Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №305/3050/23 — Закарпатський апеляційний суд

Суд: Закарпатський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 03 червня 2026 р.

Справа: №305/3050/23

Суддя: Мацунич М. В.

Справа № 305/3050/23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

04 червня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.

суддів: Джуги С.Д., Собослоя Г.Г.

за участю секретаря судового засідання: Тайстри І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ракущинець Андрій Андрашович, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 серпня 2024 року, ухвалене суддею Івановим А.П., в справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості

встановив:

У грудні 2023 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Позов мотивувало тим, що 30.08.2021 здійснено ідентифікацію клієнта ОСОБА_1 та підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Підпис відповідачем здійснено власноручно на планшеті, що відповідає вимогам постанови НБУ від 13.12.2019 №151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській установі України».

Відповідачем погоджено використання ОТР пароля в якості підпису та інших видів простого електронного підпису.

У подальшому, відповідач виявив бажання отримати послугу «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою», ознайомився з актуальними умовами кредитування та 30.08.2021 підписав Паспорт кредиту за допомогою ОТР пароля, після чого з відповідачем, за допомогою ОТР пароля, було підписано кредитний договір б/н від 30.08.2021 про надання строкового кредиту у розмірі 120 000,00 грн, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника на строк 36 місяців із встановленням річної відсоткової ставки у розмірі 18%. Додатково з відповідачем за допомогою ОТР пароля підписаний Графік кредиту.

Відповідач не виконує належним чином свої зобов`язання, у зв`язку з чим станом на 12.12.2023 загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 116 490,02 грн, з яких: 103 333,35 грн – заборгованість за тілом кредиту; 13 156,67 грн – заборгованість за нарахованими відсотками.

На підставі наведеного АТ КБ «ПриватБанк» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 30.08.2021 у розмірі 116 490,02 грн та судові витрати у розмірі 2 147 грн сплаченого судового збору.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 серпня 2024 року, позов задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 30.08.2021 у розмірі 116 490,02 грн., з яких: 103 333,35 грн – заборгованість за тілом кредиту; 13 156,67 грн – заборгованість за нарахованими відсотками.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 2 147 гривень.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ракущинець А.А., подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Вважає рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права та без з`ясування обставин, які мають значення для правильного її вирішення.

Вказує, що суд не врахував положення ст. 120 Кодексу України з процедур банкрутства та стягнув нараховані відсотки з 20.01.2022 по 29.06.2023, хоча не мав права робити цього під час відкритого провадження господарського суду щодо неплатоспроможності боржника.

Зазначає, що в матеріалах справи відсутні документи, в яких передбачено положення щодо нарахування відсотків. Наданий позивачем паспорт споживчого кредиту не означає, що відповідач був ознайомлений з нарахуваннями по відсотках. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Крім цього, не було дотримано письмової форми укладення договору, що означає не укладення договору в загальному.

Позивач не надав суду первинних бухгалтерських документів, які підтверджують факт перерахування відповідачу кредитних коштів, а долучені до матеріалів справи документи не є первинними бухгалтерськими.

Не можна стверджувати, що саме відповідач здійснив маніпуляції на планшеті, а не працівник банку.

У відзиві на апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» зазначає, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, а законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню.

Зазначає, що судом враховано положення ст. 120 Кодексу України з процедури банкротства, оскільки позивач звернувся до суду в січні 2024 року, вже після закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи 29.06.2023.

Ухвала господарського суду Закарпатської області від 29.06.2023 у справі №907/1025/21, яка залишена без змін постановою Західного господарського суду від 13.09.2023, констатує, що ОСОБА_1 зловживає своїми правами боржника, а його поведінка є недобросовісною.

Доводи відповідача з приводу недотримання письмової форми правочину, ненадання кредитних коштів та відсутності доказів, не знаходять свого підтвердження, оскільки в матеріалах справи наявний кредитний договір б/н від 30.08.2021, виписка з рахунку, паспорт споживчого кредиту. Саме виписка з карткового рахунку боржника є доказом отримання та користування ОСОБА_1 кредитними коштами. Письмову форму правочину дотримано, оскільки такий вчинено керуючись положеннями ст. 207 ЦК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних доводів.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 30.08.2021 між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н, шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.

У заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг зазначено, що відповідач який діє на підставі власного волевиявлення, згідно зі статтею 634 ЦК України, підписанням цієї заяви приєднується до розділів «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», Умов та Правил надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї заяви, які разом становлять договір банківського рахунка, приймає всі права та обов`язки, встановлені в цьому договорі та зобов`язується належним чином їх виконувати.

