.,

Казанчук Г.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ-НАФТА» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 2 квітня 2026р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ-НАФТА» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2026р. ТОВ «АВ-НАФТА» звернулося до суду із позовом до ГУ ДПС у Миколаївській області, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.01.2026р. №104214290707 про застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 1 777 469,93грн. за платежем: штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що оскаржуване ним податкове повідомлення-рішення податковий орган прийняв за результатом проведеної 11.04.2024р. фактичної перевірки автозаправної станції позивача щодо дотримання норм законодавства з питань обліку, зберігання та транспортування пального. Встановлені в акті перевірки порушення, на підставі якого складено оскаржуване ППР, щодо реалізації позивачем пального з використанням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) за №3000914916 в період з 18.03.2023р. по липень 2023р., який був знятий з обліку, є необґрунтованим. На думку позивача, відповідач протиправно скасував реєстрацію його РРО. Крім того, приймаючи оскаржуване ППР, контролюючий орган помилково вважав, що строки експлуатації РРО закінчилися.

Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 2 квітня 2026р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «АВ-НАФТА» просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов у повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкові повідомлення-рішення діяв в межах та на підставі норм податкового законодавства, оскільки встановлені порушення податкового законодавства в акті перевірки не спростовані позивачем. При цьому, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції взяв до уваги те, що встановлена у рішенні Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.09.2025р. у справі №400/566/25, яке набрало законної сили 25.12.2025р., обставина про правомірність застосування до позивача штрафу в розмірі 1 777 469,93грн. за непроведення розрахункових операцій через належним чином зареєстрований РРО при реалізації пального має преюдиціальне значення при вирішенні цієї справи.

Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що посадовими особами податкового органу було проведено фактичну перевірку автозаправної станції позивача, за адресою здійснення діяльності: Кіровоградська область, Голованівський район, с. Капітанка, 43 км. автошляху Благовіщенське – Миколаїв, за результатами якої складено Акт перевірки від 11.04.2024р. за №4277/11/28/РРО/39284118, у висновках якого встановлено порушення вимог п.1 та 2 ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (надалі – Закон №265/95-ВР), а саме встановлено:

- не проведення розрахункових операцій через належним чином зареєстрований РРО при реалізації пального на суму 499,75грн.;

- не проведення розрахункових операцій через належним чином зареєстрований РРО при реалізації пального на суму 1 776 970,18грн.

На підставі встановлених порушень, податковим органом прийнято ППР від 2.05.2024р. за №945214290707 (форма «С»), яким визначено позивачу грошове зобов`язання на загальну суму 2 665 955,02грн. за платежем: штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (код платежу 21080900).

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.09.2025р. у справі за № 400/566/25, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.12.2025р., визнано протиправним та скасовано ППР від 2.05.2024р. за № 945214290707 (форма «С») частково на суму 888 485,09грн.

В подальшому, на підставі висновків у зазначеному рішенні суду та встановлених порушень в Акті перевірки від 11.04.2024р. за №4277/11/28/РРО/39284118, податковим органом прийнято ППР від 21.01.2026р. за №104214290707 (форма «С»), яким визначено позивачу грошове зобов`язання на загальну суму 1 777 469,93грн.

Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та незаконним, у зв`язку із чим звернувся в суд із даним позовом.

Перевіряючи правомірність та законність оскаржуваного рішення податкового органу, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує його протиправність та скасування, колегія суддів виходить з наступного.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 ПК України визначено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Положеннями пп.191.1.14, 191.1.16, 191.1.17 п.191.1 ст.191 ПК України встановлено, що контролюючі органи, визначені пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 193 цього Кодексу:

- здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері;

- здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;

- проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України, податковий контроль – система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За правилами пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Положеннями абз.1 п.75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові; позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Отже, податковий орган наділений повноваженнями щодо здійснення податкового контролю у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального шляхом проведення фактичних перевірок.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20.03.2018р. у справі №820/4766/17 та від 12.08.2021р. у справі №140/14625/20.

Приписами ст.2 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за №265/95-ВР (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин, надалі – Закон №265/95-ВР) визначено, що реєстратор розрахункових операцій – пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;

розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

У відповідності до п.1,3 ст.3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Згідно з п.1 ст.17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

- у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

- 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;

- 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Відповідно до п.1 глави 2 розділу II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016р. за №547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5.07.2016р. за № 918/29048 (надалі – Порядок №547), суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, операції з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу, та відповідно до вимог законодавства повинні застосовувати РРО, зобов`язані зареєструвати РРО відповідно до положень цього Порядку та забезпечити його персоналізацію, опломбування та переведення у фіскальний режим роботи.

Згідно з пп.3 п.1 глави 4 розділу II Порядку №547, реєстрація РРО діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається у випадках, коли, зокрема, закінчилися визначені законодавством строки експлуатації РРО.

