Вирок від 01 липня 2026 р. у справі №154/2220/26 — Володимирський міський суд Волинської області

154/2220/26

1-кп/154/612/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року Володимирський міський суд Волинської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

потерпілої — ОСОБА_4 ,

представника потерпілої — ОСОБА_5 ,

обвинуваченого – ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026030510000221 від 06.05.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Володимир-Волинський Волинської області, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, працюючого вантажником КЕВ м. Володимир МО України, раніше несудимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

-у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.126, ст.128 КК України,

ВСТАНОВИВ

04 травня 2026 року, близько 20:20, ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на подвір`ї житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в ході словесного конфлікту, що виник на ґрунті особистих неприязних відносиніз своєю рідною сестрою ОСОБА_4 з якою спільно проживає, вчинив дії що згідно ч. 17 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 являються фізичним насильством - формою домашнього насильства, а саме діючи з прямим умислом, спрямованим на спричинення останній фізичного болю, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тримаючи у правій руці дерев`яну палку умисно наніс нею шість ударів по голові ОСОБА_4 , чим спричинив фізичний біль потерпілій і не спричинив при цьому тілесних ушкоджень.

Крім того, 04 травня 2026 року, близько 20:21, ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на подвір`ї житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в ході словесного конфлікту, що виник на ґрунті особистих неприязних відносиніз своєю рідною сестрою ОСОБА_4 з якою спільно проживає, вчинив дії, що згідно ч. 17 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 являються фізичним насильством - формою домашнього насильства, діючи необережно, не маючи прямого умислу на спричинення тілесних ушкоджень, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння у вигляді спричинення середньої тяжкості тілесного ушкодження, хоча повинен був і міг їх передбачити, діючи із кримінальною протиправною недбалістю, умисно штовхнув ОСОБА_4 , внаслідок чого остання впала на поверхню бруківки на праву руку й отримала тілесні ушкодження у вигляді: внутрішньосуглобовий перелом головки правої променевої кістки без зміщення, що за ступенем тяжкості відноситься до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень за тривалості розладу здоров`я.

Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні свою вину у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень визнав повністю, пояснив про обставини їх вчинення, які є аналогічними тим, що викладені в обвинувальному акті, не оспорював їх. У скоєному щиро каявся, просив суворо його не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_6 визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень повністю, сторони не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються.

Отже, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю встановлена в ході судового розгляду, і його дії правильно кваліфіковані: за ч.1 ст.126 КК України, як умисне завдання побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, та за ст.128 КК України, як необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, відповідно до якої особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Відповідно до ч. 2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до вчиненого, яке полягає у повному визнанні вини та щиросердному розкаянні, думку потерпілої ОСОБА_4 , яка просила строго не карати обвинуваченого, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, працює, позитивно характеризується за місцем роботи та місцем проживання, під наглядом у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Як обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , суд, відповідно до ст.66 КК України, визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Як обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , суд, відповідно до ст.67 КК України, визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах та вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

З урахування вищевикладеного, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначити обвинуваченому ОСОБА_6 покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо у виді громадських робіт в межах, установлених у санкціях ч.1 ст.126 та ст.128 КК України.

Остаточне покарання ОСОБА_6 слід визначити на підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Таке покарання на переконання суду відповідатиме принципам законності, справедливості, індивідуалізації покарання та вимогам ст.ст. 50, 65 КК України.

Крім того, в інтересах потерпілої від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, ОСОБА_4 , суд, керуючись правом, наданим ст. 91-1 КК України, вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_6 обмежувальні заходи, поклавши на нього обов`язок, передбачений п.5 ч.1 ст.91-1 КК України, а саме: направити ОСОБА_6 для проходження програми для кривдників на строк три місяці.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, судові витрати та речові докази відсутні.

Запобіжний захід до ОСОБА_6 не застосовувався.

Керуючись ст.ст.368, 370 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.126, ст.128 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.126 КК України - у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин);

- за ст.128 КК України – у виді громадських робіт на строк 240 (двісті сорок) годин.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді громадських робіт на строк 240 (двісті сорок) годин.

На підставі п.5 ч.1 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_6 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників строком на 3 (три) місяці.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Володимирський міський суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Головуючий ОСОБА_1