Як вбачається зі змісту заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, сторони визнають простим електронним підписом такі способи підпису клієнта: ОТР-пароль, QR-код, кнопки «Підпис», «Підписав», «Підтверджую», «Ознайомився», і т.п. в програмних комплексах, мобільних додатках або на офіційних сайтах Банку в мережі інтернет, де клієнту надається технічна можливість ознайомитися з умовами надання відповідних послуг та підписати відповідний договір, дати доручення Банку на здійснення операції по переводу коштів і т.п., якщо інтерфейс відповідного ПК Банку дає можливість клієнту зробити однозначний висновок про зміст операції, довіреність на здійснення якої клієнт надає Банку шляхом підписання способами, узгодженими сторонами вище. Сторони визнають угоди у вигляді електронних документів з використанням зазначених простих електронних підписів дійсними та обов`язковими для сторін та такими, які не потребують додаткового підтвердження.

30.08.2021 між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н.

Відповідно до п. 1 кредитного договору сторони обумовили, що сума кредиту становить 120 000,00 грн., строком кредитування – 36 місяців, з фіксованою процентною відсотковою ставкою у розмірі 1,5% на місяць (18% річних); загальні витрати за кредитом становлять 64 800,00 грн.; орієнтована загальна вартість кредиту – 184 800,00 грн.; реальна річна процентна ставка - 36,22%.

Згідно з довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленою на ОСОБА_1 , старт карткового рахунку відбувся 30.08.2021, встановлено кредитний ліміт у розмірі 120 000,00 грн., картка 9992223007391740.

Відповідно до виписки за договором б/н за період 30.08.2021 - 13.12.2023, за карткою № НОМЕР_1 проводився рух коштів, наявна інформація про грошовий переказ 30.08.2021 у розмірі 120 000,00 грн.

У результаті неналежного виконанням відповідачем умов укладеного договору, згідно з наданим банком розрахунком заборгованості станом на 12.12.2023 виникла заборгованість за договором б/н від 30.08.2021 у розмірі 116 490,02 грн., з яких: 103 333,35 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 13 156,67 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками.

Суд першої інстанції вважав доведеними вимоги позивача та задовольнив такі. Однак, апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

У справі, яка переглядається апеляційним судом, банк звернувся у суд з позовом до позичальника та поручителя, як солідарних боржників, про стягнення кредитної заборгованості, у тому числі, процентів, пені й штрафів.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610 ЦК України).

Згідно з пунктами 3 та 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків.

Частиною першою статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Кодекс України з процедур банкрутства з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов`язаннями боржника.

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Закарпатської області із заявою від 17.12.2021 про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність, посилаючись на наявність заборгованості перед трьома кредиторами, розмір якої є понад 1 954 578,46 грн., які він не здатний виконати без застосування процедур, передбачених правовими нормами Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 22.12.2021 у справі №907/1025/21 заяву прийнято до провадження.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.01.2022 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; оприлюднено 20.01.2022 повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Ракущинця А.А., встановлено йому строк для подачі до Господарського суду Закарпатської області відомостей про результати розгляду вимог кредиторів, винесено інші резолюції для забезпечення розгляду справи про неплатоспроможність.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 29.06.2023 у справі №907/1025/21, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023, припинено процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 . Припинено повноваження керуючого реструктуризацією – арбітражного керуючого Ракущинця А.А. Припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів. Провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 закрито.

З наданої позивачем виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 та з розрахунку заборгованості станом на 13.12.2023р. вбачається, що за період з 30.08.2021 по 12.12.2023 АТ КБ «ПриватБанк» здійснювало нарахування за відсотками за користування кредитом (а.с.55, 58-60).

У господарському суді Закарпатської області на підставі поданої ОСОБА_1 заяви про неплатоспроможність ухвалою від 20.01.2022 року відкрито провадження в справі; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; оприлюднено 20.01.2022 повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; винесено інші резолюції для забезпечення розгляду справи про неплатоспроможність.

Та ухвалою господарського суду Закарпатської області від 29.06.2023 у справі №907/1025/21, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023, припинено процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 . Припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів. Провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 закрито.

