Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №160/33490/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/33490/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Малиш Н.І., Шлай А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 (суддя суду першої інстанції Царікова О.В.), прийняте без виклику сторін в м. Дніпрі, в адміністративній справі №160/33490/25 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

24.11.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

-визнати протиправними рішення ДДУВС,викладене в листі від 06.11.2025 № 1/3924-14-3i-2025 про відмову в наданні публічної інформації - копії наказу ДДУВС по особовому складу виданого в період з 15.03.2012 до 01.05.2012, яким оголошена вислуга років ОСОБА_1 і яким керувалась бухгалтерія ДДУВС при нарахуванні надбавки за вислугу років з 15.03.2012 до дня звільнення;

-зобов`язати ДДУВС надати ОСОБА_1 копію наказу ДДУВС по особовому складу виданого в період з 15.03.2012 до 01.05.2012, яким оголошена вислуга років ОСОБА_1 і яким керувалась бухгалтерія ДДУВС при нарахуванні надбавки за вислугу років з 15.03.2012 до дня звільнення.

В обґрунтування позову вказано, що позивачем 30.10.2025 було подано відповідачу запит на доступ до публічної інформації, в якому останній просив надати публічну інформацію що стосується безпосередньо позивача, а саме: копію наказу ДДУВС по особовому складу, виданого в період з 15.03.2012 до 01.05.2012, яким оголошена вислуга років позивача і яким керувалася бухгалтерія ДДУВС при нарахуванні надбавки за вислугу років з 15.03.2012 до дня звільнення. Позивач вказав, що звернення з запитом на доступ до публічної інформації не було задоволено, у зв`язку з чим, рішення ДДУВС викладене в листі від 06.11.2025 № 1/3924-14-3i-2025 про відмову в наданні публічної інформації вважає протиправним. З огляду на вказане, позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 27.02.2026 відмовив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач не подавав відповідачу заяв, пропозицій, чи скарг а звернувся із заявою про надання інформації на запит. Відповідач свідомо не надав позивачу інформацію на його запит, а надав низку наказів, які позивач не запитував. Відтак, відповідач свідомо ухилився від надання публічної інформації, яка стосується позивача.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 15.01.2025 ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського державного університету внутрішніх справ із зверненням в якому просив на підставі статей 10, 20 Закону України “Про доступ до публічної інформації” від 13.01.2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, просив надати:

- копію наказу яким оголошена вислуга років запитувача інформації і яким керувалася бухгалтерія ДДУВС при нарахуванні надбавки за вислугу років з 15.03.2012 до дня звільнення;

- розрахунок тривалості чергової відпустки за 2011 та 2012 роки (окремо) запитувача інформації та копії наказів ДДУВС про надання чергової відпустки за 2011 та 2012 роки;

- детальну розшифровку складових проведеної ДДУВС виплати готівкою запитувачу інформації суми 1784,65 грн. з зазначенням стягнутих податків, проведеної компенсації стягнутих податків, тощо згідно видаткового касового ордеру № 139 від 23.03.2015.

Листом від 20.01.2025 №1/2зі Дніпровський державний університет внутрішніх справ надав відповідь на вищезазначений запит від 15.01.2025, згідно якої вбачається, що відповідно до “Переліку типових, документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів”, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 №578/5 та відповідно до “Переліку документів, що створюються під час діяльності органів внутрішніх справ, навчальних закладів та закладів охорони здоров`я, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України, із зазначенням строків зберігання документів”, затверджених наказом МВС України від 10.01.2014 № 5дск, документи, які підтверджують виплату 1784,65 грн відповідно до видаткового касового ордеру від 23.03.2015 №139 відсутні, у зв`язку з закінченням терміну зберігання, що унеможливлює надання детальної розшифровки складових вищевказаної виплаченої суми. Також відповідач надав наступні документи: копія витягу з наказу ДДУВС від 04.11.2012 № 328 о/с на 1 арк.; копія витягу з наказу ДДУВС від 26.09.2012 № 142 о/с на 1 арк.; копія витягу з наказу ДДУВС від 25.02.2011 № 14 о/с на 1 арк.; 4. Копія витягу з наказу ДДУВС від 11.04.2012 № 36 о/с на 1 арк.; копія витягу з наказу ДДУВС від 11.04.2012 № 36 o/с (зі змінами) на 1 арк.; 6. Копія витягу з наказу ДДУВС від 09.04.2012 № 31 о/с на 1 арк.; копія витягу з наказу ДДУВС від 30.08.2012 № 115 о/с на 1 арк.

