Вирок від 01 липня 2026 р. у справі №159/6379/25 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/6379/25

Провадження № 1-кп/159/217/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025030550001038 по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бахмут (Артемівськ) Донецької області, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , судимого:

1.05 жовтня 2006 року Приморським районним судом м. Маріуполя за ч. 1 ст. 309, ст. 75 КК України до 2 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 1 рік;

2.22 січня 2007 року Приморським районним судом м. Маріуполя за ст. ст. 69, 71, ч. 2 ст. 307 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

3.22 травня 2007 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 71, ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі;

4.07 липня 2009 року Приморським районним судом м. Маріуполя за ч. 1 ст. 70, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України до 6 років позбавлення волі;

5.09 листопада 2016 року Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя за ч. 2 ст. 70, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;

6.15 грудня 2016 року Приморським районним судом м. Маріуполя за ч. 2 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі;

7.31 жовтня 2018 року Приморським районним судом м. Маріуполя за ч. 1 ст. 70, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

8.13 квітня 2020 року Іллічівського районного суду м. Маріуполя за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року обмеження волі;

9.29 грудня 2020 року Іллічівського районного суду м. Маріуполя, зміненого 07 квітня 2021 року Донецьким апеляційним судом, за ч. ч. 1, 4 ст. 70, ч. 1 ст. 71, ст. 72, ч. 2 ст. 190, ч. ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

10.17 червня 2021 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя за ч.2 ст.190, ч.3 ст.185, 70 КК України до 5 років позбавлення волі. 08.08.2025 року звільнений по відбуттю строку покарання

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 , будучи засуджений 17.06.2021 року вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 185 КК України до остаточного покарання у виді 5 років позбавлення волі, 08.08.2025 звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання, на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий злочин проти власності. Так він, 19 серпня 2025 року о 17:49 год, перебуваючи поблизу магазину «Дім іграшки» за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Косачів, 6А, діючи таємно, переслідуючи умисел на викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, що діє відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, через незачинені двері запасного входу вказаного магазину, проник в середину підсобного приміщення, звідки таємно, повторно, викрав з полиці жіночу сумку чорного кольору вартістю 616,67 грн., в якій у внутрішній кишені знаходились грошові кошти у сумі 7000 гривень, шкіряний гаманець світло-бежевого кольору вартістю 323,33 грн. у якому знаходились грошові кошти в сумі 200 гривень, банківська картка АТ КБ «ПриватБанк», а також два ключі від вхідних дверей магазину, які не становлять майнової цінності для потерпілої. Внаслідок протиправних умисних дій потерпілій ОСОБА_4 , завдано майнової шкоди на загальну суму 8140,00 гривень.