Виходячи із наведеного, колегія суддів зазначає, що в період з 20.01.2022 по 13.09.2023 діяв мораторій на здійснення нарахувань відсотків, пені, штрафу, тобто вимоги кредиторів не могли бути задоволені.

Як вбачається з розрахунку заборгованості станом на 13.12.2023р., ОСОБА_1 здійснив 30.09.21р., 30.10.21р., 30.11.21р. і 30.12.21р. погашення кредитної заборгованості на загальну суму 20 533,32 (5133,33 х 4) гривень, з якої на погашення тіла кредиту сплачено 13 333,32 гривні та на погашення відсотків за користування кредитом сплачено 7 200,00 гривень.

Відтак, станом на момент (20.01.2022) введення мораторій на здійснення нарахувань відсотків, пені, штрафу, заборгованість по тілу кредиту становила суму 106 666,68 (120 000,00 - 13 333,32) гривень.

Під час дії мораторію на здійснення нарахувань за користування кредитом, ОСОБА_1 здійснив 30.01.22р., 26.02.22р., 09.06.22р., 11.06.22р. і 12.06.22р. погашення кредитної заборгованості на загальну суму 6 376,66 гривень. Зазначену суму належить зарахувати у погашення тіла кредиту, тож така буде становити суму 100 290,02 (106 666,68 - 6 376,66) гривень.

А звідси, колегія суддів зазначає, що позаяк станом на 20.01.2022 момент введення мораторію на здійснення нарахувань за користування кредитом заборгованості по відсоткам не було і такі не могли бути нараховані у цей період то за цієї обставини ОСОБА_1 мав перед Банком заборгованість тільки за тілом кредиту на суму 100 290,02 гривень, яка і підлягає стягненню з останнього на користь АТ КБ «Приват Банк».

Зазначених розрахунків ОСОБА_1 не спростував, оскільки Банком доведено тієї обставини не дивлячись на заперечення відповідача, що грошові кошти у сумі 120 000,00 гривень були перераховані останньому 30.08.2021 на його банківську картку НОМЕР_1 , які цього ж дня були ним витрачені для певної покупки, що стверджується випискою про рух коштів за кредитним договором № б/н за період з 30.08.2021 – 13.12.2023 року. Матеріалами справи спростовуються твердження ОСОБА_1 , що таких кредитних коштів не отримував, а наведені ним доводи з цього приводу колегія суддів вважає такими, що направлені на уникнення відповідальності за своїми зобов`язаннями, тому такі слід вважати необґрунтованими і такими, що не можуть бути взяті до уваги апеляційним судом.

Зазначеного суд першої інстанції не врахував та дійшов помилкового висновку про стягнення кредитної заборгованості за тілом кредиту в збільшеній сумі та з урахуванням відсотків.

Відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування обставин,що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що доводи апеляційної скарги є частково слушними, а це являється підставою для часткового задоволення позовних вимог. Відтак, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а вимоги апеляційної скарги задоволенню частково.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

АТ КБ «Приват Банк» заявлено позовні вимоги на загальну суму 116 490,02 гривень, тоді як з цієї суми апеляційний суд задовольнив тільки суму у розмірі 100 290,05 гривень, що становить 86,09 відсотка від першочергово заявлених позовних вимог.

За подачу позовної заяви Банк сплатив судовий збір у сумі 2147,20 з якої на користь останнього підлягає стягненню з ОСОБА_1 сума 1 848,35 (2147,20 х 86,09%) гривень.

За подачу апеляційної скарги ОСОБА_1 сплачено судовий збір у сумі 3 220,80, проте апеляційним судом задоволено апеляційну скаргу тільки на 13,91% (100 – 86,09). Тому з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 448,01 (3 220,80 х 13,91%) гривень.

Враховуючи наведене та керуючись приписами статей 367, 369, 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України апеляційний суд

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ракущинець Андрій Андрашович, задовольнити частково.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 серпня 2024 року, скасувати та ухвалити в справі нове судове рішення про часткове задоволення позову.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк», код ЄДРПОУ: 14360570 грошові кошти у розмірі 100 290,05 гривень кредитної заборгованості за тілом кредиту та судові витрати у розмірі 1.848,35 гривень судового збору за подання позовної заяви.

В стягненні решти розміру позовних вимог, відмовити.

Стягнути з Акціонерному товариству комерційний банк «Приват Банк», код ЄДРПОУ: 14360570 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 судові витрати у розмірі 448,01 гривень судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови суду складено 15 червня 2026 року.

Головуючий:

Судді:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua