Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №280/983/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 01 липня 2026 р.

Справа: №280/983/26

Суддя: Семененко Я.В.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 липня 2026 року м. Дніпросправа № 280/983/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2026 року (суддя Максименко Л.Я.) у справі № 280/983/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання в Ленінградському ордену трудового червоного прапору технологічному інституті холодильної промисловості з 01.09.1985 по 17.06.1991;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання в Ленінградському ордену трудового червоного прапору технологічному інституті холодильної промисловості з 01.09.1985 по 17.06.1991 згідно з дипломом НОМЕР_1 , здійснити перерахунок та виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум з дня призначення пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу позивача його період навчання в Ленінградському ордені трудового червоного прапору технологічного інституту холодильної промисловості з 01.09.1985 по 17.06.1991, мотивувавши це тим, що період навчання перевищує 5 років та рекомендував надати уточнюючу довідка навчального закладу. Вважає, що дії відповідача у зарахуванні періоду навчання до страхового стажу є протиправними.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що законодавство не передбачає будь-яких обмежень щодо максимальної тривалості періоду навчання, який включається до страхового стажу, за умови його підтвердження належними та допустимими доказами. Відтак, протиправними є дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду навчання в Ленінградському ордену трудового червоного прапору технологічному інституті холодильної промисловості згідно диплому НОМЕР_1 від 17.06.1991 при призначенні йому пенсії.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу,

в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що позивачу до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1985 по 17.06.1991 відповідно до наданого диплому НОМЕР_2 , оскільки тривалість навчання перевищує п`ять років, позивачу у листі від 16.12.2025 було повідомлено, що необхідно надати уточнюючу довідку з закладу освіти, для зарахування цього періоду до страхового стажу.

Також зазначає, що обчислення стажу для призначення пенсії відноситься виключно до функцій органів Пенсійного фонду України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 05.11.2025 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Як свідчить розрахунок стажу, до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1985 по 17.06.1991.

Листом від 16.12.2026 відповідач повідомив, що до страхового стажу не зараховано, зокрема, період навчання з 01.09.1985 по 17.06.1991, відповідно до наданого диплому НОМЕР_2 , оскільки тривалість навчання перевищує п`ять років, необхідно надати уточнюючу довідку з закладу освіти, для зарахування цього періоду до страхового стажу (а.с.9).

Вважаючи дії пенсійного органу протиправним, позивач звернувсь до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, до заяви про призначення пенсії за віком документи, зокрема: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).

Положенням ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує наявний трудовий стаж для призначення пенсій є трудова книжка. Це ж передбачено і п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

Відповідно до приписів п. «д» ч. 3 ст. 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до положень Порядку №637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.8 Порядку №637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Згідно п. 23 Порядку №637, документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).

Судом встановлено, що позивачем було надано відповідачу диплом НОМЕР_1 від 17.06.1991, в якому зазначено, що диплом виданий позивачу в тому, що він у 1985 році вступив на навчання до Ленінградського ордену трудового червоного прапору технологічного інституту холодильної промисловості, а у 1991 році закінчив навчання за спеціальністю машини та апарати кондиціонування та отримав кваліфікацію інженер-механік.

На вказаному дипломі містяться печатки та підписи відповідальних осіб (представника державної екзаменаційної комісії, ректора, секретаря), а також вказаний його реєстраційний номер.

Отже, період навчання позивача підтверджується дипломом НОМЕР_1 від 17.06.1991, в якому зазначено період навчання позивача за спеціальністю та здобута ним кваліфікація.

Разом з цим, висновки пенсійного органу щодо не зарахування до страхового стажу позивача періоду навчання з 01.09.1985 по 17.06.1991, відповідно до наданого диплому НОМЕР_2 , ґрунтуються на тому, що тривалість навчання перевищує п`ять років.

З цього приводу колегія судів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що законодавство не передбачає будь-яких обмежень щодо максимальної тривалості періоду навчання, який включається до страхового стажу, за умови його підтвердження належними та допустимими доказами.

Стосовно ж посилань пенсійного органу на необхідність надати уточнюючу довідку з закладу освіти, для зарахування цього періоду до страхового стажу, суд апеляційної інстанції вказує таке.

Згідно з абзацом першим пункту 4.7 розділу IV Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Відповідно до ч.3 ст. 44 № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження обставин щодо призначення та проведення пенсійним органом перевірки обґрунтованості видачі та достовірності документів наданих позивачем разом із заявою для призначення пенсії.

В межах розгляду даної справи, з урахуванням наявних документів, колегією суддів встановлено, що посилаючись на необхідність надати уточнюючу довідку з закладу освіти для зарахування позивачу періоду навчання в Ленінградському ордені трудового червоного прапору технологічного інституту холодильної промисловості з 01.09.1985 по 17.06.1991 до страхового стажу, відповідач, як уповноважений орган, не звертався до закладу освіти за отриманням необхідної інформації для підтвердження періоду навчання позивача, тим самим не надав допомогу позивачу у зборі необхідних документів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання в Ленінградському ордену трудового червоного прапору технологічному інституті холодильної промисловості згідно диплому НОМЕР_1 від 17.06.1991 при призначенні йому пенсії.

Щодо посилання відповідача на дискреційні повноваження, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Зобов`язуючи відповідача зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання, згідно диплому НОМЕР_2 від 17.06.1991, у зв`язку з чим провести з 05.11.2025 перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням виплачених сум, суд першої інстанції виходив з того, що у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Отже, оскільки відповідачем при призначенні позивачу пенсії за віком протиправно не зараховано до страхового стажу періоду навчання в Ленінградському ордену трудового червоного прапору технологічному інституті холодильної промисловості згідно диплому НОМЕР_1 від 17.06.1991, суд робить висновок, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція, як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень і єдиним варіантом поведінки пенсійного органу у даному випадку є саме зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання, згідно диплому НОМЕР_2 від 17.06.1991.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області – залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2026 року – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Повний текст складено 02.07.2026

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя І.Ю. Добродняк

суддя А.В. Суховаров

Оригінал: reyestr.court.gov.ua