Потерпіла у судовому засіданні 13.11.2025р. суду показала, що працює продавцем в магазині «Дім іграшки», 19 серпня 2025 року вона була на роботі, під кінець робочого дня, близько 19 години, вона пішла до підсобного приміщення (комірка), де вона перевдягається та лишала на полички свою сумочку. Проте сумка була відсутня. Після чого вона пішла подивитися камери, на яких виявили обвинуваченого. Двері були привідчинені на провітрювання, оскільки на вулиці була спека. В її сумці в більшому кармані було 7000 грн. купюрами по 500 та 1000 грн. були гроші, гаманець з грошима близько 200 грн., ключі від роботи та банківська карта. Крадіжка була вчинена в проміжок часу з 17 до 18 години, оскільки вона біля 17 години ходила до аптеки і брала с собою гаманець, сумка була на місці. Вхід до дверей комірки із двору із заднього входу. Гроші 7000 грн. брала із собою на роботу, оскільки мала скупитися речами для збирання дитини в школу. Світлини сумки та гаманця надані слідчому, це сумка та гаманець її сестри, але вони однакові із викраденими у неї речами, оскільки вони разом із сестрою їх купляли на базарі. Надавала слідчому як зразок. Просить задовольнити її цивільний позов та стягнути матеріальну 8140,00 грн та моральну 5000,00 грн. шкоду, яка полягала у душевних стражданнях від вчиненого кримінального правопорушення. В подальшому участі у судовому розгляді не приймала, просила розглянути справу у її відсутність та задовольнити її цивільний позов.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні 13.11.2025р. суду показала, що вона працює продавцем консультантом в магазині «Дім іграшки» разом із потерпілою. Щодо подій, того дня вони із потерпілою збиралися додому, але у її колежанки потерпілої виявили крадіжку сумки із грошима. За звичай вони свої речі лишають у комірці. Належна їй сумка також зберігалася в комірці, але оскільки там не було речей її сумка залишилася на місці. Викрадена сумка була невеличка, шкіряна. Зі слів потерпілої їй було відомо, що в сумці були гроші 7000 грн. та гаманець з грошима. Потерпіла брала із собою гроші для купівлі речей для дитини. Впізнала речі сумку та гаманець потерпілої по світлинам, що надані потерпілою слідчому як зразок.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні 04.12.2025р. суду показав, що Він, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 гуляли по вул. Косичів. В якийсь момент ОСОБА_6 від них відстав. У зв`язку із чім вони стали його чекати на бульварі Лесі Українки. Хвилин через 10 до них підійшов ОСОБА_6 .. У ОСОБА_6 в руках була сумка, але він не звертав на неї уваги. Коли вони йшли по бульвару то ОСОБА_6 рахував якісь кошти. Він думав, що ОСОБА_6 рахує сувенірні кошти, так як раніше той їх купував в канцелярському магазині. В його присутності кошти ОСОБА_6 не витрачав. Біля приміщення СБУ ОСОБА_6 щось лишив але що, не бачив. На його думку ОСОБА_6 міг лишити там сумочку, яка у нього була. Також доповнив, що коли ОСОБА_6 звільнився із місць позбавлення волі то став шукати житло. ОСОБА_6 він ніяких коштів не позичав, але знайшов йому безкоштовне житло у в квартирі ОСОБА_9 .. Проте умови проживання там були жахливі і ОСОБА_6 цікавився пошуком роботи, щоб орендувати житло. Більше не має чого повідомити.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні 04.12.2025р. суду показав, що ОСОБА_6 він не знає, за нього попросив ОСОБА_8 пожити безкоштовно пару днів, поки той шукає роботу. Скільки коштів було у ОСОБА_6 , коли той звільнився з місць позбавлення волі, йому не відомо. ОСОБА_6 переночував ніч. Він, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 пішли гуляти, шукали роботу. Після чого, він зустрів знайомого та відлучився від компанії ОСОБА_8 та ОСОБА_6 .. Біля парку Лесі Українки вони зустрілися. У ОСОБА_6 була с собою сумочка. Але якого кольору сказати не може. ОСОБА_6 купляв сигарети, але якими купюрами розраховувався він не бачив. Йому відомо, що ОСОБА_6 купував сувенірні кошти, там були купюри 1000 грн., але те що вони сувенірні знає зі слів ОСОБА_6 .. Про крадіжку дізнався у вечорі коли прийшла до нього поліція, де перебував у цей час ОСОБА_6 йому не відомо.

Обвинувачений вину в пред`явленому обвинуваченні не визнав. У судовому засіданні 15.04.2026р. суду показав, що коли він відбував покарання у Маневичах він задавався питанням де жити після звільнення. ОСОБА_8 сказав що є квартира де він може пожити. Але коли він побачив цю квартиру то вона йому не підійшла. Звільнившись по відбуттю покарання йому його знайомий дав гроші приблизно 2500 грн. на кишенькові витрати, як гуманітарну допомогу. Скільки? Сказати не може. Наступного дня він ходив із друзями по місту в пошуках роботи, де саме він ходив повідомити не може, оскільки не знає місто. Так прогулюючись по місту він зайшов в магазин «Куб» тільки не з звичайного входу, а зі зворотного, так як шукав можливість влаштувати вантажником. Пізніше він повернувся до адреси проживання ОСОБА_9 забрати свої речі, але прийшла поліція де його і заарештували, серед його речей на квартирі ОСОБА_9 були його власна сумочка та сувенірні гроші, які зафіксовані на відеозапису відеоспостереження і які він на відео перераховував, але поліція сказала йому взяти бейсболу і футболку. Сумочка і сувенірні гроші залишилися у ОСОБА_9 , які пізніше останній йому особисто передав. Він не спростовує, що був у магазині, але сумку з грошима не викрадав. На досудовому розслідуванні слідчий йому обіцяла, що якщо він візьме крадіжку сумки на себе, то йому буде покарання лише адміністративне, т.я. слідчий переконував, що у потерпілого було викрадено лише 200 грн. На слідчому експерименті він показував за вказівкою слідчого. Натомість тепер йому стало відомо про викрадення великих грошей. Гроші, які він видав працівникам поліції, це гроші, які йому дав знайомий.

З протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення ОСОБА_4 від 19.08.2025р. вбачається, що близько 17:49 години 19.08.2025р. невідома особа чоловічої статі перебуваючи в магазині «Дім іграшки» за адресом м. Ковель, вул. Косачів 6А таємно викрав жіночу сумочку чорного кольору в середині якої знаходились грошові кошти в сумі 7000 грн, гаманець в середині якого було 200 грн. та банківська карта Приватбанк, та два ключі від вхідних дверей магазину, загальні суми збитків 8500 грн.

З витягу з ЄРДР вбачається, що за заявою ОСОБА_4 зареєстроване 20.08.2025р. кримінальне провадження про крадіжку.

Постановами від 20.08.2025р., 21.08.2025р., 03.09.2025р визначено групу слідчих.

Постановою від 20.08.2025р. призначено групу прокурорів.

Постановою від 20.08.2025р залучено ОСОБА_4 потерпілою.

Протоколом добровільної видачі та огляду речей від 22.08.2025р. ОСОБА_4 надала слідчому для огляду світлини викрадених у неї сумочки та гаманця. В судовому засіданні потерпіла вказала, що це світлини речей її сестри, які є аналогічно викраденим у неї сумочки та гаманця. Вказані речі, як належні потерпілій у судовому засіданні впізнала свідок ОСОБА_7 , яка пояснила, що саме такі сумка та гаманець були у потерпілої викрадені.

Протокол добровільної видачі та огляду речей від 21.08.2025р. ОСОБА_6 добровільно видав кепку чорного кольору із зображенням логотипу фірми Puma, футболку чорного кольору із зображенням логотипу фірми Puma.

Протокол добровільної видачі та огляду речей від 21.08.2025р. ОСОБА_6 добровільно видав дві купюри по 1000 грн., які протоколом слідчим оглянуті. Обвинувачений суду повідомив, що саме ці купюри йому дав знайомий як гуманітарну допомогу коли він звільнився з місць відбування покарання.

Протоколом від 21.08.20254р. наведенні вище речі визнані речовим доказом, та визначено їх місце зберігання .

В протоколі демонстрації відеозапису з магазину «Голді» свідок ОСОБА_8 впізнав на відеозаписі ОСОБА_6 , який був одягнутий в бейсболку, штани, футболку чорного кольору з логотипом фірми Puma.

Постановою від 20.08.2025р. та відповідним Протоколом, слідчий зняв з технічних засобів відеозапису розміщених в приміщенні кондитерської «Крем» за адресою м. Ковель, бул. Лесі Українки 7 відеозапис та записав його на ДВД, який постановою від 26.08.2026р визнаний речовим доказом.

Вказаний ДВД диск із відеозаписом переглянутий судом. Відеозаписом зафіксовано, як обвинувачений в бейсболці і футболці Puma іде поруч із свідком ОСОБА_8 і перераховує гроші, а під правою рукою зажата сумка. За твердженнями обвинуваченого, ще він рахував сувенірні гроші, а сумка була його особистою річчю і не стосується крадіжки.

Постановою від 20.08.2025р. та відповідним Протоколом, слідчий зняв з технічних засобів відеозапису розміщених в приміщенні ювелірного магазину «Goldis» за адресою м. Ковель, бул. Лесі Українки 7 відеозапис та записав його на ДВД, який постановою від 20.08.2026р визнаний речовим доказом.

З протоколу огляду ДВД від 26.08.2025р. вбачається, як обвинувачений виходить із двору будівель де розташований задній вхід в магазин «Дім іграшки» тримаючи під правою рукою сумку та в подальшому рахує гроші. Тобто відео доповнює обставини з відеокамери розташованої на будівлі кондитерської «Крем».

Вказаний ДВД диск із відеозаписом переглянутий судом. На що обвинувачений заявив, що грошові кошти, який він тримає в руках, ще сувенірні купюри, які він раніше придбав в магазині. А сумка, це його особиста сумка.

Постановою від 20.08.2025р. та відповідним Протоколом, слідчий зняв з технічних засобів відеозапису розміщених в приміщенні магазину «Дім іграшки» за адресою м. Ковель, вул. Косачів 6А відеозапис та записав його на ДВД, який постановою від 26.08.2026р визнаний речовим доказом.

З протоколу огляду ДВД від 26.08.2025р. вбачається, що із технічного (заднього) входу зайшла особа схожа на обвинуваченого і потім вийшла.

