Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №459/1091/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 459/1091/26 Головуючий у 1 інстанції: Грабовський В. В.

Провадження № 33/811/1076/26 Доповідач: Березюк О. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року. Львівський апеляційний суд у складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г., за участі ОСОБА_1 , захисника Савенка А.Л., розглянувши у місті Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шептицького міського суду Львівської області від 08 червня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

Постановою Шептицького міського суду Львівської області від 08.06.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень та позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

Згідно постанови суду ОСОБА_1 , 10.03.2026, о 17:21 год., у м.Шептицькому на вул. Стуса, 39, керував електросамокатом з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

На підтримання своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що судом першої інстанції розгляд справи відбувся неповно та необ`єктивно, вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, при цьому зазначає, що наявні відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції є неповними, при цьому на відеозаписах не зафіксовано факту керування електросамокатом, оскільки такий він штовхав ногою, тобто із застосуванням механічної сили, і який не можна вважати транспортним засобом. Також апелянт зазначає, що не відмовлявся від проходження, протокол складено без його участі

Розглянувши матеріали справи № 459/1091/26, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується доказами у справі, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №611532 від 10.03.2026 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП (а.с.1), відеозаписами, що містяться в матеріалах справи, якими зафіксовано всі необхідні обставини події, зокрема зупинку ОСОБА_1 , який рухався на електросамокаті з дитиною, спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, який не заперечив факту керування електросамокатом в дворі будинку з метою покатати дитину та визнав, що на передодні вживав алкоголь, озвучення працівниками поліції виявлених ознак алкогольного сп`яніння, неодноразову пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі, на що ОСОБА_1 відповів в відмовою, після чого за деякий час покинув місце події до складення протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.23), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 10.03.2026 року, яким зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу (а.с.3), направленням ОСОБА_1 до медичного закладу від 10.03.2026 року, яким засвідчено факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляд на стан сп`яніння в медичному закладі (а.с.5).

Апеляційний суд вважає надуманими мотиви відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки останньому з боку працівників поліції була висловлена законна вимога, за невиконання якої законом передбачено адміністративну відповідальність.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 місцевий суд в повній мірі врахував характер і спосіб вчиненого, особу правопорушника, ступінь її вини, інші обставини справи, що впливають на вид стягнення, і обґрунтовано наклав стягнення згідно санкції статті.

Отже, постанова місцевого суду є законна і обґрунтована, підстав для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , апеляційний суд не знаходить.

Керуючись ст.294 КУпАП,-

постановив:

Постанову Шептицького міського суду Львівської області від 08 червня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 – без задоволення.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя Львівського

апеляційного суду Березюк О.Г.