16.03.2025 ОСОБА_1 повторно звернувся до Дніпровського державного університету внутрішніх справ із зверненням, в якому просив на підставі статей 10, 20 Закону України “Про доступ до публічної інформації” від 13.01.2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, просив надати:

1. розрахунок, з розшифровкою у натуральному та відсотковому відображенні стягнутих податків, проведеної компенсації стягнутих податків, нарахованої та виплаченої Запитувачу інформації 23.03.2015 готівкою (видатковий касовий ордер № 139 від 23.03.2015) індексації допомоги на оздоровлення за 2010 та 2011 роки та індексації грошового забезпечення за період з 25.02.2010 по 25.02.2011;

2. копію наказу ДДУВС по особовому складу виданого в період з 15.03.2012 до 01.05.2012 яким оголошена вислуга років Запитувача інформації і яким керувалась бухгалтерія ДДУВС при нарахуванні надбавки за вислугу років з 15.03.2012 до дня звільнення.

Листом від 21.03.2025 Дніпровський державний університет внутрішніх справ надав відповідь на вищезазначений запит від 16.03.2025, згідно якої вбачається, що відповідно до “Переліку типових, документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів”, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 та відповідно до “Переліку документів, що створюються під час діяльності органів внутрішніх справ, навчальних закладів та закладів охорони здоров`я, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України, із зазначенням строків зберігання документів”, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10.01.2014 № 5дск, документи, які підтверджують виплату 1784,65 грн відповідно до видаткового касового ордеру від 23.03.2015 №139 відсутні, у зв`язку з закінченням терміну зберігання, що унеможливлює надання детальної розшифровки складових вищевказаної виплаченої суми. Індексації грошового забезпечення у сумі 140 грн 65 коп. за період з 25.02.2010 по 25.02.2011 нарахована відповідно до постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014 року № 804/5263/13-а. Враховуючи прибутковий податок 15%, що складає 21 грн, у листопаді 2014 року Вам перераховано на картковий рахунок суму 119 грн. 55 коп. Також відповідач надав наступні документи: копія витягу з наказу ДДУВС від 04.11.2012 № 328 о/с на 1 арк.; копія витягу з наказу ДДУВС від 26.09.2012 № 142 о/с на 1 арк.

30.10.2025 ОСОБА_1 повторно звернувся до Дніпровського державного університету внутрішніх справ із зверненням, в якому просив на підставі статей 10, 20 Закону України “Про доступ до публічної інформації” від 13.01.2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, надати:

- копію наказу ДДУВС по особовому складу виданого в період з 15.03.2012 до 01.05.2012 яким оголошена вислуга років Запитувача інформації і яким керувалась бухгалтерія ДДУВС при нарахуванні надбавки за вислугу років з 15.03.2012 до дня звільнення.

Листом від 06.11.2025 № 1/3924-14- зі -2025 Дніпровський державний університет внутрішніх справ надав відповідь на вищезазначений запит від 30.10.2025, згідно якої вбачається, що запит від 30.10.2025 є аналогічним за змістом із запитом від 16.03.2025. Запит від 16.03.2025 вирішено по суті, шляхом надання відповіді Університетом від 21.03.2025 № 1/1024-5-зі-2025 разом з копіями витягів з наказів ДДУВС від 04.11.2012 № 328 о/с та від 26.09.2012 № 142 о/с. ДДУВС не вбачає доцільним повторне надання інформації з одного і того ж питання, враховуючи факт його вирішення по суті. Відповідь надано у термін, встановлений ст. 20 Закону України “Про доступ до публічної інформації”.