Вказаний ДВД диск із відеозаписом переглянутий судом. Обвинувачений в судовому засіданні 15.04.2026р. вказав, що він дійсно заходив в магазин з технічного входу, але будь-яких перешкод у нього не було. А зайшов туди шукаючи технічний персонал з метою пошуку роботи вантажника.

Постановою від 20.08.2025р. та відповідним Протоколом, слідчий зняв з технічних засобів відеозапису розміщених в приміщенні магазину «Світ компьютерів» за адресою м. Ковель, вул. Косачів 8 відеозапис та записав його на ДВД, який постановою від 26.08.2026р визнаний речовим доказом.

З протоколу огляду ДВД від 26.08.2025р. за участі потерпілої ОСОБА_4 вбачається, що потерпіла на фото 3, 4 впізнала свою викрадену сумочку, яку несе в руках обвинувачений.

Вказаний ДВД диск із відеозаписом переглянутий судом. На що обвинувачений заявив, сумку яку він тримає в руках, це його особиста сумка, яку він згодом залишив дома у ОСОБА_9 , і яку пізніше той передав йому в поліції. Наразі ця сумка перебуває в слідчому ізоляторі, як його особисті речі. На пропозицію суду надати її для огляду обвинувачений вказав, що надати її не може, а від її витребування судом у судовому засіданні 15.04.2026р відмовився.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 21.08.2025р. за участю обвинуваченого в присутності захисника останній показав, що 19.08.2025р обвинувачений рухаючись по вул. Косачів, коли його товариші йшли попереду, він вирішив зайти на територію магазину «Дім іграшки» через задній вхід, для цього відкрив металеву хвіртку, яка не була зачинена на ключ. Пройшовши вздовж будівлі по бруківці, по ліву сторону від нього наявний високий будинок сірого кольору по праву магазин «Дім іграшки». Пройшовши вперед та повернув праворуч обвинувачений вказав на задній запасний вхід у підсобне приміщення магазину та зазначив, що двері були не замкнені на ключ, далі останній відтворює як заходить у середину, прямо від входу наявна полиця зеленого кольору на якій знаходилася сумка чорного кольору належна потерпілій. Далі обвинувачений вказав конкретне місце де знаходилася сумка та показав як вийшов з приміщення тим самим маршрутом як і потрапив до приміщення. Наведені дії зафіксовано у фототаблиці до протоколу.

У висновку експерта від 27.08.2025р. №СЕ-19/103-25/11238-ТВ визначено вартість жіночої сумки 616,67 грн. та гаманця 323,33 грн. Витрати експерта склали 1782,80 грн.

З наведеного вбачається, що покази потерпілого та свідка ОСОБА_7 колежанки потерпілої є послідовними відповідають дослідженим доказам тому у суду відсутні підстави їм недовіряти. А саме суд переконаний, що потерпіла дійсно в сумочці мала грошові кошти в сумі 7000 грн купюрами по 500 та 1000 грн., які мала наміри витратити на покупку товарів для дитини, що в свою чергу підтверджує тим, що у обвинуваченого вилучено дві купюри по 1000 грн., а також слідчим експериментом де обвинувачений показав в якому місці він взяв сумку і якого вона була чорного кольору. Вказану сумку також потерпіла впізнала на відеозапису з камери спостереження як свою, за кольором та формою, яка також на думку суду збігається із наданим потерпілою зразком. Обставини, що зафіксовані на всіх відеозаписах, що саме це є ОСОБА_6 – обвинувачений не спростовує. Так само на відеозаписі в достатній мірі видно, як обвинувачений перераховує в руках грошові купюри синього кольору, зовні схожі на 1000 гривневі.

ОСОБА_6 на своє виправдання посилався, що купюри дійсно були по 1000 грн., але сувенірними, тобто не справжніми грошима.

Суд до цієї версії обвинуваченого ставиться критично, адже як зазначає обвинувачений після звільнення з колонії йому його знайомий, особу якого він назвати не може дав гроші близько 2500 грн. як гуманітарну допомогу, якими купюрами та точну суму назвати не може. Притому дещо виглядає сумнівним, що обвинувачений отримавши безкоштовно гроші від невідомої особи не цікавиться ні точною сумою, ні якими купюрами вони ним отримані. Включаючи до їх вилучення працівниками поліції. Також про неспроможність версії про наявність у обвинуваченого власних коштів вказує те, що він просив ОСОБА_8 підшукати йому безкоштовне житло, а наступного дня за версією обвинуваченого він шукав будь-яку роботу, навіть вантажником. Про сувенірні гроші згадували також свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , проте ці відомості їм відомо лише зі слів обвинуваченого.

