Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №400/10311/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/10311/25

Категорія 112010200Головуючий у суді І інстанції: Брагар В.С. час і місце ухвалення: спрощене провадження, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідачаСеменюк Г.В.

суддів: Федусик А.Г.

Шляхтицький О.І.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и В:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, мотивуючи його тим, що вона має необхідний стаж роботи на пільгових умовах по Списку №2, тому відповідно має право отримувати пенсію за віком з урахуванням пільгового стажу. Відповідачем протиправно відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах на підставі наданих позивачем документах, адже ці документи в повній мірі підтверджують виконання позивачем робіт на посадах за Списком № 2.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 17.09.2025 року № 143150023412. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 07.07.2000 року по 29.07.2014 року до пільгового стажу по Списку № 2 та повторно розглянути заяву від 09.09.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ПФУ у Волинській області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою в задоволені позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ГУ ПФУ у Волинській області зазначає, що ГУ ПФУ у Волинській області законно та обґрунтовано прийнято рішення про відмову Позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” в зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу.

На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 09.09.2025 позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області подано заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон № 1058).

17.09.2025 за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області розглянуто заяву від 09.09.2025 та додані до неї документи та прийнято рішення № 143150023412 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058.

Зі змісту рішення вбачається, що на день подання заяви про призначення пенсії вік позивача становить 55 років. До страхового стажу позивача за доданими документами зараховано усі наявні період роботи До пільгового стажу Позивачу не зараховано період роботи з 07 липня 2000 року по 29 липня 2014 року, згідно довідки від 01 вересня 2025 року № 240/22-06, оскільки у даній довідці є посилання на Постанову Кабінету Міністрів України № 461 від 24 червня 2016 року, однак ОСОБА_1 згідно даних трудової книжки закінчила працювати на момент дії Постанови Кабінету Міністрів України № 36 від 16 січня 2003 року, а тому має бути посилання саме на цю постанову.

Не погоджуючись із вказаним вище Рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 17.09.2025 року № 143150023412 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 підлягає скасуванню, а період з 07.07.2000 року по 29.07.2014 року, підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком № 2, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах

П`ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону 1058, на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Аналогічна норма закріплена в п “б” ст. 13 Закону України № 1788 “Про пенсійне забезпечення”.

Відповідно до ч.1, 2 ст.24 Закону України № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Статтею 62 Закону №1788 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637, затвердженого постановою КМУ 12.08.1993, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Крім того, відповідно до п.20 цього Порядку, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

Таким чином, надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організації або їх правонаступників потрібно виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.07.2018 року по справі № 235/1112/17, №569/597/21 від 13/10/2021.

Посади позивача – молодшої медичної сестри з догляду за хворими до переліку виробництв, робіт, професій посад, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, що також не заперечується відповідачем.

Посилання відповідача, як на підставу відмови у призначенні пільгової пенсії на те, що уточнюючі довідки, містить певні недоліки не приймається судом до уваги, оскільки навіть, якщо б позивач не надав уточнюючі довідки це не може нівелювати право позивача на пенсію, яке гарантовано Конституцією України, відповідно до якої (ст.46) громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідач безпідставно не взяв до уваги записи з трудової книжки позивача, в якій зазначені періоди роботи та професії, на яких працював позивач та які віднесені до списку №2. Записи трудової книжки не містять застережень, що позивач працювала не повний робочий час.

Відповідач всупереч ст.77 КАС України не надав суду будь-яких доказів, що підтверджують, відсутність підстав для зарахування спірного періоду до пільгового страхового стажу за Списком №2.

Тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 17.09.2025 року № 143150023412 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 підлягає скасуванню, а період з 07.07.2000 року по 29.07.2014 року, підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком № 2, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно приписів частини першої ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

Втручання суду в повноваження суб`єкта публічної влади можливе лише тоді, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи законодавства, а суб`єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення.

Тобто, враховуючи вищевказані норми чинного законодавства, вищевказані позовні вимоги не можуть бути задоволені у спосіб, обраний позивачем, тому з метою належного та ефективного захисту прав позивача, відповідача 2 необхідно зобов`язати повторно розглянути заяву позивача від 09.09.2025 року про призначення та виплати її пенсії за віком на пільгових умовах.

Доводи апеляційної скарги дублюють відзив на адміністративний позов (а.с. 27) були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року по справі № 400/10311/25, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Г.В. Семенюк

Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький