Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №199/10027/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 червня 2026 року м. Дніпросправа № 199/10027/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Шлай А.В., Малиш Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 10.10.2025 в адміністративній справі №199/10027/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови, -

УСТАНОВИВ:

21.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

Визнати протиправною та скасувати постанову №1030 ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Адміністративний позов тим, що як подія так і склад адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за яке позивача притягнуто до адміністративної відповідальності в даному випадку – відсутні.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 10.10.2025 задовольнив позовні вимоги частково. Скасував постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №1030 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Справу про адміністративне правопорушення направив на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою в якій просив суд рішення суду першої інстанції скасувати в частині направлення справи про адміністративне правопорушення на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач не з`ясував належним чином обставин справи, внаслідок чого дійшов необґрунтованого висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення. Позивач зазначає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстави для направлення справи на новий розгляд до відповідача.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №1020 від 22.01.2025 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено на нього штраф у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто у розмірі 25500 грн.

Не погодившись з означеною постановою ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в цій справі.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з того, що постанова від 22.01.2025 підлягає скасуванню, а справу про адміністративне правопорушення слід направити до відповідача на новий розгляд.

Колегія суддів вирішуючи спір між сторонами виходить з такого.

За приписами ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За приписами ч. 2 ст. 77 КАС України, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.

Відповідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.287 КУпАП постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У відповідності до положень ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Абзацом 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX (надалі Закон № 3633-ІХ) встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності); у разі перебування за кордоном шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Вказаний Закон набрав чинності 18.05.2024 року.

Статтею 210-1 КУпАП визначено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як видно з протоколів про адміністративне правопорушення, а також постанови про накладення адміністративного стягнення позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме: за те, що ОСОБА_1 не обновив облікові дані в ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також за те, що він відмовився від проходження ВЛК.

З приводу першої події правопорушення, а саме необновлення даних військового обліку, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що відповідно до примітки ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

В свою чергу, суд наголошує, що за приписами ч. 2 ст. 77 КАС України, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як видно з матеріалів справи, відповідачем всупереч приписам ч. 2 ст. 77 КАС України не було надано до суду доказів неможливості отримання з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних позивача шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи та, як наслідок, відсутності правових підстав для звільнення позивача від адміністративної відповідальності, натомість, всупереч вказаній нормі даний обов`язок було перекладено на позивача.

Стосовно другої події правопорушення, а саме того, що позивач відмовився від проходження ВЛК, колегія суддів зазначає, що відповідно до протоколу №1020 від 19.01.2025, ОСОБА_1 в порушення Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, ч. 10 ст. 1, ст. 39 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відмовився від проходження військово-лікарської комісії, чим вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Між тим, колегія суддів зазначає, що протокол не містить в собі опис обставин за яких позивач відмовився від проходження ВЛК, в протоколі не зазначено коли саме та де, позивач відмовився від проходження ВЛК. Також, в протоколі не вказано ким та яким чином позивача було повідомлено про необхідність проходження ВЛК.

Також, матеріали справи не містять доказів того, що позивач отримав повістку про виклик для проходження ВЛК.

За таких обставин, позивач будучи необізнаним про необхідність з`явлення для проходження ВЛК не міг вчинити адміністративне правопорушення у вигляді відмови від проходження ВЛК.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є протиправною та підлягає скасуванню.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що за обставинами цієї справи відповідачем не доведено факту наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відтак, суд першої інстанції правильно скасувавши постанову про накладення адміністративного стягнення від 22.01.2025 дійшов помилкового висновку про необхідність направлення справи на новий розгляд.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про необхідність закриття справи про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. (ч. 6 ст. 139 КАС України)

Як видно з матеріалів справи позивач при поданні адміністративного позову сплатив судовий збір у розмірі 484.48 грн, а за подання апеляційної скарги сплатив судовий збір у сумі 726.72 грн. Отже, з огляду на задоволення позовних вимог у повному обсязі, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає стягненню судовий збір всього у розмірі 1211.20 грн.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати в частині направлення справи на новий розгляд, та стягнення судового збору, та ухвалити в цій частині нову постанову, в іншій частині рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 308, 311, 315, 317, 320, 321 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 10.10.2025 в адміністративній справі №199/10027/25 – скасувати в частині направлення справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також в частині розподілу судових витрат та ухвалити нову постанову.

Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 с. 210-1 КУпАП.

В іншій частині рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 10.10.2025 в адміністративній справі №199/10027/25 – залишити без змін.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 сплачений судовий збір всього у розмірі 1211.20 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя А.В. Шлай

суддя Н.І. Малиш