Скасування реєстрації РРО на підставах, визначених у підпунктах 1, 11, 12 та 14 пункту 1 цієї глави, здійснюється за заявою суб`єкта господарювання, а на підставах, визначених у підпунктах 2-10, 13 пункту 1 цієї глави, може здійснюватися за заявою суб`єкта господарювання або примусово за рішенням контролюючого органу за місцем реєстрації РРО. Рішення про скасування реєстрації РРО оформлюється за формою №5-РРО (додаток 5). Таке рішення підписується керівником контролюючого органу за місцем реєстрації РРО або уповноваженою особою контролюючого органу (пункт 2 глави 4 розділу II Порядку №547).

За правилами п.4 глави 4 розділу II Порядку №547, посадова особа контролюючого органу протягом п`яти календарних днів з дня отримання заяви про скасування реєстрації та реєстраційного посвідчення за наявності довідки про опломбування з відміткою про розпломбування РРО, надісланої ЦСО до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО, або у разі прийняття рішення контролюючого органу про скасування реєстрації РРО проводить скасування реєстрації РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційно-телекомунікаційній системи ДПС та надає (надсилає) суб`єкту господарювання довідку про скасування реєстрації, що засвідчує скасування реєстрації РРО.

У разі якщо скасування реєстрації РРО було здійснено за рішенням контролюючого органу, примірник довідки про скасування реєстрації направляється до ЦСО, яким проводилося технічне обслуговування РРО, засобами телекомунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов`язкових реквізитів електронних документів. Примірник довідки про скасування реєстрації РРО розміщується в Електронному кабінеті.

Положеннями п.6 глави 4 розділу II Порядку №547 встановлено, що контролюючий орган за місцем реєстрації РРО у випадках, передбачених пп.2,3 пункту 1 цієї глави, попереджає суб`єкта господарювання за місяць до настання терміну про необхідність проведення процедури скасування реєстрації РРО.

Скасування реєстрації РРО проводиться контролюючим органом не пізніше двох робочих днів з дня настання терміну виведення з експлуатації РРО.

Відповідно до абз.3 та 4 п.19 глави 2 розділу II Порядку №547 для інформування суб`єктів господарювання ДПС щоденно оприлюднює на своєму веб-сайті дані про РРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб`єкта господарювання або з ініціативи контролюючого органу, із зазначенням фіскальних номерів РРО, дати, причини та підстави для скасування реєстрації РРО, коду ЄДРПОУ, найменування суб`єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності)). Інформація оприлюднюється із зазначенням дати оприлюднення і дати оновлення інформації.

Отже, розрахункові операції мають проводитися через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, та надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми.

При цьому розрахунковим документом згідно із Законом №265/95-ВР у разі використання РРО, вважається виключно той документ, який створений зареєстрованим у встановленому порядку РРО або програмним реєстратором розрахункових операцій.

Аналізуючи вищевказане, судова колегія зазначає, на суб`єкта господарювання покладається обов`язок застосовувати зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО при проведенні розрахункових операцій та створенні у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів.

Дослідивши матеріали справи, судова колегія зазначає, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.09.2025р. у справі за №400/566/25, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.12.2025р., встановлено, що:

«… контролюючий орган правомірно встановив порушення позивачем вимог Закону № 265, а саме проведення розрахункових операції через незареєстрований РРО, що означає проведення розрахункових операції без застосування РРО, тому відповідальність на суму 100 % відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів до позивача застосовано правомірно.

Щодо застосування до позивача штрафу в розмірі 150% суми, на яку здійснено продаж товарів, суд зазначає, що порушення, яке було встановлено при проведенні перевірки контролюючим органом 11.04.2024 та порушення, яке позивач допустив з 17.03.2023 встановлено в межах однієї перевірки.

Також суд погоджується з доводами позивача, що триваюче порушення було здійснено позивачем в часових межах раніше з 17.03.2023, ніж розрахункова операція на суму 499,75 грн., яка була проведена за незареєстрований РРО в день проведення перевірки, тому спірне податкове повідомлення-рішення на суму продажу товарів через не зареєстрований РРО в розмірі 100 % від суми продажу – 1777469,93 грн. (499,75 + 1776970,18) є правомірним, а на суму 888485,09 грн. належить скасувати».

Судова колегія зазначає, що положеннями ч.5 ст.78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, що в адміністративній справі за №400/566/25 брали участь ті самі особи, що і в даній справі, а тому встановлені рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.09.2025р. у справі за №400/566/25 обставини не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.

Отже, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що встановлена у рішенні Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.09.2025р. у справі №400/566/25, яке набрало законної сили 25.12.2025р., обставина про правомірність застосування до позивача штрафу в розмірі 1 777 469,93грн. за не проведення розрахункових операцій через належним чином зареєстрований РРО при реалізації пального має преюдиціальне значення при вирішенні цієї справи.

Відтак, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що податковий орган правомірно прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 21.01.2026р. за №104214290707 (форма «С»), яким визначено позивачу грошове зобов`язання на загальну суму 1 777 469,93грн.

Враховуючи вищевказане, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «»АВ-НАФТА, оскільки податковим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення в межах та з на підставі чинних норм податкового законодавства, виходячи із вище встановлених обставин.

У контексті оцінки доводів позовної заяви та апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ-НАФТА» – залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 2 квітня 2026р. – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: О.В. Єщенко

Г.П. Казанчук