07.11.2025 ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського державного університету внутрішніх справ із скаргою на т.в.о. ректора державного університету внутрішніх справ та порушення ним Закону України “Про доступ до публічної інформації”.

Листом від 12.12.2025 № 79970/48-2025 Дніпровський державний університет внутрішніх справ надав відповідь на скаргу позивача від 07.11.2025 стосовно наказів Дніпровського державного університету внутрішніх справ про оголошення вислуги ОСОБА_1 у 2012 році, згідно якої вбачається, що за інформацією ДДУВС, при нарахуванні ОСОБА_1 надбавки за вислугу років з 15.03.2012 до дня звільнення заклад вищої освіти керувався лише наказами університету від 26.09.2012 №142ос та від 04.11.2013 №328ос, копії яких надіслано в електронній формі відповідно до звернення. У період з 15.03.2012 до 01.05.2012 накази по особовому складу щодо оголошення ОСОБА_1 вислуги років університетом не видавалися.

Позивач вважає протиправним рішення ДДУВС, викладене в листі від 06.11.2025 №1/3924-14-3i-2025, про відмову в наданні публічної інформації та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся до відповідача із запитом на отримання інформації, з приводу якої він вже отримав відповідь раніше, в іншій частині запит позивача задоволений, відтак суд дійшов висновку, що в діях відповідача відсутній протиправний характер.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно зі статтею 1 Закону України “Про доступ до публічної інформації” публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єкта владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 3 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, право на доступ до публічної інформації гарантується:

1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом;

2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє;

3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації;

4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством;

5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації;

6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Згідно зі статтею 4 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, доступ до публічної інформації здійснюється на принципах:

1) прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень;

2) вільного отримання, поширення будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом;

3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України “Про доступ до публічної інформації” запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Згідно з ч.1 ст.20 Закону України “Про доступ до публічної інформації” розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України “Про доступ до публічної інформації” розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Наведений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Аналізуючи вищенаведені норми, суд зазначає, що розпорядник інформації повинен надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту або мотивовану відмову у наданні запитуваної інформації, у разі наявності підстав, визначених статтями 21 та 22 Закону України “Про доступ до публічної інформації”.

Статтею 23 вказаного Закону встановлено, що рішення, дії або бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: відмову в задоволенні запиту на інформацію; відстрочку задоволення запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації; несвоєчасне надання інформації; невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; інші рішення, дії або бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Системний аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що орган, до якого направлена заява про надання публічної інформації, зобов`язаний об`єктивно і вчасно її розглянути, перевірити викладені в ній факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити його виконання, а також повідомити заявника про наслідки розгляду такої заяви.

Суд зазначає, що право на доступ особи до публічної інформації включає в себе не тільки право на отримання відповідної інформації, а й право на своєчасність її отримання.

Суд при розгляді справи враховує висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 26.06.2018 у справі № 800/369/17.

Також, Верховний Суд вказав, що, не надавши відповідь на запит у встановлений Законом № 2939-VI п`ятиденний строк, відповідач допустив протиправну бездіяльність, тому захистити порушене право на своєчасне отримання інформації можливо лише шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача.

Як видно з матеріалів справи, запит позивача від 30.10.2025 року розглянутий відповідачем 06.11.2025, тобто без порушень встановленого законом строку.

Відповідно до ст.5 Закону України “Про доступ до публічної інформації” доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію.

Пунктом 1 ч.1 ст.13 Закону України “Про доступ до публічної інформації” передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема: суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Згідно ст.19 Закону України “Про доступ до публічної інформації” запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Письмовий запит подається в довільній формі.

Згідно ст.23 Закону України Про доступ до публічної інформації рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Згідно з приписами ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Положеннями статті 6 Закону України “Про доступ до публічної інформації” встановлено види інформації, до якої може бути застосовано обмеження в доступі:

1) конфіденційна інформація;

2) таємна інформація;

3) службова інформація, та сукупність вимог, дотримання яких є обов`язковим для такого обмеження.

Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України “Про доступ до публічної інформації” обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Отже, публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності вимог, визначених пунктами 1-3 частини 2 статті 6 Закону України “Про доступ до публічної інформації”.

Згідно з ч.5 ст.6 Закону України “Про доступ до публічної інформації” не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов`язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю"), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно (крім випадків, передбачених частиною другою статті 23 Закону України "Про основи національного спротиву"). Не може бути також обмежено доступ до інформації про наявність у фізичних осіб податкового боргу. Не підлягає обмеженню також доступ до інформації про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, зазначених у цій частині. Доступ до зазначеної інформації забезпечується розпорядниками інформації відповідно до положень статті 5 цього Закону.

Оскільки, обмеження доступу до конкретної інформації допускається за умови застосування її розпорядником у сукупності вимог пунктів 1-3 частини 2 статті 6 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, то відсутність висновку розпорядника інформації щодо наявності хоча б однієї з наведених вище трьох підстав означає, що обмеження доступу до публічної інформації є необґрунтованим.

Як видно зі змісту запиту позивача, в ньому вимагається надання копії наказу ДДУВС по особовому складу, виданого в період з 15.03.2012 до 01.05.2012, яким оголошена вислуга років запитувача інформації і яким керувалася бухгалтерія ДДУВС при нарахуванні надбавки за вислугу років з 15.03.2012 до дня звільнення.

Отже, запитувана заявником інформація є публічною в силу ст. 6 Закону №2939-VІ, заздалегідь створеною, а державний заклад є її розпорядником. Запитувана інформація повинна надаватись в порядку, передбаченому Законом України “Про доступ до публічної інформації”.

Водночас, як видно з відповіді відповідача, запит ОСОБА_1 від 30.10.2025 є аналогічним за змістом із запитом від 16.03.2025. Запит від 16.03.2025 було вирішено по суті, шляхом надання відповіді Університетом від 21.03.2025 № 1/1024-5-зі-2025 разом з копіями витягів з наказів ДДУВС від 04.11.2012 № 328 о/с та від 26.09.2012 № 142 о/с. ДДУВС не вбачає доцільним повторне надання інформації з одного і того ж питання, враховуючи факт його вирішення по суті. Відповідь надано у термін, встановлений ст. 20 Закону України “Про доступ до публічної інформації.

Отже, встановлені обставини справи свідчать, що позивачем були направлені неодноразові запити про надання публічної інформації до ДДУВС, а саме – від 15.01.2025, від 06.03.2025, від 30.10.2025, які, зокрема, стосувалися видачі копії наказу ДДУВС по особовому складу виданого в період з 15.03.2012 до 01.05.2012, яким оголошена вислуга років ОСОБА_1 і яким керувалася бухгалтерія ДДУВС при нарахуванні надбавки за вислугу років з 15.03.2012 до дня звільнення. Водночас, відповідачем вищевказані запити були розглянуті по суті без порушення термінів розгляду та з наданням необхідної інформації. Також, відповідачем додатково зазначено, що при нарахуванні ОСОБА_1 надбавки за вислугу років з 15.03.2012 до дня звільнення заклад вищої освіти керувався лише наказами університету від 26.09.2012 №142ос та від 04.11.2013 №328ос, копії яких надіслано в електронній формі відповідно до звернення. У період з 15.03.2012 до 01.05.2012 накази по особовому складу щодо оголошення ОСОБА_1 вислуги років університетом не видавалися.

Отже, оскільки на аналогічні запити позивача 15.01.2025, 06.03.2025, 30.10.2025 відповідачем були надані обгрунтовані відповіді із наданням необхідних документів, підстави для зобов`язання відповідача повторно надавати інформацію стосовно запитуваних позивачем наказів - відсутні.

Відповідно колегія суддів приходить до висновку, що в межах розгляду цієї справи позивачем не доведено того, що відповідач, діючи протиправно, порушив право позивача на отримання публічної інформації, яку він запитував письмовим запитом від 30.10.2025.

За викладених обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни чи скасування судового рішення – відсутні.

Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 в адміністративній справі № 160/33490/25 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя Н.І. Малиш

суддя А.В. Шлай