Репутація обвинуваченого із чисельних аналогічних судимостей, його характеристика за місцем відбування покарання в якій вказано, що обвинувачений до роботи в місцях позбавлення волі ставився негативно, бажання працювати не мав. Він не здатен мислити чітко і раціонально та контролювати свою поведінку. Не проявляв бажання та готовності до зміни способу життя, поведінки та переконань.

Крім того, на досудовому розслідуванні обвинувачений сам показував, спосіб в який він здійснив крадіжку і визнавав обставини інкримінованого діяння, які узгоджуються із показаннями потерпілої, свідків та досліджених доказів. Всі слідчі дії відбувалися із участю захисника, який був залучений із самого початку проведення слідчих дій із обвинуваченим. Версія обвинуваченого про незаконний вплив зі сторони слідчого, шляхом надання обвинуваченому обіцянок звільнити в подальшому від кримінальної відповідальністю за малозначністю не підтверджена захисником, та іншими буд-якими доказами, тому є спростовною.

Досліджені судом докази та попередня репутація обвинуваченого переконує суд, що ця версія неправдива та вигадана обвинуваченим, з метою намагання уникнути відповідальності за вчинену ним крадіжку, а вилучені у нього гроші в сумі 2000 грн., купюрами по 1000 грн належать потерпілій.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 18 квітня 2018 року, справа №569/1111/16-к вказав, якщо особа, яка шляхом вільного доступу до певного приміщення вчиняє дії, спрямовані на заволодіння чужим майном, що зберігається в місці з обмеженим доступом (наприклад, службові приміщення, відокремлені секції магазину з обмеженим доступом, касові апарати, сейфи тощо), її дії мають бути кваліфіковані як поєднані з проникненням у інше приміщення чи сховище.

З показів обвинуваченого у судовому засіданні вбачається, що йому було відомо де був розташований вхід для відвідувачів у магазин. Проте на слідчому експерименті обвинувачений показав, що він вирішив зайти на територію магазину «Дім іграшки» через задній вхід, для цього відкрив металеву хвіртку, яка не була зачинена на ключ. Пройшовши вперед та повернув праворуч обвинувачений вказав на задній запасний вхід у підсобне приміщення магазину та зазначив, що двері були не замкнені на ключ. Обвинувачений пройшовши через підсобне приміщення потрапив до торгової зали, де побачивши торговий персонал вийшов з магазину тим самим шляхом як і заходив, що зафіксовано відеозаписом та слідчим експериментом.

Що спростовує версію обвинуваченого про проникнення до підсобного приміщення не з метою крадіжки, а з метою знайти когось поцікавитися про наявність вакансії на роботу.

Отже наведене свідчить, що умисел обвинуваченого був направлений саме на незаконне проникнення у підсобне приміщення магазину для вчинення крадіжки.

Суд вважає, що події кримінального правопорушення мали місце, вина обвинуваченого доведена повністю, його умисні дії слід кваліфікувати за ч.4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення в умовах воєнного стану.

Обговорюючи питання про міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер скоєного кримінального правопорушення, тяжкість скоєного, дані про особу, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, які пом`якшують покарання судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

ОСОБА_6 скоїв тяжкий злочин, шкоду добровільно не відшкодував, цивільний позов потерпілої не визнав, відомостей про перебування на обліку у лікаря психіатра та нарколога відсутні, проте з характеристики з місця відбуття покарання вбачається, що він мав непоодинокі випадки вживання ПАР, його самооцінка завищена, не працює та не схильний працювати, судимий, не одружений, має зареєстроване місце проживання на тимчасово окупованій території.

Також суд враховує, що обвинувачений має чисельні судимості за кримінальні правопорушення проти власності, від покарання за останнім вироком був звільнений 08.08.2025р. і вже 19.08.2025р. вчинив нову крадіжку, що підтверджує характеристику обвинуваченого про небажання до змін способу життя, поведінки та переконань та не бажання ставати на шлях виправлення.

З урахуванням наведеного, суд не переконаний, що мінімальне покарання визначене статтею кримінального закону буде для обвинуваченого достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Наявні у суду відомості про стан здоров`я обвинуваченого вказують, про відсутність підстав звільнення обвинуваченого від покарання за хворобою.

За таких підстав, суд керуючись ст. 65 КК України вважає необхідним призначити покарання в середній межі санкції статті кримінального закону.

Потерпілим пред`явлено цивільний позов, про стягнення з обвинуваченого 8140 грн. майнової шкоди щодо викраденого майна та моральної шкоди в сумі 5000 грн. Посилаючись на те, що обвинувачений своїми неправомірними діями завдав шкоди його морального стану, у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї.

Як зазначено в ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Судом встановлено, що внаслідок протиправної поведінки обвинуваченого, потерпіла зазнала реальних збитків внаслідок викрадення її майна на загальну суму 8140 грн. Враховуючи, що викрадені 2000 грн. вилучені у обвинуваченого, сума збитків частково відшкодована, тому сума збитків підлягає стягненню з обвинуваченого в сумі 6140 грн. Інші 2000 грн., які перебувають на зберіганні органу досудового розслідування підлягають поверненню потерпілій.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода зокрема полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Так судом встановлено, що внаслідок криміналізованих неправомірних винних дій обвинуваченого потерпіла зазнала душевних страждань у внаслідок втрати майна, які знаходяться у в причинному зв`язку із обставинами на які посилається потерпіла як підставу для відшкодування моральної шкоди.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд враховує правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 (справа №752/17832/14-ц), відповідно до якої, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

При визначенні співмірності стягнення моральної шкоди на користь потерпілого, суд приймає до уваги той факт, що з моменту вчинення кримінального правопорушення до моменту розгляду кримінального провадження в суді обвинуваченим не було здійснено будь-яких реальних домовленостей щодо відшкодування моральної шкоди потерпілому.

Вирішуючи розмір відшкодування моральної шкоди потерпілому, з урахуванням принципів розумності та справедливості, враховуючи душевні страждання останнього від вчиненого кримінального правопорушення, з огляду на встановлені обставини самої події, ступінь вини обвинуваченого, суд приходить до висновку, що цивільний позов потерпілого про стягнення моральної шкоди підлягає задоволенню повністю, в сумі 5000 грн. На думку суду, саме ця сума буде достатньою та справедливою і не буде такою, яка сприятиме потерпілому до збагачення, а також буде відповідати позиції, викладеній у вищезазначеному правовому висновку.

За наведених обґрунтувань, загальний розмір стягнення за цивільним позовом дорівнює 11140,00 грн.

Обвинувачений перебуває під вартою відповідно до ухвали слідчого судді від 25.08.2025р., справа №159/5818/25 з 25.08.2025р, що підлягає на підставі ч.5 ст.72 КК України зарахуванню у строк покарання. Відповідно до абз.12 п.2 ч.4 ст.374, 377 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою слід продовжити до набрання вироком законної сили.

Речові докази по справі: кепку чорного кольору з білою емблемо «Puma», чорну футболку з білою емблемою «Puma», що зберігаються в камері речових доказів Ковельського РУП ГУНП у Волинській області квитанція №3025238701367454 (а.с.158) – повернути обвинуваченому ОСОБА_6 .. Грошові кошти в сумі 2000 грн., що зберігаються в КБ «ПриватБанк» м. Луцьк, Градний узвіз - повернути потерпілій ОСОБА_4 . Арешт накладений на зазначені речі ухвалою слідчого судді від 25.08.2025р. №159/5818/25 скасувати.

Витрати на залучення експерта загальною сумою 1782,80 грн. підлягають відшкодуванню ОСОБА_6 на підставі ч.2 ст.124 КПК України.

Керуючись ст. ст. 374, 375 КПК України суд - ,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винуватим в скоєні кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч.4 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком 6 років.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_6 у строк покарання попереднє ув`язнення з 25.08.2025р. із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі, строк покарання рахувати з 25.08.2025р.

Запобіжний захід застосований до ОСОБА_6 у виді тримання під вартою в ДУ «Луцький слідчий ізолятор» продовжити до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 1782,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) суму 11140,00 грн.

Речові докази по справі: кепку чорного кольору з білою емблемо «Puma», чорну футболку з білою емблемою «Puma», що зберігаються в камері речових доказів Ковельського РУП ГУНП у Волинській області квитанція №3025238701367454 – повернути обвинуваченому ОСОБА_6 .. Грошові кошти в сумі 2000 грн., що зберігаються в КБ «ПриватБанк» м. Луцьк, Градний узвіз - повернути потерпілій ОСОБА_4 . Арешт накладений на зазначені речі ухвалою слідчого судді від 25.08.2025р. №159/5818/25 скасувати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити після його проголошення обвинуваченому, прокурору, потерпілому направити поштою.

Головуючий:ОСОБА_1